Ораторське мистецтво викладача

Прийоми підтримування уваги аудиторії. Психотехніка.
3. Ораторське мистецтво на сучасному етапі.
4. Для чого потрібно добре володіти ораторськими вміннями й навичками?
5. Поради ораторові.
6. Сигнал – трактування.
Додаток 1. Анкета вивчення думки студентів щодо позитивних та негативних аспектів риторичної культури викладача
Додаток 2. Рекомендації молодому викладачу.
Додаток 3.Тест «Чи комунікабельні ви?»
Висновки
Список використаної літератури

навчання.
Предмет дослідження – особливості ораторського мистецтва викладача вищої школи.
Мета роботи – дослідити думку студентів про позитивні та негативні аспекти публічних виступів викладачів, встановлення основних прийомів ораторського мистецтва викладача під час публічного виступу.
Завдання дослідження:
проаналізувати дослідження проблеми ор мис вик у науково-психологічній літературі;
визначити особливості застосування прийомів стимулювання уваги й інтересу студентів під час публічного виступу викладача;
за допомогою анкетування та індивідуальних бесід з’ясувати основні прийоми ораторського мистецтва викладача, які найбільш високо оцінюються студентами;
розробити рекомендації молодим викладачам стосовно майстерного публічного виступу перед студентською аудиторією
Гіпотезою дослідження є припущення про те, що майстерність публічного виступу викладача сприятиме всебічному впливу на розум, почуття, бажання, вчинки та дії студентів.

талант побудови промови, високий ступінь майстерності публічного виступу, філігранне володіння живим словом й результативна робота з аудиторією
Викладацька діяльність у вищому навчальному закладі є зоною підвищеної мовленнєвої відповідальності, оскільки саме викладач професійно відповідає за зміст та якість викладання матеріалу студентам і ефективну комунікацію з ними. Культура мовлення викладача формується під впливом багатьох важливих факторів, одним з яких є володіння високими ораторськими здібностями.
Людині, яка виступає, властиві публічне мислення і мистецтво говоріння, а для тих, кому адресований виступ, характерна діяльність, пов’язана зі сприйманням і розумінням того, що вони чують і бачать, тобто мистецтво слухання.
Народна мудрість говорить: «Слово наполовину належить тому, хто говорить, і наполовину тому, хто слухає».

предмета; коли ж за нею не стоїть зміст, засвоєний і пізнаний оратором, то словесне її вираження уявляється пустою балаканиною.
«… Красномовство ― є дар приголомшувати душі, переливаючи в них свої пристрасті, і повідомляти їм образ своїх понять» (Аристотель).
Пауза перед початком лекції, впевнений погляд на студентів, легка посмішка викличуть доброзичливість з боку слухачів, сприятимуть встановленню контакту з ними. Важливим є вираз «хто любить людей, того і люди люблять».

залежить характер взаємин зі студентами, колегами і, отже, результат його педагогічної діяльності. Педагог не може і не повинен бути байдужою людиною. Він радіє досягненням і гідним вчинкам студентів, засмучується поганим. Як відзначає І.А. Зязюн, досягти оптимального внутрішнього стану в педагогічній діяльності важко, оскільки вона сама по собі емоційно напружена, вимагає великих душевних затрат. Дослідження психологів підтверджують, що самопочуття і стан педагога мають межі ресурсів психічного здоров’я, щоб продуктивно працювати, викладач повинен, насамперед, уміти раціонально витрачати свою психічну енергію, знати як її можна поповнювати, відновлювати.

Загальні вимоги до публічного виступу Прийоми підтримування уваги аудиторії
1. Рішучий початок виступу. 1. Питання до аудиторії.
2. Драматизм. 2. Організація дискусії.
3. Стримування емоційність. 3. Звертання до окремих слухачів.
4. Стислість. 4. Несподіване коротке відхилення від теми.
5. Діалогічність. 5. Демонстрація предмета.
6. Розмовність. 6. Наближення до слухачів.
7. Установлення та підтримування контакту. 7. Закон краю.
з аудиторією.
8. Рішуче закінчення.

риторичних традицій спричинена тим, що нині виникла як найгостріша потреба в особистостях, які можуть самостійно мислити, переконувати, спонукати й скеровувати співгромадян до поступу до істини, добра і краси. Сьогодні ми розуміємо риторику як науку, спроможну відіграти роль синтезатора багатьох наук, спрямованих на розвиток мовної особистості: педагогіки, соціолінгвістики, психолінгвістики, соціальної й особистісної психології, методики викладання мови, стилістики, культури мовлення, лінгвістики тексту тощо.
Відновлення статусу риторики як науки і навчальної дисципліни має стати визначним кроком на шляху до творення демократичного, високоцивілізованого суспільства.

більше, ніж треба. Франсуа де Ларошфуко

Для чого потрібно добре володіти ораторськими вміннями й навичками?

Щоб володіти аудиторією, промовець повинен бути:
цікавою особистістю;
начитаним, компетентним;
наводити приклади із життя;
використовувати цитати, риторичні запитання;
його мовлення має бути чітким, зрозумілим;
вміти володіти темпом, діапазоном голосу;
вміло користуватися мімікою, жестами, які передають цілу гаму почуттів.
Крім того, промовець повинен усією своєю поведінкою виражати впевненість і віру в свої сили.

