Держава і право Давнього Сходу

Август 6, 2022

Главная
Юриспруденция
Держава і право Давнього Сходу

Содержание

2. ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Утворення держави на Стародавньому Сході. Іригаційна теорія. Державний лад країн Стародавнього Сходу. Східна деспотія.
3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
4. Основна література: Страхов М.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Підручник. – Харків, 2003. Хрестоматія з
5. Додаткова література: Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. - М., 1996. Бостан Л.М., Бостан
6. 1. Утворення держави на Стародавньому Сході. Іригаційна теорія.
7. Іригаційна (гідравлічна) теорія: перші держави постали в долинах великих річок – Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу,
8. ПРОТОДЕРЖАВА – це політична структура, в якій існує соціальна та майнова нерівність, розподіл праці, обмін продуктами
9. 2. Державний лад країн Стародавнього Сходу. Східна деспотія.
10. Специфічні риси держав Стародавнього Сходу: Тривале існування общини. Розвиток приватної власності не зачіпав такі важливі об’єкти
11. ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕСПОТІЇ ЯК ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДАВНЬОСХІДНИХ РАБОВЛАСНИЦЬКИХ ДЕРЖАВ необмежена спадкова влада монарха обожнення особи монарха і
12. Періоди існування рабовласницької держави в Єгипті 1. Раннє царство (ХХХІ-ХХVІІІ ст. до н.е.) - затверджується централізована
13. Державний лад Єгипту періоду Давнього царства ЦЕНТРАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ ПЕРО (фараон) (верховний жрець, власник землі
14. Вищі відомства центрального управління державного ладу Єгипту періоду Давнього царства ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ БУДИНОК ЦАРСЬКИХ СКАРБІВ (фінансове
15. Місцеве управління Єгипту періоду Давнього царства СІЛЬСЬКІ ОБЩИНИ (вільне населення, общинні раби) ДЖАДЖАТ (общинна рада) МІСТА
16. ЦЕНТРАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ Давньовавілонське царство НУБАНДА управитель царського двору ЧИНОВНИКИ ЦАРСЬКОГО ДВОРУ Фінансове відомство Відомство громадських робіт
17. Державний лад імперії Маур‘їв (Індія IV – II ст. до н.е.) ЦЕНТРАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ МАГАРАДЖА
18. АДХЬЯКША (державні чиновники) Система центрального управління імперії Маур‘їв (Індія IV – II ст. до н.е.) СУДИ
19. Система центрального управління Китаю часів централізованих імперій періодів Цінь і Хань (ІІІ ст. до н.е. –
20. Система місцевого управління Китаю часів централізованих імперій періодів Цінь і Хань (ІІІ ст. до н.е. –
21. 3. Соціальна стратифікація давньосхідного суспільства.
22. Для Стародавнього Сходу характерна відсутність чітких соціально-класових меж. Існувала значна кількість різноманітних перехідних соціальних категорій. Населення
23. Специфічна риса суспільного ладу давньосхідних держав – наявність кастового поділу. Найбільш яскраво він виявився на теренах
24. 4. Характеристика права Стародавнього Сходу
25. Правові системи Стародавнього Сходу мали свої особливості. Водночас вони типологічно схожі (причини ті ж самі, що
26. Перші зафіксовані на письмі пам’ятки права (Закони Ману, Закони Хаммурапі) схожі за своїми техніко-юридичними характеристиками, а
27. 5. Закони Хаммурапі: загальна характеристика
28. Текст Законів Хаммурапі був знайдений французьким вченим де Морганом у 1901 р. під час археологічний розкопок
29. Закони Хаммурапі. 1700-ті рр. до н.е. Лувр.
30. Закони Хаммурапі складаються з трьох частин: вступу; основної частини; епілогу.
31. Закони Хаммурапі чітко окреслюють риси права Стародавнього Сходу: Юридичне закріплення станової нерівності й рабовласництва ( ст.
33. Скачать презентацию

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
Утворення держави на Стародавньому Сході. Іригаційна теорія.
Державний лад країн Стародавнього

Сходу. Східна деспотія.
Соціальна стратифікація давньосхідного суспільства.
Характеристика права Стародавнього Сходу.
Закони Хаммурапі: загальна характеристика.

Слайд 3

Основна література:
Страхов М.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Підручник. –

Харків, 2003.
Хрестоматія з історії держави та права зарубіжних країн / За ред. В.Д. Гончаренка. У 2 т. – К., 1998.

