Вірусні гепатити

Июль 25, 2022

Главная
Медицина
Вірусні гепатити

Содержание

2. Вірусні гепатити – це група інфекційних захворювань, що викликаються первинно-гепатотропними вірусами, з фекально-оральним та гемоконтактним механізмами
3. Гепати́т А — гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, що передається фекально-оральним механізмом.
4. ЕТІОЛОГІЯ. Збудник - вірус гепатиту А -, відноситься до роду Enterovirus сімейства Picornaviridae. Геном вірусу представлений
5. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Джерелом інфекції є хворі з безжовтяничною, субклінічною формою інфекції, хворі в інкубаційному, продромальному періодах і
6. ПАТОГЕНЕЗ. Після зараження вірусом гепатиту А з кишечнику проникає в кров, виникає вірусемія, що обумовлює розвиток
7. КЛІНІЧНА КАРТИНА. Інкубаційний період (від моменту інфікування до появи перших клінічних симптомів) складає мінімально 7 днів
8. ПЕРШИЙ ПЕРІОД Триває 1-2 тижні. Спостерігається порушення процесу травлення, погіршення апетиту, відрижка, неприємні відчуття в животі,
9. ДРУГИЙ ПЕРІОД Хвороби триває 2-3 тижні. Спочатку спостерігається пожовтіння склер, пізніше – шкірних покривів. Печінка набуває
10. Астенічні розлади є одними із типових проявів гострого періоду вірусних гепатитів; при цьому також відзначалось, що
11. КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ГЕПАТИТУ А: 1) епіданамнез - контакт з хворим, який має жовтяницю, протягом
12. СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА ІФА - Ig M проти ВГА (анти-HAVIgM), ПЛР
13. ЛІКУВАННЯ Режим ліжковий в період розпалу. Дієта №5 за Певзнером. Захворювання самостійно лімітується, тому етіотропна терапія
14. ПРОФІЛАКТИКА Неспецифічна направлена на механізм передачі Вакцини «Хаврікс», «Аваксім»
15. Гострий гепатит E - гостра інфекційна хвороба, яка за клінічними проявами подібна до гепатиту А, звичайно
16. Етіологія: РНК-вмісний вірус . HЕV порівняно малостійкий до термічних та хімічних впливів.
17. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ . Джерело інфекції у разі гепатиту Е – це хворі, переважно на початку хвороби. Можуть
18. ПАТОГЕНЕЗ. Патологічний процес в печінці при гепатиті Е такий самий, як і при гепатиті А. У
19. КЛІНІЧНА КАРТИНА. Інкубаційний період триває 15-45 днів. У більшості випадків хвороба починається гостро. Початковий (дожовтяничний) період,
20. КЛАСИФІКАЦІЯ: Форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна у дітей у співвідношенні до жовтяничної 13:1, фульмінантна або блискавична
21. СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА: виявлення анти-HЕV-IgM, ПЛР
22. ЛІКУВАННЯ Патогенетична Симтоматична терапія
23. Гепатит B — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B (HBV) та уражає печінку з порушенням
24. ЕТІОЛОГІЯ. ДНК-вмісний вірус, що має чотири антигени: зовнішня ліпопротеїнова оболонка представлена поверхневим антигеном (HBsAg), ядерний (серцевинний)
25. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Джерелом інфекції є хворі з гострими та хронічними формами гепатиту, а також пацієнти з безсимптомним
26. ШТУЧНІ: · усі медичні інвазійні втручання, · немедичні інвазійні втручання, · в/в введення наркотиків, · татуювання,
27. ПАТОГЕНЕЗ. В основі патоморфологічних змін печінки, що розвиваються при гепатиті В, лежить цитоліз гепатоцитів. Це ініціює
28. КЛАСИФІКАЦІЯ: форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна, фульмінантна або блискавична); період: початковий (продромальний від 4-5 днів до
29. КЛІНІЧНА КАРТИНА: Інкубаційний період становить від 30 до 180 днів, Початковий період розвивається поступово. Розрізняють варіанти
30. КЛІНІКО - ДІАГНОСТИЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ ГЕПАТИТУ В Є: Жовтяничний період. Характеризується інтоксикацією, жовтяницею, виникненням свербіжу шкіри, потемнінням
31. ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА HBsAg (австралійський антиген) свідчить про наявність інфекції в будь-якій формі, анти-HBcAg IgM- ПЛР
32. ЛІКУВАННЯ Режим ліжковий, Дієта №5а, з переходом на 5. Комлекс вітамінів. Проведення дезінтоксикації, В гострий період
33. ПРОФІЛАКТИКА Неспецифічна профілактика Специфічна профілактика:0-1-6 міс.
34. ГЕПАТИТ С АБО HVC – ГЕПАТИТ. поширена інфекційна хвороба з парентеральним механізмом передачі, що характеризується враженням
35. Етіологія. HCV містить РНК, HСV притаманна висока генетична мінливість. Останнє є причиною утворення мутантів, що призводить
36. ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Механізм та шляхи передачі: парентеральний (штучний і природний) аналогічно як при гепатиті В. Фактори передачі:
37. ПАТОГЕНЕЗ З моменту зараження вірус потрапляє в кров і осідає в тих органах і тканинах, де
38. КЛІНІКА: інкубаційний період триває 4-12 тижнів, у більшості хворих відзначають безсимтомний перебіг, називають «ласкавим вбивцею», може
39. ПОЗАПЕЧІНКОВІ ПРОЯВИ враження слинних залоз, виразки рогівки, увеїт, шкірний васкуліт, гломерулонефрит, артрити, аутоімунні .
40. ДІАГНОСТИКА тимолова проба АЛТ, АСТ, анти-HCV IgM, ПЛР
41. ЛІКУВАННЯ Режим ліжковий, Дієта, комбінація пегильованого α-інтерферону з рибавірином,
43. Скачать презентацию

