Содержание
- 2. ЛІТЕРАТУРА Гуртов В.А. Твердотельная электроника: учеб. пос. / В.А. Гуртов. - 2-е изд., испр. и доп.
- 3. ОЦІНЮВАННЯ Курс викладається 2 семестри: модульних циклів - 6 Структура навчальної дисципліни: 378 год./10,5 кредитів (4/6,5)
- 4. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ © Опанасюк А.С. Практичні заняття: 1. ЛПД та діоди Ганна; 2. Основи
- 5. ЛАВИННО-ПРОЛІТНІ ДІОДИ Нагальна необхідність мініатюризації апаратури НВЧ, підвищення її економічності і надійності викликала швидке зростання робочих
- 6. БУДОВА І ЗОННА ДІАГРАМА Розглянемо будову і параметри ЛПД на основі класичного діода Ріда зі структурою
- 7. ПРИНЦИПИ ГЕНЕРАЦІЇ Нехай крім постійної напруги U0 до діода прикладена змінна напруга U частотою f (рис.
- 8. ТИПОВА КОНСТРУКЦІЯ ЛПД Механізм виникнення від'ємного диференціального опору є малосигнальним: коливання спонтанно наростають в резонаторі, налаштованому
- 9. ВИКОРИСТАННЯ ЛПД ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ НВЧ-КОЛИВАНЬ Напівпровідникова ЛПД структура зазвичай монтується в типовий НВЧ корпус. Як правило,
- 10. ПАРАМЕТРИ ЛПД ЛПД широко застосовується для генерування і посилення коливань в діапазоні частот f = (1-400)
- 11. ДІОДИ ГАННА Діод Ганна - напівпровідниковий діод, що складається з однорідного напівпровідника, що генерує високочастотні коливання
- 12. ЗОННА СТРУКТУРА МАТЕРІАЛУ Ефект Ганна спостерігається головним чином у двухдолинних напівпровідниках, зона провідності яких складається з
- 13. МЕХАНІЗМ ГЕНЕРАЦІЇ Електрони нижньої долини мають малу ефективну масу m1* і високу рухливість μ1. Густина струму,
- 14. МЕХАНІЗМ ГЕНЕРАЦІЇ Для виникнення від'ємного диференціального опору необхідний одночасний перехід більшості електронів з центральної долини в
- 15. УТВОРЕННЯ ДОМЕНІВ Розглянемо зразок довжиною l, до якого прикладена зовнішня напруга. В однорідному напівпровіднику електричне поле
- 16. РЕЖИМ ПРОЛЬОТУ Режим роботи діода Ганна на ефекті міждолинного переходу електронів, при якому виконується нерівність n0l
- 17. УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНЕРАЦІЇ При роботі діода в резонаторі до нього крім постійного зовнішнього зміщення виявляється прикладеним
- 18. ГЕНЕРАЦІЯ НВЧ-КОЛИВАНЬ В ДІОДАХ Як будь-який генератор НВЧ - діапазону, генератор Ганна характеризується потужністю, що генерується,
- 19. НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ГЕНЕРАТОРІВ ГАННА Коефіцієнт корисної дії генераторів Ганна може бути різним (від 1 до
- 20. ОПТОЕЛЕКТРОНІКА Оптоелектроніка (ОЕ) - це розділ електроніки, що зв'язаний головним чином з вивченням ефектів взаємодії між
- 21. ПЕРЕВАГИ ОЕ Принципові позитивні якості ОЕ-ки обумовленні специфічними особливостями електромагнітних хвиль оптичного діапазону, відмінними властивостями фотона,
- 22. НЕДОЛІКИ ОЕ Незадовільна енергетика. Коефіцієнт корисної дії перетворювань виду Е→L чи L→E в кращих сучасних приладах
- 23. ОСНОВНІ ПРИЛАДИ ОЕ Різноманітність фізичних ефектів визначила велику кількість різних приладів ОЕ -ки. Нижче розглянуто основні
- 24. ОСНОВНІ ПРИЛАДИ ОЕ Оптопари чи елементи електричної розв'язки, що представляють собою прилади, в яких світлодіодний випромінювач
- 25. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ОПТИКИ Св́ітло це електромагнітні хвилі видимого діапазону. До видимого діапазону належать електромагнітні хвилі в
- 27. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ λ= υT = υ /ν, E = hν = hv/λ, де λ - довжина
- 28. ЗОННА ДІАГРАМА МАТЕРІАЛІВ © Опанасюк А.С.
- 29. МЕХАНІЗМИ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА При попаданні світла на напівпровідник скінченної товщини можливі наступні процеси: відбиття від границі
- 30. ЗАКОНИ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА Cвітло з інтенсивністю I0 яке падає на тіло товщиною l частково відбивається від
- 32. ЗАЛОМЛЕННЯ ТА ВІДБИТТЯ CВІТЛА n1 n2 © Опанасюк А.С.
- 33. ФОРМУЛА ДРУДЕ-ФОЙГТА
- 34. СПЕКТРИ ПРОПУСКАННЯ ТА ВІДБИТТЯ © Опанасюк А.С. а б Спектри пропускання (а) та відбиття (б) плівок
- 35. ПРЯМОЗОННІ ТА НЕПРЯМОЗОННІ МАТЕРІАЛИ Зона з прямими переходами: Зона з непрямими переходами: сильна абсорбція α =
- 36. ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА Прямозонні матеріали поглинають 90% падаючого світла на товщині 1-3 мкм, непрямозонні на 100-150 мкм.
- 37. ВИЗНАЧЕННЯ Еg Залежності (αhv)2 - E для прямозонних плівок ZnS, отриманих при різній температурі підкладки ©
- 38. ЕКСИТОННЕ ПОГЛИНАННЯ © Опанасюк А.С. Схематичне представлення енергії – екситонів відносно зони провідності (а). Пов'язані пари
- 39. ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Люмінесценцією називається електромагнітне нетепловое випромінювання, що має тривалість, яка значно перевищує період світлових коливань. Для
- 40. ІНЖЕКЦІЙНА ТА УДАРНА ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Схема випромінювальної рекомбінації носіїв на р-n-переході: 1 - потік електронів, 2 -
- 41. ФОТОРЕЗИСТИВНИЙ ЕФЕКТ Фоторезистивний ефект - це зміна електричного опору напівпровідника, обумовлене виключно дією оптичного випромінювання і
- 42. ОПТОЕЛЕКТРОНІКА Електронні пристрої та системи, в яких використовують разом із традиційними електричними ефектами неелектричні, лежать в
- 43. НАПІВПРОВІДНИКИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА
- 44. СВІТЛОДІОДИ Напівпровідниковий випромінювальний діод (світлодіод) – це напівпровідниковий прилад з одним або кількома електричними переходами, призначений
- 45. СВІТЛОДІОДИ Колір свічення світлодіоду залежить від матеріалу з якого він виготовлений (ширини забороненої зони, природи центрів
- 46. ПАРАМЕТРИ СВІТЛОДІОДІВ Світлодіод - низьковольтний прилад. Звичайний світлодіоди, що застосовуються для індикації, споживають від 2 до
- 47. НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ Напівпровідниковий лазер - твердотільний лазер, в якому як робоча речовина використовується напівпровідник. У такому
- 48. НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ У лазері на діоді напівпровідниковий кристал виготовляють у вигляді дуже тонкої прямокутної пластинки. Така
- 49. НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ Лазерні діоди можуть бути декількох типів. В основної їх частини робочі шари зроблені дуже
- 50. НАПІВПРОВІДНИКОВІ ФОТОПРИЙМАЧІ Фотоприймачі призначені для перетворення світлових сигналів в електричні. У напівпровідникових фотоприладах використовується внутрішній фотоефект,
- 51. НАПІВПРОВІДНИКОВІ ФОТОПРИЙМАЧІ © Опанасюк А.С.
- 52. ФОТОДІОДИ До пояснення принципу дії фотодіода Залежність фотоЕРС від світлового потоку Сім’я ВАХ фотодіода © Опанасюк
- 53. ФОТОДІОДИ Спектральна характеристика германієвого фотодіода Вентильний і фотодіодний режими роботи фотоелемента © Опанасюк А.С.
- 54. ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ До таких фотоприймачів належать фототранзистори та фототиристори. Крім перетворення світлової енергії в
- 55. ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ Загальний колекторний струм фототранзистора IК=IФ+h21ЕIФ+IТ= (1+h21Е)IФ+IТ Сім’я ВАХ фототранзистора IК = f(UКБ)⎟Ф
- 56. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ФОТОПРИЙМАЧІВ До основних параметрів фотоприймачів відносяться: 1. Довгохвильова границя λ0 або довжина хвилі, що
- 57. ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ СЕ Перетворення енергії у фотоелектричних перетворювачах (ФЕП) засноване на фотовольтаїчному ефекті, який виникає
- 58. Принцип роботи СЕ можна пояснити на прикладі перетворювачів з p-n-переходом, які широко застосовуються у сучасній геліоенергетиці.
- 59. p-n ПЕРЕХІД В СТАНІ РІВНОВАГИ © Опанасюк А.С.
- 60. ПОЯВА СТРУМУ ПРИ ОСВІТЛЕНІ Неосновні носії вводяться через контакт Кожного разу, коли неосновний носій-електрон рекомбінує на
- 61. ПРОЦЕСИ У ФОТОПЕРЕТВОРЮВАЧАХ При роботі СЕ приладів відбуваються наступні процеси: 1. Генерація електронно-діркових пар під дією
- 62. Темнова (а) та світлова (б) ВАХ СЕ а б ВАХ р-n-ПЕРЕХОДУ I0, А - визначаються механiзмом
- 63. ТОЧКА МАКСИМАЛЬНОЇ ПОТУЖНОСТІ © Опанасюк А.С.
- 64. ЕКВІВАЛЕНТНА СХЕМА СЕ СЕ можна представити як генератор включений паралельно з діодом та послідовним та шунтуючим
- 65. СОНЯЧНИЙ СПЕКТР В КОСМОСІ ТА НА ЗЕМЛІ У середніх широтах потік сонячної енергії на поверхні Землі
- 66. ПОГЛИНАННЯ ФОТОНІВ У Si Eg(Si) = 1,1 еВ в результаті будуть поглинатися фотони з довжиною хвилі
- 67. ОБМЕЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СЕ 1) Коефіцієнт заповнення ВАХ (fill factor - FF). Визначається характеристиками діоду і його
- 68. ОПТИМУМ ШОКЛІ-КВАЙСЕРА Мала ширина забороненої зони дає можливість отримувати високі струми короткого замикання Isc; Велика ширина
- 69. Залежність максимального коефіцієнта корисної дії сонячного елементу від ширини забороненої зони матеріалу (T = 25 0C):
- 70. ВТРАТИ ЕНЕРГІЇ У СЕ
- 71. ВПЛИВ ПОСЛІДОВНОГО І ШУНТУЮЧОГО ОПОРІВ Вплив послідовного опору Вплив шунтуючого опору Формула для струму діоду: ©
- 72. СЕ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ
- 73. РОЗПОДІЛ СЕ ЗА МАТЕРІАЛОМ
- 74. ВИГОТОВЛЕННЯ ФЕП НА ОСНОВІ Si
- 75. ПОВЕРХНЕВА РЕКОМБІНАЦІЯ Поверхня СЕ э ефективним рекомбінаційним центром. Оскільки p-n-переходи в прямозонних матеріалах повинні бути мілкими,
- 76. Гетеропереходом (ГП) називають контакт двох напівпровідників, які розрізняються структурними та електрофізичними параметрами: кристалічною структурою, шириною забороненої
- 77. DC magnetron sputtering Thermal evaporation Sputtering+Selenization Chemical bath deposition RF sputtering ТИПОВА КОНСТРУКЦІЯ СЕ НА ОСНОВІ
- 78. ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОНКОПЛІВКОВИХ ФЕП substrate superstrate superstrate
- 79. Критичні деформації і напруження і їх взаємозв'язок з механічними і електричними властивостями ГП: L – дифузійна
- 80. ВПЛИВ ГРАНИЦЬ ЗЕРЕН При встановлені впливу міжкристалітних меж на характеристики приладів з сепаруючими бар’єрами (фотодетекторів, СЕ
- 81. ТИПИ ПОТЕНЦІАЛЬНИХ БАР’ЄРІВ НА МЕЖІ ЗЕРНА Vd - висота потенціального бар’єра, Ns - густина поверхневих станів
- 82. Залежність Voc від тривалості життя носіїв для СЕ на основі CdTe ВПЛИВ ЧАСУ ЖИТТЯ НОСІЇВ ЗАРЯДУ
- 83. CuInSe2 (CIS), Cu(In,Ga)Se2 (CIGS), Cu(In,Ga)(S,Se)2 (CIGSS) Cu2ZnSnS4 (CZTS), Cu2ZnSnSe4 (CZTSe), Cu2ZnSn(S,Se)4 (CZTSe) НОВІ МАТЕРІАЛИ ПОГЛИНАЮЧИХ ШАРІВ
- 84. БАГАТОПЕРЕХІДНІ (КАСКАДНІ) СОНЯЧНІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІ Принцип роботи та будова багатоперехідного сонячного елемента У типовому багатоперехідному сонячному елементі
- 85. ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Оптрон, або оптопара, - це оптоелектронний прилад, що містить у собі конструктивно
- 86. ЗРОСТАННЯ ККД СЕ
- 87. ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Джерело і приймач світла в оптроні мають бути спектрально узгоджені між собою.
- 88. ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ До основних параметрів оптрона належать: коефіцієнт передачі - K=Uвих/Uвх; швидкодія - V;
- 89. ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ Швидкий розвиток оптоелектроніки зробив можливим у багатьох випадках замінити елементи електронних схем
- 90. ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ Мікроелектроніка – це галузь електроніки, пов'язана з розробленням, виготовленням і експлуатацією мікроелектронних виробів. Розвиток
- 91. ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ 4. 80-ті роки ХХ ст. – етап комплексної мікромініатюризації електронної техніки, етап великих інтегральних
- 92. ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ Мікроелектронний виріб – електронний пристрій з високим ступенем інтеграції (об'єднання) електрорадіоелементів. Інтегральна схема (ІС)
- 93. ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ Плівкова ІС - це ІС, у якої всі елементи і міжз’єднання виконані у вигляді
- 94. ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ ІС Корпус ІС – призначений для захисту ІС від зовнішніх впливів і для з'єднання
- 95. КЛАСИФІКАЦІЯ IC 1. За технологією виготовлення ІС поділяють на: напівпровідникові; плівкові; гібридні. 2. За функціональними призначеннями:
- 96. СИСТЕМА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ІС Упроваджена на підставі ГОСТ 17021-75 1-й елемент: 1, 5, 6, 7 –
- 97. ГІБРИДНІ IC Основою мікроелектроніки є метод інтеграції (об'єднання) елементів. При цьому сукупність елементів ІС і міжз'єднань
- 98. ГІБРИДНА ТЕХНОЛОГІЯ Гібридна технологія полягає у наступному (рис.). На відшліфовану діелектричну підкладку (скло, кераміка) за допомогою
- 99. ПЛІВКОВІ КОНДЕНСАТОРИ Плівкові конденсатори створюються шляхом почергового нанесення на діелектричну підкладку провідникових і діелектричних плівок (рис.1).
