ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Содержание

Слайд 2

ДІАБЕТ (від грец. dia - крізь, через та betos – проходжу)

ДІАБЕТ (від грец. dia - крізь, через та betos – проходжу)

Слайд 3

Цукровий діабет – стан хронічної гіперглікемії, що виникає внаслідок абсолютного або відносного дефіциту інсуліну

Цукровий діабет – стан хронічної гіперглікемії, що виникає внаслідок абсолютного або

відносного дефіциту інсуліну
Слайд 4

Пауль Лангерганс

Пауль Лангерганс

Слайд 5

Оскар Мінковський Йозеф фон Меринг Видалення підшлункової залози у здорового собаки спричинює виділення з сечею цукру

Оскар Мінковський

Йозеф фон Меринг

Видалення підшлункової залози у здорового собаки спричинює виділення

з сечею цукру
Слайд 6

Євген Опи «Цукровий діабет обумовлений руйнуванням острівців підшлункової залози, і виникає

Євген Опи

«Цукровий діабет обумовлений руйнуванням острівців підшлункової залози, і виникає тільки

коли ці тільця частково або повністю зруйновані»
Слайд 7

Фредерік Бантінг Николау Паулеску Паулеску у 1921 році вперше виділив з

Фредерік Бантінг

Николау Паулеску

Паулеску у 1921 році вперше виділив з підшлункової залози

гормон, який назвав ПАНКРЕАТИНОМ

Чарльз Бест

Бантінг та Бест у 1921-22 роках виділяют АЙСЛЕТИН (ІНСУЛІН) та вводять його дитині із цукровим діабетом

Слайд 8

Елі Ліллі Промислове виробництво інсуліну

Елі Ліллі

Промислове виробництво інсуліну

Слайд 9

Елі Ліллі Промислове виробництво інсуліну

Елі Ліллі

Промислове виробництво інсуліну

Слайд 10

АТФ-ЧУТЛИВІ КАЛІЄВІ КАНАЛИ (KATP- КАНАЛИ)

АТФ-ЧУТЛИВІ КАЛІЄВІ КАНАЛИ (KATP- КАНАЛИ)

Слайд 11

АТФ-ЧУТЛИВІ КАЛІЄВІ КАНАЛИ – КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ РЕГУЛЯЦІЇ СЕКРЕЦІЇ ІНСУЛІНУ

АТФ-ЧУТЛИВІ КАЛІЄВІ КАНАЛИ – КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ РЕГУЛЯЦІЇ СЕКРЕЦІЇ ІНСУЛІНУ

Слайд 12

РЕЦЕПЦІЯ ІНСУЛІНУ та внутрішньоклітинні механізми реалізації ефектів інсуліну

РЕЦЕПЦІЯ ІНСУЛІНУ
та внутрішньоклітинні механізми реалізації ефектів інсуліну

Слайд 13

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ПЕРВИННИЙ ВТОРИННИЙ Виникає внаслідок панкреатиту, інших ендокринних захворювань (акромегалія,

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

ПЕРВИННИЙ

ВТОРИННИЙ

Виникає внаслідок панкреатиту,
інших ендокринних захворювань (акромегалія, хвороба Іценко-Кушінга, тиротоксикозу),

при гормонопродукуючих пухлинах (феохромацитома, глюкагонома)

Інсуліно-
залежний
(І тип)

Інсуліно-
незалежний
(ІІ тип)

Інші види
(гестаційний, неонатальний, MODY та ін.)

Слайд 14

Інсулінозалежний (І тип) Інсулінонезалежний (ІІ тип) Епідеміологія Стабільний рівень захворюваності, що

Інсулінозалежний
(І тип)

Інсулінонезалежний
(ІІ тип)

Епідеміологія

Стабільний рівень захворюваності, що не перевищує 30

випадків на 100 тис. населення, 5-10% від загальної кількості хворих на діабет

Хвороба цивілізації, захворюваність постійно збільшується, перевищує
2-3% популяції,
90-95% хворих на діабет

Етіологія

Спадкова схильність, пов`язана із генами MHC + інфікування β-цитотропними вірусами (коксакі, вірус паротиту, цитомегаловірус, гепатиту В та ін.)

