Содержание
- 2. * Кутомірні РСБН. Дальномірні РСБН. Комбіновані кутомірно-дальномірні РСБН. Радіотехнічні системи ближньої навігації. Навчальна та виховна мета
- 3. * Контрольні завдання (РСБН) Запропонуйте і обгрунтуйте найвигідніше розміщення двох радіомаяків кутомірної РСБН із зоною дії
- 4. 1. Кутомірні РСБН Радіотехнічні системи ближньої навігації (РСБН) забезпечують вирішення навігаційних задач у межах прямої видимості
- 5. * Різновиди РСБН Дальномірні РСБН на поверхні Землі створюють лінії положення у вигляді концентричних кіл рівних
- 6. * Застосування РСБН Кутомірні і дальномірні РСБН застосовуються для визначення поточного місцеположення по сигналам двох і
- 7. * Кутомірні РСБН В кутомірних РСБН лінійні помилки Δl визначення місцеположення і робоча зона залежать від:
- 8. Принцип дії кутомірних РСБН У вітчизняних РСБН вузька двохпелюсткова ДСА радіомаяка з гострим мінімумом обертається навколо
- 9. Антена радіомаяка з електромеханічним приводом (ПА) у горизонтальній площині формує двохпелюсткову ДСА з гострим мінімумом, яка
- 10. Формат сигналів VOR Спектр азимутального сигналу включає несучу на робочій частоті fH, дві бічні АМ сигналу
- 11. * В зарубіжних системах, зокрема, в радіомаяках VOR реалізовано фазовий принцип визначення азимуту. Антена азимутального маяка
- 12. * Стандартний VOR ПрАД – приймач з амплітудним детектором Ф – фільтр П – підсилювач ПО
- 13. * Випромінювання радіомаяка безперервне. 160 частотних каналів в діапазоні fН= 108 … 118 МГц. Сигнал ГОН
- 14. Результуюча сумарна ДСА радіомаяка має максимум та мінімум і обертається в азимутальній площині з частотою 30
- 15. Основні технічні характеристики радіомаяка VOR-4000 Точність вимірювання азимута, градусів, не гірше -1,5 Діапазон частот, МГц -
- 16. * Доплерівський DVOR АМ – амплітудний модулятор АК – антенний комутатор ПП – підсилювач потужності ЗГ
- 17. * В радіомаяку VOR місцеві рухомі об'єкти могли спотворювати азимутальний сигнал і викликати додаткові помилки визначення
- 18. * Завдяки цьому в точці прийому (на літаку) поточна різниця затримок і фаз між сигналами частот
- 19. Основні технічні характеристики DVOR-2000 Радіомаяк приназначений для формування і випромінювання радіосигналів для вимірювання азимутального кута літака,
- 20. * 2. Дальномірні РСБН Запитувач (бортове обладнання) і відповідач (радіомаяк) мають схожу структуру. Для збільшення перешкодозахищеності
- 21. * Дальність визначається за принципом “запит-відповідь” імпульсним методом по величині виміряної затримки сигналів Δt=2D/c +tКЗ+tКB внаслідок
- 22. * Дальномірний канал вітчизняних РСБН РП – розділюючий пристрій ЗГ - задаючий генератор ПП – підсилювач
- 23. В бортовому запитувачі імпульс запиту дальності вимірювача дальності (ВД) запускає шифратор (Ш) запиту дальності. Задаючий генератор
- 24. Формат сигналів DME Сигнали запиту і відповіді двохімпульсні (парні) з тривалістю імпульсів τіЗ= τіВ =3.5 мкс.
- 25. * Радіомаяк дальномірний DME 2000 Радіомаяк в комплексі с бортовим обладнанням системи DME призначений для визначення
- 26. * Кодований двохімпульсний сигнал запиту на частоті fЗ через антенний перемикач АП надходить в приймач (Прм)
- 27. * 3. Комбіновані кутомірно-дальномірні РСБН Загальні відомості про комбіновані РСБН
- 28. Наземна складова комбінованої РСБН включає одну радіонавігаційну точку (РНТ), в якій розміщені азимутально-дальномірний (або азимутальний і
- 29. * Бортовий пілотажно-навігаційний комплекс ПНК призначений для здійснення автоматизованого літаковождіння, посадки і управління літаком в польоті.
- 30. * Комбіновані РСБН вітчизняного виробництва АФС – антенно-фідерна система РП – розділюючий пристрій ПС – процесор
- 31. Дальномірний канал Імпульси запиту дальності з частотою повторення FП=30 Гц з процесору сигналів (ПС) запускають шифратор
- 32. * Азимутальний канал Частота обертання антени передавача П-200 F = 1⅔ Гц (100 об/хв). Двогорба ДСА
- 33. Наземна індикація повітряної обстановки Імпульси “180” (2-х градусні, з частотою повторення F·180=1⅔·180=300 Гц і періодом 3⅓
- 34. * Опізнавання літака, розпізнавання радіомаяка Опізнавання будь-якого з групи літаків, що спостерігаються на ВІКО, здійснюється по
- 35. * РСБН з направленими радіомаяками (РСБН-6н, Е-324 “Поле-Н”) АФС – антенно-фідерна система РП – розділюючий пристрій
- 36. Направлені радіомаяки забезпечують роботу у направленому і у всенаправленому режимах. В направлених РМ випромінювання і прийом
- 37. Визначення азимуту літака Всі імпульсні сигнали радіомаяка формуються імпульсно-навігаційною апаратурою (ІНА) і запускають передавач (Прд) на
- 38. Визначення дальності радіомаяка Для визначення дальності процесор сигналів бортової апаратури РСБН запускає передавач (Прд), який на
- 39. * В режимі “Посадка” зниження літака по заданій гліссаді забезпечується курсовим та гліссадним радіомаяками (КРМ та
- 40. В бортовому азимутально-дальномірному приймачі виділяються модулюючі сигнали посадочних маяків і по співвідношенню амплітуд сигналів частот 1300
- 41. Літакова апаратура ближньої навігації А-324, А-323 А-324 є складова навігаційно-пілотажгого комплексу і забезпечує літаковождіння і посадку
- 42. * Основні ТТХ бортової апаратури А-324 1. Дальність дії: при Н=250 м - 50 км, при
- 43. * Склад А-324 Літаковий запитувач дальноміра А-312-002. Азимутально-дальномірний приймач А-312-001. Перетворювач гіперболічних координат А-324-016. Процесор сигналів
- 44. * Азимутально-дальномірний приймач А-312-001 Приймач А-312-001 уніфікований для різних модифікацій РСБН призначений для прийому і обробки
- 45. Структурна схема приймача В – вузька смуга, Ш – широка смуга, ОбмП - обмежувач потужності, ПНВЧ
- 46. * Робота з всенаправленим маяком Смугові фільтри (СФ) розподіляють азимутальні і дальномірні сигнали по своїм каналам.
- 47. * Робота з направленим маяком Всі азимутальні і дальномірні сигнали радіомаяка імпульсні і випромінюються на одній
- 48. * Робота з посадочними маяками В режимі “Посадка” сигнали курсового і гліссадного радіомаяків надходять одночасно, їх
- 49. * КГ – кварцовий генератор ПЧ – перемножувач частоти ПВЧ – підсилювач високих частот РП –
- 50. Щитки управління РСБН-с А-323-008 А-324-031 *
- 51. Щитки управління А-323-008 і А-324-031 призначені для: управління апаратурою на землі і в повітрі; введення програми
- 52. Щиток управління А-324-031 перемикач напрямку польоту відносно маяка : 0о-179о або 180о-359о, перемикач РСДН вибору ланцюжка
- 53. * Комбіновані РСБН іноземного виробництва Система TACAN (Tactical Air Navigation System) для визначення МП літака має
- 54. * Канал азимуту фазового типу. Антена азимутального р/маяка формує ДСА у вигляді кола із зміщеним центром,
- 55. * Щоб підвищити точність вимірювання азимуту, використовується двохшкальний метод: для цього азимутальний сигнал додатково модулюється по
- 56. * Питання для самоконтролю 1. Співставте системи РСБН та РСДН. 2. Поясніть вибір діапазону радіохвиль для
- 57. Бориспіль 310 МЕ Польотна карта * Чорнобиль Остер 490 ЬР Жуляни 360 НЛ Яготин Немирів 174
- 59. Скачать презентацию
*
Кутомірні РСБН.
