Предмет та значения Логика

Сентябрь 2, 2022

Главная
Алгебра
Предмет та значения Логика

Содержание

2. ПРЕДМЕТ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ ТЕМА № 1
3. План Логіка як властивість абстрактного мислення й наука. Історичні етапи розвитку логічних знань. Значення логіки.
4. МЕТА:ознайомити слухачів зі змістом навчальної дисципліни, її особливостями; висвітлити значення вивчення „Логіки” для успішної навчальної та
5. Логіка – наука про мислення. Назва її походить від грецького слова logos – “думка”, “слово”, “закон”
6. Виникнення логіки: І етап Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV
7. Антична логіка Аристотелівське вчення про силогізм склало основу логіки предикатів (математична логіка). Античні стоїки доповнили теорію
8. Середні віки В середні віки логіка слугувала в основному релігійній схоластиці, тим самим удосконалюючи і розвиваючи
9. Логіка Нового часу В Новий час значний вклад зробив Ф.Бекон (1561-1626), розробивши на противагу дедуктивній логіці
10. Розроблені методи наукової індукції, систематизовані пізніше англійським філософом і логіком Д.С.Міллем (1806-1873) суттєво укріпили позиції логіки
11. Подальший розвиток логіки пов’язаний з іменами таких видатних філософів як Р.Декарт, Г.Лейбніц, І.Кант. Р.Декарт (1569-1650) розробив
12. Виникнення математичної логіки Г.Лейбніц (1646-1716) сформулював закон достатньої підстави, висунув ідею математичної логіки.
13. ІІ етап розвитку логіки В другій половині ХІХ ст. в логіці починають широко застосовуватися математичні методи
14. Сучасна логіка Символічна логіка включає багато “логік”, таких як: багатозначна логіка, модальна логіка, ймовірнісна і часова
15. Виділяють ще окрім формальної логіки діалектичну логіку, яка вивчає не самі форми мислення, а мислення в
16. Значення логіки Мислити логічно – це значить мислити точно і послідовно, не допускаючи протиріч в своїх
17. у практичній діяльності Знання логіки допомагає юристу підготувати логічно вибудовану, добре аргументовану промову, викрити протиріччя в
19. Скачать презентацию

Слайд 2

ПРЕДМЕТ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
ТЕМА № 1

Слайд 3

План
Логіка як властивість абстрактного мислення й наука.
Історичні етапи розвитку логічних

знань.
Значення логіки.

Слайд 4

МЕТА:ознайомити слухачів зі змістом навчальної дисципліни, її особливостями; висвітлити значення вивчення

„Логіки” для успішної навчальної та майбутньої професійної діяльності, її роль і місце у системі підготовки фахівців в галузі права.

Література:
Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К., 2000;
Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. – Харків, 1999;
Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків–Київ, 2008.
Конверський А.Є. Логіка. – К., 2005.
Логіка: Практикум: Навч. посіб. / І.В.Хоменко. – К., 2002.
Мисик С.Г. Логіка. – Одеса, 1996.
Тер-Акопов А.А. Юридическая логика. – М., 1999.
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999.
Хоменко І.В. Логіка для юристів. К., 2002.

Слайд 5

Логіка – наука про мислення.
Назва її походить від грецького слова

logos – “думка”, “слово”, “закон” .

Але на відміну від інших наук, вивчаючих мислення людини, наприклад, фізіології вищої нервової діяльності чи психології, логіка вивчає мислення як засіб пізнання.
Логіка, яка вивчає мислення і застосовується як засіб пізнання, виникла і розвивалась як філософська наука і в теперішній час являє собою складну систему знань, що включає дві відносно самостійні науки: логіку формальну і логіку діалектичну.

Слайд 6

Виникнення логіки: І етап
Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч

років назад в ІV ст. до н.е.
Її засновником є давньогрецький філософ Аристотель (384-322 рр. до н.е.). В своїх працях, які отримали назву “Органон” (грец. “знаряддя пізнання”), Аристотель сформулював основні закони мислення: тотожності, протиріччя і виключеного третього – описав важливі логічні операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно дослідив дедуктивний (силогістичний) умовивід.

Слайд 7

Антична логіка
Аристотелівське вчення про силогізм склало основу логіки предикатів (математична логіка).

Античні стоїки доповнили теорію силогізму, описавши складні умовиводи (Зенон, Хрисипп та ін.). Також великий вклад зробили такі мислителі як Гален, Порфірій, Боецій.