- 100. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ IC Напівпровідникова (монолітна, твердотільна) технологія більш придатна для масового виробництва ІС з високим ступенем
- 101. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ IC Таким чином, у кремнієвому кристалі формуються n – області (так звані «кишені»), які
- 102. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ МДН- СТРУКТУР Послідовність операцій цієї технології показана на рис. Вирощується товстий (до 1,5
- 103. ІЗОЛЯЦІЯ Усі елементи напівпровідникових інтегральних схем містяться в єдиному кристалі. Тому ізоляція елементів від кристала і
- 104. БІПОЛЯРНІ ТРАНЗИСТОРИ При виготовленні транзисторів напівпровідникових ІС, як правило, використовується кремнієва підкладка p - типу. Отже,
- 105. БАГАТОЕМІТЕРНІ ТРАНЗИСТОРИ Чотирьохемітерні біполярні транзистори з об'єднаними колекторами і базами – це сукупність чотирьох незалежних транзисторних
- 106. БТ З БАР'ЄРОМ ШОТТКІ Для підвищення швидкодії транзистора у ключовому режимі (зниження часу розсмоктування неосновних носіїв
- 107. МОН (МДН)- ТРАНЗИСТОРИ Інтегральні МДН - структури найчастіше виготовляються з індукованим каналом. З цією метою за
- 108. ДІОДИ Замість діодів застосовуються біполярні транзистори у діодному вмиканні. Існує п'ять варіантів такого вмикання. У цих
- 109. РЕЗИСТОРИ Так звані дифузійні резистори одержують з бази інтегрального біполярного транзистора (рис.). Опір таких резисторів залежить
- 110. КОНДЕНСАТОРИ Найчастіше застосовуються дифузійні конденсатори, в яких основним параметром є бар'єрна ємність p-n – переходу, що,
- 111. ІС З ІНЖЕКЦІЙНИМ ЖИВЛЕННЯМ Традиційними недоліками біполярних ІС є: мала щільність упакування; висока розсіювальна потужність. Ці
- 112. ІС З ІНЖЕКЦІЙНИМ ЖИВЛЕННЯМ Його електричну схему можна подати у вигляді пари комплементарних біполярних транзисторів: V2
- 114. Скачать презентацию
ЛІТЕРАТУРА
Гуртов В.А. Твердотельная электроника: учеб. пос. / В.А. Гуртов. - 2-е
ЛІТЕРАТУРА
Гуртов В.А. Твердотельная электроника: учеб. пос. / В.А. Гуртов. - 2-е
Зи С. Физика полупроводниковіх приборов, Т.2 / С. Зи - Москва: Мир, 1984. - 456 с.
Грудман М. Основы физики полупроводников. Нанофизика и технические приложения / Москва: Физматлит, 2012. – 772 с.
Хорунжий В.А. Функціональна мікроелектроніка. Опто- і акустоелектроніка / В.А. Хорунжий – Харків: Основа, 1995. – 131 с.
Суємацу Я., Катаока С., Кисино К., Кокубун Я. и др. Основы оптоэлектроники: Пер. с яп. – Москва: Мир, 1988. – 288 с.
Берченко Н.Н. Справочные таблицы / Н.Н. Берченко, В.Е. Кревс, В.Г. Середин. – Москва: Воениздат, 1982. – 208 c.
Курс лекцій з дисципліни «Твердотільна електроніка» / Укладачі: А.І. Новгородцев, О.А. Борисенко, О.М. Кобяков. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 205 с.
Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Напівпровідникові прилади» Укл. Любивий О.А. СумДУ, 2012 р.
© Опанасюк А.С.
ОЦІНЮВАННЯ
Курс викладається 2 семестри: модульних циклів - 6
Структура навчальної дисципліни: 378
ОЦІНЮВАННЯ
Курс викладається 2 семестри: модульних циклів - 6
Структура навчальної дисципліни: 378
Лк. – 40 год./20, практ. – 20 год./20 лаб. роб. – 20 год./20
ПМК - 1 семестр, ДСК - 2 семестр
Шкала оцінювання: R=100 балів
Нарахування балів:
присутність на лекції 10 ⋅ 1=10 балів
практичні заняття 10 пр. ⋅ 1,5 бали/пр.=15 балів
(з них 0,5 балів за присутність на практичному занятті та 1 бал за виконання завдань)
лабораторні заняття: 5 лаб. зан. ⋅ 3 бали/лаб. = 15 балів
(1 бал за присутність на лабораторній роботі та 2 бали за захист лабораторної роботи)
модульні контролі: 3 ⋅ 5=15 балів.
РГР 5 балів.
ДСК 40 балів.
© Опанасюк А.С.
ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
© Опанасюк А.С.
Практичні заняття: 1. ЛПД та діоди
ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
© Опанасюк А.С.
Практичні заняття: 1. ЛПД та діоди
5. Фотоелектричні перетворювачі
ЛАВИННО-ПРОЛІТНІ ДІОДИ
Нагальна необхідність мініатюризації апаратури НВЧ, підвищення її економічності і надійності
ЛАВИННО-ПРОЛІТНІ ДІОДИ
Нагальна необхідність мініатюризації апаратури НВЧ, підвищення її економічності і надійності
Одним з перших явищ такого роду було виявлене НВЧ випромінювання при ударній іонізації в р-п - переходах, яке послужило основою для створення нових приладів – лавинно-пролітних діодів (ЛПД).
Лавинно-пролітний діод - напівпровідниковий діод, що має негативний диференціальний опір в НВЧ- діапазоні внаслідок розвитку так званої лавинно-пролітної нестійкості. Остання обумовлена ударною іонізацією та дрейфом носіїв заряду в р-n - переході в режимі зворотного зміщення.
Теоретичні розробки з описом ідеї створення ЛПД вперше були викладені У. Рідом в 1958 році, тому базовий варіант лавинно-пролітного діода на основі асиметричного p-n-переходу зазвичай називають діодом Ріда.
Генерація НВЧ коливань в такого сорту германієвих структур вперше спостерігалася в 1959 році Тагером А.С., а потім в 1965 році на кремнієвих діодах Р. Л. Джонсоном.
Виникнення негативного опору в ЛПД обумовлено двома фізичними процесами, що мають кінцеві часи протікання в області просторового заряду (ОПЗ) p-n-переходу в режимі лавинного множення. Перший процес пов'язаний з часом наростання лавинного струму, а другий процес пов'язаний з проходженням носіїв через пролітну область. Їх суперпозиція призводить до появи фазового зсуву між струмом і напругою на відводах діода. Одним з основних критеріїв, необхідним для роботи ЛПД, є приблизна рівність між періодом коливань НВЧ поля і характерним часом прольоту носіїв через ОПЗ.
В наш час ЛПД є одним з найбільш потужних джерел НВЧ-випромінювання.
Основними представниками сімейства ЛПД є діод Ріда, асиметричний різкий p-n-перехід, симетричний p-n-перехід (діод з двома дрейфовими областями), діод з двошаровою базою, діод з тришаровою базою (модифікований діод Ріда) і p-i-n-діод.
Для виготовлення ЛПД використовують кремній та арсенід галію.
© Опанасюк А.С.
БУДОВА І ЗОННА ДІАГРАМА
Розглянемо будову і параметри ЛПД на основі класичного
БУДОВА І ЗОННА ДІАГРАМА
Розглянемо будову і параметри ЛПД на основі класичного
В області множення і в області дрейфу електрони рухаються з однією і тією ж дрейфовою швидкістю, що не залежить від напруженості поля - швидкістю насичення υs. Значення поля Es, при якому дрейфова швидкість електронів насичується, становить для електронів в Si і GaAs величину 104 В/см, що значно менше значення поля в області множення (3-5) 105 В/см. Характерне значення υs ~107 см/с.
Схема, зонна діаграма, розподіл концентрації легуючої домішки N, електричного поля E та коефіцієнта ударної іонізації α в діоді Ріда при напрузі, близькій до напруги лавинного пробою
© Опанасюк А.С.
ПРИНЦИПИ ГЕНЕРАЦІЇ
Нехай крім постійної напруги U0 до діода прикладена змінна напруга
ПРИНЦИПИ ГЕНЕРАЦІЇ
Нехай крім постійної напруги U0 до діода прикладена змінна напруга
Коли напруга на діоді спадає і концентрація носіїв в області множення різко зменшується, струм на електродах приладу I (повний струм) залишається постійним (рис. в). Згусток електронів що сформувався в області множення рухається через область дрейфу з постійною швидкістю υs. Поки згусток електронів не увійде у контакт, струм через діод залишається постійним (теорема Рамо - Шоклі). З порівняння рис. а і в видно, що напруга, яка подається на ЛПД, коливається практично в протифазі зі струмом, таким чином має місце від'ємний диференціальне опір. Цей опір є частотно-залежним. Час прольоту носіїв через область дрейфу, t =L/υs, де L-довжина області дрейфу, практично дорівнює повній довжині діода. Зміщення фаз між струмом і напругою може бути реалізоване тільки на частоті f =1/t (і на гармоніках). Більш точний розрахунок встановлює співвідношення між f і L:
f = πv/L.
© Опанасюк А.С.
Залежність напруги (а), концентрації носіїв (б) та струму (в) на ЛПД від часу
ТИПОВА КОНСТРУКЦІЯ ЛПД
Механізм виникнення від'ємного диференціального опору є малосигнальним: коливання спонтанно
ТИПОВА КОНСТРУКЦІЯ ЛПД
Механізм виникнення від'ємного диференціального опору є малосигнальним: коливання спонтанно
На рис.1 і 2 показана типова структура та конструкція ЛПД із структурою р+-n-n+, змонтованого на тепловідводній пластині.
Конструкція лавинно-пролітного діода з мезаструктурою, змонтованої на тепловідводі:
1 - омічний контакт;
2 - сильно легований шар з електронною провідністю (n+- шар);
3 - слабко легований шар з електронною провідністю (n-шар);
4 - сильно легований шар з дірковою провідністю (р+ - шар);
5 - тепловідводна металізована пластина
© Опанасюк А.С.
Структура лавинно-пролітного діода
1 - контактний шар;
2 – область утворення лавини (р-n-перехід);
3 – область дрейфу електронів;
4 - область дрейфу дірок
3
ВИКОРИСТАННЯ ЛПД ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ НВЧ-КОЛИВАНЬ
Напівпровідникова ЛПД структура зазвичай монтується в типовий
ВИКОРИСТАННЯ ЛПД ДЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ НВЧ-КОЛИВАНЬ
Напівпровідникова ЛПД структура зазвичай монтується в типовий
НВЧ-резонатор для ЛПД міліметрового діапазону довжин хвиль
Спектр коливань, що генеруються p-i-n-діодом (U = 54 В)
© Опанасюк А.С.
ПАРАМЕТРИ ЛПД
ЛПД широко застосовується для генерування і посилення коливань в діапазоні
ПАРАМЕТРИ ЛПД
ЛПД широко застосовується для генерування і посилення коливань в діапазоні
На рис. наведено характерні параметри різних типів ЛПД (вихідна потужність, частота і коефіцієнт корисного дії), як для імпульсного, так і для безперервного режиму НВЧ генерації.
Характеристики ЛПД. Поруч у експериментальними точками вказані значення ККД в процентах. SD - одна область дрейфу; DD - дві області дрейфу
© Опанасюк А.С.
ДІОДИ ГАННА
Діод Ганна - напівпровідниковий діод, що складається з однорідного напівпровідника,
ДІОДИ ГАННА
Діод Ганна - напівпровідниковий діод, що складається з однорідного напівпровідника,
Фізичною основою, що дозволяє реалізувати такі властивості в діоді, є ефект Ганна, який полягає в генерації високочастотних коливань електричного струму в однорідному напівпровіднику з N-подібною вольт-амперною характеристикою.
Ефект Ганна виявлений американським фізиком Дж. Ганном (J. Gunn) в 1963 г. в кристалі арсеніду галію (GaAs, сполука А3В5) з електронною провідністю. Ганн виявив, що при прикладанні електричного поля E (Eпор ≥ 2-3 кВ/см) до однорідних зразків з арсеніду галію n-типу в зразках виникають спонтанні коливання струму. Пізніше він встановив, що при E> Eпор у зразку, зазвичай у катода, виникає невелика ділянка сильного поля - «домен», який дрейфує від катода до анода зі швидкістю ~ υ = 106 м/с і зникає на аноді. Потім у катода формується новий домен, і процес періодично повторюється. Моменту виникнення домену відповідає падіння струму, що протікає через зразок. Моменту зникнення домену у анода - відновлення колишньої величини струму. Період коливань струму приблизно дорівнює прогонному часу, тобто часу, за який домен дрейфує від катода до анода.
© Опанасюк А.С.
ЗОННА СТРУКТУРА МАТЕРІАЛУ
Ефект Ганна спостерігається головним чином у двухдолинних напівпровідниках, зона
ЗОННА СТРУКТУРА МАТЕРІАЛУ
Ефект Ганна спостерігається головним чином у двухдолинних напівпровідниках, зона
середня теплова енергія електронів повинна бути значно меншою енергетичного зазору між побічною та нижньою долинами зони провідності, щоб за відсутності прикладеного зовнішнього електричного поля більша частина електронів перебувала у нижній долині зони провідності;
ефективні маси і рухливості електронів у нижній і верхніх долинах повинні бути різними. Електрони нижньої долини повинні мати високу рухливість μ1, малу ефективну масу m1* і низку густину станів. У верхніх побічних долинах електрони повинні мати низьку рухливість μ2, більшу ефективну масу m2* і високу густину станів;
енергетичний зазор між долинами повинен бути меншим, ніж ширина забороненої зони напівпровідника, щоб лавинний пробій не наступав до переходу електронів в верхні долини.
З вивчених і таких що знайшли застосування напівпровідникових матеріалів переліченим вимогам найбільше відповідає арсенід галію (GaAs) n-типу.
Розглянемо міждолинний перехід електронів в GaAs. Прикладемо до однорідного зразку електричне поле. Якщо напруженість поля в зразку мала, то всі електрони перебувають у нижній долині зони провідності (в центрі зони Бріллюена). Оскільки середня теплова енергія електронів значно менша енергетичного зазору між дном верхньої та нижньої долин зони провідності, вони не переходять в верхню долину (рис. ).