Дальномірні РСБН.
Комбіновані кутомірно-дальномірні РСБН.
Радіотехнічні системи ближньої навігації.
Навчальна та виховна мета
Ознайомити
*
Кутомірні РСБН.
Дальномірні РСБН.
Комбіновані кутомірно-дальномірні РСБН.
Радіотехнічні системи ближньої навігації.
Навчальна та виховна мета
Ознайомити
2. Виховувати у студентів – майбутніх фахівців авіації Повітряних Сил ЗСУ самостійність, творчу ініціативу, наполегливість та високу відповідальність за якісну організацію технічної експлуатації та вміле бойове застосування засобів радіонавігації.
Навчальні питання
*
Контрольні завдання (РСБН)
Запропонуйте і обгрунтуйте найвигідніше розміщення двох радіомаяків кутомірної РСБН
*
Контрольні завдання (РСБН)
Запропонуйте і обгрунтуйте найвигідніше розміщення двох радіомаяків кутомірної РСБН
Запропонуйте і обгрунтуйте найвигідніше розміщення двох радіомаяків дальномірної РСБН із зоною дії до 400 км (1 бал).
Поясніть, чому в кутомірних каналах РСБН з амплітудною пеленгацією застосовується метод мінімуму, а не метод максимуму (1 бал).
Проаналізуйте основні причини помилок визначення місцеположення в РСБН (1 бал).
Поясніть механізм контролю повітряної обстановки за допомогою ВІКО (1 бал).
Запропонуйте і обгрунтуйте найвигідніше розміщення комбінованої кутомірно-дальномірної РСБН для контролю повітряної обстановки в районі аеродрому (1 бал).
Якими заходами забезпечується підвищена точність вимірювання азимуту в радіомаяках DVOR? (1 бал)
Примітка. Мінімальна сума балів по темі для отримання позитивної оцінки – 3.0.
Максимальна сума зарахованих балів по темі – 5.0.
1. Кутомірні РСБН
Радіотехнічні системи ближньої навігації (РСБН) забезпечують вирішення навігаційних задач
1. Кутомірні РСБН
Радіотехнічні системи ближньої навігації (РСБН) забезпечують вирішення навігаційних задач
РСБН включає наземний радіомаяк і бортове обладнання. Більшість РСБН відноситься до комбінованих, оскільки в них для визначення місцеположення об’єкту використовується лінія рівних дальностей (коло з центром у точці розташування радіомаяка) і рівних азимутів (промінь, який виходить з точки розташування радіомаяка).
В більшості РСБН наземне обладнання складається з розташованих в одній і тій же точці з відомими координатами двох радіомаяків – дальномірного (ДРМ) та азимутального (АРМ).
Бортове обладнання включає запитувач дальноміра, приймач азимутальних сигналів і пристрої обробки та відображення інформації.
Інформаційними параметрами в азимутально-дальномірних РНС є:
- для визначення азимуту – інтервал часу між моментами випромінювання опорного (“північного”) сигналу і прийому на борту азимутального радіосигналу (в РСБН виробництва СРСР) або різниця фаз огинаючих опорного сигналу, який відповідає нульовому напрямку, та прийнятого азимутального сигналу (в РСБН зарубіжного виробництва);
- для визначення дальності – інтервал часу між моментами випромінювання сигналу запита і надходження сигналу відповіді.
Загальні відомості про РСБН
*
Різновиди РСБН
Дальномірні РСБН на поверхні Землі створюють лінії положення у вигляді
*
Різновиди РСБН
Дальномірні РСБН на поверхні Землі створюють лінії положення у вигляді
Кутомірні РСБН створюють лінії положення у вигляді променів. Місцеположення визначається однозначно і не залежить від висоти.
Комбіновані (кутомірно-дальномірні) РСБН створюють на поверхні лінії положення у вигляді концентричних кіл і променів, які виходять з центру у точці розміщення радіомаяка і перетинаються тільки в одній точці.
Кут β перетинання двох ліній положення дальномірних і кутомірних РСБН залежить від взаємного розташування маяків і літака, а комбінованих – завжди становить π/2.
*
Застосування РСБН
Кутомірні і дальномірні РСБН застосовуються для визначення поточного місцеположення по
*
Застосування РСБН
Кутомірні і дальномірні РСБН застосовуються для визначення поточного місцеположення по
Комбіновані (кутомірно-дальномірні) РСБН застосовуються для визначення поточного місцеположення по сигналам одного наземного суміщеного азимутально-дальномірного радіомаяка або розміщених в одній точці кутомірного і дальномірного радіомаяків.
Лінії рівних пеленгів літака або рівних дальностей можуть використовуватись в якості ліній заданого шляху. В першому політ буде здійснюватись по ортодромії, а в другому – по дузі кола з центром у точці розміщення радіомаяка.
При наявності на борту обчислювача інформацію про поточні координати літака можна використати для польоту по будь-якій траєкторії.
*
Кутомірні РСБН
В кутомірних РСБН лінійні помилки Δl визначення місцеположення і робоча
*
Кутомірні РСБН
В кутомірних РСБН лінійні помилки Δl визначення місцеположення і робоча
- дальності (Δl=D·Δψ),
- відношення сигнал/шум.
Інформація про поточний азимут вноситься в безперервне випромінювання радіомаяка шляхом його модуляції діаграмою спрямованості, яка обертається з постійною швидкістю відносно вертикальної осі: азимут літака пропорційний затримці модулюючої функції прийнятого сигналу радіомаяка відносно її початкового положення, інформація про яке передається спеціальним сигналом.
Особливості кутомірних РСБН:
літаки не демаскуються,
пропускна здатність необмежена,
з Землі неможливо визначити повітряну обстановку.
Обмеження зони дії мінімально припустимою величиною кута β
Принцип дії кутомірних РСБН
У вітчизняних РСБН вузька двохпелюсткова ДСА радіомаяка з
Принцип дії кутомірних РСБН
У вітчизняних РСБН вузька двохпелюсткова ДСА радіомаяка з
Чим більший азимут у об’єкта, тим з більшою затримкою у часі формуватимуться ці “азимутальні імпульси”. Щоб по їх затримці можна було визначити азимут об’єкту, шляхом випромінювання спеціального опорного сигналу фіксується момент часу, коли двогорба ДСА спрямована на північ.
Цей опорний сигнал складається з двох послідовностей коротких радіоімпульсів. За один оберт антени в першій послідовності формується 36 опорних радіоімпульсів, а в другій – 35, тобто тільки один раз, а саме коли ДСА спрямована на північ, імпульси цих послідовностей співпадають. Завдяки цьому в азимутальному каналі приймача формується опорний сигнал нуля азимута – так званий “північний сигнал” (ПС).
Опорні послідовності імпульсів “36” і “35” випромінюються спеціальною всенаправленою антеною, яка суміщена з антеною, що випромінює азимутальний сигнал.
