Історія держави і права зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна. Розвиток первісного суспільства

Июль 30, 2022

Главная
Юриспруденция
Історія держави і права зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна. Розвиток первісного суспільства

Содержание

2. ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн. Методи та принципи навчальної дисципліни.
3. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
4. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА: Страхов М.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Підручник. – Харків, 2003. Хрестоматія з
5. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. - М., 1996. Бостан Л.М., Бостан
6. 1. Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн.
7. Предметом історії держави і права зарубіжних країн є вивчення загальних закономірностей і специфічних рис виникнення, розвитку
8. Завдання навчального курсу історії держави і права зарубіжних країн : загальна підготовка курсантів до розуміння державно-правових
9. 2. МЕТОДИ ТА ПРИНЦИПИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
10. Методи історії держави і права зарубіжних країн – це сукупність прийомів за допомогою яких забезпечується дослідження
11. Історією держави і права зарубіжних країн застосовуються: загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо); спеціальнонаукові (формально-юридичний,
12. Принципи курсу історії держави і права зарубіжних країн – це ідеї, що лежать в основі науково-пізнавальної
13. Базовими для історії держави і права зарубіжних країн є наступні принципи: історизм, об’єктивність, науковість, плюралізм, системність,
14. 3. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ КУРСУ
15. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТІСНО ПОВ’ЯЗАНА З: - ТЕОРІЄЮ ДЕРЖАВИ І ПРАВА; - ІСТОРІЄЮ
16. 4. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн.
17. ПЕРІОДИЗАЦІЯ – ЦЕ ПОДІЛ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ВІДРІЗКИ ЧАСУ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ОСОБЛИВОСТЯМИ ДЕРЖАВНОГО, ПРАВОВОГО, ЕКОНОМІЧНОГО, КУЛЬТУРНОГО
18. НАЙПОШИРЕНІШОЮ Є НАСТУПНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ: - СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД; - ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ; - ПЕРІОД НОВОЇ ІСТОРІЇ; - НОВІТНІЙ
19. 5. Розвиток первісного суспільства. Генеза ранньої державності та права
20. Первісне стадо - це перша форма соціальної організації людини, ранній людський колектив, що нараховував від 20
22. Рід – це нова форма соціальної організації людини, що приходить на зміну первісному стаду і являє
23. Поява роду знаменувала початок нової фази розвитку людства – родового ладу.
24. Табу - заборона
25. Суспільство періоду родового ладу мало три основних соціальних підрозділи: сім’я, община (громада), плем’я.
26. Неолітична революція (VІІІ – ІІІ тис. до н. е.) - перехід від привласнюючої економіки до відтворюючої.
27. Потестарна (додержавна) влада вождів
28. Общинно-родові норми (мононорми) мали синкретичний характер (синкретичність - змішування, нерозчленованість). Вони містили в собі одночасно релігійні,
30. Скачать презентацию

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн.
Методи та

принципи навчальної дисципліни.
Міждисциплінарні зв’язки курсу.
Періодизація історії держави і права зарубіжних країн.
Розвиток первісного суспільства. Ґенеза ранньої державності та права

Слайд 3

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
Страхов М.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Підручник. –

Харків, 2003.
Хрестоматія з історії держави та права зарубіжних країн / За ред. В.Д. Гончаренка. У 2 т. – К., 1998.

Слайд 5

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Батыр К.И. История государства и права зарубежных стран. - М.,

1996.
Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.
История государства и права зарубежных стран. Часть 1. / Под ред. Крашенинниковой Н.А., Жидкова О.А. – М., 1996.
История государства и права зарубежных стран. Часть 2. / Под ред. Крашенинниковой Н.А., Жидкова О.А. – М., 2000.
Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібн. / За ред. проф. Б.Й. Тищика. – Львів: Світ, 2006. – 696 с.
Крестовська Н.М., Цвіркун О.Ф. Історія держави і права зарубіжних країн: хрестоматія-практикум. – Х. : Одіссей, 2010. – 488 с.
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. Вид. 4-те, доп.- К.: Атіка, 2004.- 616 с.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998-2004.

Слайд 6

1. Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн.

Слайд 7

Предметом історії держави і права зарубіжних країн є вивчення загальних закономірностей

і специфічних рис виникнення, розвитку та функціонування держави і права окремих зарубіжних країн, які розглядаються у хронологічній послідовності й за конкретних історичних обставин.
Об’єктом історії держави і права зарубіжних країн виступають усі державно-правові інститути, що існували упродовж історії людської цивілізації.

