Вплив температури і вологості повітря на спортивну працездатність. Тренування в горах

Июль 23, 2022

Главная
Медицина
Вплив температури і вологості повітря на спортивну працездатність. Тренування в горах

Содержание

2. Спортивна діяльність може здійснюватися в самих різних умовах зовнішньої середи. При цьому спортсмени нерідко піддаються дії
3. Інтенсивні і тривалі фізичні навантаження істотно (у 15-20 разів) збільшують теплопродукцію в працюючих м'язах у порівнянні
4. ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ І ВОЛОГОСТІ У комфортних умовах тепловтрати здійснюються таким чином: 15% - за рахунок
5. Оптимальна температура для життєдіяльності людини складає в середньому 18-22°С. Робота при ЧСС 140-150 пошт./хв. найбільш ефективно
6. Дегідрація – (зневоднення) призводить до порушення водно-солевого балансу, який викликає перш за все напруження функцій серцево-судинної
7. На основі механізмів саморегуляції попередження перегрівання організму здійснюється трьома фізіологічними процесами: посилення шкірного кровообігу; посиленим потоутворення
8. При підготовці до змагань в жаркому кліматі потрібно проводити тренування в аналогічних умовах за 10-14 діб.
9. ВПЛИВ ЗНИЖЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ При перебуванні людини в умовах зниженої температури повітря енергія АТФ витрачається головним чином
10. Підвищується потреба в жирах. Калорійність їжі має збільшуватись на 5% при кожному зниженні середньомісячної температури повітря
11. Вміст глюкози в крові без всяких ознак патології зменшується удвічі (до 45-50 мг%). Із зменшенням температури
12. СПОРТИВНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ПРИ ЗМІНІ ПОЯСНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ Відповідно до ритмічних змін явищ природи в організмі людини і
13. Розрізняють добові (циркадні), місячні, сезонні (або річні), багатолітні та ін. біоритми.
14. Строге чергування фізіологічних процесів в часі є одним з проявів біологічної доцільності та фізіологічної цілісності організму.
15. Можливість порушення добових біологічних ритмів обумовлена двома чинниками: 1) змінною роботою (нічні зміни, вахти), 2) швидким
16. Десинхроноз - перебудова біоритмів, яка проявляється суб'єктивними і об'єктивними порушеннями (швидка стомлюваність, слабкість, безсоння в нічний
17. В основі формування добової періодики лежить умовно-рефлекторний динамічний стереотип, утворення якого в нових умовах має декілька
18. Десинхроноз більше позначається на виконанні швидкісних, швидкісно-силових та сложнокоординаційних вправ; у вправах на витривалість його вплив
19. ТРЕНУВАННЯ В ГОРАХ Гірський клімат має ряд особливостей: знижений атмосферний тиск і вміст кисню, підвищена інтенсивність
20. Тренування в гірській місцевості широко використовують для підвищення працездатності, а при проведенні відновних зборів – як
21. При тренуваннях у середньогір’ї величезне навантаження падає на кардіореспіраторну систему, зокрема, на дихальну мускулатуру, особливо при
22. Тренування спортсменів у середньогір’ї, як правило, здійснюється протягом 3-5 тижнів (залежить від виду спорту). При виборі
23. Варто відмітити, що на тренувальні збори в середньогір’я повинні виїжджати спортсмени, добре функціонально підготовлені і здорові,
24. У перші 3-5 днів перебування в горах у спортсменів спостерігається зниження працездатності. Для більш швидкої акліматизації
25. Треба відмітити, що акліматизація у спортсменів відбувається повільно, і нерідко, особливо в зонах з жарким і
26. Нерідко для прискорення акліматизації тимчасово використовують режим тренувань в умовах, подібних з тими, у яких спортсмену
28. Скачать презентацию

Слайд 2

Спортивна діяльність може здійснюватися в самих різних умовах зовнішньої середи. При

цьому спортсмени нерідко піддаються дії екстремальних чинників, що приводить до погіршення їх функціонального стану, зниження спільної і спеціальної працездатності

Слайд 3

Інтенсивні і тривалі фізичні навантаження істотно (у 15-20 разів) збільшують теплопродукцію

в працюючих м'язах у порівнянні з показниками основного обміну. Температура підвищується до 39- 40°С і вище (робоча гіпертермія).