Кутомірний канал вітчизняних РСБН
Антена радіомаяка з електромеханічним приводом (ПА) у горизонтальній площині формує двохпелюсткову
Антена радіомаяка з електромеханічним приводом (ПА) у горизонтальній площині формує двохпелюсткову
Двогорбий та імпульсні відеосигнали з приймача (Прм) з автоматичним регулюванням підсилення (АРП) надходять у перетворювач відеосигналів (ПВС). Імпульсні і двогорбий сигнали обробляються окремими каналами. Виділена послідовність опорних сигналів “35” і “36” видаються безпосередньо у вимірювач азимуту (ВА), де формується “північний сигнал” . З двогорбого азимутального сигналу формується і видаєтья у ВА короткий “азимутальний імпульс”, співпадаючий у часі з мінімумом азимутального сигналу. Азимут літака α визначається по затримці азимутального імпульсу відносно північного сигналу.
*
Формат сигналів VOR
Спектр азимутального сигналу включає несучу на робочій частоті
Формат сигналів VOR
Спектр азимутального сигналу включає несучу на робочій частоті
*
АМ+ЧМ
Формат сигналів VOR
Кутомірний канал радіомаяків іноземного виробництва
*
В зарубіжних системах, зокрема, в радіомаяках VOR реалізовано фазовий принцип визначення
*
В зарубіжних системах, зокрема, в радіомаяках VOR реалізовано фазовий принцип визначення
Антена азимутального маяка має діаграму спрямованості у вигляді кола із зміщеним центром і обертається з частотою F = 30 Гц. Тому на вході азимутального приймача сигнал має амплітудну модуляцію з частотою F = 30 Гц. Початкова фаза модулюючої функції залежить від азимуту літака α.
В азимутальному радіомаяку VOR для передачі інформації про початкову фазу сигналом sin2πFt модулюється по частоті сигнал піднесучої частоти ƒп = 9960Гц. Після цього отриманим частотно-модульованим сигналом модулюється по амплітуді сигнал передавача радіомаяка.
Результуючий спектр сигналу на вході бортового приймача має ще дві бокові складові спектру на частотах ƒ0 ± F (синього кольору) внаслідок модулюючої дії ДСА радіомаяка, яка обертається з частотою F = 30 Гц,
і дві групи спектральних ліній поблизу частот ƒ0 ± ƒп внаслідок амплітудної модуляції сигналів передавача сигналом піднесучої частоти ƒп, який попередньо був промодульований по частості опорним сигналом частотою F = 30 Гц.
Бокові складові сигналів на частоті ƒ0 і на частотах ƒ0 ± ƒп несуть інформацію про фазову структуру азимутального і опорного сигналів відповідно. Після селекції по частоті і демодуляції з них виділяється азимутальний і опорний сигнали:
.
*
Стандартний VOR
ПрАД – приймач з амплітудним детектором
Ф – фільтр
П – підсилювач
ПО
*
Стандартний VOR
ПрАД – приймач з амплітудним детектором
Ф – фільтр
П – підсилювач
ПО
ЧД – частотний детектор
ВРФ – вимірювач різниці фаз
АМ – амплітудний модулятор
ЧМ – частотний модулятор
ГСВ – генератор сигналів впізнавання
ГПН – генератор піднесучої 9960 Гц
ГОН - генератор опорної напруги 30 Гц
ЗГ – задаючий генератор
ПП – підсилювач потужності
Г-р – гоніометр
АС- азимутальний сигнал
ОС – опорний сигнал
FАС=30 Гц
fПН=9960 Гц
FОС=30 Гц
fН= 108 … 118 МГц
ДСА центрального вібратора
ДСА дипольніих
вібраторів
М
*
Випромінювання радіомаяка безперервне.
160 частотних каналів в діапазоні fН= 108 … 118
*
Випромінювання радіомаяка безперервне.
160 частотних каналів в діапазоні fН= 108 … 118
Сигнал ГОН частотою FГОН=30 Гц модулює по частоті сигнал генератора піднесучої частоти fПН=9960 Гц і управляє роботою гоніометра.
Частотно модульований сигнал піднесучої, сигнал впізнавання і сигнали з мікрофону (М) шляхом амплітудної модуляції вводяться в сигнал робочої частоти fН, яким після підсилення живиться центральний активний вібратор антени з чотирьох сегментів; він формує в азимутальній площині кругову ДСА (при відсутності дипольних вібраторів).
Дві пари взаємно перпендикулярних нерухомих дипольних вібраторів довжиною 0.17λ живляться балансно модульованими коливаннями із зсувом фази модулюючих коливань частотою 30 Гц на 900 електронного гоніометра (Г-р). Завдяки цьому в азимутальній площині формується ДСА у вигляді цифри 8, яка обертається в цій площині з частотою 30 Гц, при чому один її пелюсток синфазний (+) з круговою ДСА центрального вібратора, а другий (-) – протифазний.
Для подавлення паразитних сигналів вертикальної поляризації дипольні вібратори оточені кільцем з вертикальних штирів довжиною 1.8 м радіусу 1 м. Антени розміщені на висоті 2 м над металевим екраном діаметром 5 м.
Сигнал впізнавання вводиться амплітудно-імпульсною модуляцією азимутального сигналу частоти fН трьома літерами коду Морзе (з частотою 1020 Гц).
Результуюча сумарна ДСА радіомаяка має максимум та мінімум і обертається в
Результуюча сумарна ДСА радіомаяка має максимум та мінімум і обертається в
Спектр сигналу на виході амплітудного детектора приймача (ПрАД) бортової апаратури:
Бортова апаратура розфільтровує (Ф) і підсилює (П) азимутальний сигнал UАС(t) частотою 30 Гц і підсилює та обмежує (ПО) сигнал піднесучої UПН(t) частотою 9960 Гц з опорним сигналом ОС, який надалі виділяється частотним детектором (ЧД):
Вимірювач різниці фаз (ВРФ) видає інформацію про азимут літака.
Дальність дії маяка 185/370 км при потужності передавача 50/200 Вт.
Основні технічні характеристики радіомаяка VOR-4000
Точність вимірювання азимута, градусів, не гірше -1,5
Діапазон
Основні технічні характеристики радіомаяка VOR-4000
Точність вимірювання азимута, градусів, не гірше -1,5
Діапазон
Рознесення частот, кГц - 50
Стабільність частоти,% - 0,01
Частота модуляції, Гц - 30 ±0.01 %
Частота піднесучої, Гц.... ..9960±0,1%
Глибина АМ, % - 30±1
Індекс ЧМ - 16±0.1
Частота сигналу розпізнавання, Гц - 1020±0,01%
Діапазон частот мовного сигналу, Гц - 300...3000
Вихідна потужність передавача, Вт - 50
*
*
Доплерівський DVOR
АМ – амплітудний модулятор
АК – антенний комутатор
ПП – підсилювач потужності
ЗГ
*
Доплерівський DVOR
АМ – амплітудний модулятор
АК – антенний комутатор
ПП – підсилювач потужності
ЗГ
ГНЧ – генератор низької частоти
УАК – управління антенними комутаторами
ГМФ – генератор модулюючих функцій
*
В радіомаяку VOR місцеві рухомі об'єкти могли спотворювати азимутальний сигнал і
*
В радіомаяку VOR місцеві рухомі об'єкти могли спотворювати азимутальний сигнал і
Антена має центральний активний всенаправлений в горизонтальній площині вібратор для випромінювання опорного сигналу і активну ФАР з 52 елементів, розміщених рівномірно по колу радіусу R=6.25 м на висоті 1.3 м над металевою сіткою діаметром 30 – 40 м, з центром в точці розміщення антени опорного сигналу, аналогічній антені VOR.