Слайд 8

Середні віки
В середні віки логіка слугувала в основному релігійній схоластиці, тим

самим удосконалюючи і розвиваючи свої можливості.

Слайд 9

Логіка Нового часу
В Новий час значний вклад зробив Ф.Бекон (1561-1626), розробивши

на противагу дедуктивній логіці Аристотеля індуктивний метод, принцип якого виклав у праці “Новий Оганон”.

Слайд 10

Розроблені методи наукової індукції, систематизовані пізніше англійським філософом і логіком Д.С.Міллем

(1806-1873) суттєво укріпили позиції логіки як окремої науки. Тим самим дедуктивна логіка Аристотеля і індуктивна логіка Бекона-Мілля склали основу загальноосвітньої дисципліни названої формальною логікою.

Слайд 11

Подальший розвиток логіки пов’язаний з іменами таких видатних філософів як Р.Декарт,

Г.Лейбніц, І.Кант.

Р.Декарт (1569-1650) розробив ідеї дедуктивної логіки, сформулювавши правила наукового дослідження.

Слайд 12

Виникнення математичної логіки
Г.Лейбніц (1646-1716) сформулював закон достатньої підстави, висунув ідею математичної

логіки.

Слайд 13

ІІ етап розвитку логіки
В другій половині ХІХ ст. в логіці починають

широко застосовуватися математичні методи числення. Цей напрямок розроблений в працях Д.Буля, І.С.Джевонсонц, П.С.Порецкього, Г.Фреге, Ч.Пірса, Б.Рассела, Я.Лукашевича та ін. математиків і логіків. Теоретичний аналіз дедуктивних міркувань методами числення з використанням формалізованих мов отримав назву математичної, чи символічної логіки.

Слайд 14

Сучасна логіка
Символічна логіка включає багато “логік”, таких як: багатозначна логіка, модальна

логіка, ймовірнісна і часова логіка. Особливе значення для правознавства має деонтична логіка, яка досліджує структури мови наказів (приписів), тобто висловлювань зі значенням “обов’язково”, “дозволено”, “заборонено” і т.д., які широко використовуються в юриспруденції.

Слайд 15

Виділяють ще окрім формальної логіки діалектичну логіку, яка вивчає не самі

форми мислення, а мислення в його виникненні, зміні, розвитку.

Вперше розроблена вона була Гегелем (1770-1831). Методологічні принципи, які формуються на основі діалектичного підходу виявляють об’єктивність і всебічність розгляду предмету, принцип історизму, роздвоєння єдиного на протилежні частини, сходження від абстрактного до конкретного, принцип єдності історичного і логічного і ін. Ці дві логіки доповнюють одна одну.

Слайд 16

Значення логіки
Мислити логічно – це значить мислити точно і послідовно, не

допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності, в тому числі і в роботі юриста, яка потребує точності мислення, обґрунтованості висновків. Міркування, в яких відсутні строга логіка,наявні непослідовність і протиріччя ускладнюють справу і, можуть стати причиною судової помилки.

Слайд 17

у практичній діяльності
Знання логіки допомагає юристу підготувати логічно вибудовану, добре аргументовану

промову, викрити протиріччя в показаннях потерпілого, свідків, звинуваченого, спростувати необґрунтовані доведення своїх опонентів, побудувати судову версію, намітити логічно витриманий план огляду місця події; без суперечностей, послідовно і обґрунтовано скласти офіційний документ і т.д. Все це має важливе значення в роботі юриста, яка спрямована на закріплення законності і порядку. Крім того знання логіки підвищує культуру мислення, виробляє навики мислити більш “грамотно”, розвиває критичне мислення до своїх і чужих думок.

Предмет та значения Логика

Содержание

ПРЕДМЕТ ТА ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИТЕМА № 1

План Логіка як властивість абстрактного мислення й наука. Історичні етапи розвитку логічних

МЕТА:ознайомити слухачів зі змістом навчальної дисципліни, її особливостями; висвітлити значення вивчення

Логіка – наука про мислення. Назва її походить від грецького слова

Виникнення логіки: І етапЯк самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч

Антична логікаАристотелівське вчення про силогізм склало основу логіки предикатів (математична логіка).

Середні вікиВ середні віки логіка слугувала в основному релігійній схоластиці, тим

Логіка Нового часуВ Новий час значний вклад зробив Ф.Бекон (1561-1626), розробивши