Схематична діаграма, що показує енергію електрона в залежності від хвильового числа в області мінімумів зони провідності арсеніду галію n-типу
© Опанасюк А.С.
МЕХАНІЗМ ГЕНЕРАЦІЇ
Електрони нижньої долини мають малу ефективну масу m1* і високу
МЕХАНІЗМ ГЕНЕРАЦІЇ
Електрони нижньої долини мають малу ефективну масу m1* і високу
J = en1υ = en1μЕ.
Збільшимо прикладена електричне поле. З ростом поля зростає швидкість дрейфу електронів. На довжині вільного пробігу l електрони набирають енергію eEl, віддаючи при зіткненнях з фононами кристалічної гратки меншу енергію. Коли напруженість поля досягає порогового значення Eпор, з'являються електрони, здатні переходити в верхню долину зони провідності.
Подальше збільшення поля приводить до зростання концентрації електронів у верхній долині. Перехід з нижньої долини у верхню супроводжується значним зростанням ефективної маси і зменшенням рухливості, що веде до зменшення швидкості дрейфу. При цьому на вольт-амперній характеристиці зразка з'являється ділянка з негативним диференціальним опором (НДО)
N-подібна вольт-амперна характеристика
© Опанасюк А.С.
МЕХАНІЗМ ГЕНЕРАЦІЇ
Для виникнення від'ємного диференціального опору необхідний одночасний перехід більшості електронів
МЕХАНІЗМ ГЕНЕРАЦІЇ
Для виникнення від'ємного диференціального опору необхідний одночасний перехід більшості електронів
Перетворення в цих місцях «легких» електронів у «важкі» ще більше збільшує неоднорідність електричного поля. Тому практично не відбувається одночасний перехід більшості електронів в кристалі з центральної долини в бічну і статична ВАХ залишається без ділянки з НДО.
Розподіл електронів при різних значеннях напруженості поля
© Опанасюк А.С.
УТВОРЕННЯ ДОМЕНІВ
Розглянемо зразок довжиною l, до якого прикладена зовнішня напруга. В
УТВОРЕННЯ ДОМЕНІВ
Розглянемо зразок довжиною l, до якого прикладена зовнішня напруга. В
При незмінній напрузі встановиться динамічна рівновага між швидкостями електронів усередині і поза домену. При досягненні доменом кінця зразка (анода), домен руйнується, струм зростає, відбувається утворення нового домену, і процес повторюється заново. Незважаючи на те, що в кристалі може бути кілька неоднорідностей, завжди існує тільки один домен. Оскільки після зникнення електричного домену новий домен може виникнути на іншій неоднорідності, для спостереження і використання ефекту Ганна потрібні дуже чисті та однорідні зразки.
© Опанасюк А.С.
Утворення домену у напівпровіднику
РЕЖИМ ПРОЛЬОТУ
Режим роботи діода Ганна на ефекті міждолинного переходу електронів, при
РЕЖИМ ПРОЛЬОТУ
Режим роботи діода Ганна на ефекті міждолинного переходу електронів, при
n0l > 1012 см-2,
де l довжина зразка;
називається режимом прольоту. Для його реалізації необхідно включити діод в паралельне резонансне коло, наприклад, в НВЧ - генератор з високою добротністю, налаштований на пролітну частоту (f = υД l). В прольотному режимі на кривій залежності струму від часу будуть спостерігатися різкі сплески, якщо довжина зразка значно перевищує ширину домену (Рис.). Для отримання форми коливань струму, близької до синусоїдальної, необхідно зменшувати довжину зразка або збільшувати ширину домену. Ширину домену можна збільшити, зменшуючи концентрацію електронів (n0) в зразку.
Залежність струму від часу при роботі діода Ганна в прольотному режимі
© Опанасюк А.С.
УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНЕРАЦІЇ
При роботі діода в резонаторі до нього крім постійного
УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНЕРАЦІЇ
При роботі діода в резонаторі до нього крім постійного
f--1>εε0/en0µ або n0/f > εε0/eµ
Для GaAs і InP n0/f > 104 с/см3. Отримана нерівність є умовою реалізації режиму роботи діода з придушенням домену. У цьому режимі в кожен «позитивний» напівперіод СВЧ - поля в діоді E > Eпор і у катода зароджується домен, а в кожен «негативний» напівперіод він розсмоктується на шляху до анода. Таким чином, генерація змінного струму в цьому випадку відбувається на частоті, яка визначається параметрами резонансного електричного кола.
Якщо забезпечити одночасне виконання двох нерівностей:
ε ε0/eµ < n0/f < εε0/e⎟µ-⎜,
де μ- - негативна диференціальна рухливість, що відповідає ділянці вольт-амперної характеристики з негативною диференціальної провідністю;
то діод Ганна працюватиме в режимі обмеженого накопичення об'ємного заряду (ОНОЗ). Для GaAs і InP - 104 < n0/f < 105 с/см3. Оскільки в отриманій нерівності період НВЧ - сигналу менший τМ, що відповідає від'ємній диференціальної рухливості, то в напівперіод, коли E > Eпор, домен сильного поля не встигає повністю сформуватися, а в наступний напівперіод (E < Eпор) він повністю розсмоктується. При цьому буде спостерігатися зростання опору зразка в один напівперіод НВЧ - сигналу і спад його в інший, що викликає ефективну генерацію потужності на частоті, яка визначається параметрами зовнішнього електричного кола.
© Опанасюк А.С.
ГЕНЕРАЦІЯ НВЧ-КОЛИВАНЬ В ДІОДАХ
Як будь-який генератор НВЧ - діапазону, генератор Ганна
ГЕНЕРАЦІЯ НВЧ-КОЛИВАНЬ В ДІОДАХ
Як будь-який генератор НВЧ - діапазону, генератор Ганна
Робоча частота в прольотному режимі обернено пропорційна довжині або товщині високоомної частини кристала (f = υ/l). Зв'язок між потужністю, що генерується і частотою можна представити у вигляді:
Pвих = U2/z = E2l2/z = E2υ2/zf2 ~ 1/f2
Потужність НВЧ - коливань, що генеруються, залежить від повного опору z або від площі робочої частини високоомного шару напівпровідника. Наведене співвідношення вказує на те, що очікувана зміна потужності з частотою пропорційна 1/f2. Верхня межа робочої частоти діодів Ганна становить сотні гігагерць (рис.).
Генератори Ганна з GaAs можуть генерувати НВЧ - коливання від 1 до 50 ГГц. Дещо більші частоти отримані на генераторах Ганна з InP у зв'язку з більшими значеннями максимальних швидкостей електронів, але якість приладів із цього матеріалу значно нижча через недостатнє відпрацювання технології виготовлення матеріалу. Перевага InP перед GaAs - більше значення порогової напруженості електричного поля (10,5 і 3,2 кВ/см відповідно). Це повинно дозволити створити генератор Ганна з більшою вихідною потужністю. Для створення більших частот коливань, що генеруються представляють інтерес потрійні сполуки GaInSb, оскільки в них великі дрейфові швидкості електронів. Ефект Ганна спостерігається, крім GaAs і InP, в електронних напівпровідниках CdTe, ZnS, InSb, InAs та ін., а також в Ge з дірковою провідністю.
Типова залежність генерованої діодом Ганна потужності від прикладеної напруги і температури
© Опанасюк А.С.
НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ГЕНЕРАТОРІВ ГАННА
Коефіцієнт корисної дії генераторів Ганна може бути
НЕДОЛІКИ ТА ПЕРЕВАГИ ГЕНЕРАТОРІВ ГАННА
Коефіцієнт корисної дії генераторів Ганна може бути
Важливим для практичного застосування генераторів Ганна є питання про можливість їх частотної перебудови у досить широкому діапазоні. З принципу дії генератора Ганна ясно, що частота його повинна слабо залежати від прикладеної напруги. Зі збільшенням прикладеної напруги трохи зростає товщина домену, а швидкість його руху змінюється незначно. В результаті при зміні напруги від порогової до пробивної частота коливань збільшується всього на десяті доля відсотка.
Термін служби генераторів Ганна відносно малий, що пов'язано з одночасним впливом на кристал напівпровідника таких факторів, як сильне електричне поле і перегрів кристала через виділення в ньому потужності.
© Опанасюк А.С.
ОПТОЕЛЕКТРОНІКА
Оптоелектроніка (ОЕ) - це розділ електроніки, що зв'язаний головним чином з
ОПТОЕЛЕКТРОНІКА
Оптоелектроніка (ОЕ) - це розділ електроніки, що зв'язаний головним чином з
Оптоелектроніку характеризують три основні риси.
1. Фізичну основу оптоелектроніки складають явища, методи, засоби, для яких принципово сполучення і нерозривність оптичних та електронних процесів. У широкому сенсі оптоелектронний пристрій визначається як прилад, що чутливий до електромагнітного випромінювання у видимій, інфрачервоній (ІЧ) чи ультрафіолетовій (УФ) областях; чи прилад, що випромінює і перетворює некогерентне або когерентне випромінювання у цих же спектральних областях. В оптоелектронних процесах відбуваються перетворення виду Е → L (у випромінювачах) та L → Е (у фотоприймачах), а також L → L (під час розповсюдження випромінювання), де L і Е оптичне і електричне збурення.
2. Технічну основу ОЕ-ки визначають конструктивно–технологічні концепції сучасної мікроелектроніки: мініатюризація елементів; переважний розвиток твердотільних площинні конструкцій; інтеграція елементів; інтеграція елементів і функцій; орієнтування на спеціальні надчисті матеріали; використання методів групової обробки виробів, таких як епітаксія, фотолітографія, нанесення тонких плівок, дифузія, іонна імплантація, плазмохімія.
3. Функціональне призначення ОЕ-ки полягає у розв’язанні задач інформатики: генерації інформації шляхом перетворення різних зовнішніх впливів у відповідні електричні та оптичні сигнали; переносі інформації; перетворенні інформації за заданим алгоритмом;
збереженні інформації, включаючи такі процеси, як записування, зчитування, стирання; відображення інформації.
Для розв’язання цих задач в ОЕ - них пристроях використовують інформаційні сигнали в оптичній та електричній формах, але визначаючими є оптичні сигнали. Часто ОЕ - ний пристрій фактично є оптичним, а електроніка виконує допоміжні "обслуговуючі" функції. В таких випадках "оптоелектроніка - це оптика, що керується електронікою". Відзначимо, що перехід до оптичних систем (з "відсуванням електроніки" на периферію) дає максимальний ефект.
ОЕ - ка синтезує досягнення ряду областей: квантова електроніка, напівпровідникова техніка, оптика, фото електроніка, електрооптика, світлотехніка, нелінійна оптика, голографія, волоконна оптика, ІЧ-техніка.
ПЕРЕВАГИ ОЕ
Принципові позитивні якості ОЕ-ки обумовленні специфічними особливостями електромагнітних хвиль оптичного
ПЕРЕВАГИ ОЕ
Принципові позитивні якості ОЕ-ки обумовленні специфічними особливостями електромагнітних хвиль оптичного
Високочастотність. Частота оптичних коливань на 3-5 порядків вища, ніж радіотехнічного діапазону. Це означає, що у стільки ж разів зростає пропускна спроможність оптичного каналу передачі інформації.
Гостре фокусування. Відповідно до дифракційної теорії потік випромінювання можна сфокусувати до плями з поперечним лінійним розміром близько λ/2; такий же і мінімальний крок дискретності оптичних впливів. Це означає, що максимальна густина запису оптичної інформації може сягати 4/λ2, тобто 109- 1010 біт/см2.
Направленість. Кутова розбіжність проміня, що обмовлена фундаментальними дифракційними границями, α ≈ λ/А, де А - апертура випромінювача. Внаслідок малості λ при значеннях А, що можна практично реалізувати досягається зниження α до рівня десятків чи одиниць кутових секунд.
Розв'язка. Використання як носіїв інформації електрино нейтральних фотонів обумовлює безконтактність оптичного зв'язку. Звідси витікає ідеальна електрична розв'язка входу і виходу:
однонаправленність потоку інформації і відсутність зворотної реакції приймача на джерело; перешкодозахищеність оптичних каналів зв'язку; прихованість передачі інформації за оптичним каналом зв'язку.
Візуалізація. Оптоелектроніка, що охоплює видимий діапазон електромагнітного спектру, дозволяє перетворити інформацію, яка представлена в електричній формі, в зорову, тобто в форму, найбільш зручну для сприйняття людиною.
Фоточутливість. Ця властивість робить можливим сприйняття образів тобто перетворення поля випромі-нювання в адекватну йому електричну інформаційну дію (звично у відеосигнал). При цьому на відміну від людського ока оптоелектронний прилад може "бачити" предмети у будь-якій необхідній області оптичного спектру.
Просторова модуляція. Електронейтральність фотонів обумовлює не взаємодію (незмішуванність) окремих оптичних потоків. Внаслідок цього, на відміну від електричного струму, потік фотонів можна промоделювати не тільки в часі, але і у просторі. Це відкриває великі можливості для паралельної обробки інформації - обов'язкова умова створення надпродуктивних обчислювальних систем.
НЕДОЛІКИ ОЕ
Незадовільна енергетика. Коефіцієнт корисної дії перетворювань виду Е→L чи L→E
НЕДОЛІКИ ОЕ
Незадовільна енергетика. Коефіцієнт корисної дії перетворювань виду Е→L чи L→E
Гібридність. Складові ОЕ-го пристрою, окремі елементи і прилади, як правило, виготовляються із різних матеріалів: наприклад, в оптопарі це арсенід галію (випромінювач), полімерний оптичний клей, кремній (фотоприймач); у ВОЛЗ до цих матеріалів добавляють кварц (світловод). Ще більш "строката" картина у складних оптоелектронних системах. Наявність різнорідних матеріалів обумовлює: низький ККД пристрою із-за поглинання у пасивних областях структур, відбиття і розсіювання на оптичних межах; зниження надійності із-за відмінності коефіцієнтів температурного розширення матеріалів, роз'юстировки при механічних впливах, складності загальної герметизації пристрою; технологічну складність та високу вартість. В традиційній мікроелектроніці ці недоліки визначили домінування монолітних інтегральних мікросхем над гібридними.
Деградація. Деградація - це зниження ефективності ОЕ – них приладів під впливом температури Т, проникаючої радіації R, а також довготривалої роботи Д. Принципова особливість ОЕ - них перетворювань і процесів розповсюдження випромінювання у речовині полягає у їх виключно високій чутливості до порушень оптичної однорідності матеріалів і навіть до субмікронних включень. До появи таких дефектів приводять Т, R і Д - дії. Практично для усіх видів випромінювачів спостерігається зменшення потужності випромінювання при підвищенні температури; у фотоприймачів зростають темнові струми та рівень шумів. Також проявляється дія проникаючої радіації (швидкі електрони, протони, α-частинки, нейтрони, γ-кванти), з тією різницею, що спричинені порушення є незворотні. Ступінь деградації фізичних властивостей ОЕ -го приладу за час тривалої роботи залежить від його технологічного удосконалення, одначе завжди неминуче помутніння оптичних середовищ і погіршення світлопропускання на межах різнорідних матеріалів.