Задаючий генератор (ЗГ) формує безперервні сигнали на робочій частоті fH і на частотах fH+ fПН та fH –fПН (сигнал піднесучої частоти fПH = 9960 Гц надходить з генератора низької частоти ГНЧ).
Сигнал робочої частоти fH модулюється по амплітуді (АМ5) опорним сигналом генератора низької частоти FОС=30 Гц, сигналом впізнавання та сигналом з мікрофону.
Сигнали частот fH+ fПН та fH- fПН живлять діаметрально протилежні вібратори кільцевої ФАР. Антенними комутаторами (АК) з частотою 150 Гц по черзі до виходів підсилювачів потужності (ПП1 – ПП4) підключаються сусідні пари вібраторів ФАР. Це еквівалентно послідовним дискретним поворотам пари випромінюючих вібраторів стрибками по 360о/52=6.92о.
*
Завдяки цьому в точці прийому (на літаку) поточна різниця затримок і
*
Завдяки цьому в точці прийому (на літаку) поточна різниця затримок і
f(t)=fH ± Δfm·sin(2πFt-α).
Девіація частоти в середині діапазону при fH=113 МГц і R=6.75 м становить
Δfm=2πFR fH /c=480 Гц.
Паразитна амплітудна модуляція (у тому числі і місцевими рухомими об'єктами) усувається обмежувачем.
Великий розкрив ФАР (2 R =13.5 м) забезпечує отримання вузької ДСА маяка, завдяки чому додатково зменшується вплив навколишніх об'єктів.
Помилки визначення азимуту зменшуються до ± (0.4 … 1)о.
Основні технічні характеристики DVOR-2000
Радіомаяк приназначений для формування і випромінювання радіосигналів для вимірювання
Основні технічні характеристики DVOR-2000
Радіомаяк приназначений для формування і випромінювання радіосигналів для вимірювання
Радіомаяки розміщуються на аеродромах і на трасі.
Антенна система включає центральний і випромінювачі, рівномірно розміщені по кільцю діаметром 13.5 м.
Випромінювачі встановлені на відбивачі діаметром 30 м.
Зона дії: у горизонтальній площині - 0… 360°, у вертикальній площині - 0… 40°,
по дальності (в межах прямої видимості):
≥ 340 км (при висоті польоту 12 000 м);
≥ 240 км (при висоті польоту 6000 м).
Помилки інформації про азимут - ±1°.
Діапазон робочих частот - 108,000 …117,950 МГц.
Діапазон вимірювання азимуту - 0...360°.
Помилки вимірювання азимуту - ±0,2° .
*
*
2. Дальномірні РСБН
Запитувач (бортове обладнання) і відповідач (радіомаяк) мають схожу структуру.
*
2. Дальномірні РСБН
Запитувач (бортове обладнання) і відповідач (радіомаяк) мають схожу структуру.
Дальномір вимірює похипу, а не горизонтальну дальність.
ФКЗ – формувач коду запиту
ФКВ – формувач коду відповіді
ВД – вимірювач дальності
Загальні відомості про дальномірні РСБН
Прм
*
Дальність визначається за принципом “запит-відповідь” імпульсним методом по величині виміряної затримки
*
Дальність визначається за принципом “запит-відповідь” імпульсним методом по величині виміряної затримки
Δt=2D/c +tКЗ+tКB внаслідок подолання відстані між об’єктом (літаком) і радіомаяком в прямому і зворотному напрямках: D=c(Δt-tКЗ-tКB )/2. tКЗ і tКB – тривалість імпульсних кодів запиту і відповіді.
При рішенні навігаційних задач запит здійснюється з літака.
В сигнали відповіді може вводитись додаткова інформація: сигнали розпізнавання конкретного радіомаяка (позивні, які видаються автоматично літерами азбуки Морзе, інша інформація з мікрофону).
При одночасних запитах маяка кількома літаками відповідь дається на кожен запит. Якщо при цьому середня потужність передавача маяка перевищує припустиму, то частина відповідей блокується.
Можливо запитувати літаки з Землі для отримання інформації про повітряну обстановку. При цьому запитувачем являється апаратура маяка, а відповідачем – апаратура літака.
*
Дальномірний канал вітчизняних РСБН
РП – розділюючий пристрій
ЗГ - задаючий генератор
ПП –
*
Дальномірний канал вітчизняних РСБН
РП – розділюючий пристрій
ЗГ - задаючий генератор
ПП –
Прм – приймач
Ш – шифратор
ДШ – дешифратор
АРП – система автоматичного регулювання підсилення
ВД – вимірювач дальності
ВП – відеопідсилювач
ОВ - обмежувач відповідей
СД – селектор дальності
В бортовому запитувачі імпульс запиту дальності вимірювача дальності (ВД) запускає шифратор
В бортовому запитувачі імпульс запиту дальності вимірювача дальності (ВД) запускає шифратор
В відповідачі маяка сигнал запиту через РП надходить в приймач (Прм). Відеосигнал запиту підсилюється (ВП), в дешифраторі (ДШ) формується імпульс запуску шифратора коду відповіді. Селектор дальності (СД) забезпечує захист від несинхронних перешкод. Кодова комбінація відповіді дальності підсилюється модулятором (М) і запускає задаючий генератор (ЗГ) сигналів відповіді. Через розділюючий пристрій (РП) сигнал відповіді надходить в антену і випромінюється. В сигнали відповіді модулятором вводяться сигнали впізнавання. Сигнали відповіді формуються на формуються на кожен запит будь-якого літака. Щоб не допустити перевантаження підсилювача потужності, відеосигнали запитів подаються на обмежувач відповідей (ОВ) і в ланцюг автоматичного регулювання підсилення (АРП).
В бортовому запитувачі через РП сигнали відповіді надходять в приймач. Ланцюг АРП забезпечує нормальну роботу приймача у всьому діапазоні дальностей. З відеосигналів дешифратором виділяється код відповіді. У вимірювачі дальності по часовому інтервалу між моментами формування імпульсу запиту і приходу імпульсу відповіді визначається дальність маяка.
Робочі частоти запиту і відповіді встановлюються перемикачами запитувача та відповідача.
*
Формат сигналів DME
Сигнали запиту і відповіді двохімпульсні (парні) з тривалістю
Формат сигналів DME
Сигнали запиту і відповіді двохімпульсні (парні) з тривалістю
*
Дальномірний канал радіомаяків іноземного виробництва
*
Радіомаяк дальномірний DME 2000
Радіомаяк в комплексі с бортовим обладнанням системи DME призначений для
*
Радіомаяк дальномірний DME 2000
Радіомаяк в комплексі с бортовим обладнанням системи DME призначений для
Антена маяка в горизонтальній площині всенаправлена, У вертикальній площині за допомогою 4-х рядів напівхвильових вібраторів, які розміщені на створюючій циліндру діаметром 15 см і висотою 173 см, формує ДСА шириною 10о, ось якої відхилена вгору на 4о.
Маяк являється відповідачем бортового запитувача системи DME.
*
Кодований двохімпульсний сигнал запиту на частоті fЗ через антенний перемикач АП
*
Кодований двохімпульсний сигнал запиту на частоті fЗ через антенний перемикач АП
Суматор (Σ) до імпульсів дешифратора (ДШ) додає імпульси ГВІ, кількість яких залежить від поточного числа прийнятих запитів. Система запуску каналу відповіді побудована так, що сума імпульсів дешифратора і ГВІ становить 2700 пар імпульсів за секунду.
Шифратор каналу відповіді запускає формувач пар імпульсів (ФІ) відповіді, якими після підсилення модулятором (М) запускається задаючий генератор (ЗГ) сигналів відповіді. Кодовані двохімпульсні сигнали відповіді частоти fВ підсилюються до необхідної потужності (ПП) і через антенний перемикач надходять в антену.