Слайд 2

Вірусні гепатити – це група інфекційних захворювань, що викликаються первинно-гепатотропними вірусами, з

фекально-оральним та гемоконтактним механізмами передачі, які характеризуються переважним ураженням печінки.

Слайд 3

Гепати́т А — гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, що передається фекально-оральним механізмом.

Слайд 4

ЕТІОЛОГІЯ.
Збудник - вірус гепатиту А -, відноситься до роду Enterovirus сімейства

Picornaviridae.
Геном вірусу представлений однонитчатим РНК
Вірус гепатиту А стійкий у навколишньому середовищі: при кімнатній температурі може зберігатися декілька тижнів чи кілька місяців, а при 4 °C - кілька років.
Вірус інактивується при температурі 100 °C протягом 5 хв., при 85 °С - протягом 1 хв. Чутливий до формаліну й УФО, відносно стійкий до хлору, не інактивується хлороформом і ефіром.

Слайд 5

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ.
Джерелом інфекції є хворі з безжовтяничною, субклінічною формою інфекції, хворі в інкубаційному,

продромальному періодах і початковій фазі періоду розпалу хвороби.
Ведучий механізм зараження гепатитом А - фекально-оральний, реалізований через водяний, харчовий і контактно-побутовий шляхи передачі.
Особливого значення набуває водяний шлях передачі інфекції, що забезпечує виникнення епідемічних спалахів гепатиту.
Сприйнятливість до гепатиту А загальна. Найбільш часто захворювання реєструється у дітей старше 1 року (особливо у віці 3-12 років) і у молоді. Гепатиту А властиво сезонне підвищення захворюваності в літньо-осінній період.
Повторні захворювання гепатиту А зустрічаються рідко і зв'язано, імовірно, із зараженням іншим серологічним типом вірусу.

Слайд 6

ПАТОГЕНЕЗ.
Після зараження вірусом гепатиту А з кишечнику проникає в кров, виникає

вірусемія, що обумовлює розвиток токсичного синдрому в початковий період хвороби, з наступним надходженням у печінку.
У результаті впровадження і реплікації вірус виявляє пряму цитолітичну дію на гепатоцити, розвиваються запальні і некробіотичні процеси переважно в перипортальній зоні печіночних часточок і портальних трактів.
Унаслідок комплексних імунних механізмів реплікація вірусу припиняється, і він виводиться з організму людини. Хронічні форми інфекції, у тому числі і вірусоносія при гепатиті А розвиваються вкрай рідко

Слайд 7

КЛІНІЧНА КАРТИНА.
Інкубаційний період (від моменту інфікування до появи перших клінічних симптомів)

складає мінімально 7 днів і максимально 50 днів.
Класифікація.
1)    форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна, фульмінантна або блискавична)
2)    період: початковий, розгорнутих клінічних проявів, реконвалесценції
3)    За тяжкістю: легкого, середнього та тяжкого ступенів.
Перебіг: гладкий, негладкий (ускладнений); гострий, затяжний (у 10%). Можливі у 6-10% рецидиви. Хронічний перебіг невідомий.
ВГ А з проявами жовтяниці ділиться на 3 стадії:
1)    переджовтянична форма;
2)    жовтяничний період;
3)    період спаду жовтяниці – стадія виздоровлення.

