Содержание
- 2. ТЕОРІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ
- 3. Ідентифікація (від лат. identificns - тотожний і faciу - роблю) – означає ототожнення, тобто встановлення об'єкта
- 4. Криміналістична ідентифікація - процес порівняльного дослідження об'єктів, пов'язаних із подією, що розслідується, для вирішення питання щодо
- 5. Теорія ідентифікації - це система правил і понять, необхідних для встановлення її чи відсутності. Наукову основу
- 6. Термін «криміналістична ідентифікація» вживається в декількох значеннях: ним визначають мету (завдання) та результат дослідження; ним характеризують
- 7. Процес порівняння – одночасне вивчення двох чи більше об'єктів із метою встановлення їх спільного чи відмінного.
- 8. Зміни та їхні наслідки можуть мати: природний характер; штучний характер. Значення для ідентифікації має градація змін
- 9. Під час порівняння об'єкта (його ідентифікації) встановлюють: збіжні; незбіжні ознаки. Результат ідентифікації: наявність тотожності; відсутність тотожності;
- 10. Об'єкти ідентифікації В ідентифікації беруть участь дві групи об'єктів: ті, що підлягають ідентифікації. ті, за допомогою
- 11. Ідентифікувальними об'єктами є: матеріально фіксовані відображення: сліди рук, ніг, зубів та інших частин тіла людини, предметів,
- 12. Зразки для порівняльного дослідження мають відповідати певним вимогам: бути достовірними; зразки повинні повно відображати властивості досліджуваного
- 13. Вільними зразками називаються об'єкти, не пов'язані з кримінальним процесом. Умовно-вільні зразки - такі об'єкти, що виникли
- 14. Комплекс ознак, що сприяє отриманню необхідної та достатньої уяви про ідентифікований та ідентифікувальний об'єкт, називають ідентифікаційними
- 15. Для результативного ототожнення ідентифікаційні ознаки повинні відповідати певним вимогам або властивостям: бути оригінальними, специфічними або дискретними;
- 16. Ідентифікаційне поле - це сукупність усіх ідентифікаційних ознак, використовуваних під час конкретного ототожнення.
- 17. Класифікація ідентифікаційних ознак: 1. За відношенням до об'єкта в цілому: загальні (групові) ознаки; окремі. 2. За
- 18. Суб'єкти ідентифікації: експерт; слідчий, суддя, працівник органу досудового розслідування; спеціаліст; будь-який інший учасник кримінального процесу (свідок,
- 19. Ідентифікацію як загальнонауковий метод у криміналістиці прийнято поділяти: За рівнем досягнутої індивідуальності на: родову; видову; групову;
- 20. Криміналістичну ідентифікацію як дослідницьку діяльність: ідентифікація за матеріально фіксованим відображенням; ідентифікація за ідеальними. Розрізняють такі сфери
- 21. Формами ідентифікації для непроцесуальної діяльності: криміналістичні та оперативні обліки; ідентифікаційні дослідження за оперативними матеріалами; перевірка (встановлення)
- 22. Різновид ідентифікації - як групофікація. Групофікація є ідентифікаційним процесом установлення групової належності, окремою криміналістичною теорією, практична
- 23. Об'єктами групофікації є дві групи об'єктів, що порівнюються: індивідуально-визначеними; предмети-речовини, наділені лише властивостями - внутрішніми якостями,
- 24. Встановлення загального джерела походження відносно предметів з усталеною зовнішньою формою є ідентифікацією, а відносно сипких, рідких
- 25. Процес ідентифікаційного дослідження за матеріально-фіксованими відображеннями охоплює такі стадії: I стадія - попереднє дослідження, утворене етапами:
- 26. III cтадія - оцінювання результатів і формулювання висновків, що їх можна класифікувати на види. Асерторичний висновок
- 27. Теорія криміналістичної діагностики Слово «діагностика» - грецького походження і означає здатність до «розпізнавання», «розмежування», «визначення», «встановлення».
- 28. Теорія криміналістичної діагностики - це система правил і понять, необхідних для здійснення процесу діагностичного пізнання у
- 29. Наукове підґрунтя : можливість пізнання події за її відображенням; закономірність виникнення криміналістично-значущої інформації; положення науки криміналістики
- 30. Криміналістичні діагностичні дослідження: визначення властивостей та стану об'єкта, їх відповідності заданим характеристикам; встановлення факту і причин
- 31. Завдання криміналістичної діагностики: внутрішніх властивостей і стану об'єкта; зовнішніх властивостей та умов обстановки об'єкта; властивостей і
- 32. Завдання кримінального діагностування є: Прості діагностичні завдання у дослідженні (вивченні) окремо взятого об'єкта. Прямі діагностичні завдання
- 33. Об'єктами є: Діагностовані (ті, що підлягають діагностуванню або шукані) - стан, властивість об'єкта, механізм події, ситуація.
- 35. Класифікація За суб'єктами діагностування: експертна; судово-слідча; оперативно-розшукова; діагностика свідками, потерпілими. За вирішуваними завданнями: проста і складна;
- 36. За метою проведення: діагностування властивостей і стану об'єкта дослідження; діагностування факту і причин динаміки змін об'єкта;
- 37. Етапи діагностичного дослідження: Формулювання завдання діагностичного дослідження. Вирішення простого діагностичного завдання. Побудова типової моделі. Встановлення наслідків
- 39. Скачать презентацию