Слайд 5

Додаткова література:
Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. - М.,

1996.
Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.
История государства и права зарубежных стран. Часть 1. / Под ред. Крашенинниковой Н.А., Жидкова О.А. – М., 1996.
Тищик Б.Й. Історія держави і права зарубіжних країн (Cтародавній час): Навч. посібн.– Львів: Світ, 2006. – 696 с.
Крестовська Н.М., Цвіркун О.Ф. Історія держави і права зарубіжних країн: хрестоматія-практикум. – Х. : Одіссей, 2010. – 488 с.
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп.- К.: Атіка, 2004.- 616 с.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998-2004.

Слайд 6

1. Утворення держави
на Стародавньому Сході. Іригаційна теорія.

Слайд 7

Іригаційна (гідравлічна) теорія: перші держави постали в долинах великих річок –

Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Хуанхе, Янцзи.
Регулярні повені, родючі ґрунти, теплий клімат сприяли розвитку рільництва в долинах цих річок. Один працівник міг примітивними знаряддями праці виробити за рік 500-600 пудів зернових з гектара. Це створювало величезний надлишковий продукт, який зосереджувався в руках управлінської верхівки.
Задля приборкання річок, налагодження виробництва продуктів у великих масштабах потрібні були широкомасштабні іригаційні роботи, як-то будування гребель, каналів, штучних водоймищ, осушення боліт та інших споруд, з жорстким режимом функціонування.
Організація широкомасштабних іригаційних робіт була можлива лише за умов існування в суспільстві групи людей, які мали навички організації діяльності великих мас населення, тобто керівної верхівки. Більш того, ці люди повинні були діяти цілком легітимно, спираючись на апарат примусу і силу закону.
В суспільстві повинні були існувати люди, що володіли б науковими знаннями: астрономічними (задля календарних обрахунків) та технічними (задля проведення іригаційних робіт).

Слайд 8

ПРОТОДЕРЖАВА – це політична структура, в якій існує соціальна та майнова

нерівність, розподіл праці, обмін продуктами виробництва та послуг.
Протодержава виникає як об’єднання общинних поселень, що підпорядковані центру – резиденції вождя (звідси інша назва протодержави – вождівство).
Вождь виконує адміністративно-судові, військові, господарчі, інтегруючі функції. Його влада стає спадковою і поступово набуває авторитарних рис.
Навколо вождя формується коло наближених осіб, які займаються управлінською діяльністю (жерці, воїни, адміністратори тощо). Саме вони і перебирають на себе обов’язок організовувати широкомасштабні іригаційні роботи, які гарантують добробут суспільства.
Одночасно починає формуватися позитивне право. З’являється нормативне регулювання, тобто загальні об’єктивні правила, що не підлягають вільному тлумаченню. Поряд з заборонами (табу) з’являються дозволи, як право окремих індивідів діяти за власним розсудом.

Слайд 9

2. Державний лад країн Стародавнього Сходу. Східна деспотія.

Слайд 10

Специфічні риси держав Стародавнього Сходу:
Тривале існування общини.
Розвиток приватної власності

не зачіпав такі важливі об’єкти як земля і вода (умова рільництва).
Суспільства Стародавнього Сходу були рабовласницькими, але у патріархальній формі. Основним виробником був общинник. Раб зазвичай використовувався на допоміжних роботах і ще не вважався річчю, якою б власник міг розпоряджатися ним необмежено.
Деспотична форма правління (різновид абсолютизму).

Слайд 11

ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕСПОТІЇ ЯК ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДАВНЬОСХІДНИХ РАБОВЛАСНИЦЬКИХ ДЕРЖАВ
необмежена спадкова влада монарха

обожнення особи монарха і зосередження
в його руках релігійної влади

наявність централізованого бюрократичного
чиновницького апарату

визнання монарха
верховним власником усієї землі

Слайд 12

Періоди існування рабовласницької держави в Єгипті
1. Раннє царство (ХХХІ-ХХVІІІ ст. до

н.е.) - затверджується централізована держава, головною функцією якої стає організація праці та утримання в працездатному стані іригаційної системи.

2. Давне царство (XXVIII-XXIII ст. до н.е.) - період найвищого могутності фараонів, влада яких опиралася на розгалужену бюрократію. Утвердження рабовласництва. Країна була розділена на адміністративно-територіальні області (номи). Проте, у XXIII ст. до н.е., внаслідок сепаратизму номової знаті, централізована держава в Єгипті була розвалена, а іригаційна система зруйнована.

3. Середнє царство (XXII-XVIII ст. до н.е.) - завдяки військової знаті Єгипет знову був об'єднаний. У XVIII ст. до н.е. країну завоювало плем'я кочівників гіксосів, панування яких продовжувалося майже два століття.