*
3. Комбіновані кутомірно-дальномірні РСБН
Загальні відомості про комбіновані РСБН
*
3. Комбіновані кутомірно-дальномірні РСБН
Загальні відомості про комбіновані РСБН
Наземна складова комбінованої РСБН включає одну радіонавігаційну точку (РНТ), в якій
Наземна складова комбінованої РСБН включає одну радіонавігаційну точку (РНТ), в якій
Бортове обладнання включає приймач азимутальних сигналів, запитувач каналу дальності, пристрої виділення, обробки і відображення навігаційної інформації. Воно входить до складу бортового пілотажно-навігаційного комплексу (ПНК).
Поточне місцеположення визначається в координатах “азимут – похила дальність”.
Зона дії комбінованої РСБН – круг із центром в точці розміщення РНТ. Лінії положення в будь-якій точці перетинаються під оптимальним кутом β=90о. Помилки визначення місцеположення не залежать від напрямку (азимута).
РСБН забезпечує:
- визначення поточного місцеположення літака;
- зчислення поточних координат по вектору шляхової швидкості і їх корекцію;
- політ по обраному маршруту;
- привід в задану точку, на обраний аеродром, і захід на посадку;
- контроль з землі повітряної обстановки в районі аеродрому.
*
Бортовий пілотажно-навігаційний комплекс
ПНК призначений для здійснення автоматизованого літаковождіння, посадки і управління
*
Бортовий пілотажно-навігаційний комплекс
ПНК призначений для здійснення автоматизованого літаковождіння, посадки і управління
ПНК забезпечує:
- визначення положення літака в просторі (в горизонтальній і вертикальній площинах);
- визначення параметрів руху літака;
- політ по заданому маршруту;
- політ в район аеродрому посадки;
- захід на посадку із зниженням до висоти 40 м.
Управління літаком автоматичне, директорне (напівавтоматичне) або ручне.
Склад ПНК:
- система автоматичного управління (САУ) літаком;
- бортове обладнання РСБН і РСДН;
- система курсу і вертикалі (СКВ);
- система повітряних сигналів (СПС);
- доплерівський вимірювач швидкості і кута зносу (ДВШКЗ);
- антенно-фідерна система.
*
Комбіновані РСБН вітчизняного виробництва
АФС – антенно-фідерна система
РП – розділюючий пристрій
ПС –
*
Комбіновані РСБН вітчизняного виробництва
АФС – антенно-фідерна система
РП – розділюючий пристрій
ПС –
ДК – дальномірний канал
ДІ – датчик імпульсів
ПА – привід антени
П-20А, П-20Д – передавачі імпульсних сигналів
П-200 – передавач безперервних сигналів
ВІКО – виносний індикатор кругового огляду
ПРМГ – посадочна радіомаячна група (КРМ, ГРМ, РД)
“АС” – азимутальний сигнал
“ЗД”, “ВД” – запит і відповідь дальності
“ЗІ”, “ВІ” – запит і відповідь індикації
“35”, “36” і “180” – опорні сигнали
РСБН із всенаправленими радіомаяками
(РСБН-2Н, РСБН-4Н)
Дальномірний канал
Імпульси запиту дальності з частотою повторення FП=30 Гц з процесору
Дальномірний канал
Імпульси запиту дальності з частотою повторення FП=30 Гц з процесору
В приймачі (Прм) радіомаяка імпульси “ЗД” дешифруються і через обмежувач запусків, який при необхідності проріджує ці імпульси (щоб уникнути перевантаження передавача П-20Д), додатково затримуються на час tЗ і запускають шифратор імпульсів відповіді дальності. Він формує парні імпульси “ВД” тривалістю 1.4 мкс з кодовим інтервалом tКВ=14, 26, 18 або 20 мкс. Передавач П-20Д потужністю 30 кВт в імпульсі формує радіоімпульси відповіді дальності “ВД” в діапазоні 939.6 … 966.9 МГц в РСБН-2Н та 939.6 … 1000.5 МГц в РСБН-4Н на одній з робочих частот (40 в РСБН-2Н або 88 в РСБН-4Н). Кожній з робочих частот відповідає своя затримка tЗ.
В двохканальному (роздільно азимут і дальність) азимутально-дальномірному бортовому приймачі (Прм) після дешифрації виділяються імпульси відповіді дальності, по величині затримки яких відносно імпульсів запуску шифратора передавача в процесорі сигналів обчслюється дальність D маяка.
*
Азимутальний канал
Частота обертання антени передавача П-200 F = 1⅔ Гц (100
*
Азимутальний канал
Частота обертання антени передавача П-200 F = 1⅔ Гц (100
В азимутальному каналі бортового приймача з двогорбого азимутального сигналу “АС” формується короткий азимутальний імпульс “АІ”, по затримці якого в процесорі сигналів (ПС) визначається азимут літака.
Імпульсні сигнали “35”, “36” і “180” на робочій частоті в діапазоні 905.1 … 932.4 МГц і 873.6 … 903.7 МГц (тільки РСБН-4) формуються передавачем П-20А маяка за допомогою датчиків імпульсів (ДІ) на осі азимутальної антени передавача П-200 і випромінюються всенаправленою антеною. Сигнали “35” і “36” кодуються парними імпульсами тривалістю по 5.5 мкс кожен з кодовим інтервалом між імпульсами t35=58, 68, 78 або 88 мкс і t36=18, 28, 38 або 48 мкс.
В азимутальному каналі приймача вони дешифруються і видаються в процесор сигналів для визначання моментів початку відліку затримки азимутальних імпульсів.
Наземна індикація повітряної обстановки
Імпульси “180” (2-х градусні, з частотою повторення F·180=1⅔·180=300
Наземна індикація повітряної обстановки
Імпульси “180” (2-х градусні, з частотою повторення F·180=1⅔·180=300
В дальномірному каналі бортового приймача сигнали “ЗІ” декодуються. При співпадінні одного з декодованих імпульсів “ЗІ” з азимутальним імпульсом “АІ”, тобто коли літак опромін.ється азимутальним сигналом, запускається формувач трьохімпульсних комбінацій імпульсів відповіді індикації “ВІ” тривалістю 1.5 мкс з кодовими інтервалами 5 і 14 мкс або 9 і 14 мкс. Сигнали “ВІ” випромінюються на частоті дальномірного каналу.
В приймачі маяка сигнали “ВІ” декодуються і передавачем П-20Д ретранслюються на ВІКО.
В ВІКО сигнали “35” і “36” використовуються для формування кругової розгортки азимуту, синхронної з положенням ДСА передавача азимутального сигналу П-200, а сигнали “ЗІ” передавача П-20Д – для запуску радіальної розгортки дальності. Прийняті сигнали “ВІ” на цій лінії розгортки дальності формують відмітку літака з затримкою відносно початку розгортки дальності, яка відповідає відстані між маяком і літаком.
*
Опізнавання літака, розпізнавання радіомаяка
Опізнавання будь-якого з групи літаків, що спостерігаються на
*
Опізнавання літака, розпізнавання радіомаяка
Опізнавання будь-якого з групи літаків, що спостерігаються на
По цій команді пілот натискує кнопку ОПОЗНАВАНИЕ. При цьому на кожен сигнал запиту індикації формується парний сигнал відповіді індикації з інтервалом 64 мкс.
На екрані ВІКО відмітка літака, що опізнається, роздвоюється.