Слайд 8

ПЕРШИЙ ПЕРІОД
Триває 1-2 тижні.
Спостерігається порушення процесу травлення, погіршення апетиту, відрижка,

неприємні відчуття в животі, слабість, біль в області серця, болі в кістках та суглобах, кашель, нежить.
Температура субфебрильна – 37-38оС.
Спостерігається збільшення печінки, яка стає чутливою при пальпації.
Сеча темного кольору, в ній містяться жовчні пігменти і уробілін. В крові наявна велика кількість білірубіну, моноцитоз та еозинофілія.

Слайд 9

ДРУГИЙ ПЕРІОД
Хвороби триває 2-3 тижні.
Спочатку спостерігається пожовтіння склер, пізніше –

шкірних покривів.
Печінка набуває ще більших розмірів, пульс рідкий, АТ – низький; хворих турбує свербіж.
Випорожнення багаті на жир, оскільки при відсутності жовчі процеси гниття в кишечнику пришвидшуються.
Кал не містить стеркобіліну, в сечі містяться жовчні пігменти, білок, циліндри, але відсутній уробілін, тому що жовч не потрапляє до дванадцятипалої кишки.
Спостерігаються різноманітні психічні порушення на всьому протязі захворювання і являють собою один з його обов’язкових проявів.

Слайд 10

Астенічні розлади є одними із типових проявів гострого періоду вірусних гепатитів;

при цьому також відзначалось, що прояви астенії можуть залишатися й після зникнення жовтяниці та виписки хворого з лікарні . Вважалось, що ці прояви свідчать про неповноту одужання, хоча можуть мати й психогенне походження. За сучасними уявленнями, вірусні гепатити є суттєвим фактором ризику виникнення постінфекційного астенічного синдрому .
В стадії виздоровлення починається зменшення печінки. Паралельно покращується загальний стан хворих, появляється апетит, зникає зуд, сеча стає світлішою і виділяється в більшій кількості. Зникає безсоння, в’ялість.
При захворюванні спостерігається ускладнення: панкреатит, холецистит, холангіт, гостра дистрофія печінки і її цироз. Хвороба протікає тяжко і з ускладненнями у дітей, вагітних жінок, при захворюванні серцево-судинної системи.

Слайд 11

КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ГЕПАТИТУ А:
1) епіданамнез - контакт з хворим, який

має жовтяницю, протягом останніх 15 - 45 днів до захворювання; сезонність (літо-осінь), можливість групових спалахів.
2) гострий початок захворювання;
3) короткий (3-7 днів) переджовтяничний період найчастіше за грипоподібним та диспепсичним варіантом;
4) темна сеча;
5) знебарвлений кал;
6) поліпшення самопочуття хворих з моменту появи жовтяниці;
7) збільшення та болючість при пальпації печінки;
8) Загальний аналіз крові - помірна лейкопенія, лімфоцитоз;
9) Загальний аналіз сечі - підвищення рівню жовчних пігментів, уробіліну;
10) Підвищення активності АлАТ, АсАТ;
11) Підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції;
12) Збільшення показників тимолової проби;
13) При холестазі підвищення рівня лужної фосфатази, холестерину, ГГТП в крові.

Слайд 12

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА
ІФА - Ig M проти ВГА (анти-HAVIgM),
ПЛР

Слайд 13

ЛІКУВАННЯ
Режим ліжковий в період розпалу.
Дієта №5 за Певзнером.
Захворювання самостійно лімітується, тому

етіотропна терапія недоцільна.
Дезінтоксикайна терапія.
Ентеросорбенти.
Спазмолітики.

Слайд 14

ПРОФІЛАКТИКА
Неспецифічна направлена на механізм передачі
Вакцини «Хаврікс», «Аваксім»

Слайд 15

Гострий гепатит E - гостра інфекційна хвороба, яка за клінічними проявами подібна до

гепатиту А, звичайно має доброякісний перебіг, однак у вагітних та породіль характеризується важким перебігом з частим розвитком печінкової енцефалопатії і високою летальністю.

Слайд 16

Етіологія: РНК-вмісний вірус . HЕV порівняно малостійкий до термічних та хімічних впливів.