4. Нове царство (XVI-XII ст. до н.е.) - країна знову була об'єднана. Єгипет шляхом завоювання сусідніх країн (Нубія, Лівія, Палестина, Сирія) став величезною поліетнічною (різноплемінною) імперією.

5. Пізнє царство (ХІІ-VІ ст. до н.е.) - період занепаду. У VII ст. до н.е. країну завойовували перси, потім в IV ст. до н.е. Македонія, і у І ст. до н.е. Єгипет увійшов до складу Римської імперії.

Слайд 13

Державний лад Єгипту періоду Давнього царства
ЦЕНТРАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ
ПЕРО (фараон)
(верховний жрець, власник

землі і підданих)

ДЖАТІ (візир)
(верховний сановник)

СІЛЬСЬКІ ОБЩИНИ
(вільне населення, общинні раби)

МІСТА

ВИЩІ ВІДОМСТВА
(БУДИНКИ)

Слайд 14

Вищі відомства центрального управління державного ладу Єгипту періоду Давнього царства
ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ
БУДИНОК

ЦАРСЬКИХ СКАРБІВ
(фінансове відомство)

ОБРЯДІВ

БУДИНОК ЗБРОЇ (військове відомство)

БІЛІ БУДИНКИ
(відомство сільського господарства
і ремесла)

СУДОВЕ

номархи
царські судді

шість
великих
будинків

надзвичайна
судова
колегія

верховні жерці

жерці –
оракули

жерці

головний архітектор -
астроном

міста,
фортеці

система
зрошування

піраміди

головний скарбник

скарбниці

номархи

штатні особи

воєначальники (номархи)

царська
гвардія

регулярна армія

найманці

жителі номів
(неферу)

номи
Верхнього
Єгипту

номи
Нижнього
Єгипту

Слайд 15

Місцеве управління Єгипту періоду Давнього царства
СІЛЬСЬКІ ОБЩИНИ
(вільне населення, общинні раби)
ДЖАДЖАТ
(общинна

рада)

МІСТА

ДЖАТІ
(жрець міста, канцелярист,
вищий суддя)

ЧИНОВНИКИ

спеціальні поліцейські
загони

військові

майстри

прості люди

раби

учитель
прикордонник
наглядач за водою

гончар

брамен
поет

цирульник

ГОЛОВА ОБЩИНИ
(збирач податків,
суддя, поліцейський)

бухгалтер

прачечник

Слайд 16

ЦЕНТРАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
Давньовавілонське царство
НУБАНДА
управитель царського двору
ЧИНОВНИКИ ЦАРСЬКОГО ДВОРУ
Фінансове
відомство
Відомство
громадських
робіт
Військове
відомство
Суд
МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ
армія
ШАККАНАКУМ
(області і

провінції)

РАБІАНУМ
(община)

РАДА ОБЩИНИ
судові функції
адміністративні функції
контроль за збиранням податків

ЦАР

Слайд 17

Державний лад імперії Маур‘їв (Індія IV – II ст. до н.е.)
ЦЕНТРАЛЬНЕ

УПРАВЛІННЯ

МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ

МАГАРАДЖА (ЦАР)

МАНТРІПАРИШАД
(дорадча рада при царі)

ОБЛАСТІ

ПРОВІНЦІЇ

ОКРУГИ

РАЙОНИ
(вішайє)

ОБЩИНИ
(гана)

МАНТРІНИ, МАХАМАТРИ
(вищі сановники – радники царя)

АДХЬЯКША
(державні
чиновники)

СУДИ

ВІЙСЬКОВА
РАДА

Слайд 18

АДХЬЯКША
(державні чиновники)
Система центрального управління імперії Маур‘їв (Індія IV – II

ст. до н.е.)

СУДИ

ВІЙСЬКОВА РАДА

ГОЛОВНИЙ СКАРБНИК

ГОЛОВНИЙ
ЗБИРАЧ
ПОДАТКІВ

ОХАРМАДЬЯКШІ
(вищий сановник
із судових справ)

СЕНАПАТІ
головно
командуючий
армії

6 колегій

кавалерія

транспорт
армії

піхота

слони

колісниці

військовий
флот

ЦАРСЬКІ

ОБЩИННІ

суд
правителя
провінції

суд
окружного
начальника

судові колегії
сільських районів
і поселень

кастові
суди

ПУРОХІТА
юридичний
радник царя

Слайд 19

Система центрального управління Китаю часів централізованих імперій періодів Цінь і Хань

(ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н. е.)