Хронічне переїдання, аліментарне ожиріння + спадкова схильність, не пов`язана із генами MHC

Патогенез

Аутоімунне ураження β-клітин підшлункової залози, алергічна реакція IV типу (клітинного)

Формування інсулінорезистентності, втрата інсулінової рецепції

Слайд 15

Інсулінозалежний (І тип) Інсулінонезалежний (ІІ тип) Дефіцит інсуліну Абсолютний, захворювання виникає

Інсулінозалежний
(І тип)

Інсулінонезалежний
(ІІ тип)

Дефіцит інсуліну

Абсолютний, захворювання виникає при знищенні 80-85%

β-клітин підшлункової залози

Відносний, β-клітини підшлункової залози продукують підвищену кількість інсуліну

Дебют захворювання

В дитячому та юнацькому віці

У людей похилого віку, після 50 років

Клінічні ознаки

Діабет “худих”, виснажені діти, що постійно хочуть їсти та пити

Діабет “грубих”, особи із надмірню вагою тіла

Метаболічні порушення

Дуже виражені, кетоацидоз, кома

Виражені помірно, немає кетоацидозу, коматозні стани нехарактерні

Принципи лікування

Замісна терапія інсуліном

Дієта, подолання інсулінорезистентності

Слайд 16

Головний комплекс гістосумісності – major histocompatibility complex (MHC, HLA)

Головний комплекс гістосумісності – major histocompatibility complex (MHC, HLA)

Слайд 17

Механізми аутоімунної деструкції β-клітин

Механізми аутоімунної деструкції β-клітин

Слайд 18

ТРИГЕРНІ антигени (в нормі експресуються на поверхні бета-клітин в комплексі з

ТРИГЕРНІ антигени (в нормі експресуються на поверхні бета-клітин в комплексі з

МНС I класу) – B: 9-23 (фрагмент молекули інсуліну), 38kD білок інсулін-секреторних гранул, GLUT2, тирозинова фосфатаза IA-2, фосфоліпаза D, 5-гідрокситриптамін-1F рецептор та ін.
Антигени ПРОГРЕСУВАННЯ (експресуються в комплексі з MHC II на бета-клітинах) – карбоксипептидаза-Н, липаза, залежна від солей жовчних кислот (bile salt-dependent lipase)
Антигени ДЕСТРУКЦІЇ (утворюються при руйнуванні бета-клітин та експресуються в складі МНС II класу антигенпрезентуючими клітинами) – glutamic acid decarboxylase (GAD), білки цитоскелету, білки теплового шоку (HSP), інші внутрішньоклітинні білки

АУТОАНТИГЕНИ β-КЛІТИН

Слайд 19

Результати аутоімунної агресії

Результати аутоімунної агресії

Слайд 20

Слайд 21

Концепція “острівець як мініорган”

Концепція “острівець як мініорган”

Слайд 22

Концепція “острівець як мініорган”

Концепція “острівець як мініорган”

Слайд 23

ПАТОГЕНЕЗ ІНСУЛІНОНЕЗАЛЕЖНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ Механізми інсулінорезистентності Інтерналізація рецепторів інсуліну Зменшення кількості

ПАТОГЕНЕЗ ІНСУЛІНОНЕЗАЛЕЖНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ Механізми інсулінорезистентності

Інтерналізація рецепторів інсуліну
Зменшення кількості інсулінових рецепторів
Фософрилювання

бета-субодиниці рецептора або його субстратів
Зменшення чутливості рецепторів до інсуліну
ІНШІ МЕХАНІЗМИ інсулінорезистентності
Утворення антитіл до інсуліну або його рецепторів
Надмірна продукція контрінсулярних гормонів
Слайд 24