Співставлення переваг і недоліків, значимість перших і можливість подолання (хоч би частково) других дозволяє зробити загальний оптимістичний висновок про великі можливості ОЕ - ки.
ОСНОВНІ ПРИЛАДИ ОЕ
Різноманітність фізичних ефектів визначила велику кількість різних приладів ОЕ
ОСНОВНІ ПРИЛАДИ ОЕ
Різноманітність фізичних ефектів визначила велику кількість різних приладів ОЕ
Індикатори - прилади для систем візуального відображення інформації. Широко використовуються в електронних годинниках, мікрокалькуляторах, табло і приладних щитах, в дисплеях і системах людина - ЕОМ. Розвиток індикаторної техніки дозволив створити плоскі екрани телевізійного типу. Фізичну основу приладів індикаторного типу складають різні види електролюмінісценції і електрооптичні явища. В промисловості найширше представленні рідкокристалічні, напівпровідникові (світлодіоди), вакуумні люмінесцентні, газорозрядні індикатори. Ці вироби виконуються у вигляді цифрових і цифро-літерних індикаторів, багаторозрядних моно дисплеїв, універсальних інформаційних плоских екранів, що відображають цифри, літери, символи, графіки, а також рухомі двомірні картини.
Формувачі сигналів зображення (ФСЗ) чи формувачі відеосигналів (ФВС) - прилади, що призначенні для перетворення зображень в адекватну їм послідовність електричних сигналів. Використовуються в телевізійних передавачах, фототелеграфії, під час зчитування інформації на вході в ЕОМ, в приладах контролю технологічних процесів тощо. Мініатюрні твердотільні ФСЗ разом з мікропроцесорами використовуються під час розробки систем штучного бачення роботів, а в майбутньому і людини. Робота приладів базується на фізиці фотоелектричних явищ. Типовими представниками є фоточутливі прилади із зарядовим зв'язком (ФПЗЗ) - багатоелементні інтегральні фотоприймачі із вмонтованим електронним самоскануванням, що забезпечує послідовне зчитування інформації від усіх фоточутливих комірок.
Волоконно-оппшчні лінії зв'язку (ВОЛЗ) - пристрої і системи, основу яких складає гнучкий волоконно-оптичний світловод (у вигляді кабелю), зчленований з випромінювачем на передаючому кінці і з фотоприймачем - на другому. Вони виконують функції лінії зв'язку і передачі даних: це найкоротші лінії (до 1 м) для обміну інформацією у високовольтовій апаратурі; короткі бортові внутрішньо об’єктні ВОЛЗ (5...100 м); лінії середньої довжини (1...20 км, які складають основу між машинних інтегральних мереж передачі даних і розгалужених внутрішньо міських АТС; магістральні ВОЛЗ довжиною в тисячу кілометрів, у тому числі трансконтинентальні, а також підводні.
Фізичну основу ВОЛЗ складають процеси розповсюдження оптичних сигналів за волоконним світловодом, а також світло-генераційні і фотоелектричні явища у випромінювачах і приймачах. Для технічної реалізації використовують в основному надчисті кварцові світловоди, напівпровідникові гетеролазери і світлодіоди на сполуках A3B5, фотодіоди на основі кремнію та сполуках A3B5, A2B6.
ОСНОВНІ ПРИЛАДИ ОЕ
Оптопари чи елементи електричної розв'язки, що представляють собою прилади,
ОСНОВНІ ПРИЛАДИ ОЕ
Оптопари чи елементи електричної розв'язки, що представляють собою прилади,
Сонячні фотоперетворювачі - напівпровідникові фотодіоди, що оптимізовані для прямого перетворення сонячного випромінювання в електричну енергію. Їх функціональне призначення не відповідає визначенню оптоелектроніки, однак історично склалось так, що стало загальноприйнятим відносити сонячні батареї до ОЕ-них приладів. Ці прилади основані на фотовольтаічному ефекті у напівпровідниках. Визначальний напрям їх конструктивно-технологічної реалізації - створення великої фоточутливої площі, досягнення високого ККД і малої вартості.
Оптична пам'ять основана на ЗП, в яких на носій записується інформація, що представлена в оптичній формі. Висока щільність запису обумовлює перспективність цих пристроїв в архівних ЗП ЕОМ та інформаційно-пошукових системах, до яких багаторазово звертається велика кількість користувачів. Додаткова перевага оптичної пам'яті - великий термін збереження інформації, підвищена швидкість інформаційного обміну, можливість запису аналогової інформації і двовимірних образів. Фізичною основою оптичної пам'яті є теплова дія на речовину лазерного променя. Досліджуються ЗП з паралельним записом масивів інформації на фотопластинках у вигляді голограм. Промисловістю випускаються оптичні дискові накопичувачі з послідовним (побітовим) записом інформації на поверхню диску, що обертається, гостро сфокусованим променем лазеру.
Оптична обчислювальна техніка - комплекс оптоелектронних апаратурних засобів, що дозволяють ефективно здійснювати математичні і логічні операції з інформацією, яка представлена в оптичній формі. Алгоритмічна основа цього напряму зв'язана зі здібністю лінійних оптичних систем здійснювати деякі аналогові математичні перетворення (двомірне інтегральне перетворення Фур'є та операцію згортки), а також паралельну обробку великих масивів цифрової інформації. Принциповим конструктивно-технологічним досягненням є інтегральна оптика, на основі якої створюються прилади і пристрої на базі тонкоплівкових плоских діелектричних хвилеводів.
Оптоелектронні датчики - прилади, що перетворюють зовнішні фізичні дії: температуру, тиск, вологість, прискорення, магнітне поле тощо, в електричні сигнали. До таких датчиків відносяться формувачі сигналів зображення і оптопари з відкритим оптичним каналом. Інтенсивний розвиток цього напряму зв'язаний з появою волоконно-оптичних датчиків, у яких зовнішні дії змінюють характеристики оптичного сигналу, що розповсюджується по волокну. Перевагою волоконно-оптичних датчиків є те, що чутливий елемент (волокно) одночасно є і каналом передачі інформації до місця її обробки.
Інші ОЕ-і прилади: дискретні світлодіоди, фотодіоди, фоторезистори, модулятори світлових променів тощо.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ОПТИКИ
Св́ітло це електромагнітні хвилі видимого діапазону. До видимого діапазону належать електромагнітні
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ОПТИКИ
Св́ітло це електромагнітні хвилі видимого діапазону. До видимого діапазону належать електромагнітні
Електромагнітна хвиля – це розповсюдження електромагнітного поля (електромагнітних коливань) у просторі. Електромагнітна хвиля є плоскою поперечною хвилею. Як і будь-які інші електромагнітні хвилі світло характеризується частотою, довжиною хвилі, поляризацією та інтенсивністю. У вакуумі світло розповсюджується зі сталою швидкістю, яка не залежить від системи відліку - швидкістю світла (с=3⋅106 м/c). Швидкість поширення світла в речовині залежить від властивостей речовини і загалом менша від швидкості світла у вакуумі. Взаємодіючи з речовиною, світло розповсюджується і поглинається. При переході з одного середовища в інше змінюється швидкість розповсюдження світла, що призводить до його заломлення. Поряд із заломленням на границі двох середовищ світло частково відбивається.
Випромінювання і поглинання світла відбувається квантами: фотонами, енергія яких залежить від частоти: E = h ν, де E - енергія кванта, ν - частота, h - стала Планка.
Звичайне денне світло складається з некогерентних електромагнітних хвиль із широким набором частот. Таке світло заведено називати білим. Біле світло має спектр, що відповідає спектру випромінювання Сонця. Світло з іншим спектром сприймається як кольорове. Як і будь-яка інша електромагнітна хвиля світло характеризується поляризацією. Денне світло зазвичай неполяризоване, або частково поляризоване.
© Опанасюк А.С.
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
λ= υT = υ /ν, E = hν = hv/λ,
де
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
λ= υT = υ /ν, E = hν = hv/λ,
де
© Опанасюк А.С.
ЗОННА ДІАГРАМА МАТЕРІАЛІВ
© Опанасюк А.С.
ЗОННА ДІАГРАМА МАТЕРІАЛІВ
© Опанасюк А.С.
МЕХАНІЗМИ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА
При попаданні світла на напівпровідник скінченної товщини можливі наступні
МЕХАНІЗМИ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА
При попаданні світла на напівпровідник скінченної товщини можливі наступні
© Опанасюк А.С.
Існують такі основні механізми поглинання світла напівпровідником:
Власне поглинання. Енергія квантів світла - фотонів, що поглинаються напівпровідником, передається електронам валентної зони з перекидом цих електронів в зону провідності. Можливе якщо E = hv>Eg.
2. Домішкові поглинання. Енергія фотонів йде на іонізацію або збудження домішкових атомів. Можливе якщо E = hv>Ea(d)
3. Поглинання носіями заряду. Енергія квантів світла поглинається вільними електронами. При цьому енергія квантів світла витрачається на перенесення носіїв заряду на більш високі для них енергетичні рівні в межах відповідної дозволеної зони.
Ea
Ed
IR
ЗАКОНИ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА
Cвітло з інтенсивністю I0 яке падає на тіло товщиною
ЗАКОНИ ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА
Cвітло з інтенсивністю I0 яке падає на тіло товщиною
© Опанасюк А.С.
ЗАЛОМЛЕННЯ ТА ВІДБИТТЯ CВІТЛА
n1
n2
© Опанасюк А.С.
ЗАЛОМЛЕННЯ ТА ВІДБИТТЯ CВІТЛА
n1
n2
© Опанасюк А.С.
ФОРМУЛА ДРУДЕ-ФОЙГТА
ФОРМУЛА ДРУДЕ-ФОЙГТА
СПЕКТРИ
ПРОПУСКАННЯ ТА ВІДБИТТЯ
© Опанасюк А.С.
а
б
Спектри пропускання (а) та відбиття (б)
СПЕКТРИ
ПРОПУСКАННЯ ТА ВІДБИТТЯ
© Опанасюк А.С.
а
б
Спектри пропускання (а) та відбиття (б)
ПРЯМОЗОННІ ТА НЕПРЯМОЗОННІ МАТЕРІАЛИ
Зона з прямими переходами: Зона з непрямими переходами:
ПРЯМОЗОННІ ТА НЕПРЯМОЗОННІ МАТЕРІАЛИ
Зона з прямими переходами: Зона з непрямими переходами:
сильна абсорбція α = A(hv - Eg)1/2 слабка абсорбція α = A(hv - Eg)2
(високий показник поглинання α>105 cм-1) (низький показник α< 103 cм-1)
Дисперсійне співвідношення
© Опанасюк А.С.
Відомі в наш час напівпровідники у відповідності з конфігурацією зон поділяють на два основні види. У першому з них мінімум енергії в зоні провідності, який характеризується хвильовим вектором kмін і максимумом енергії у валентній зоні kмакс розташовані у одній тій самій точці зони Брилюєна (звичайно у точці k = 0). Такі напівпровідники називаються прямозонними (GaAs, InSb, CdTe). У іншого виду напівпровідників екстремуми зони провідності і валентної знаходяться при різних значеннях k. Такі напівпровідники називаються непрямозонними (Ge, Si). Оскільки екстремуми зон зміщені за k, то перекидання електрона під дією фотона відбувається зі зміною вихідного значення квазіімпульса. Для цього потрібне третє тіло – фонон, який забере частину імпульсу на себе. Такі переходи менш ймовірні.
ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА
Прямозонні матеріали поглинають 90% падаючого світла на товщині 1-3
ПОГЛИНАННЯ СВІТЛА
Прямозонні матеріали поглинають 90% падаючого світла на товщині 1-3
© Опанасюк А.С.
ВИЗНАЧЕННЯ Еg
Залежності (αhv)2 - E для прямозонних плівок ZnS, отриманих при
ВИЗНАЧЕННЯ Еg
Залежності (αhv)2 - E для прямозонних плівок ZnS, отриманих при
© Опанасюк А.С.
Залежності (α)1/2 - E при різній температурі для германію (а) і кремнію (б). Ep – енергія фонона який приймає участь у оптичних переходах
У випадку прямозонних матеріалів перетин дотичної з віссю x дає значення забороненої зони матеріалу. У випадку непрямозонних матеріалів маємо два прямолінійні ділянки, дотичні дають перетин у точках Eg+Ep та Eg – Ep. Значенню Eg відповідає половина відрізку між цими точками
ЕКСИТОННЕ ПОГЛИНАННЯ
© Опанасюк А.С.
Схематичне представлення енергії – екситонів відносно зони провідності
ЕКСИТОННЕ ПОГЛИНАННЯ
© Опанасюк А.С.
Схематичне представлення енергії – екситонів відносно зони провідності
Енергетичне положення екситонів на оптичному спектрі напівпровідника
ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
Люмінесценцією називається електромагнітне нетепловое випромінювання, що має тривалість, яка значно перевищує
ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
Люмінесценцією називається електромагнітне нетепловое випромінювання, що має тривалість, яка значно перевищує
Випромінювання квантів світла з напівпровідника може відбуватися в результаті переходу електрона на більш низький енергетичний рівень при міжзонної рекомбінації або при рекомбінації за участю рекомбінаційних пасток. Випромінювальна рекомбінація носіїв заряду може відбутися без електромагнітного впливу, тобто самовільно. Така рекомбінація називається спонтанною. Акти спонтанного випромінювання відбуваються незалежно один від одного в різні моменти часу. Тому спонтанне випромінювання не когерентне.
Перехід електрона на більш низький енергетичний рівень з випромінюванням кванта світла, що стався з допомогою електромагнітного впливу, називається вимушеної або стимульованої рекомбінацією. Індуковане випромінювання відбувається в тому ж напрямку, що і викликало його випромінювання, в одній і тій же фазі і з однаковою поляризацією. Індуковане випромінювання є когерентним.
На практиці найбільшого поширення набула електролюмінесценція. На основі цього явища працюють випромінювачі, тобто прилади, що перетворюють електричну енергію збудження в енергію оптичного випромінювання заданого спектрального складу і просторового розподілу. Когерентні - інжекційні лазери і некогерентні - світловипромінюючі діоди.
Специфічні вимоги до світловипромінюючих діодів: робота у видимому діапазоні 400 ... 700 нм, висока яскравість, визначають вимоги до напівпровідникових матеріалів для їх виготовлення. Міжзонна рекомбінація найбільш імовірна в прямозонних напівпровідниках, типовими представниками яких є GaAs, InAs, InSb, GaSb, більшість сполук А2В6 (ZnS, ZnSe, ZnTe, CdS, CdTe, CdSe), а також ряд інших бінарних сполук - PbS, PbSe, PbTe.