Слайд 8

Завдання навчального курсу
історії держави і права зарубіжних країн :
загальна підготовка

курсантів до розуміння державно-правових явищ, вироблення у першокурсників здатності до аналізу, особливого юридичного мислення, необхідного для засвоєння та застосування правових норм;
створення належного підґрунтя для кращого опанування таких юридичних дисциплін, як теорія держави і права, історія політичних і правових вчень, державне право зарубіжних країн тощо;
сприяння формуванню наукового підходу до характеристики процесів, що відбуваються наразі в окремих країнах і в усьому світі;
розвиток уміння об’єктивно, коректно і гуманно оцінювати поведінку людей, які (навмисне чи випадково) стали об’єктами або суб’єктами державно-правової дійсності.

Слайд 9

2. МЕТОДИ ТА ПРИНЦИПИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Слайд 10

Методи історії держави і права зарубіжних країн – це сукупність прийомів

за допомогою яких забезпечується дослідження процесів виникнення та еволюції державно-правових інститутів.

Слайд 11

Історією держави і права зарубіжних країн застосовуються:
загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція,

дедукція тощо);
спеціальнонаукові (формально-юридичний, порівняльно-історичний, конкретно-історичний, структурно-аналітичний, культурологічний та ін.).

Слайд 12

Принципи курсу історії держави і права зарубіжних країн – це ідеї,

що лежать в основі науково-пізнавальної діяльності, спрямованої на вивчення процесів виникнення та еволюції державно-правових явищ.

Слайд 13

Базовими для історії держави і права зарубіжних країн є наступні принципи:

історизм,
об’єктивність,
науковість,
плюралізм,
системність,
комплексність.

Слайд 14

3. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ КУРСУ

Слайд 15

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ТІСНО ПОВ’ЯЗАНА З: - ТЕОРІЄЮ ДЕРЖАВИ

І ПРАВА; - ІСТОРІЄЮ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ; - ІСТОРІЄЮ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО; - КОНСТИТУЦІЙНИМ (ДЕРЖАВНИМ) ПРАВОМ, АДМІНІСТРАТИВНИМ ПРАВОМ, КРИМІНАЛЬНИМ ПРАВОМ, ЦИВІЛЬНИМ ПРАВОМ ТА ІНШИМИ ГАЛУЗЕВИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ; - ІСТОРИЧНИМИ НАУКАМИ.

Слайд 16

4. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн.

Слайд 17

ПЕРІОДИЗАЦІЯ – ЦЕ ПОДІЛ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ НА ВІДРІЗКИ ЧАСУ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ

ОСОБЛИВОСТЯМИ ДЕРЖАВНОГО, ПРАВОВОГО, ЕКОНОМІЧНОГО, КУЛЬТУРНОГО ТА ІНШОГО РОЗВИТКУ

Слайд 18

НАЙПОШИРЕНІШОЮ Є НАСТУПНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ: - СТАРОДАВНІЙ ПЕРІОД; - ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ; - ПЕРІОД НОВОЇ

ІСТОРІЇ; - НОВІТНІЙ ПЕРІОД.

Слайд 19

5. Розвиток первісного суспільства. Генеза ранньої державності та права

Слайд 20

Первісне стадо - це перша форма соціальної організації людини, ранній людський

колектив, що нараховував від 20 до 40 осіб, у якому домінувала біологічна функція (людина трималася в колективі не через усвідомлення своєї соціальної сутності, а через успадкований від своїх предків інстинкт стадності як запоруки самозбереження).

Слайд 21

Слайд 22

Рід – це нова форма соціальної організації людини, що приходить на

зміну первісному стаду і являє собою господарський колектив, який складається з кровних родичів із спільним виробництвом, спільною власністю на засоби виробництва і продукти споживання, характеризується екзогамністю, одностороннім визначенням спорідненості (по материнській або батьківській лінії), спільністю території, єдністю імені і культу, демократичними порядками в громадському житті.

Слайд 23

Поява роду
знаменувала початок нової фази розвитку людства – родового ладу.

Слайд 24

Табу - заборона

Слайд 25

Суспільство періоду родового ладу мало три основних соціальних підрозділи:
сім’я,
община

(громада),
плем’я.

Слайд 26

Неолітична революція (VІІІ – ІІІ тис. до н. е.) - перехід

від привласнюючої економіки до відтворюючої.

Слайд 27

Потестарна (додержавна) влада вождів

Слайд 28

Общинно-родові норми (мононорми) мали синкретичний характер (синкретичність - змішування, нерозчленованість).
Вони

містили в собі одночасно релігійні, моральні та інші соціальні приписи.