Слайд 17

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ .
Джерело інфекції у разі гепатиту Е – це хворі, переважно

на початку хвороби. Можуть бути також тварини. Збудник виділяється з фекаліями.
Важливе значення має водний фактор передачі: в країнах з гарячим кліматом часто реєструють водні спалахи хвороби. Вікова структура захворюваності вивчена недостатньо. Імунітет стійкий, довічний, перехресного імунітету щодо інших видів вірусного гепатиту немає.
Сприйнятливість до хвороби висока. Гепатит Е значно поширений у світі, реєструється переважно в регіонах з гарячим кліматом.
Сприйнятливість: хворіють переважно особи 15-40 років.
Сезонність: пов’язана з періодом мусонних дощів.

Слайд 18

ПАТОГЕНЕЗ.
Патологічний процес в печінці при гепатиті Е такий самий, як і

при гепатиті А. У ньому виділяють такі синдроми: цитолітичний, мезенхімально – запальний і холестатичний. Зустрічаються тяжкі форми з розвитком субмасивного некрозу печінки й клінічною картиною фульмінантного гепатиту.

Слайд 19

КЛІНІЧНА КАРТИНА.
Інкубаційний період триває 15-45 днів. У більшості випадків хвороба починається

гостро. Початковий (дожовтяничний) період, як і при гепатиті А, найчастіше характеризується диспепсичними проявами, іноді спостерігається астеновегетативні ознаки. У період жовтяниці інтоксикація помірна.
Перебіг хвороби сприятливий, однак під час вагітності (особливо ІІІ триместр) важкий. У вагітних крім симптомів, притаманних гепатиту, спостерігається геморагічний синдром, недостатність нирок, біль у животі, суглобах, кістках.
Летальність серед хворих на гепатит Е в період вагітності висока, може досягти 30-40%, а на 40 тижні – 70%. Такий перебіг має хвороба і в перші дні після пологів.

Слайд 20

КЛАСИФІКАЦІЯ:
Форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна у дітей у співвідношенні до жовтяничної

13:1, фульмінантна або блискавична у 0,04-0,4% хворих).
Період: початковий (продромальний 1-10 днів), розгорнутих клінічних проявів (2-3 тижні), реконвалесценції (3-4 міс.).
За тяжкістю: легкого, середнього та тяжкого ступенів.
Перебіг: гладкий, негладкий (ускладнений); гострий, затяжний (у 10%). Можливі у 6-10% рецидиви. Хронічний перебіг невідомий.
Летальність 0,04-0,06% за даними Фролова М.(1996) та 1-3% за даними США (не враховуючи вагітних жінок)

Слайд 21

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА:
виявлення анти-HЕV-IgM,
ПЛР

Слайд 22

ЛІКУВАННЯ
Патогенетична
Симтоматична терапія

Слайд 23

Гепатит B — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B (HBV) та уражає печінку з порушенням

обмінних процесів, призводячи до її запалення, що характеризується гострим або хронічним перебігом.

Слайд 24

ЕТІОЛОГІЯ.
ДНК-вмісний вірус, що має чотири антигени:
зовнішня ліпопротеїнова оболонка представлена поверхневим

антигеном (HBsAg),
ядерний (серцевинний) білок (HBcAg),
HBeAg -свідчить про реплікацію вірусу,
HBxAg- вивчений недостатньо.
Надзвичайно стійкий в навколишньому середовищі.
Досить стійкий до дезінфікуючих засобів.
Інактивується після кипятіння протягом 30 хв.

Слайд 25

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ.
Джерелом інфекції є хворі з гострими та хронічними формами гепатиту, а

також пацієнти з безсимптомним вірусоносійством. Передача реалізується природними та штучними шляхами.
Природні:
Від матері до дитини,
Статевий,
Контактний (можливий безпосередній контакт з кров'ю, або опосередковай- через забрудненні бритви, носовички, зубні щітки і т.д)

Слайд 26

ШТУЧНІ:
·       усі медичні інвазійні втручання,
·       немедичні інвазійні втручання,
·       в/в введення наркотиків,
·      татуювання,
·       косметичні процедури.

Слайд 27

ПАТОГЕНЕЗ.
В основі патоморфологічних змін печінки, що розвиваються при гепатиті В, лежить

цитоліз гепатоцитів.
Це ініціює розвиток прогресуючого некробіотичного процесу різного ступеня вираженості.
Вірус гепатиту В немає прямої цитопатичної дії, вона імуноопосередкована.