Спектральний склад оптичного випромінювання визначається шириною забороненої зони в прямозонних напівпровідниках і енергетичним рівнем пасток в непрямозонних.
© Опанасюк А.С.
ІНЖЕКЦІЙНА ТА УДАРНА ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
Схема випромінювальної рекомбінації носіїв на р-n-переході: 1 -
ІНЖЕКЦІЙНА ТА УДАРНА ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
Схема випромінювальної рекомбінації носіїв на р-n-переході: 1 -
Люмінесценцію можна викликати шляхом інжекції носіїв через р-n - перехід. Зонна схема р-n - переходу, включеного в прямому напрямку, представлена на рис. 1. Прикладання зовнішньої напруги U, що понижує контактну різницю потенціалів, дає можливість частині носіїв проникнути в перехід і прилеглі до нього області та рекомбінувати з носіями заряду протилежного знака, при цьому відбувається випромінювання квантів світла (перехід 3 на рис. 1). Рекомбінація може відбуватися також з участю рівнів домішки (перехід 4)
Ударна іонізація
Схематично процеси ударної іонізації і ударного збудження на р-n-переході, що включений в зворотному напрямку, зображені на рис. В сильному електричному полі електрони зони провідності прискорюються (перехід 2), накопичуючи енергію, достатню для вибивання електронів з валентної зони в зону провідності (перехід 3). Поряд з цим відбуваються також збудження або іонізація центрів люмінесценції (переходи 4 і 5 відповідно). Аналогічні переходи відбуваються під дією дірок, що прискорюються. Випромінювання виникає при переходах, обернених 4 (внутрішньоцентрова люмінесценція), а також 3 і 5 (міжзонна рекомбінація електронів з дірками і рекомбінація через центри люмінесценції відповідно). При деякому критичному значенні напруженості електричного поля цей процес приводить до настільки різкого збільшення густини струму, що відбувається електричний пробій напівпровідника.
ФОТОРЕЗИСТИВНИЙ ЕФЕКТ
Фоторезистивний ефект - це зміна електричного опору напівпровідника, обумовлене виключно
ФОТОРЕЗИСТИВНИЙ ЕФЕКТ
Фоторезистивний ефект - це зміна електричного опору напівпровідника, обумовлене виключно
Для виникнення фоторезистивного ефекту необхідно, щоб у напівпровіднику відбувалося або власне поглинання оптичного випромінювання з утворенням нових пар носіїв заряду, або домішкове поглинання з утворенням носіїв одного знака. В результаті збільшення концентрації носіїв заряду зменшується опір напівпровідника.
Надлишкову концентрацію носіїв заряду, наприклад, електронів можна визначити наступним чином
Δ n = (1-R) αη NФτ,
де R - коефіцієнт відбиття фотонів від напівпровідника,
α - показник поглинання,
η - квантова ефективність генерації,
NФ - кількість фотонів, що падають на одиничну поверхню в одиницю часу,
τ - час життя нерівноважних носіїв заряду.
© Опанасюк А.С.
Розподіл випромінювачів і фотоприймачів в оптичному діапазоні спектру
ОПТОЕЛЕКТРОНІКА
Електронні пристрої та системи, в яких використовують разом із традиційними електричними
ОПТОЕЛЕКТРОНІКА
Електронні пристрої та системи, в яких використовують разом із традиційними електричними
Оптоелектроніка – це галузь електроніки, в якій вивчаються як оптичні, так і електронні явища в кристалах, а також розглядаються питання перетворення оптичних сигналів у електричні та навпаки.
У широкому сенсі оптоелектронний пристрій це прилад, що випромінює або перетворює електромагнітне випромінювання у видимій, інфрачервоної (ІК) або ультрафіолетової (УФ) областях спектру, або використовує подібне випромінювання для внутрішньої взаємодії його елементів.
Оптоелектронні напівпровідникові прилади (ОПП) ділять на випромінювачі, приймачі випромінювання, оптопари і оптоелектронні ІМС (табл. 1).
Перераховані вище групи приладів здійснюють генерацію, перетворення, передачу і збереження інформації. Носіями інформації в оптоелектроніці є нейтральні в електричному розумінні частинки - фотони, які не чуттєві до впливу електричних і електромагнітних полів, не взаємодіють між собою і створюють односпрямовану передачу сигналу, що забезпечує високу перешкодозахищеність і гальванічну розв'язку вхідних і вихідних електричних кіл.
© Опанасюк А.С.
НАПІВПРОВІДНИКИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА
НАПІВПРОВІДНИКИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА
СВІТЛОДІОДИ
Напівпровідниковий випромінювальний діод (світлодіод) – це напівпровідниковий прилад з одним або
СВІТЛОДІОДИ
Напівпровідниковий випромінювальний діод (світлодіод) – це напівпровідниковий прилад з одним або
Відповідно до ГОСТ 10862-72 першим елементом позначення світлодіодів є буква або цифра, що означає матеріал виготовлення (А(1) - арсенід галію), другим елементом є буква “Л”.
Значення третього елемента позначення світлодіодів такі:
1 – діод інфрачервоного діапазону;
2 – оптичного діапазону;
3 – діод з яскравістю свічення менше 500 Кд/м2;
4 – з яскравістю, більшою 500 Кд/м2.
Четвертий, п’ятий і шостий елементи позначення такі самі, як у звичайних діодів.
Основний фізичний процес, що забезпечує роботу світлодіодів – це випромінювальна рекомбінація у базі, ймовірність якої зростає при підвищенні концентрації неосновних нерівноважних носіїв, тобто при прямому ввімкнені – переходу. Ця рекомбінація, на відміну від невипромінювальної, супроводжується виділенням енергії у вигляді квантів світла. Для виготовлення світлодіодів застосовують матеріали з малою ймовірністю невипромінювальної рекомбінації (наприклад, сполуки InSb, GaSb, GaAs, GaP, InP, SiC тощо). Свічення збуджується в інфрачервоному і видимому діапазонах за допомогою змінного або постійного струму при напрузі U>Uпор, де Uпор ≈ UК (порогова напруга дорівнює контактній різниці потенціалів). Будова світлодіоду показана на рис. 1. Для підвищення ККД (зменшення відбиття) випромінювальна поверхня виконується у формі напівсфери. Яскравість свічення майже лінійно залежить від струму через світлодіод (рис. 2).
Будова світлодіода
1 - металеві контакти;
2 - n-область; 3 – світло-випромінюючий р-n-перехід; 4 - р-область;
5 - світловий потік
Яскравостна характеристика світлодіода
© Опанасюк А.С.
СВІТЛОДІОДИ
Колір свічення світлодіоду залежить від матеріалу з якого він виготовлений (ширини
СВІТЛОДІОДИ
Колір свічення світлодіоду залежить від матеріалу з якого він виготовлений (ширини
Світлодіоди широко використовуються ї в різноманітних електронних пристроях. Перевагою інжекційних світлодіодів є – яскраве і чисте свічення, зручність керування, економність, довговічність тощо.
Крім точкових світлодіодів, у напівпровідникових індикаторах застосовують дві основні конфігурації висвічуваних елементів: семисегментну та матричну (рис.2). Сегментна конфігурація складається із 7 прямокутних напівпровідникових пластин, елементарні ділянки яких являють собою світлодіоди. Така конфігурація дозволяє відтворювати усі десять цифр і кілька букв. Матрична конфігурація складається з комірок, кожна з яких має 36 (7⋅5+1) точок і дозволяє відтворювати усі цифри, букви, знаки стандартного коду для обміну інформацією.
Структура світлодіода з кольором свічення, що перелаштовується
Варіанти елементів, що висвічуються за допомогою світлодіодів:
а) семисегментна конфігурація;
б) – матрична конфігурація
© Опанасюк А.С.
ПАРАМЕТРИ СВІТЛОДІОДІВ
Світлодіод - низьковольтний прилад. Звичайний світлодіоди, що застосовуються для індикації,
ПАРАМЕТРИ СВІТЛОДІОДІВ
Світлодіод - низьковольтний прилад. Звичайний світлодіоди, що застосовуються для індикації,
В робочих режимах струм світлодіода експоненціально залежить від напруги і незначні зміни напруги приводять до великих змін струму. Оскільки світловий вихід прямо пропорційний струму, то і яскравість світлодіода виявляється нестабільною. Тому струм необхідно стабілізувати. Крім того, якщо струм перевищить допустиму межу, то перегрів світлодіода може привести до його прискореного старіння. Саме тому послідовно з світлодіодом включають конвертор (driver). Для світлодіода він те саме, що баласт для лампи. Він стабілізує струм, що протікає через світлодіод.
До основних характеристик світлодіодів відносяться наступні:
1. Довжина хвилі максимуму спектрального випромінювання λ. Світлодіоди являють собою джерело некогерентного випромінювання, тому спектр їх випромінювання характеризується значною шириною.
2. Яскравість ЕЛ.
3. Густина струму, що проходить через прилад.
4. Коефіцієнт корисної дії: відношення середньої енергії, що випромінюється до енергії, що підводиться до світлодіоду.
5. Напруга, що прикладається до світлодіоду.
ВАХ світлодіода
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ
Напівпровідниковий лазер - твердотільний лазер, в якому як робоча речовина
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ
Напівпровідниковий лазер - твердотільний лазер, в якому як робоча речовина
безпосередньо електричним струмом (пряме накачування);
електронним пучком;
електромагнітним випромінюванням.
Оскільки в напівпровідниковому лазері збуджуються і випромінюють колективно атоми, що складають кристалічну гратку, сам лазер може мати дуже малі розміри.
Іншими особливостями напівпровідникових лазерів є високий ККД, мала інерційність, простота конструкції. Типовим представником напівпровідникових лазерів є лазерний діод - лазер, в якому робочої областю є напівпровідниковий p-n перехід. У такому лазері випромінювання відбувається за рахунок рекомбінації електронів і дірок інжектованих в область p-n-переходу. Для отримання лазерного випромінювання також використовують структури з квантовими ямами.
Cхема виникнення випромінювання при міжзонних переходах у напівпровіднику (а), у квантових ямах (б)
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ
У лазері на діоді напівпровідниковий кристал виготовляють у вигляді дуже
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ
У лазері на діоді напівпровідниковий кристал виготовляють у вигляді дуже
Конструкція інжекційного напівпровідникового лазера (а) та лазера на квантових ямах (б)
Залежність вихідної потужності від струму накачки
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ
Лазерні діоди можуть бути декількох типів. В основної їх частини
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ЛАЗЕРИ
Лазерні діоди можуть бути декількох типів. В основної їх частини
Довжина хвилі випромінювання лазерного діода залежить від ширини забороненої зони між енергетичними рівнями p- і n-областей напівпровідника.
У зв'язку з тим, що випромінюючий елемент достатньо тонкий, промінь на виході діода, внаслідок дифракції, практично відразу розходиться. Для компенсації цього ефекту і отримання тонкого променя необхідно застосовувати лінзи, що фокусують. Для багатомодових широких лазерів найбільш часто застосовуються циліндричні лінзи. Для одномодових лазерів, при використанні симетричних лінз, перетин променя буде еліптичних, оскільки розбіжність у вертикальній площині перевищує розбіжність в горизонтальній. Багатомодові лазерні діоди можуть мати вихідну оптичну потужність в безперервному режимі від 500 мВт до 8 Вт, а квазінеперервні лазерні лінійки - до 150 Вт.
Вигляд типового твердотільного лазера та лазерної указки
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ФОТОПРИЙМАЧІ
Фотоприймачі призначені для перетворення світлових сигналів в електричні. У напівпровідникових
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ФОТОПРИЙМАЧІ
Фотоприймачі призначені для перетворення світлових сигналів в електричні. У напівпровідникових
Фоторезистори
Фоторезисторами називають напівпровідникові прилади, електричний опір яких змінюється під дією світла. Конструктивно фоторезистор складається з діелектрика 3, на який нанесено світлочутливий шар напівпровідника 1, і зовнішніх електродів 2 (рис. а).
Схема вмикання фоторезистора до електричного кола показана на рис. б. Увімкнення джерела Е не залежить від полярності, оскільки фоторезистор не має вентильних властивостей.
Вихідним матеріалом для виготовлення світлочутливого шару фоторезистора є PbS, CdSe або CdS.
Будова (а), схема вмикання (б) та статична характеристика (в) фоторезистора
© Опанасюк А.С.
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ФОТОПРИЙМАЧІ
© Опанасюк А.С.
НАПІВПРОВІДНИКОВІ ФОТОПРИЙМАЧІ
© Опанасюк А.С.
ФОТОДІОДИ
До пояснення принципу дії фотодіода
Залежність фотоЕРС від світлового потоку
Сім’я ВАХ фотодіода
©
ФОТОДІОДИ
До пояснення принципу дії фотодіода
Залежність фотоЕРС від світлового потоку
Сім’я ВАХ фотодіода
©
ФОТОДІОДИ
Спектральна характеристика германієвого фотодіода
Вентильний і фотодіодний режими роботи фотоелемента
© Опанасюк А.С.
ФОТОДІОДИ
Спектральна характеристика германієвого фотодіода
Вентильний і фотодіодний режими роботи фотоелемента
© Опанасюк А.С.
ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ
До таких фотоприймачів належать фототранзистори та фототиристори.
Крім перетворення
ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ
До таких фотоприймачів належать фототранзистори та фототиристори.
Крім перетворення
Розглянемо роботу фототранзистора у ССЕ в режимі з вимкненою базою (IБ=0) (рис. ).
Якщо Ф=0, то через фототранзистор проходить невеликий темновий струм
IТ=IКБ0(h21Е+1).
При освітленні області бази через вікно (Ф>0) в ній генеруються нерівноважні пари носіїв заряду – фотоелектрони та фотодірки, які дифундують до ЕП та КП. При цьому поле КП розділяє заряди: електрони рухаються до n - колектора, дірки – до p- бази. У колі колектора під дією цих електронів зростає струм на величину IФ. Дірки створюють у базі позитивний заряд, який зміщує ЕП у прямому напрямі і викликає інжекцію електронів. Унаслідок інжекції електронів через ЕП, їх дифузії через базу та екстракції через КП струм колектора додатково зростає на величину h21Е IФ. Тобто фотодірки у базі відіграють роль вхідного струму бази.
Структура і схема вмикання фототранзистора
(а), статичні вихідні характеристики (б)
© Опанасюк А.С.
ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ
Загальний колекторний струм фототранзистора
IК=IФ+h21ЕIФ+IТ= (1+h21Е)IФ+IТ
Сім’я ВАХ фототранзистора
ФОТОПРИЙМАЧІ З ВНУТРІШНІМ ПІДСИЛЕННЯМ
Загальний колекторний струм фототранзистора
IК=IФ+h21ЕIФ+IТ= (1+h21Е)IФ+IТ
Сім’я ВАХ фототранзистора
Фототиристори (рис.) є фотоприймачами з ключовою пороговою характеристикою, вони застосовуються для перемикання великих струмів і напруги. ВАХ з відкриваючою дією світлового потоку показана на рис.
Засвічення базової області тиристора зумовлює генерацію надлишкових носіїв заряду, що приводить до перемикання чотиришарової структури із закритого стану у відкритий так само, як це буває у триністорі при перемиканні керувальним струмом.
Структура, схема вмикання (а) та ВАХ (б) фототиристора
© Опанасюк А.С.
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ФОТОПРИЙМАЧІВ
До основних параметрів фотоприймачів відносяться:
1. Довгохвильова границя λ0 або
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ФОТОПРИЙМАЧІВ
До основних параметрів фотоприймачів відносяться:
1. Довгохвильова границя λ0 або
2. Спектральна чутливість Rλ - величина вихідного сигналу, що припадає на одиницю потужності монохроматичного випромінювання у даній спектральній області;
3 Мінімальна потужність що виявляється Pmin - потужність при якій вихідний сигнал дорівнює рівню шуму. Часто використовується еквівалентна потужність шуму.
NEP = Pmin(Δν)-1/2
Тобто потужність, віднесена до одиничної полоси пропускання. Тут Δν - ефективна полоса пропускання підсилювача.
4. Виявна здатність D* - величина обернена Pmin віднесена до одиничної полоси пропускання (1 Гц) і одиничної площі поверхні фотоприймача.
5. Квантова ефективність η - число фотогенерованих носіїв, що припадають на один поглинутий фотон
6. Стала часу τ - час за який вихідний сигнал детектора досягне 63% максимального значення.
7. Опір приймача R або приведений опір. Звичайно він наводиться при нульовому зміщенні.
8. Гранична частота ν - найбільша робоча частота приладу.
ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ СЕ
Перетворення енергії у фотоелектричних перетворювачах (ФЕП) засноване
ФІЗИЧНІ ПРИНЦИПИ РОБОТИ СЕ
Перетворення енергії у фотоелектричних перетворювачах (ФЕП) засноване
Неоднорідність структури ФЕП може бути отримана шляхом легуванням одного і того ж напівпровідника різними домішками (створення p–n - переходів) або шляхом з'єднання різних напівпровідників з неоднаковою шириною забороненої зони (створення гетеропереходів).
Використовуються також МДП структури.
© Опанасюк А.С.
Принцип роботи СЕ можна пояснити на прикладі перетворювачів з p-n-переходом,
Принцип роботи СЕ можна пояснити на прикладі перетворювачів з p-n-переходом,
КОНСТРУКЦІЯ СЕ
© Опанасюк А.С.
p-n ПЕРЕХІД В СТАНІ РІВНОВАГИ
© Опанасюк А.С.
p-n ПЕРЕХІД В СТАНІ РІВНОВАГИ
© Опанасюк А.С.
ПОЯВА СТРУМУ ПРИ ОСВІТЛЕНІ
Неосновні носії вводяться через контакт
Кожного разу, коли неосновний
ПОЯВА СТРУМУ ПРИ ОСВІТЛЕНІ
Неосновні носії вводяться через контакт
Кожного разу, коли неосновний
© Опанасюк А.С.
ПРОЦЕСИ У ФОТОПЕРЕТВОРЮВАЧАХ
При роботі СЕ приладів відбуваються наступні процеси:
1. Генерація електронно-діркових
ПРОЦЕСИ У ФОТОПЕРЕТВОРЮВАЧАХ
При роботі СЕ приладів відбуваються наступні процеси:
1. Генерація електронно-діркових
2. Дифузія неосновних фотогенерованих носіїв до p-n, гетеро- або переходу напівпровідник-метал;
3. Розділення носіїв переходом;
4. Збирання носіїв омічними контактами.
Процеси рекомбінації характеризуються часом життя неосновних носіїв заряду
- час життя неосновних носіїв заряду; υ - їх теплова швидкість; Sr - переріз захвату носіїв рекомбінаційними центрами.
Дифузійна довжина неосновних носіїв заряду пов’язана з їх часом життя
де k – стала Больцмана; μ - рухливість носіїв заряду; е – заряд електрона.
Гетеро-
перехід
© Опанасюк А.С.
Темнова (а) та світлова (б) ВАХ СЕ
а
б
ВАХ р-n-ПЕРЕХОДУ
I0, А - визначаються
Темнова (а) та світлова (б) ВАХ СЕ
а
б
ВАХ р-n-ПЕРЕХОДУ
I0, А - визначаються
© Опанасюк А.С.
ТОЧКА МАКСИМАЛЬНОЇ ПОТУЖНОСТІ
© Опанасюк А.С.
ТОЧКА МАКСИМАЛЬНОЇ ПОТУЖНОСТІ
© Опанасюк А.С.
ЕКВІВАЛЕНТНА СХЕМА СЕ
СЕ можна представити як генератор включений паралельно з діодом
ЕКВІВАЛЕНТНА СХЕМА СЕ
СЕ можна представити як генератор включений паралельно з діодом
© Опанасюк А.С.
СОНЯЧНИЙ СПЕКТР В КОСМОСІ ТА НА ЗЕМЛІ
У середніх широтах потік сонячної
СОНЯЧНИЙ СПЕКТР В КОСМОСІ ТА НА ЗЕМЛІ
У середніх широтах потік сонячної
© Опанасюк А.С.
Спектр сонячного випромінювання. Показана різниця між випромінюванням за межами атмосфери Землі і на рівні моря
ПОГЛИНАННЯ ФОТОНІВ У Si
Eg(Si) = 1,1 еВ в результаті будуть
ПОГЛИНАННЯ ФОТОНІВ У Si
Eg(Si) = 1,1 еВ в результаті будуть
Існує оптимальна для перетворення сонячної енергії ширина ЗЗ матеріалу
© Опанасюк А.С.
ОБМЕЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СЕ
1) Коефіцієнт заповнення ВАХ (fill factor - FF).
Визначається характеристиками
ОБМЕЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СЕ
1) Коефіцієнт заповнення ВАХ (fill factor - FF).
Визначається характеристиками
2) Струм короткого замикання (Isc).
Зростає при зменшенні ширини забороненої зони матеріалу. Для заданої ширини забороненої зони, визначається відбиттям, абсорбцією світла, рекомбінацією носіїв заряду.
3) Напруга холостого ходу (Voc).
Зростає при зростанні ширини забороненої зони.
Для заданої ширини забороненої зони матеріалу, визначається рекомбінацією носіїв заряду.
© Опанасюк А.С.
ОПТИМУМ ШОКЛІ-КВАЙСЕРА
Мала ширина забороненої зони дає можливість отримувати високі струми короткого
ОПТИМУМ ШОКЛІ-КВАЙСЕРА
Мала ширина забороненої зони дає можливість отримувати високі струми короткого
Велика ширина забороненої зони дає можливість отримувати високу напругу холостого ходу Voc;
Для даного сонячного спектру, існує оптимальна ширина забороненої зони матеріалу
W. Shockley, and H. J. Queisser, “Detailed Balance Limit of Efficiency of p‐n
Junction Solar Cells”, J. Appl. Phys., 32, 510, 1961.
© Опанасюк А.С.
Залежність максимального коефіцієнта корисної дії сонячного елементу
від ширини забороненої зони матеріалу
Залежність максимального коефіцієнта корисної дії сонячного елементу
від ширини забороненої зони матеріалу
МАКСИМАЛЬНИЙ ККД СЕ
© Опанасюк А.С.
ВТРАТИ ЕНЕРГІЇ У СЕ
ВТРАТИ ЕНЕРГІЇ У СЕ
ВПЛИВ ПОСЛІДОВНОГО І ШУНТУЮЧОГО ОПОРІВ
Вплив послідовного опору
Вплив шунтуючого опору
Формула для струму
ВПЛИВ ПОСЛІДОВНОГО І ШУНТУЮЧОГО ОПОРІВ
Вплив послідовного опору
Вплив шунтуючого опору
Формула для струму
© Опанасюк А.С.
СЕ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ
СЕ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ
РОЗПОДІЛ СЕ ЗА МАТЕРІАЛОМ
РОЗПОДІЛ СЕ ЗА МАТЕРІАЛОМ
ВИГОТОВЛЕННЯ ФЕП НА ОСНОВІ Si
ВИГОТОВЛЕННЯ ФЕП НА ОСНОВІ Si
ПОВЕРХНЕВА РЕКОМБІНАЦІЯ
Поверхня СЕ э ефективним рекомбінаційним центром. Оскільки p-n-переходи в прямозонних
ПОВЕРХНЕВА РЕКОМБІНАЦІЯ
Поверхня СЕ э ефективним рекомбінаційним центром. Оскільки p-n-переходи в прямозонних
© Опанасюк А.С.
Гетеропереходом (ГП) називають контакт двох напівпровідників, які розрізняються структурними та
Гетеропереходом (ГП) називають контакт двох напівпровідників, які розрізняються структурними та
ГЕТЕРОПЕРЕХОДИ
© Опанасюк А.С.
DC magnetron sputtering
Thermal evaporation
Sputtering+Selenization
Chemical bath deposition
RF sputtering
ТИПОВА КОНСТРУКЦІЯ СЕ НА ОСНОВІ
DC magnetron sputtering
Thermal evaporation
Sputtering+Selenization
Chemical bath deposition
RF sputtering
ТИПОВА КОНСТРУКЦІЯ СЕ НА ОСНОВІ
© Опанасюк А.С.
ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОНКОПЛІВКОВИХ ФЕП
substrate
superstrate
superstrate
ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОНКОПЛІВКОВИХ ФЕП
substrate
superstrate
superstrate
Критичні деформації і напруження і їх взаємозв'язок з механічними і електричними
Критичні деформації і напруження і їх взаємозв'язок з механічними і електричними
L – дифузійна довжина неосновних носіїв заряду; єel – пружна деформація; єmf – деформація внаслідок невідповідності параметрів решіток; Si – швидкість рекомбінації носіїв на границі поділу; l – утворення дислокацій невідповідності; 2 – ріст недосконалого кристалу; 3 – критична пружна деформація, яка викликає розмноження дислокацій; 4 – дислокація невідповідності у границі поділу; 5 – дислокації невід-повідності відсутні; 6 – критична деформація невідповідності, яка викликає утворення тріщин; 7 – тріщини.
При невідповідності параметрів гратки матеріалів ГП меншій 1% відбувається їх гетероепітаксіальне спряження, в результаті приповерхневі стани на міжфазній межі не виникають. При більшій невідповідності сталих гратки матеріалів (>1%) на гетеромежі виникає сітка дислокацій. При неузгодженості періодів гратки матеріалів більшій 7% на їх межі поділу виникає дуже велика кількість приповерхневих станів (Ns>1013 см-3)
СТАН ГЕТЕРОГРАНИЦІ
© Опанасюк А.С.
ВПЛИВ ГРАНИЦЬ ЗЕРЕН
При встановлені впливу міжкристалітних меж на характеристики приладів з
ВПЛИВ ГРАНИЦЬ ЗЕРЕН
При встановлені впливу міжкристалітних меж на характеристики приладів з
паралельні цьому бар’єру
перпендикулярні йому.
Носії які генеруються випромінюванням за межею паралельною p-n чи ГП практично повністю рекомбінують на зерномежевих станах і внеску у фотострум не вносять, суттєво погіршуючи характеристики приладів. При цьому міжкристалічні потенціальні бар’єри є суттєвими перепонами для носіїв заряду, які їх все ж перетнули. В результаті в полікристалічних напівпровідниках рухливість носіїв суттєво знижується у порівнянні з їх рухливістю у монокристалічному матеріалі.
Межі перпендикулярні сепаруючому бар’єру призводять до зменшення струмів короткого замикання Isc та напруги холостого ходу Uoc,, збільшення струмів втрати СЕ та інших приладів в яких генеруються носії заряду.
Для мінімізації цих втрат зерна полікристалічних плівок повинні бути стовпчастими з розмірами, що перевищують подвоєну дифузійну довжину носіїв заряду (D>>2Ldif).
© Опанасюк А.С.
ТИПИ ПОТЕНЦІАЛЬНИХ БАР’ЄРІВ НА МЕЖІ ЗЕРНА
Vd - висота потенціального бар’єра, Ns
ТИПИ ПОТЕНЦІАЛЬНИХ БАР’ЄРІВ НА МЕЖІ ЗЕРНА
Vd - висота потенціального бар’єра, Ns
Електрична активність різних меж є різною. Найменшу активність мають межі між когерентними двійниками та ДП, найбільшу висококутові міжзеренні. Останнім властива висока концентрація дислокацій, велика деформація кристалічної гратки і суттєва сегрегація домішок. Саме вони в значній мірі визначають електрофізичні характеристики полікристалічного матеріалу.
© Опанасюк А.С.
Залежність Voc від тривалості життя носіїв для СЕ на основі CdTe
ВПЛИВ
Залежність Voc від тривалості життя носіїв для СЕ на основі CdTe
ВПЛИВ
© Опанасюк А.С.
CuInSe2 (CIS), Cu(In,Ga)Se2 (CIGS), Cu(In,Ga)(S,Se)2 (CIGSS)
Cu2ZnSnS4 (CZTS), Cu2ZnSnSe4 (CZTSe), Cu2ZnSn(S,Se)4 (CZTSe)
НОВІ
CuInSe2 (CIS), Cu(In,Ga)Se2 (CIGS), Cu(In,Ga)(S,Se)2 (CIGSS)
Cu2ZnSnS4 (CZTS), Cu2ZnSnSe4 (CZTSe), Cu2ZnSn(S,Se)4 (CZTSe)
НОВІ
Поширення у земній корі та ціна видобутку елементів
© Опанасюк А.С.
БАГАТОПЕРЕХІДНІ (КАСКАДНІ) СОНЯЧНІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІ
Принцип роботи та будова багатоперехідного сонячного елемента
У типовому
БАГАТОПЕРЕХІДНІ (КАСКАДНІ) СОНЯЧНІ ПЕРЕТВОРЮВАЧІ
Принцип роботи та будова багатоперехідного сонячного елемента
У типовому
© Опанасюк А.С.
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Оптрон, або оптопара, - це оптоелектронний прилад, що
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Оптрон, або оптопара, - це оптоелектронний прилад, що
В електронних схемах оптрон виконує функцію елемента зв’язку, в одній з ланок якого інформація передається оптичним шляхом. Якщо між компонентами оптрона створити електричний зворотний зв’язок, то оптрон стає активним приладом, придатним для підсилення і генерування електричних і оптичних сигналів.
Приклад будови резисторного оптрона показано на рис.
