Прислівник

Сентябрь 3, 2022

Главная
Алгебра
Прислівник

Содержание

2. Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний,
3. Морфологічні ознаки Незмінність. Типові суфікси -о, -е, -ому, -и, -і (тихо, добре, по-нашому). Співвідношення з усіма
4. Може виступати у реченні Неузгодженим означенням (Карлос обрав шлях направо). 2. Присудком (в односкладних безособових реченнях),
5. Розряди прислівників Способу дії: як? Яким способом? (по-весняному, рано); Міри і ступеня: якою мірою? Як багато?
6. Ступені порівняння Якісно-означальні прислівники на –о, -е переважно утворюються від якісних прислівників (дешевий –> дешево, лагідний
7. Правопис прислівників Разом: Поєднання прийменник + прикметник + числівник ( востаннє, втретє, насміх); Декілька прийменників +
8. Правопис прислівників Через дефіс: Утворені префіксом по- та суф. –ому-, -ему-, -єму-, -е-, -и- (по-латині, на-гора);
9. Правопис прислівників Окремо Прислівник сполуч. з іменною частиною, які зберігають самостійне лексичне значення: без (мого) відома,
10. Зміни приголосних при творенні ступенів повівняння Г, к, з + суфікс -ш- –> жч: дорого –>
11. Увага! Варто розрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин мови, та прийменники або
13. Скачать презентацию

Слайд 2

Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку

іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).

В восени шумів ліс по-осінньому.

Як?

Ознака дії

Слайд 3

Морфологічні ознаки
Незмінність.
Типові суфікси -о, -е, -ому, -и, -і (тихо, добре, по-нашому).
Співвідношення

з усіма відмінюваними частинами мови.
З прикметниками: тихо, весело, подовгу;
З іменниками: удень, восени;
З займенниками: по-моєму, по-своєму;
З дієсловами: нехотя, перегодя;
З числівником: удвоє, вперше, натроє

Слайд 4

Може виступати у реченні
Неузгодженим означенням
(Карлос обрав шлях направо).
2. Присудком (в

односкладних безособових реченнях), прислівники: треба, потрібно, шкода, можна, необхідно, соромно, прикро, слід)
Соромно сліз, що ллються від безсилля.
3. Означенням.

Який?

Слайд 5

Розряди прислівників
Способу дії: як? Яким способом? (по-весняному, рано);
Міри і ступеня: якою

мірою? Як багато? (дочиста);
Місця дії: де? Куди? Звідки? (праворуч, надворі);
Часу: коли? Відколи? Допоки? (зранку);
Причини: Чому? З якої причини? (сказав спересердя);
Мети: з якою метою? Навіщо? Для чого? (навмисно).

Слайд 6

Ступені порівняння
Якісно-означальні прислівники на –о, -е переважно утворюються від якісних прислівників

(дешевий –> дешево, лагідний –> лагідно), так само, як і вони можуть мати вищий і найвищий ступінь порівняння: легко –> легше –> найлегше.

Слайд 7

Правопис прислівників
Разом:
Поєднання прийменник + прикметник + числівник ( востаннє, втретє, насміх);
Декілька

прийменників + будь-яка частина мови (навкруги, знадвору, спідлоба);
Утворені з кількох основ (горілиць, натщесерце, нашвидкуруч);
Поєднання часток аби, ані, де, чи, що, як з різними частинами мови (абиколи, анітрохи, щосили, АЛЕ: дарма що, поки що, тільки що).

Слайд 8

Правопис прислівників
Через дефіс:
Утворені префіксом по- та суф. –ому-, -ему-,
-єму-, -е-,

-и- (по-латині, на-гора);
З часток казна, хтозна, бозна, будь, небудь, от, таки;
Повторення однакових синонімічних, або антонімічних слів: сяк-так, вгору-вниз, сюди-туди, тишком-нишком).
Запам'ятати! Будь-що-будь, віч-на-віч, як-не-як,
всього-на-всього, хоч-не-хоч, коли-не-коли,
де-не-де, пліч-о-пліч; одним одна, кінець кінцем.

Слайд 9

Правопис прислівників
Окремо
Прислівник сполуч. з іменною частиною, які зберігають самостійне лексичне значення:

без (мого) відома, на (моє) щастя;
Утворені від 2-х іменників з 2-ма прийменниками:
з ранку до вечора, з боку на бік;
3. Утворені від сполучника повного прикметника з прийменником: в цілому, в основному, по двоє, по троє, по десятеро.

Слайд 10

Зміни приголосних при творенні ступенів повівняння
Г, к, з + суфікс -ш-

–> жч: дорого –> дорожче, низько –> нижче;
С –> щ: високо –> вище;
Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- випадають: глибокий –> глибше;
Зміна кореня: погано –> гірше –> найгірше.

Слайд 11

Увага!
Варто розрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин

мови, та прийменники або частки, що окремо вживаються від іменників, прийменників.

Вивчати напам'ять. На пам’ять уже не надіюсь.
Бабуся йшла помалу. Піти по малу чашечку.
Матч зіграли внічию. Поселили в нічию хатинку.
Зайти всередину. Зайти в середину круга.
Уродило овочів доволі. Прагнення до волі.
Бережи честь замолоду. За молоду зміну не соромно.

Прислівник

Содержание

Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку

Морфологічні ознакиНезмінність.Типові суфікси -о, -е, -ому, -и, -і (тихо, добре, по-нашому).Співвідношення

Може виступати у реченніНеузгодженим означенням (Карлос обрав шлях направо).2. Присудком (в

Розряди прислівниківСпособу дії: як? Яким способом? (по-весняному, рано);Міри і ступеня: якою

Ступені порівнянняЯкісно-означальні прислівники на –о, -е переважно утворюються від якісних прислівників

Правопис прислівниківРазом:Поєднання прийменник + прикметник + числівник ( востаннє, втретє, насміх);Декілька

Правопис прислівниківЧерез дефіс:Утворені префіксом по- та суф. –ому-, -ему-, -єму-, -е-,

Правопис прислівниківОкремоПрислівник сполуч. з іменною частиною, які зберігають самостійне лексичне значення:

Зміни приголосних при творенні ступенів повівнянняГ, к, з + суфікс -ш-

Увага!Варто розрізняти прислівники, складені з прийменників або часток і різних частин

Похожие презентации