Радіомаяк розпізнається по його позивним, які передаються присвоєним йому кодом азбуки Морзе. Для передачі відповідних символів коду Морзе (крапок або тире) 3-х імпульсні сигнали “180” передавача П-20Д доповнюються четвертим імпульсом, тобто формується одна з 4-х імпульсних комбінацій з інтервалами між імпульсами 6, 12 і 16 мкс, 8, 14 і 18 мкс, 10, 16 і 20 мкс або 12, 18 і 22 мкс. Четвертий імпульс маніпулюється кодом азбуки Морзе відповідно позивним радіомаяка.
*
РСБН з направленими радіомаяками
(РСБН-6н, Е-324 “Поле-Н”)
АФС – антенно-фідерна система
РП
*
РСБН з направленими радіомаяками
(РСБН-6н, Е-324 “Поле-Н”)
АФС – антенно-фідерна система
РП
ПС – процесор сигналів
АК – азимутальний канал (Луч-1)
ДК – дальномірний канал (Луч-2)
ПА – привід антени
КУ – канал управління
ІНА – імпульсно-навігаційна апаратура
ВІКО – виносний індикатор кругового огляду
ПРМГ – посадочна радіомаячна група (КРМ, ГРМ, РД)
І д – канали 1 … 88
ІІ д – канали 89 … 176
f1 – частота азимутального каналу
f2 – частота дальномірного каналу
f1
f2
Направлені радіомаяки забезпечують роботу у направленому і у всенаправленому режимах.
В направлених
Направлені радіомаяки забезпечують роботу у направленому і у всенаправленому режимах.
В направлених
Через широку опорну ДСА:
- випромінюються на частоті f1 азимутального каналу опорні імпульси “35”, “36” і одноградусні сигнали “360”, а також - сигнал “ВД”;
- приймаються на частоті f2 дальномірного каналу сигнали “ЗД” та “ВІ”.
Через двохпелюсткову ДСА на частоті f1 випромінюється імпульсний азимутальний сигнал “АС” з двогорбою обвідною.
Одноградусні сигнали “360” в бортовій апаратурі використовуються для кращої синхронізації імпульсів “35” і “36”.
В ВІКО кожен парний імпульс “360” (імпульси “180”) забезпечує формування кругової азимутальної розгортки. Сигнали “360” і “ВІ” передаються до ВІКО спеціальним радіоканалом на частоті f3.
Під час опромінювання літака широкою ДСА приймається не менше 20 одноградусних імпульсів “360” і по 1 чи 2 імпульсів “35” і “36”. Це забезпечує виявлення імпульсів “35” і “36” і синхронізацію вимірювача азимуту.
*
Визначення азимуту літака
Всі імпульсні сигнали радіомаяка формуються імпульсно-навігаційною апаратурою (ІНА) і
Визначення азимуту літака
Всі імпульсні сигнали радіомаяка формуються імпульсно-навігаційною апаратурою (ІНА) і
Всі імпульсні сигнали радіомаяка через розділюючий пристрій (РП) надходять у двохканальний приймач (Прм) бортової сапаратури РСБН. Канали АК і ДК (“азимутальний канал” і “дальномірний канал” при роботі з ненаправлнним маяком) ідентичні. Канал АК підключається командою “Луч-І” при роботі на частотних каналах №№1 … 88, а канал ДК – командою “Луч-ІІ” при роботі на частотних каналах №№89 … 176.
Після обробки у відповідному каналі приймача з автоматичним регулюванням підсилення (АРП) імпульсні відеосигнали в перетворювачі відеосигналів (ПВС) з відеопідсилювачів опорних сигналів “35”, “36” та “360” і сигналів відповіді дальності (“ВД”) надходять у відповідні дешифратори імпульсних кодів. Надалі опорні сигнали та імпульси відповіді дальності надходять у процесор сигналів (ПС).
Імпульсний азимутальний сигнал (“АС”) з двогорбою обвідною надходить у формувач азимутальних імпульсів (ФАІ). З виділеної обвідної шляхом її порівняння з порогом формується короткий азимутальний імпульс (“АІ”), який співпадає з мінімумом двогорбої обвідної. “АІ” також надходить у ПС.
В процесорі сигналів шляхом аналізу часових інтервалів між опорними імпульсами “35”, “36” і “360” відтворюється момент формування “північного сигналу” (“ПС”), визначається інтервал часу між “ПС” та “АІ” і азимут літака.
*
Визначення дальності радіомаяка
Для визначення дальності процесор сигналів бортової апаратури РСБН запускає
Визначення дальності радіомаяка
Для визначення дальності процесор сигналів бортової апаратури РСБН запускає
Через широку опорну ДСА радіомаяка і розділюючий пристрій (РП) сигнал “ЗД” надходить в приймач (Прм). З його виходу відеоімпульс “ЗД” надходить в імпульсно-навігаційну апаратуру (ІНА), декодується і запускає формувач відеоімпульсів відповіді дальності (“ВД”), якими запускається канал Ід або Іід передавача. Парні радіоімпульси “ВД” частоти f1 через розділюючий прbстрій (РП) надходять в антену і випромінюються через широку опорну ДСА.
Сигнали “ВД” з антенно-фідерної системи (АФС) через розділюючий пристрій бортової апаратури РСБН-с надходять в двохканальний приймач. Відеоімпульси “ВД” з приймача надходять в процесор сигналів (ПС). По величині їх затримки відносно імпульсів “ЗД” визначається дальність радіомаяка.
Відображення повітряної обстановки
Для індикації повітряної обстановки на виносному індикаторі кругового огляду (ВІКО) використовується дальномірний канал. Імпульсно-навігаційна апаратура радіомаяка формує двохімпульсні коди запиту індикації (“ЗІ”), які з частотою 300 Гц (кожним парним імпульсом “360”) запускають передавач. Сигнали “ЗІ” на частоті f1 випромінюються широкою опорною ДСА маяка. В бортовій апаратурі прийняті сигнали “ЗІ” запускають передавач, який на частоті f2 формує сигнали відповідь індикації (“ВІ”). В маяку ці сигнали на частоті f3 ретранслюються на ВІКО через спеціальну антену.
У ВІКО сигнали “35”, “36” і “20” формують розгортку азимуту, імпульси “ЗІ” запускають радіальну розгортку дальності, а імпульси “ВІ” – відмітку літака.
*
*
В режимі “Посадка” зниження літака по заданій гліссаді забезпечується курсовим та
*
В режимі “Посадка” зниження літака по заданій гліссаді забезпечується курсовим та
КРМ працює на одній з 40 робочих частот азимутального каналу і випромінює навігаційні сигнали із скважністю 2. Його антена в горизонтальній площині формує дві ДСА, які перетинаються. Рівносигнальний напрямок (РСН) ДСА співпадає з віссю ЗПС. Ці ДСА по черзі з частотою 12 … 17 Гц підключаються до передавача. При комутації ДСА відповідно змінюється частота повторення сигналів (FПЛ=2100 Гц, FПП=1300 Гц). До складу об'єднаного дальномірно-курсового радіомаяка (ДКРМ) входить радіодальномір РД, який працює на одній з 40 робочих частот дальномірного каналу.
ГРМ працює аналогічно КРМ, але на одній з 40 робочих частот дальномірного каналу і його антена в вертикальній площині формує дві ДСА, які перетинаються. При комутації ДСА відповідно змінюється частота повторення сигналів (FПН=2100 Гц, FПВ=1300 Гц). РСН формується під кутом 2о … 4о до горизонту.
Робота РСБН в режимі “Посадка”
В бортовому азимутально-дальномірному приймачі виділяються модулюючі сигнали посадочних маяків і по
В бортовому азимутально-дальномірному приймачі виділяються модулюючі сигнали посадочних маяків і по
Рухоме перехрестя вказує положення заданої глісади зниження відносно фактичної – нерухомого перехрестя.