ІМПЕРАТОР
(ВАН, ДІ)

ТРИ ГУНИ
(найвища категорія чиновників)

ЦЕНТРАЛЬНІ ВІДОМСТВА

СУДОВЕ
(покарань)

ОБРЯДІВ

ФІНАНСОВЕ

ІМПЕРАТОРСЬКОГО ДВОРУ

СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ПАЛАЦОВОЇ ОХОРОНИ

ВІЙСЬКОВЕ

Юйшідафу
(верховний
цензор)
Ченсян
(канцлер)

Тайвей
(командуючий
військами)

Слайд 20

Система місцевого управління Китаю часів централізованих імперій періодів Цінь і Хань

(ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н. е.)

ОКРУГ
(намісник і представник
військового відомства)

ПОВІТ

ВОЛОСТЬ

МІСЬКЕ
САМОВРЯДУВАННЯ
(рада старійшин –
саньлао)

ОБЩИНА
(староста і рада
старійшин)

ІМПЕРАТОР
(ВАН, ДІ)

Слайд 21

3. Соціальна стратифікація давньосхідного суспільства.

Слайд 22

Для Стародавнього Сходу характерна відсутність чітких соціально-класових меж. Існувала значна кількість

різноманітних перехідних соціальних категорій. Населення поділялося на вільне та невільне (рабів).

Слайд 23

Специфічна риса суспільного ладу давньосхідних держав – наявність кастового поділу. Найбільш

яскраво він виявився на теренах Стародавньої Індії. Тут все суспільство поділялося на чотири замкнені групи – варни:
брахманів,
кшатріїв,
вайш’їв
шудр.

Слайд 24

4. Характеристика права Стародавнього Сходу

Слайд 25

Правові системи Стародавнього Сходу мали свої особливості. Водночас вони типологічно схожі

(причини ті ж самі, що й у схожості держав).

Слайд 26

Перші зафіксовані на письмі пам’ятки права (Закони Ману, Закони Хаммурапі) схожі

за своїми техніко-юридичними характеристиками, а саме:
попри існування писаного права широко застосовувався звичай. Він лише закріплювався державою. Тому право містило багато елементів архаїчного (первісного права): принцип таліону, кровна помста, принцип колективної відповідальності общини, сім’ї за правопорушення одного з членів;
закони не були універсальними та всеохоплюючими, тобто їх характерною рисою була казуальність;
закони містили правила морального та релігійного характеру;
законодавчі збірки відзначалися слабкою систематизацією.
право було становим, тобто враховувалося соціальне становище особи, що відповідно впливало на визначення вини та виду покарання;
право було диспозитивним, тобто особа могла вільно розпоряджатися своїми правами. Судочинство розпочиналося лише у випадку подачі позову потерпілої сторони й могло бути припинено за бажанням сторін;
у праві була відсутня чітка розмежованість між приватноправовими порушеннями (деліктом) та злочином;
давньосхідне право усіляко обмежувало розвиток інституту приватної власності.

Слайд 27

5. Закони Хаммурапі:
загальна характеристика

Слайд 28

Текст Законів Хаммурапі був знайдений французьким вченим де Морганом у 1901

р. під час археологічний розкопок міста Сузи (неподалік Перської затоки). Закони були викарбувані клинописом на базальтовому стовпі заввишки 2,25 м.

Слайд 29

Закони Хаммурапі. 1700-ті рр. до н.е. Лувр.

Слайд 30

Закони Хаммурапі складаються з трьох частин:
вступу;
основної частини;
епілогу.

Слайд 31

Закони Хаммурапі чітко окреслюють риси права Стародавнього Сходу:
Юридичне закріплення станової нерівності

й рабовласництва ( ст. 202 - 205).
Казуїстичність. Кожна норма регулює конкретне правопорушення, а загальні норми відсутні (ст. 196, 197).
Наявність значної кількості лакун в праві, тобто відсутність об’єктивно необхідних норм. Все життя неможливо унормувати 282 статтями.
Казуїстичність та неповнота права тісно пов’язана з доволі низьким рівнем розвитку юридичної техніки. Тому багато норм сформульовано нечітко.
Тісний зв’язок права з релігією. Релігійні клятви, ордалії (божий суд) присутні в багатьох статтях Законів (ст. 9, 20, 103, 131 та ін.).
Діє принцип таліону. На цьому принципі – еквівалентної віддачі, побудована будь-яка правова система світу, але в більш досконалому вигляді) (ст. 229 - 231).
Домінування кримінально-правових приписів над цивільно-правовими, жорстокий та примітивний характер покарань.

Держава і право Давнього Сходу

Содержание

ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Утворення держави на Стародавньому Сході. Іригаційна теорія.Державний лад країн Стародавнього

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Основна література:Страхов М.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Підручник. –

Додаткова література:Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. - М.,

1. Утворення держави на Стародавньому Сході. Іригаційна теорія.