Слайд 4

ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ І ВОЛОГОСТІ
У комфортних умовах тепловтрати здійснюються таким чином:
15%

- за рахунок теплопроведення;
55% - шляхом випромінювання;
30% - за рахунок випару рідини зі шкірних покривів і дихальних шляхів

Слайд 5

Оптимальна температура для життєдіяльності людини складає в середньому 18-22°С.
Робота при ЧСС

140-150 пошт./хв. найбільш ефективно виконується при температурі 16-17°С.
При ЧСС 170-180 пошт./хв. - зона комфортності 13-14°С.

Слайд 6

Дегідрація – (зневоднення) призводить до порушення водно-солевого балансу, який викликає перш

за все напруження функцій серцево-судинної системи.
Симптоми зневоднення (дегідратації): Зневоднення класифікуються як легке, помірне або тяжке на підставі того, скільки рідини втрачено по оцінці втрати маси тіла.
Легке зневоднення проявляється втратою не більше 5-6% маси тіла. Втрата 7-10% вважається помірним зневодненням.
Важка дегідратація (втрата більше 10% від маси тіла) являє собою загрозливе життя стан, який вимагає негайної медичної допомоги.

Слайд 7

На основі механізмів саморегуляції попередження перегрівання організму здійснюється трьома фізіологічними процесами:
посилення

шкірного кровообігу;
посиленим потоутворення і його випару.
зменшуються швидкість споживання кисню та енергетичні витрати

Слайд 8

При підготовці до змагань в жаркому кліматі потрібно проводити тренування в

аналогічних умовах за 10-14 діб.

Слайд 9

ВПЛИВ ЗНИЖЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ
При перебуванні людини в умовах зниженої температури повітря енергія

АТФ витрачається головним чином на теплопродукцию і менше її залишається на забезпечення м’язової роботи.

Слайд 10

Підвищується потреба в жирах. Калорійність їжі має збільшуватись на 5% при

кожному зниженні середньомісячної температури повітря на 10°С. При цьому нирками посилено виводяться вітаміни С, В1, і В2, зате краще засвоюються жиророзчинні вітаміни A, D і Е.

Слайд 11

Вміст глюкози в крові без всяких ознак патології зменшується удвічі (до

45-50 мг%). Із зменшенням температури тіла основний обмін збільшується, зростає активність щитовидної залози.

Слайд 12

СПОРТИВНА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ПРИ ЗМІНІ ПОЯСНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ
Відповідно до ритмічних змін явищ природи

в організмі людини і тварин сформувалися певні ритми фізіологічних функцій, що отримали назву біологічних ритмів.

Слайд 13

Розрізняють добові (циркадні), місячні, сезонні (або річні), багатолітні та ін. біоритми.

Слайд 14

Строге чергування фізіологічних процесів в часі є одним з проявів біологічної

доцільності та фізіологічної цілісності організму.

Слайд 15

Можливість порушення добових біологічних ритмів обумовлена двома чинниками:
1) змінною роботою

(нічні зміни, вахти),
2) швидким переміщенням людей в широтному напрямі при перетині декількох часових поясів.

Слайд 16

Десинхроноз - перебудова біоритмів, яка проявляється суб'єктивними і об'єктивними порушеннями (швидка

стомлюваність, слабкість, безсоння в нічний час і сонливість в денні годинник, зміни функцій організму і знижена працездатність)

Слайд 17

В основі формування добової періодики лежить умовно-рефлекторний динамічний стереотип, утворення якого

в нових умовах має декілька фаз:
2-5 доба після перельоту характеризується зниженням функцій організму і прямих показників працездатності;
6-10 доба супроводжується коливаннями названих показників;
11-14 доба характеризуются повним їх відновленням
після 15 діб інколи спостерігається перевищення початкового рівня (надвідновлення)

Слайд 18

Десинхроноз більше позначається на виконанні швидкісних, швидкісно-силових та сложнокоординаційних вправ; у

вправах на витривалість його вплив значно менший.

Слайд 19

ТРЕНУВАННЯ В ГОРАХ
Гірський клімат має ряд особливостей:
знижений атмосферний тиск і

вміст кисню,
підвищена інтенсивність сонячної радіації, інфрачервоних і ультрафіолетових променів, чисте і прозоре повітря, визначений температурно-вологий режим з порівняно низькою температурою повітря в нічний час.