Фактична глісада
Задана глісада
Літакова апаратура ближньої навігації А-324, А-323
А-324 є складова навігаційно-пілотажгого комплексу і
Літакова апаратура ближньої навігації А-324, А-323
А-324 є складова навігаційно-пілотажгого комплексу і
А-324 забезпечує рішення задач:
визначення координат літака відносно наземного радіомаяка;
зчислення поточних координат літака з використанням інформації про шляхову швидкість і курс;
корекцію поточних координат по даним РСБН і РСДН;
видачу команд управління літаком в горизонтальній площині для польоту по запрограмованому маршруту;
видачу команд управління літаком в горизонтальній площині для повернення на незапрограмований аеродром;
видачу команд управління літаком в горизонтальній і вертикальній площинах для повернення на один з 4-х запрограмованих аеродромів з пробиванням хмарності, передпосадочним маневром, виходом на курс посадки, автоматичним включенням режиму посадки і здійсненням повторного заходу на посадку;
видачу команд управління по курсу і глісаді зниження в режимі посадки;
розпізнавання наземних радіомаяків.
А-323 має незначні відмінності від А-324 (наприклад, не передбачена корекція від РСДН).
*
Основні ТТХ бортової апаратури А-324
1. Дальність дії: при Н=250 м -
*
Основні ТТХ бортової апаратури А-324
1. Дальність дії: при Н=250 м -
2. Потужність передавача ≥0.5 кВт.
3. Чутливість приймачів:
- в режимі “Навігація” азимутального -130 дБ/Вт, дальномірного -115 дБ/Вт;
- в режимі “Посадка” азимутального -110 дБ/Вт, дальномірного -110 дБ/Вт.
4. Помилки:
- визначення полярних координат - 2σА=±0.25о; 2σД=±(0.2+ 0.0003·D) км;
- розрахунку дальності до цілі - 2σ=±(5 ± 0.02·D);
- розрахунку виходу у створ ЗПС на дальності 21 км - 2σ=±500 м;
5. Діапазон робочих частот у напрямку:
- “літак-земля” – 726 … 812.8 МГц;
- “земля-літак” – 873 … 1000.5 МГц.
6. Кількість частотно-кодових каналів: “Навігація” – 176, “Посадка” - 40.
7. Робоча область при автономному зчисленні координат - ±3276.8 км.
8. Маса - ≤50 кг.
*
Склад А-324
Літаковий запитувач дальноміра А-312-002.
Азимутально-дальномірний приймач А-312-001.
Перетворювач гіперболічних координат А-324-016.
Процесор
*
Склад А-324
Літаковий запитувач дальноміра А-312-002.
Азимутально-дальномірний приймач А-312-001.
Перетворювач гіперболічних координат А-324-016.
Процесор
Щиток управління А-324-031.
Прилад показуючий дальності ППД-2.
Апаратура А-324 взаємодіє з:
1. радіомаяками:
- всенаправленими РСБН-2н, РСБН-4н,
- направленими РСБН-6н, Е-324,
- посадочними радіомаячними групами ПРМГ-4, ПРМГ-5.
2. системою повітряних сигналів (VІст , HТ).
3. системою курсу і вертикалі (ψОрт , крен, тангаж).
4. ДВШКЗ (шляхова швидкість).
5. САУ (заданий та істинний курс, курсовий кут радіомаяка, відхилення по висоті, відхилення від посадочного курсу і гліссади).
6. РСДН (параметри двох ліній положення).
*
Азимутально-дальномірний приймач А-312-001
Приймач А-312-001 уніфікований для різних модифікацій РСБН призначений для
*
Азимутально-дальномірний приймач А-312-001
Приймач А-312-001 уніфікований для різних модифікацій РСБН призначений для
Приймач двохканальний, забезпечує прийом сигналів двох маяків в двох різних діапазонах частот: азимутальному - 873.6 … 935.2 МГц, (І діапазон) і дальномірному – 939.6 … 1000.5 МГц (ІІ діапазон). Гетеродини працюють на одній з фіксованих частот (ГА – 12 частот, ГД – 11 частот). Перша fПЧ1=62.55 … 67.47 МГц (8 фіксованих значень), друга fПЧ2=26.09 МГц встановлюється зміною частоти кварцового генератора.
В режимі “Навігація” прийом інформації про азимут і дальність здійснюється при роботі з маяками:
- всенаправленими – на різних несучих частотах: в каналі азимуту Ід обробляються “АС”, “35” і “36”; в каналі дальності ІІд - “ВД”, “ЗІ”, “180”, “360” і позивні;
- направленими – на одній несучій частоті: всі азимутальні і дальномірні сигнали частоти f1 надходять і обробляються в каналі азимуту Ід ( по команді “Луч-1”) або в каналі дальності ІІд (по команді “Луч-2”).
Структурна схема приймача
В – вузька смуга,
Ш – широка смуга,
ОбмП - обмежувач
Структурна схема приймача
В – вузька смуга,
Ш – широка смуга,
ОбмП - обмежувач
ПНВЧ – приймач НВЧ,
СФ – смуговий фільтр,
Зм – змішувач,
Г – гетеродин,
ППЧ –підсилювач проміжної частоти,
КГ – кварцовий генератор,
ВП-О, ВП-Д – відеопідсилювачі опорних і дальномірних сигналів,
ФАІ – формувач азимутальних імпульсів,
АРУ, ШАРУ – автоматичне та шумове автоматичне регулювання підсилення,
ДШ – дешифратор,
ПВС – перетворювач відеосигналів,
ППС – перетворювач посадочних сигналів.
*
Робота з всенаправленим маяком
Смугові фільтри (СФ) розподіляють азимутальні і дальномірні сигнали
*
Робота з всенаправленим маяком
Смугові фільтри (СФ) розподіляють азимутальні і дальномірні сигнали
З виходу “В” (вузькосмугового) ППЧ азимуту знімаються опорні “35” і “36”, а з виходу “Ш” (широкосмугового) – “АС”.
Парні опорні сигнали в перетворювачі відеосигналів (ПВС) підсилюються і видаються в дешифратор (ДШ) . З дешифратора одиночні опорні імпульси видаються в обчислювач азимуту процесору сигналів.
Двогорбий “АС” в ПВС підсилюється і надходить в формувач азимутальних імпульсів, які теж видаються в обчислювач азимуту процесору сигналів.
З виходу “Ш” ППЧ дальності кодовані дальномірні сигнали поступають у відеопідсилювач (ВП-Д), а з його виходу – на дешифратор. З дешифратора знімаються дальномірні одиночні імпульси і сигнали позивних маяка.
В перетворювачі відеосигналів розміщені вузли автоматичного регулювання підсилення (АРП та ШАРП) каналів обробки сигналів.
*
Робота з направленим маяком
Всі азимутальні і дальномірні сигнали радіомаяка імпульсні і
*
Робота з направленим маяком
Всі азимутальні і дальномірні сигнали радіомаяка імпульсні і
З широкосмугового виходу (Ш) відповідного ППЧ всі імпульсні сигнали надходять в перетворювач відеосигналів.
Обробка дальномірних і опорних азимутальних сигналів аналогічна обробці цих сигналів всенаправлених маяків.
Обробка імпульсного азимутального сигналу з двогорбою обвідною відрізняється тільки додатковою операцією виділення двогорбої обвідної пачки азимутальних імпульсів.