Слайд 28

КЛАСИФІКАЦІЯ:
форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна, фульмінантна або блискавична);
період: початковий (продромальний від

4-5 днів до 1-1,5 міс., в середньому 7-10 днів), розгорнутих клінічних проявів (2-3 тижні) реконвалесценції (3-6 міс.);
за тяжкістю: легкого, середнього та тяжкого ступенів;
наслідки: видужання, затяжна реконвалесценція, вірусоносійство, хронічний гепатит, цироз печінки, первинний рак печінки.

Слайд 29

КЛІНІЧНА КАРТИНА:
Інкубаційний період становить від 30 до 180 днів,
Початковий період розвивається

поступово.
Розрізняють варіанти цього періоду:
диспепсичний,
артритичний,
астеновегетативний,
грипоподібний,
змішаний.
Триває близько 7-14 днів.

Слайд 30

КЛІНІКО - ДІАГНОСТИЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ ГЕПАТИТУ В Є:
Жовтяничний період.
Характеризується інтоксикацією, жовтяницею, виникненням

свербіжу шкіри, потемнінням сечі, а згодом знебарвленням калу,
стан хворих погіршується. Зростає тимолова проба, АЛТ і АСТ.
Період реконвалесценції.
Зменшуються диспепсичні прояви, ознаки інтоксикації, жовтяниця, розміри печінки, світлішає сеча і забарвлюється кал.
Можливий перехід в хронічну фору з розвитком фіброзу та цирозу.

Слайд 31

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА
HBsAg (австралійський антиген) свідчить про наявність інфекції в будь-якій формі,
анти-HBcAg

IgM-
ПЛР

Слайд 32

ЛІКУВАННЯ
Режим ліжковий,
Дієта №5а, з переходом на 5. Комлекс вітамінів.
Проведення дезінтоксикації,
В гострий

період противірусна терапія не призначається,
При підозрі на перехід в хронічну форму застосовують рекомбінантні альфа-2-інтерферони

Слайд 33

ПРОФІЛАКТИКА
Неспецифічна профілактика
Специфічна профілактика:0-1-6 міс.

Слайд 34

ГЕПАТИТ С АБО HVC – ГЕПАТИТ.
поширена інфекційна хвороба з парентеральним механізмом

передачі, що характеризується враженням печінки, численними позапечінковими проявами й переважно хронічним перебігом.

Слайд 35

Етіологія.
HCV містить РНК,
HСV притаманна висока генетична мінливість.
Останнє є причиною утворення

мутантів, що призводить постійного змагання між утворенням нових антигенних варіантів HСV і продукцією віруснейтралізуючих антитіл.
А це в свою чергу дозволяє вірусу постійно вислизати з-під імунного тиску.
Стійкий в навколишньому середовищі.

Слайд 36

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ.
Механізм та шляхи передачі: парентеральний (штучний і природний) аналогічно як при

гепатиті В.
Фактори передачі: кров, рідко сперма.
Джерело інфікування: людина хвора на ВГС та вірусоносій.

Слайд 37

ПАТОГЕНЕЗ
З моменту зараження вірус потрапляє в кров і осідає в тих

органах і тканинах, де відбувається його розмноження.
Це печінкові клітини і мононуклеари крові. У цих клітинах вірус не тільки розмножується, але і персистує тривалий час.
В основі ушкодження гепатоцитів лежить як пряма цитопатична дія вірусу(вірусний цитоліз) так і імуноопосередковані цитолітичні реакції( імунний цитоліз).
Однак і той і інший вплив доволі слабкий, тому не відбувається своєчасна елімінація вірусу з ураженої клітини.

Слайд 38

КЛІНІКА:
інкубаційний період триває 4-12 тижнів,
у більшості хворих відзначають безсимтомний перебіг,
називають «ласкавим

вбивцею»,
може виникати незначний продром,
в 85 % переходить в хронічну форму,
хронічний може розиватися в цироз та гепатоцелюлярної карциноми,

Слайд 39

ПОЗАПЕЧІНКОВІ ПРОЯВИ
враження слинних залоз,
виразки рогівки, увеїт,
шкірний васкуліт,
гломерулонефрит,
артрити,
аутоімунні .

Слайд 40

ДІАГНОСТИКА
тимолова проба
АЛТ, АСТ,
анти-HCV IgM,
ПЛР

Слайд 41

Вірусні гепатити

Содержание

Вірусні гепатити – це група інфекційних захворювань, що викликаються первинно-гепатотропними вірусами, з

Гепати́т А — гостра інфекційна хвороба з ураженням печінки, що передається фекально-оральним механізмом.

