Центральна та церебральна гемодинаміка у новонароджених із судомним синдромом

гемодинаміки у новонароджених із судомним синдромом.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Проведено клініко-інструментальне обстеження (ЕКГ, допплерехокардіографія, амплітудно-інтегрована ЕЕГ, нейросонографія з вивченням церебрального кровотоку)
54 немовлят, які були народжені у Харківському регіональному перинатальному центрі:
25 (46,3%) доношених та
29 (53,7%) недоношених;
23 дитини (42,6%) народжені шляхом операції кесарева розтину,
31 (57,4%) – шляхом вагінальних пологів.
Судомний синдром у вигляді явних або субклінічних судом було виявлено у 38,9% дітей.

судомами
66,7% мали гіпокінетичний тип центральної гемодинаміки,
22,2% – нормокінетичний,
11,1% – гіперкінетичний.
Схожий розподіл мав місце у групі дітей із субклінічними судомами:
58,3% – гіпокінетичний варіант,
25% – нормокінетичний,
16,7% – гіперкінетичний.
Серед дітей без судомного синдрому спостерігалось майже рівномірне розподілення варіантів центральної гемодинаміки:
гіпокінетичний – 39,4%,
нормокінетичний – 30,3%,
гіперкінетичний – 30,3%.

ЦНС на тлі набряку головного мозку, зміни церебральної гемодинаміки характеризувалися ознаками гіпоперфузії.
У даної групи пацієнтів зареєстрований високий індекс резистентності в ПМА - 0,78 ± 0,05 (р<0,05) та в СМА - 0,78 ± 0,08 (р<0,05) ум.од.
У новонароджених із субклінічними судомами (17,9%) зміни церебральної гемодинаміки характеризувалися ознаками гіперперфузії з перивентрикулярною ішемією за даними НСГ.
У них виявлено низький індекс резистентності в ПМА - 0,49 ± 0,05 (р<0,05) та в СМА - 0,52 ± 0,08 (р<0,05) ум.од.

важкого ступеню
Атиповий судомний напад розвинувся на тлі загальної низької мозкової активності