Як джерело світла в ньому використовується світлодіод 1, як фотоприймач – фоторезистор 3 у вигляді спресованої таблетки. Для зменшення ємнісного зв’язку між джерелом світла та фотоприймачем розміщується прозорий електростатичний екран 4. Внутрішня частина оптрона заливається оргсклом або епоксидною смолою, які захищають прилад від впливу зовнішнього середовища і відіграють роль світловода. Герметичний металевий корпус 2 зовні нагадує корпус простого транзистора.
Будова резисторного оптрона: 1 – світлодіод;
2 – металевий корпус; 3 – фоторезистор;
4 – електростатичний екран
© Опанасюк А.С.
ЗРОСТАННЯ ККД СЕ
ЗРОСТАННЯ ККД СЕ
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Джерело і приймач світла в оптроні мають бути
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Джерело і приймач світла в оптроні мають бути
Проте оптичне середовище в оптроні може створюватися не лише з прозорого компаунда на основі полімерів. Для одержання високої розв’язки виходу і входу використовують волоконні світловоди у вигляді нитки з прозорого діелектрика. Світловий промінь від джерела випромінювання потрапляє в торець світловоду, і після багаторазового відбиття від бічних стінок він виходить з іншого кінця світловоду, зазнавши малого гасіння. За допомогою волоконного світловоду можлива передача сигналу керування на великі відстані з високою електричною розв’язкою і завадостійкістю.
Схема вмикання діодного оптрона зображена на рис.
Принцип дії оптрона полягає в тому, що під дією вхідного сигналу (сигналу керування) змінюється інтенсивність світлового потоку від випромінювача, і це приводить до зміни внутрішнього опору фотоприймача (фотодіода), струму у вихідному колі та напруги, що знімається з навантаження RH.
Схема вмикання діодного оптрона
© Опанасюк А.С.
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
До основних параметрів оптрона належать:
коефіцієнт передачі - K=Uвих/Uвх;
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
До основних параметрів оптрона належать:
коефіцієнт передачі - K=Uвих/Uвх;
швидкодія - V;
опір розв’язки - Rp >1012 Ом;
ємність розв’язки - Cp~1014 Ф.
Переваги оптронів:
1. Можливість керувати високою напругою за допомогою низької напруги завдяки високій електричній ізоляції (Rp > 1012 Ом).
2. Широка смуга пропускання (від постійної складової до гігагерців).
3. Фізична і конструктивна різноманітність, широта функціональних можливостей.
Оптронам властиві і деякі недоліки. До них належать висока споживана потужність, сильна температурна залежність характеристик, складність виготовлення, високий рівень власних шумів.
Залежно від виду фотоприймача розрізняють (рис.) діодні, резисторні, транзисторні, тиристорні оптрони.
Схемні позначення різновидів оптронів:
а) діодний; б) резисторний; в) транзисторний; г) тиристорний
© Опанасюк А.С.
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Швидкий розвиток оптоелектроніки зробив можливим у багатьох випадках
ОПТРОНИ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Швидкий розвиток оптоелектроніки зробив можливим у багатьох випадках
Таблиця
© Опанасюк А.С.
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
Мікроелектроніка – це галузь електроніки, пов'язана з розробленням, виготовленням і
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
Мікроелектроніка – це галузь електроніки, пов'язана з розробленням, виготовленням і
Розвиток електронної техніки у другій половині ХХ століття відбувається за такими етапами.
1. 50-ті роки ХХ ст. – етап вакуумної електроніки. Елементна база останньої – елекронно-вакуумні прилади. Відбувається мініатюризація електронних ламп і пасивних елементів, оптимізація їх характеристик і параметрів, застосовується об'ємний монтаж. Це дозволило підвищити щільність упакування до 200 елементів на 1 дм³ (0,2 елемента на 1 см³).
2. 60-ті роки ХХ ст. – етап дискретної напівпровідникової електроніки. Здобутки цього етапу відображені, зокрема, в попередніх розділах цього навчального посібника. Поява і широке впровадження транзисторів, які разом з мініатюрними пасивними елементами утворюють якісний стрибок у мініатюризації пристроїв електроніки, сприяють підвищенню надійності, економічності, зниженню габаритів і маси. Актуалізуються функціонально-вузловий метод конструювання електронної техніки: не з окремих радіодеталей, а з уніфікованих функціональних вузлів – підсилювачів, генераторів, перетворювачів, тригерів тощо. Застосовуються модулі (мікромодулі) із щільністю упакування 2 елементи на 1 см³.
3. 70-ті роки ХХ ст. – етап мікроелектроніки. Перехід до застосування інтегральних схем (ІС). «Схема» в цьому терміні набуває нового значення: це пристрій, вузол. «Інтегральна» вказує на об'єднання великої кількості електрично з'єднаних елементів у одному виробі (корпусі). В ІС зникає необхідність застосування численних паяних з'єднань, які знижують надійність; зменшуються габарити і маса, а відтак вартість електронних виробів, оскільки зменшується кількість складальних і монтажних операцій. ІС на цьому етапі містять у собі 10-40 еквівалентних елементів (біполярних транзисторів, резисторів, конденсаторів, МДН-структур тощо). Кожна інтегральна схема виконує порівняно просту закінчену функцію (підсилювач, формувач, логічний елемент, тригер, лічильник тощо) і оформляється в автономному корпусі. Подальший розвиток мікромініатюризації до 1000 елементів на кристалі.
© Опанасюк А.С.
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
4. 80-ті роки ХХ ст. – етап комплексної мікромініатюризації електронної техніки,
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
4. 80-ті роки ХХ ст. – етап комплексної мікромініатюризації електронної техніки,
5. 90-ті роки ХХ ст. – оголошений етап так званої функціональної мікроелектроніки. Втім, на пострадянському просторі внаслідок великих політико-економічних зрушень цей етап був значною мірою провалений, хоча світова електроніка продовжувала неухильно розвиватися. Елементна база цього етапу – ІС, які функціонують на базі нових фізичних явищ і принципів (оптоелектроніка, акустоелектроніка, хемоелектроніка, магнітоелектроніка, поляроніка тощо). Особливістю елементів функціональної мікроелектроніки є застосування середовищ з розподіленими параметрами, в яких не вдається виділити окремі області, що виконують функції звичайних радіоелементів. Тому зрештою це електронні схеми, які не містять елементів і міжз’єднань у звичайному розумінні. Такі схеми можна характеризувати лише в цілому з огляду на функцію, що ними виконуються, причому вони можуть мати такі характеристики, яких не мають звичайні радіосхеми.
© Опанасюк А.С.
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
Мікроелектронний виріб – електронний пристрій з високим ступенем інтеграції (об'єднання)
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
Мікроелектронний виріб – електронний пристрій з високим ступенем інтеграції (об'єднання)
Інтегральна схема (ІС) – мікроелектронний виріб, який виконує певну функцію перетворення та обробки сигналів і має високу щільність упакування електрично з'єднаних елементів (більше ніж 5 елементів на 1 см³). З точки зору виготовлення і експлуатації ІС розглядається як єдине ціле і складається з елементів та компонентів.
Елемент ІС – частина ІС, що реалізує функцію будь-якого радіоелемента (транзистор, діод, резистор, конденсатор). Він не може бути відділеним від ІС як самостійний виріб і виконаний у кристалі ІС. Наприклад, елементами ІС є біполярні транзистори і діоди у напівпровідникових мікросхемах, плівкові резистори в гібридних мікросхемах.
Компонент ІС – частина ІС, яка реалізує функцію будь-якого електрорадіоелемента. Однак компонент є самостійним виробом, що виготовляється окремо від ІС і може бути відділений від ІС. Наприклад, біполярні транзистори і діоди в гібридних ІС.
Напівпровідникова ІС – це ІС, у якої всі елементи і міжз’єднання виконані в об'ємі і на поверхні напівпровідникової пластини (рис. ).
Структура напівпровідникової ІС
© Опанасюк А.С.
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
Плівкова ІС - це ІС, у якої всі елементи і
ОСНОВИ МІКРОЕЛЕКТРОНІКИ
Плівкова ІС - це ІС, у якої всі елементи і
Гібридна ІС являє собою комбінацію плівкових пасивних елементів і активних компонентів, розміщених на спільній діелектричній підкладці (рис. ).
Суміщена ІС − це мікросхема, в якій активні елементи розміщені в об'ємі напівпровідникового кристала, а пасивні, виготовлені за плівковою технологією, наносяться на попередньо ізольовану діелектриком поверхню напівпровідникового кристала (рис. ).
Структура ГІС
© Опанасюк А.С.
ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ ІС
Корпус ІС – призначений для захисту ІС від зовнішніх
ЕЛЕМЕНТИ КОНСТРУКЦІЇ ІС
Корпус ІС – призначений для захисту ІС від зовнішніх
Підкладка ІС – заготовка, призначена для виготовлення на ній елементів гібридних ІС, міжз’єднань і контактних площадок.
Напівпровідникова пластина − заготовка з напівпровідникового матеріалу, яка застосовується для виготовлення напівпровідникових інтегральних схем (рис. поз. 1).
Кристал ІС, чіп – частина напівпровідникової пластини (прямокутник 5х5 мм), у об'ємі і на поверхні якої сформовані елементи ІС, міжз’єднання і контактні майданчики (рис. поз. 2).
Контактні майданчики – металізовані ділянки на підкладці або кристалі, призначені для приєднання до виводів корпуса ІС, а також для контролю її електричних параметрів і режимів (рис. поз. 3).
Мікроскладання – мікроелектронний виріб, який виконує певну функцію і складається з елементів, компонентів і інтегральних схем (корпусних і безкорпусних) з метою мікромініатюризації електронної техніки.
Мікроблок – мікроелектронний виріб, який, окрім мікроскладань, містить ще інтегральні схеми і компоненти.
Серія ІС – це сукупність ІС, які можуть виконувати різноманітні функції, але мають єдине конструктивно-технологічне використання і призначені для спільного застосування (напр., серія 133, серія 155, серія 140).
Напівпровідникова пластина, чіп, контактний майданчик
© Опанасюк А.С.
КЛАСИФІКАЦІЯ IC
1. За технологією виготовлення ІС поділяють на:
напівпровідникові;
плівкові;
гібридні.
2. За функціональними призначеннями:
аналогові
КЛАСИФІКАЦІЯ IC
1. За технологією виготовлення ІС поділяють на:
напівпровідникові;
плівкові;
гібридні.
2. За функціональними призначеннями:
аналогові
цифрові (ЦІС).
3. За ступенем інтеграції, який оцінюється показником k = lgNe,
де Ne – число елементів і компонентів у складі ІС:
малої інтеграції:
Ne ≤ 10, k = 1,
10 < Ne ≤ 100, k = 2;
середньої інтеграції:
100 < Ne ≤ 1000, k = 3;
великі інтегральні схеми (ВІС):
1000 < Ne ≤ 10000, k = 4;
надвеликі інтегральні схеми (НВІС):
10000 < Ne ≤ 100000, k = 5.
4. За функціональними можливостями:
універсальні;
спеціалізовані.
5. За типом основного активного елемента:
ІС на біполярних транзисторах;
ІС на уніполярних транзисторах (МДН, КМДН).
6. За конструктивним виконанням:
корпусні;
без корпусні.
© Опанасюк А.С.
СИСТЕМА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ІС
Упроваджена на підставі ГОСТ 17021-75
1-й елемент: 1, 5,
СИСТЕМА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ІС
Упроваджена на підставі ГОСТ 17021-75
1-й елемент: 1, 5,
2, 4, 8 - гібридні ІС;
3 - інші (плівкові, вакуумні).
2-й елемент
Означає порядковий номер розробки (точніше, даної серії). Може містити 2-3 цифри.
3-й елемент: ЛА – логічний елемент І – НЕ; ЕН – стабілізатор напруги; ТВ – JК тригер; ТМ – D-тригер; ТМ − D-тригер; ТР – RS-тригер; ІP – регістр; ІE – лічильник; СА – компаратор; ПВ – АЦП; ПА – ЦАП; УВ – підсилювач ВЧ; УР – підсилювач проміжної частоти; УН – підсилювач НЧ; УВ – відеопідсилювач; УЕ – емітерний повторювач; ФВ – фільтр ВЧ; ФН – фільтр НЧ; ГС – генератор синусоїдних сигналів.
© Опанасюк А.С.
ГІБРИДНІ IC
Основою мікроелектроніки є метод інтеграції (об'єднання) елементів. При цьому сукупність
ГІБРИДНІ IC
Основою мікроелектроніки є метод інтеграції (об'єднання) елементів. При цьому сукупність
Застосовуються дві основні технології виготовлення ІС – гібридна і напівпровідникова.
До технології виготовлення ІС ставлять 2 суперечливі вимоги:
1 Підвищений ступінь інтеграції (щільності упакування).
2 Необхідно мати універсальні ІС.
Втім, збільшення ступеня інтеграції ІС обмежує сферу її застосування, тобто призводить до зниження універсальності схеми.
Наявність двох технологій – гібридної і напівпровідникової – дещо розв'язує цю суперечність. Максимальну щільність упакування дає напівпровідникова технологія, проте вона є складною, і властивості елементів, виготовлених за нею, не завжди задовольняють вимогам ТУ (наприклад, розкид параметрів і т. ін.) Гібридна технологія є більш економною і пристосованою до спеціальних прецизійних пристроїв, дозволяє одержати ІС із кращими властивостями, хоча при цьому з низьким ступенем інтеграції.
Варто пам'ятати, що, крім напівпровідникових і гібридних ІС, існують ще й плівкові ІС.
Плівкова ІС – це така, у якої елементи і міжз'єднання виготовляються з плівок необхідної форми з різними електрофізичними властивостями і розміщуються на поверхні діелектричної підкладки або діелектричної плівки. Однак плівкова технологія не дозволяє виготовляти активні елементи із задовільними параметрами. Відтак чисто плівкові ІС – це пасивні схеми (переважно резистивні розподільники напруги, набір резисторів і конденсаторів, резистивно-ємнісні схеми). Тому всі переваги плівкової технології застосовуються у високопрецизійних гібридних ІС.
© Опанасюк А.С.
ГІБРИДНА ТЕХНОЛОГІЯ
Гібридна технологія полягає у наступному (рис.). На відшліфовану діелектричну підкладку
ГІБРИДНА ТЕХНОЛОГІЯ
Гібридна технологія полягає у наступному (рис.). На відшліфовану діелектричну підкладку
Розрізняють два різновиди плівкових ІС:
товстоплівкові, у яких товщина нанесених плівок d > 10 мкм;
тонкоплівкові, у яких d ≤ 1-2 мкм.
Нанесення резистивних і провідникових плівок здійснюється через випарювання у вакуумі різноманітних матеріалів за допомогою трафаретів: ніхрому, двоокису олова і т.ін.