Слайд 20

Тренування в гірській місцевості широко використовують для підвищення працездатності, а при

проведенні відновних зборів – як засіб відпочинку (включаючи тривалі прогулянки).
Ефективність тренувань залежить від висоти: до 1000 м – низькогір’я, від 1000 до 3000 м – середньогір’я, понад 3000 м – високогір'я. По мірі збільшення висоти відбувається поступове падіння атмосферного тиску, що веде до зниження парціального тиску газів, які складають повітря, особливо кисню, кількість якого зменшується й в альвеолярному повітрі легень.
При зниженні парціального тиску кисню в альвеолярному повітрі зменшується насичення ним гемоглобіну. У зв'язку з цим виникає гіпоксемія і гіпоксія тканин (м'язів)

Слайд 21

При тренуваннях у середньогір’ї величезне навантаження падає на кардіореспіраторну систему, зокрема,

на дихальну мускулатуру, особливо при заняттях видами спорту, що розвивають витривалість.
Тренування в горах сприяє підвищенню функціональних можливостей спортсмена, його адаптації (акліматизації) до умов середньогір’я.
В організмі спортсмена відбуваються значні зміни, зокрема, підвищується гемоглобін за рахунок збільшення кількості еритроцитів.

Слайд 22

Тренування спортсменів у середньогір’ї, як правило, здійснюється протягом 3-5 тижнів (залежить

від виду спорту).
При виборі періоду і терміну перебування в горах необхідно забезпечити єдність рівнинної і гірської підготовки, а також врахувати індивідуальні особливості спортсменів, рівень їхньої підготовки, кліматичні умови даної місцевості й інші фактори.
Перед виїздом у гори всі спортсмени повинні пройти поглиблене медичне обстеження.

Слайд 23

Варто відмітити, що на тренувальні збори в середньогір’я повинні виїжджати спортсмени,

добре функціонально підготовлені і здорові, тому що в горах нерідко відбувається загострення хронічних захворювань.
Тренеру треба мати на увазі, що деякі спортсмени не переносять тренувань у середньогір’ї, у них швидше настає стомлення (перевтома), порушується сон, підвищується тиск, з'являються інші несприятливі симптоми.
Тому при підготовці до відповідальних стартів (особливо до змагань у несприятливих кліматогеографічних умовах) цим спортсменам не слід тренуватися в горах.

Слайд 24

У перші 3-5 днів перебування в горах у спортсменів спостерігається зниження

працездатності. Для більш швидкої акліматизації варто включати тривалі прогулянки, поєднувати ходьбу з повільним бігом, сауну (баню), антигіпоксичні засоби, адаптогени (женьшень, лимонник тощо), спеціальне харчування, різні види масажу й ін.
З раціону варто виключити тваринні жири, бобові, квашену капусту, молоко й ін. Необхідні тваринні білки, комплекс вітамінів для спортсменів, що тренуються на витривалість (бігуни-стаєри, велогонщики, плавці, лижники-гонщики та ін.).
Варто врахувати, що в горах звичайно підвищується апетит, тому спортсменам необхідно систематично контролювати свою вагу

Слайд 25

Треба відмітити, що акліматизація у спортсменів відбувається повільно, і нерідко, особливо

в зонах з жарким і вологим кліматом, підвищеною сонячною радіацією, їм узагалі не вдається адаптуватися.
Обов'язково варто враховувати вік, стать і функціональний стан спортсмена. Для цього іноді потрібні місяці, а то й роки. Особливо складно відбувається акліматизація, якщо на спортсмена чинять вплив кілька факторів, наприклад часовий пояс (з різницею часу 6-9 год.) і клімат (висока температура, вологість, підвищена сонячна радіація й ін.).

Слайд 26

Нерідко для прискорення акліматизації тимчасово використовують режим тренувань в умовах, подібних

з тими, у яких спортсмену прийдеться виступати.
Така методика веде до зриву всіх адаптаційних систем і виникає серйозне захворювання, різке зниження спортивної працездатності, яка не відновлюється тривалий час.
Адаптація до жаркого, вологого клімату з використанням сауни (лазні) також неприйнятна, тому що веде до надмірного перевантаження кардіореспіраторної і теплорегулюючої систем, що в цілому також приводить до зниження спортивної працездатності