ЕТІОЛОГІЯ. Збудник - вірус гепатиту А -, відноситься до роду Enterovirus сімейства

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Джерелом інфекції є хворі з безжовтяничною, субклінічною формою інфекції, хворі в інкубаційному,

ПАТОГЕНЕЗ. Після зараження вірусом гепатиту А з кишечнику проникає в кров, виникає

КЛІНІЧНА КАРТИНА. Інкубаційний період (від моменту інфікування до появи перших клінічних симптомів)

ПЕРШИЙ ПЕРІОД Триває 1-2 тижні. Спостерігається порушення процесу травлення, погіршення апетиту, відрижка,

ДРУГИЙ ПЕРІОДХвороби триває 2-3 тижні. Спочатку спостерігається пожовтіння склер, пізніше –

Астенічні розлади є одними із типових проявів гострого періоду вірусних гепатитів;

КЛІНІКО – ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ГЕПАТИТУ А: 1) епіданамнез - контакт з хворим, який

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКАІФА - Ig M проти ВГА (анти-HAVIgM),ПЛР

ЛІКУВАННЯРежим ліжковий в період розпалу.Дієта №5 за Певзнером.Захворювання самостійно лімітується, тому

ПРОФІЛАКТИКАНеспецифічна направлена на механізм передачіВакцини «Хаврікс», «Аваксім»

Гострий гепатит E - гостра інфекційна хвороба, яка за клінічними проявами подібна до

Етіологія: РНК-вмісний вірус . HЕV порівняно малостійкий до термічних та хімічних впливів.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ . Джерело інфекції у разі гепатиту Е – це хворі, переважно

ПАТОГЕНЕЗ. Патологічний процес в печінці при гепатиті Е такий самий, як і

КЛІНІЧНА КАРТИНА. Інкубаційний період триває 15-45 днів. У більшості випадків хвороба починається

КЛАСИФІКАЦІЯ: Форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна у дітей у співвідношенні до жовтяничної

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА: виявлення анти-HЕV-IgM,ПЛР

ЛІКУВАННЯПатогенетичнаСимтоматична терапія

Гепатит B — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту B (HBV) та уражає печінку з порушенням

ЕТІОЛОГІЯ.ДНК-вмісний вірус, що має чотири антигени: зовнішня ліпопротеїнова оболонка представлена поверхневим

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Джерелом інфекції є хворі з гострими та хронічними формами гепатиту, а

ШТУЧНІ: · усі медичні інвазійні втручання,· немедичні інвазійні втручання,· в/в введення наркотиків,· татуювання,· косметичні процедури.

ПАТОГЕНЕЗ. В основі патоморфологічних змін печінки, що розвиваються при гепатиті В, лежить

КЛАСИФІКАЦІЯ: форма: типова (жовтянична), атипові (безсимптомна, фульмінантна або блискавична);період: початковий (продромальний від

КЛІНІЧНА КАРТИНА: Інкубаційний період становить від 30 до 180 днів,Початковий період розвивається

КЛІНІКО - ДІАГНОСТИЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ ГЕПАТИТУ В Є: Жовтяничний період.Характеризується інтоксикацією, жовтяницею, виникненням

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКАHBsAg (австралійський антиген) свідчить про наявність інфекції в будь-якій формі,анти-HBcAg

ЛІКУВАННЯРежим ліжковий,Дієта №5а, з переходом на 5. Комлекс вітамінів.Проведення дезінтоксикації,В гострий

ПРОФІЛАКТИКАНеспецифічна профілактикаСпецифічна профілактика:0-1-6 міс.

ГЕПАТИТ С АБО HVC – ГЕПАТИТ. поширена інфекційна хвороба з парентеральним механізмом

Етіологія.HCV містить РНК, HСV притаманна висока генетична мінливість.Останнє є причиною утворення

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Механізм та шляхи передачі: парентеральний (штучний і природний) аналогічно як при

ПАТОГЕНЕЗЗ моменту зараження вірус потрапляє в кров і осідає в тих

КЛІНІКА: інкубаційний період триває 4-12 тижнів,у більшості хворих відзначають безсимтомний перебіг,називають «ласкавим

ПОЗАПЕЧІНКОВІ ПРОЯВИвраження слинних залоз,виразки рогівки, увеїт,шкірний васкуліт,гломерулонефрит,артрити,аутоімунні .

ДІАГНОСТИКАтимолова пробаАЛТ, АСТ,анти-HCV IgM,ПЛР

ЛІКУВАННЯРежим ліжковий,Дієта,комбінація пегильованого α-інтерферону з рибавірином,

Похожие презентации