промови слід будувати виважено, не переобтяжуючи зайвою інформацією. Багато виступів «провалюється» через надлишок інформації, а не через брак її.

Співвідносьте себе з аудиторією, завойовуйте її довіру

Не можна досягти бажаного результату від виступу, якщо до вас ставляться з недовірою

Щоб завоювати довіру, потрібно знайти те, що вас може зблизити з аудиторією

Щоб завоювати довіру, потрібно знати те, що вас може зблизити з аудиторією

Поради ораторові

культури викладача
Шановні студенти, просимо Вас дати відповідь на такі запитання
1. Чи звертаєте Ви увагу під час лекції на ораторське мистецтво викладача?
А) Так, це одразу відчувається: слухати публічний виступ гарного оратора – це інтелектуально – психологічне задоволення;
Б) Викладач – не оратор, він має доступно пояснити, а не демонструвати своє красномовство та інтелект;
В) Не задумувався над таким питанням.
2. Які вміння викладача свідчать про його риторичні здібності (ораторське мистецтво). Вкажіть 3 – 5 вмінь
3. Яка поведінка та звички викладача під час лекції свідчать про низький рівень риторичної культури. Зазначте 3 – 5 поведінкових моделей
4. Чи потрібно Вам у майбутньому володіти мистецтвом публічного виступу
А) Так, щоб стати успішним, зробити кар’єру ораторське мистецтво необхідне
Б) Ні, інженерна спеціальність не передбачає риторичну компетентність
В) Не знаю, час покаже.
Дякуємо за надані відповіді.
Вкажіть курс, стать, спеціальність.

аудиторію: досвід, потреби.
Налаштуйтеся на слухачів.
Чітко визначте мету лекції, ґрунтуючись на тому, що Ви хочете зробити: інформувати, переконати, спонукати до дії, навчити.
Підготовка до лекції
Підберіть і опрацюйте матеріал з теми виступу.
Доберіть більше матеріалу, ніж зможете використати.
Розробіть план виступу.
Підготуйте тези виступу.
Продумайте вступ (розповідь, цитата, запитання).
Продумайте висновок (резюме, цитата, комплімент слухачам, своє ставлення до викладеного).
Підберіть приклади та ілюстрації для більшої переконливості і наочності.
Здійсніть апробацію* лекції (не заучуйте, а переказуйте).
Продумайте свій зовнішній вигляд.
Установіть позитивний напрямок думок (оцініть своє повідомлення, уявіть позитивну реакцію аудиторії, повірте у свої сили).
*Апробація являє собою різновид наукової діяльності у формі проведення перевірок результатів дослідження.

Додаток 2.

або "ні".
Переїжджаючи на нове місце, я швидко знаходжу нових друзів:
так — 1, ні — 0.
2. Я люблю поговорити, а тому використовую для цього будь-яку можливість: так — 1, ні — 0.
3. Мені буває важко говорити перед великою аудиторією: так — 0, ні — 1.
4. Я ніяковію, якщо помічаю, що за мною спостерігають: так — 0, ні — 1.
5. У мене більше друзів протилежної статі: так — 1, ні — 0.
Результати
П'ять балів — ви контактні, легко вступаєте у спілкування з новими людьми, рішучі у спілкуванні.
Чотири бали — ваша контактність обмежена, ви віддаєте перевагу звичному колу спілкування. Корисно іноді виходити за його межі.
Три бали та менше — вам не дуже подобається працювати в контакті з людьми, це у вас не завжди виходить: ви реагуєте на будь-яку загрозу (навіть уявну), відчуваєте невпевненість у собі. Вам слід демонструвати доброзичливість щодо оточення, більше посміхатися — і ваші здібності до спілкування підвищаться, ви одразу відчуєте це по реакції оточуючих.

Додаток 3.

логічності у побудові промови, використання цікавої інформації, гумору, лаконічності, контакту з аудиторією і навіть від зовнішнього вигляду оратора. Тому не варто легковажно ставитись до свого виступу. Ключ до хорошої промови – ретельна підготовка та тренування.
Головне в ораторстві — мати на меті досягнення належних результатів під час публічного виступу. Якщо ви хочете проголошувати цікаві промови, якщо ви хочете якісно вести перемовини — дійте так, як наразі можете, утім, аналізуйте після цього, що ви зробили неправильно, що могло б бути здійснено краще, і тоді мало б більш якісний результат. Комунікації — потужний та важливий інструмент будь-якої діяльності, особливо якщо ви публічна особа. Тож не ведіть «пустих балачок» і нехай кожне ваше слово досягає своєї мети.

Висновки

Найкращий оратор той, який своїм словом і повчає слухачів, і дає можливість отримати насолоду, і сильно вражає.
Цицерон

виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.
Культура ведення дебатів. – Харків, 1988.
"Історія світової культури" Л. Т. Левчук. – Київ: "Либідь", 1994 р. – ст. 168-192, всього 310 ст.
С. І. Радциг "Історія Давньогрецької літератури", Москва, у "Вища школа", 1999 р.
М. Гаспарова, В. Борухович "Ораторське мистецтво древньої Греції", Москва, "Художня література", 1985 р.
"Антична література", м. Москва, у "Освіту", 1986 р.
Історія красномовства. – к., 2000.
Українська та зарубіжна культура. Підручник. – к., 1999.
10. https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/1759/1/Book_ПМВ.pdf