*
Робота з посадочними маяками
В режимі “Посадка” сигнали курсового і гліссадного радіомаяків
*
Робота з посадочними маяками
В режимі “Посадка” сигнали курсового і гліссадного радіомаяків
В кожному з каналів виділяються, детектуються і порівнюються сигнали модуляції частот 1300 і 2100 Гц – формуються сигнали відхилення від курсу посадки ±εК і гліссади зниження ±εГ.
*
КГ – кварцовий генератор
ПЧ – перемножувач частоти
ПВЧ – підсилювач високих частот
РП
*
КГ – кварцовий генератор
ПЧ – перемножувач частоти
ПВЧ – підсилювач високих частот
РП
Ш – шифратор
М - модулятор
Літаковий запитувач дальноміра А-312-002
КГ
ПЧ
ПВЧ
М
Ш
Упр
РП
До антени
До Прм
Кварцовий генератор (КГ) працює на одній з 44 робочих частот.
Перемножувач частоти (ПЧ) стробується модулятором (М) і перетворює гармонічний сигнал генератора в послідовність радіоімпульсів, підсилює їх і підвищує частоту їх повторння в 18 разів.
В підсилювачі високих частот (ПВЧ) формуються кодові послідовності радіоімпульсів потрібної потужності. Для цього шифратор (Ш) формує необхідну кодову комбінацію сигналів передавача (сигналів “ЗД” або “ВІ”), якою модулюється (М) сигнал в ПВЧ.
Розділюючий пристрій (РП) за допомогою фільтрів сигнали передавача частоти f2 направляє в антену, а сигнали радіомаяків частоти f1 – до двохканального азимутально-дальномірного приймача.
М
Тип сигналу
Щитки управління РСБН-с
А-323-008
А-324-031
*
Щитки управління РСБН-с
А-323-008
А-324-031
*
Щитки управління А-323-008 і А-324-031 призначені для:
управління апаратурою на землі і
Щитки управління А-323-008 і А-324-031 призначені для:
управління апаратурою на землі і
введення програми польоту;
індикації заданих параметрів;
контролю справності апаратури.
Щиток управління А-323-008
перемикач ИКВ: ОСН-ЗАП вибору курсовертикалі,
перемикач способу вибору каналів КАНАЛЫ: АВТ-РУЧ,
перемикачі вибору № ППМ та аеродрому: ППМ-АЭР,
перемикачі вибору № маяка МАЯКИ,
перемикач засобу визначення ККР: РСБН-АРК,
перемикач напрямку польоту відносно маяка КУРС: 0о-179о - 180о-359о,
перемикач напрямку польоту по колу КРУГ: ЛЕВ-ПРАВ,
перемикач режимів НАВІГАЦІЯ-ПОСАДКА,
кнопку включення режиму повернення на аеродром ВОЗВРАТ,
ручки та індикатори вибору №№ робочих каналів НАВИГАЦИЯ і ПОСАДКА,
кнопка ОПОЗН для включення режиму розпізнавання літака.
0о-179о
*
Щиток управління А-324-031
перемикач напрямку польоту відносно маяка : 0о-179о або 180о-359о,
перемикач
Щиток управління А-324-031
перемикач напрямку польоту відносно маяка : 0о-179о або 180о-359о,
перемикач
перемикач Д-П для вибору типу радіомаяка РСБН (“Дорога” або “Поле”),
сигнальні лампи КОРР РСДН і КОРР РСБН наявності навігаційної інформації від РСДН та РСБН,
перемикач на 6 положень для вибору одного з трьох ППМ, РО – вибору радіомаяка аеродрому в якості ППМ, ВОЗВР – включення режиму повернення на один з чотирьох аеродромів посадки, ПОСАДКА – примусове включення режиму посадки,
перемикач на 6 положень для вибору маяка РСБН чи аеродрому в якості ППМ або аеродрому посадки, для скидання інформації про запрограмовані радіомаяки, для наземного контролю бортової апаратури РСБН і РСДН,
перемикач вибору напрямку маневру для повторного заходу на посадку,
перемикачі НАВИГАЦИЯ вибору № частотно-кодового каналу,
перемикачі ПОСАДКА вибору № частотно-кодового каналу,
кнопка ОПОЗНАВ для включення режиму розпізнавання літака,
перемикач ОЗУ/ТЕК на 10 положень,
перемикач РЕЖ для вибору режимів поточної роботи, запису в ОЗП і перенесення інформації з ОЗП вПЗП,
табло для індикації заданого переметра.
*
*
Комбіновані РСБН іноземного виробництва
Система TACAN (Tactical Air Navigation System) для визначення
*
Комбіновані РСБН іноземного виробництва
Система TACAN (Tactical Air Navigation System) для визначення
Канал дальності імпульсного типу; працює по принципу „запит – відповідь”. Запит на одній з126 частот fЗ в діапазоні 1025 ... 1150 МГц, а відповідь – на частоті fВ в діапазоні 962 ... 1024 МГц і 1150 … 1213 МГц, при чому fЗ - fВ =63 МГц. Запит періодичними парними імпульсами тривалістю 3.5 мкс з інтервалом 8 … 12 мкс. Відповідь ретрансляцією запиту.
Незалежно від кількості запитів, частота відповідей підтримується постійною автоматичним регулюванням рівня шумів приймача ретранслятора і становить 2700 імп/сек, тобто за один оберт ДСА випромінюється 180 імпульсів.
Антена всенаправлена у горизонтальній площині. У вертикальній площині ДСА шириною 100 зміщена вгору на 40.
*
Канал азимуту фазового типу. Антена азимутального р/маяка формує ДСА у вигляді
*
Канал азимуту фазового типу. Антена азимутального р/маяка формує ДСА у вигляді
Передавач азимутального маяка живить активний нерухомий вібратор. ДСА у вигляді кола із зміщеним центром (зелений пунктир), що обертається із частотою F=15 Гц, створюється завдяки пасивному вібратору (рефлектору), розміщеному на створюючій циліндру радіусом 7 см, який обертається навколо активного вібратора.
Δt=Т·φ/360о
φ =360º ·Δt ·F
*
Щоб підвищити точність вимірювання азимуту, використовується двохшкальний метод: для цього азимутальний
*
Щоб підвищити точність вимірювання азимуту, використовується двохшкальний метод: для цього азимутальний
Обидва циліндри обертаються синхронно. На валу циліндрів розміщені датчики опорних імпульсів (ДІ), які видаються в моменти, коли глобальний або один з локальних максимумів ДСА орієнтовані в початковому напрямку. При цьому випромінюються опорні парні сигнали тривалістю по 3.5 мкс: “стартовий” з 12 пар імпульсів і решта - з 6 пар імпульсів.
*
Питання для самоконтролю
1. Співставте системи РСБН та РСДН.
2. Поясніть вибір
*
Питання для самоконтролю
1. Співставте системи РСБН та РСДН.
2. Поясніть вибір
3. Принцип роботи кутомірної РСБН.
4. Принцип роботи дальномірної РСБН.
5. Принцип роботи кутомірно-дальномірної РСБН.
6. Бортове обладнання системи ближньої навігації А-324.
7. Застосування РСБН для рішення польотних та бойових задач.
Бориспіль
310 МЕ
Польотна карта
*
Чорнобиль
Остер
490 ЬР
Жуляни
360 НЛ
Яготин
Немирів
174
67
71
97
146
62
38
78
66?
166?
?247
109?
93?
34?
48?
67?
95?
26?
?206
?247
?346
?275
?198
?289
?247
?273
Бориспіль
310 МЕ
Польотна карта
*
Чорнобиль
Остер
490 ЬР
Жуляни
360 НЛ
Яготин
Немирів
174
67
71
97
146
62
38
78
66?
166?
?247
109?
93?
34?
48?
67?
95?
26?
?206
?247
?346
?275
?198
?289
?247
?273