Слайд 25

Механізми впливу ожиріння на виникнення цукрового діабету ІІ типу Надлишок неетерифікованих

Механізми впливу ожиріння на виникнення цукрового діабету ІІ типу

Надлишок неетерифікованих жирних

кислот → акумуляція в клітині діацилгліцеролу та церамідів → активація серин-треонінових протеїнкіназ → гіперфосфорилювання інсулінового рецептору та його субстратів
Зменшення продукції або рецепції адипокінів (лептину та адипонектину) → зменшення чутливості до інсуліну за рахунок зменшення активності АМФ-активованї протеїнкінази
Продукція прозапальних цитокінів жировими клітинами → зменшення чутливості до інсуліну
Зменшення активності ядерних рецепторів (Peroxisome proliferator-activated receptor γ (PPAR γ)
Слайд 26

Peroxisome Proliferator-Activated Receptor

Peroxisome Proliferator-Activated Receptor

Слайд 27

Алельний поліморфізм – феномен, що визначає генетичну гетерогенність популяції та генетичну

Алельний поліморфізм – феномен, що визначає генетичну гетерогенність популяції та генетичну

індивідуальність кожної людини
~ 17 млн. поліморфізмів
Кожний ген може бути представлений у більш ніж 555 варіантах
Слайд 28

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ІІ ТИПУ ЯК ПОЛІГЕННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ PPAR-α, γ, δ CEPT

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ІІ ТИПУ ЯК ПОЛІГЕННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ

PPAR-α, γ, δ

CEPT

Transcription factor 7–like-2


Ліпопротеїд-ліпаза

Ангіотензиноген

AПФ

Адипонектин

Лептиновий рецептор

Фактор XIII

Фактор V

CD14

Рецептор ox-LDL

Параоксоназа

Апо-ліпопротеїни

eNOS

Рецептор ангіотензину ІІ

Фактор VII

Toll-рецептор

Слайд 29

ОСНОВНІ УСКЛАДНЕННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ: ангіопатія (ішемічна хвороба серця, ретинопатія, діабетична стопа), нейропатія, нефропатія

ОСНОВНІ УСКЛАДНЕННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ: ангіопатія (ішемічна хвороба серця, ретинопатія, діабетична стопа),

нейропатія, нефропатія
Слайд 30

ГЛІКОЛІЗУВАННЯ БІЛКІВ ЯК ОСНОВНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ Білки ендотеліальних

ГЛІКОЛІЗУВАННЯ БІЛКІВ ЯК ОСНОВНИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ

Білки ендотеліальних клітин

→ порушення проникності

Фактори зсідання крові → порушення зсідання крові

Імуноглобуліни, Т-клітинні рецептори → порушення імунітету

Гемоглобін → анемія

Білки базальної мембрани нирок → нефропатія

Кришталін → катаракта

Колаген → порушення загоєння ран

Мієлін → полінейропатія

Ліпопротеїди та їх рецептори → порушення ліпідного обмну

Слайд 31

ОСНОВНІ НАСЛІДКИ АКТИВАЦІЇ РЕЦЕПТОРІВ ПРОДУКТІВ ГЛИБОКОГО ГЛІКОЛІЗУВАННЯ: продукція прозапальних цитокінів в

ОСНОВНІ НАСЛІДКИ АКТИВАЦІЇ РЕЦЕПТОРІВ ПРОДУКТІВ ГЛИБОКОГО ГЛІКОЛІЗУВАННЯ:
продукція прозапальних цитокінів в

макрофагах
генерація вільних радикалів кисню та азоту в ендотелії
прокоагулянтна активність ендотелію та лейкоцитів
проліферація гладеньком`язових клітин, синтез сполучноклітинного матриксу

РЕЦЕПТОРИ ПРОДУКТІВ ГЛИБОКОГО ГЛІКОЛІЗУВАННЯ

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34