Плівкові резистори (рис.) мають значно більший діапазон номінальних значень і менший розкид параметрів порівняно з дифузійними резисторами (виготовленими за напівпровідниковою технологією).
Опір плівкового резистора залежить від товщини і ширини плівки, її довжини і матеріалу. Для створення більших опорів застосовуються з'єднання кількох плівок, резистори зигзагоподібної форми тощо.
Плівкові резистори:
1 – резистивна плівка (ніхром);
2 – провідникова плівка (алюміній);
3 – діелектрична підкладка
© Опанасюк А.С.
ПЛІВКОВІ КОНДЕНСАТОРИ
Плівкові конденсатори створюються шляхом почергового нанесення на діелектричну підкладку провідникових
ПЛІВКОВІ КОНДЕНСАТОРИ
Плівкові конденсатори створюються шляхом почергового нанесення на діелектричну підкладку провідникових
Плівкова технологія дозволяє виконувати також індуктивності (у тому числі і трансформатори) у вигляді плоских спіралей прямокутної форми (рис. 2). На площі, яка не перевищує 25 мм², можна одержати індуктивність L ≤ 0,5 мкГн. Наноситься також феромагнітна плівка для формування осердя.
Плівковий конденсатор
Плівкова котушка індуктивності
© Опанасюк А.С.
ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ IC
Напівпровідникова (монолітна, твердотільна) технологія більш придатна для масового виробництва
ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ IC
Напівпровідникова (монолітна, твердотільна) технологія більш придатна для масового виробництва
Усі елементи напівпровідникових ІС виконані всередині напівпровідникового кристала – чіпа.
Товщина чіпа – 200-300 мкм, горизонтальні розміри – від 1,5⋅1,5 мм до 6,0⋅6,0 мм.
Планарно-дифузійна технологія виготовлення біполярних напівпровідникових інтегральних схем
На кремнієвому кристалі (рис.) створюється тонкий шар двоокису SiO2. На нього наноситься шар 1 фоторезиста. Це речовина, яка під дією опромінення стає кислотостійкою. Фоторезист опромінюється ультрафіолетовими променями через фотошаблон 3 (фотопластинка з відповідним рисунком із прозорих і непрозорих ділянок). Опромінені ділянки 5 витравлюються травником. Цей процес називається фотолітографією. На ділянках 5 утворюються вікна, через які здійснюється процес дифузії донорних атомів із нагрітого газу 6.
Технологія виготовлення біполярних структур ІС
© Опанасюк А.С.
ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ IC
Таким чином, у кремнієвому кристалі формуються n – області
ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ IC
Таким чином, у кремнієвому кристалі формуються n – області
Планарно-дифузійна технологія має такі недоліки:
нерівномірний розподіл домішок у областях;
нерівномірний опір колектора і збільшення його значення;
відсутні чіткі межі переходів, що призводить до зменшення напруги пробою між колектором і підкладкою;
підкладка дуже впливає на електричні параметри транзистора ІС.
Натомість біполярні інтегральні транзистори, виготовлені за планарно-епітаксійною технологією, відзначаються рівномірним розподілом домішок (рис. ).
У них на p-підкладці вирощується колектор n - типу. Для зменшення опору колектора, а отже, зниження втрат потужності і ступеня впливу підкладки створюють прихований n+- шар, який має менший порівняно з епітаксійним n - шаром опір. Цей прихований шар створюється за допомогою додаткової дифузії донорних домішок у відповідні ділянки підкладки.
Планарно-епітаксійна біполярна структура
© Опанасюк А.С.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ МДН- СТРУКТУР
Послідовність операцій цієї технології показана на рис.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНИХ МДН- СТРУКТУР
Послідовність операцій цієї технології показана на рис.
Технологія виготовлення МОН (МДН) - структур
© Опанасюк А.С.
ІЗОЛЯЦІЯ
Усі елементи напівпровідникових інтегральних схем містяться в єдиному кристалі. Тому ізоляція
ІЗОЛЯЦІЯ
Усі елементи напівпровідникових інтегральних схем містяться в єдиному кристалі. Тому ізоляція
1. Ізоляція за допомогою p-n – переходу (рис. а). Перехід зміщується у зворотному напрямі за допомогою негативного потенціалу (порядку кількох вольтів), який стало подається на підкладку. Перехід має дуже високий опір (кілька мегомів). Це зумовлене застосуванням кремнію з шириною забороненої зони ∆W=1,12 еВ.
Ізоляція цього виду найбільш проста і дешева. У «кишенях» в подальшому формуються активні та пасивні елементи.
2. Ізоляція за допомогою шару діелектрика (рис. б). Між «кишенями» і кристалом кремнію утворюють тонкий діелектричний шар двоокису кремнію SiO2. Якість ізоляції поліпшується, але виготовлення ускладнюється. Порівняно з попереднім способом ізоляції зменшується паразитна ємність між «кишенею» і кристалом.
Різновиди ізоляції напівпровідникових ІС
© Опанасюк А.С.
БІПОЛЯРНІ ТРАНЗИСТОРИ
При виготовленні транзисторів напівпровідникових ІС, як правило, використовується кремнієва підкладка
БІПОЛЯРНІ ТРАНЗИСТОРИ
При виготовленні транзисторів напівпровідникових ІС, як правило, використовується кремнієва підкладка
У інтегральних біполярних транзисторів, як правило, відсутнє джерело зміщення бази. Отже, для них режим відсічки – це активний режим при малих струмах (IK< IKmin, рис.).
Прохідні характеристики інтегральних біполярних транзисторів
© Опанасюк А.С.
БАГАТОЕМІТЕРНІ ТРАНЗИСТОРИ
Чотирьохемітерні біполярні транзистори з об'єднаними колекторами і базами – це
БАГАТОЕМІТЕРНІ ТРАНЗИСТОРИ
Чотирьохемітерні біполярні транзистори з об'єднаними колекторами і базами – це
Окрім багатоемітерних, у напівпровідникових ІС поширені і багатоколекторні транзистори. Структура їх ідентична до багатоемітерних транзисторів, просто емітери стають колекторами, а колектор – емітером.
Супербета - транзистори
За рахунок надзвичайно тонкої бази (l = 0,2 - 0,3 мкм) коефіцієнт β цих транзисторів становить декілька тисяч. Однак напруга пробою у цих транзисторів UKпроб ≤ 1,5-2 В. При великих напругах настає пробій змикання.
Багатоемітерний транзистор
© Опанасюк А.С.
БТ З БАР'ЄРОМ ШОТТКІ
Для підвищення швидкодії транзистора у ключовому режимі (зниження
БТ З БАР'ЄРОМ ШОТТКІ
Для підвищення швидкодії транзистора у ключовому режимі (зниження
Діод Шотткі побудований на основі контакту «метал-напівпровідник» і має випрямні властивості. У цій конструкції діод Шотткі створюється у місці контакту металу з високоомною колекторною областю. У режимі відсічки і активному режимі потенціал колектора більший за потенціал бази (ϕК>ϕБ), діод Шотткі закритий, і транзистор із бар'єром Шотткі працює як звичайний біполярний транзистор. У режимі насичення ϕК<ϕБ діод Шотткі відкривається, основна частина базового струму протікає у колектор через відкритий діод. Тому надлишковий заряд у базі не накопичується, і через це при вимкненні транзистора (при переході з режиму насичення до режиму відсічки або активного режиму) буде відсутньою стадія розсмоктування надлишкового заряду у базі.
Транзистор з бар'єром Шотткі
© Опанасюк А.С.
МОН (МДН)- ТРАНЗИСТОРИ
Інтегральні МДН - структури найчастіше виготовляються з індукованим каналом. З цією
МОН (МДН)- ТРАНЗИСТОРИ
Інтегральні МДН - структури найчастіше виготовляються з індукованим каналом. З цією
У деяких ІС застосовують пари МОН (МДН)-транзисторів з каналами n - і p - типу на одному кристалі. Такі пари називаються комплементарними транзисторами (КМОН, КМДН). Вони відрізняються надзвичайно малим споживанням струму (рис. 2).
Інтегральний МДН транзистор
Інтегральна КМДН-структура
© Опанасюк А.С.
ДІОДИ
Замість діодів застосовуються біполярні транзистори у діодному вмиканні.
Існує п'ять варіантів
ДІОДИ
Замість діодів застосовуються біполярні транзистори у діодному вмиканні.
Існує п'ять варіантів
У цих варіантах різною є пробійна напруга. У варіантах 1, 3 і 4 Uпроб = (5-7) В. У варіантах 2 і 5 Uпроб = (20-50) В. У варіантах 1 і 4 зворотні струми малі, бо площа емітерного переходу менша за площу колекторного. Найбільший зворотний струм у схемі 3 за рахунок паралельного вмикання переходів.
Найбільшу швидкодію виявляє варіант 1 (час перемикання – одиниці наносекунд). У варіанті 4, де також застосовується тільки емітерний перехід, час перемикання в кілька разів вищий. Обидва варіанти мають мінімальну ємність (частки пФ). Варіанти 1 і 4 застосовуються у швидкодійних низьковольтних схемах. Варіант 3 має максимальний час перемикання (до 100 нс) і дещо більшу ємність.
Найчастіше застосовуються варіанти 1, 4. Варіант 1 у прямому вмиканні використовується як стабілізатор для стабілізації 0,7 В (або як напруги, кратної 0,7 В, при послідовному з'єднанні таких діодів).
Інтегральні діоди
© Опанасюк А.С.
РЕЗИСТОРИ
Так звані дифузійні резистори одержують з бази інтегрального біполярного транзистора (рис.).
РЕЗИСТОРИ
Так звані дифузійні резистори одержують з бази інтегрального біполярного транзистора (рис.).
Номінал опору перебуває в межах десятків Ом – десятків кОм, розсіювана потужність становить 0,1 Вт, допуск номіналу – 15 - 20%. На відміну від звичайних активних опорів дифузійні резистори є частотозалежними з причини впливу бар'єрної ємності ізолюючого – переходу.
У напівпровідникових ІС застосовуються і т. зв. квазілінійні резистори на МДН – транзисторах з індукованим каналом (рис.). У них використовується ділянка вихідної (стокової) характеристики до настання перекриття каналу. Змінюючи величину напруги Uз, ми перестроюємо квазілінійний резистор. Опір таких елементів набуває значень від сотень Ом до десятків кОм.
Можуть застосовуватися також т.зв. пінч-резистори, в яких реалізується структура польового транзистора з керувальним p–n переходом.
Напівпровідниковий інтегральний резистор
Квазілінійні МДН резистори
© Опанасюк А.С.
КОНДЕНСАТОРИ
Найчастіше застосовуються дифузійні конденсатори, в яких основним параметром є бар'єрна ємність
КОНДЕНСАТОРИ
Найчастіше застосовуються дифузійні конденсатори, в яких основним параметром є бар'єрна ємність
Ємність цих елементів набуває значень від 500 до 1500 пФ з допуском ±20%. Номінал ємності визначає фіксована зворотна напруга. Дифузійні конденсатори можуть працювати і як конденсатори змінної ємності: змінюючи зворотну напругу від 1 до 10 В, змінюють ємність у 2-2,5 раза.
У напівпровідникових ІС застосовують МОН– конденсатори (т. зв. металооксидні конденсатори) (рис.).
Однією обкладкою є дифузійний шар n+, на якому створюється плівка SiO2. Поверх цього шару наноситься алюмінієва плівка, яка відіграє роль другої обкладки. Ємність С ≤ 500 пФ, допуск ±25%. У таких конденсаторах, на відміну від дифузійних, немає необхідності строго дотримуватися полярності вмикання. Крім того, в них відсутня нелінійна залежність ємності від напруги.
Дифузійний конденсатор
МОН конденсатор
© Опанасюк А.С.
ІС З ІНЖЕКЦІЙНИМ ЖИВЛЕННЯМ
Традиційними недоліками біполярних ІС є:
мала щільність упакування;
висока розсіювальна
ІС З ІНЖЕКЦІЙНИМ ЖИВЛЕННЯМ
Традиційними недоліками біполярних ІС є:
мала щільність упакування;
висока розсіювальна
Ці недоліки подолані в ІС з інжекційним живленням. Ці схеми – насамперед логічні елементи, побудовані відповідно до принципу інжекційного живлення. Вони називаються інтегральною інжекційною логікою (ІІЛ або І²Л). Застосовуються в ВІС, зокрема у мікропроцесорах (серії К 582, К584). І²Л - елементи не мають аналогів у дискретних транзисторних схемах. За щільністю упакування вони перевищують навіть МОН-структури, а за рівнем розсіюваної потужності наближається до КМОН - структур. При цьому зберігається висока швидкодія, властива біполярним ІС. Основою І²Л елемента є схема рис. Елемент являє собою структуру, що складається з двох фізично об'єднаних транзисторів: горизонтального p-n-p і вертикального n-p-n. Емітерна область p-n-p − транзистора називається інжектором і підкладається до позитивного полюса джерела живлення (+Е). Від одного інжектора можуть живитися декілька схем. Вертикальний n-p-n − транзистор має кілька колекторів, які служать вихідними виводами логічного елемента. Особливості конструкції: спільна область n – типу є водночас базою p-n-p транзистора та емітером n-p-n − транзистора і підключається до корпуса; спільна область p – типу служить колектором p-n-p − транзистора і базою n-p-n − транзистора. За такої фізичної структури не потрібна ізоляція між окремими елементами І²Л, оскільки вони мають спільну n – область. Через це досягається висока щільність упакування (10000 елементів на кристалі). Весь елемент займає площу, що дорівнює площі одного багатоемітерного транзистора. Зображений на рис. типовий елемент І²Л – це логічний елемент НІ (ключ – інвертор).
Елемент І²Л
© Опанасюк А.С.
ІС З ІНЖЕКЦІЙНИМ ЖИВЛЕННЯМ
Його електричну схему можна подати у вигляді пари
ІС З ІНЖЕКЦІЙНИМ ЖИВЛЕННЯМ
Його електричну схему можна подати у вигляді пари
Величина Е = 1,0 - 1,5 В. Через це логічні рівні схеми малі і становлять: U1 = 0,75 В; U0 = 0,05 В. І²Л-елемент працює у позитивній логіці. Якщо Uвх =U1 = 0,75 В, то багатоколекторний транзистор V2 відкритий, струм IГ = IК1 тече в його базу, насичуючи прилад. При цьому на всіх колекторах V2 буде низький потенціал: Uвх = U0 = 0,05 В. Якщо ж Uвх = U0 = 0,05 В, то транзистор V2 закривається, і струм IГ =IК1 потече у вхідне коло. На виході І²Л-інвертора буде Uвх = U1 = 0,75 В – високий потенціал.
Описаний І²Л-елемент є будівельною «цеглиною» більш складних логічних елементів.
© Опанасюк А.С.