Кровообіг. (Лекція 9)

Август 2, 2022

Главная
Биология
Кровообіг. (Лекція 9)

Содержание

2. МЕТА Освітня: дати систематизовані основи наукових знань із фізіології кровообігу, розкрити механізм кровообігу. Охарактеризувати поняття атоматія,
3. Безперервний рух крові по замкнутій системі кровоносних судин за рахунок рушійної сили серця, називається кровообігом. Морфо-функціональні
4. Будова серця людини
5. Клапанна система серця
6. Кровопостачання серця, його вікові особливості і порушення
7. Схема потенціалу дії скоротливих кардіоміоцитів: 0 - фаза швидкої деполяризації; 1 - швидка початкова реполяризація; 2
8. Поняття “збудливість” і “рефрактерність” серця. Зміни збудливісті серця при збудженні. 0 - швидка деполяризація; 1 -
9. Автоматія серця - це здатність серця ритмічно скорочуватись без будь-яких зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що
10. Провідність – здатність серцевого м’язу проводити збудження. 1 - сино-атріальний вузол або вузол Кейт-Фляка 2- атріовентрикулярний
11. Скоротливість – здатність змінювати свою форму і величину під дією подразника, а також розтягуючої сили або
12. Серцевий цикл.
13. Об’єми і ємності шлуночків 1. Систолічний (ударний) об’єм серця (СО) – об’єм крові, що викидається шлуночками
14. 6. Хвилинний об’єм крові = СО * ЧСС = 4-4,5 л/хв. у жінок і 4,5-5 л/хв.
16. Як накладаються і що відображають стандартні відведення? Їх запропонував у 1913 році Ейнтховен. I відведення –
17. НЕЙРО-ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ Гуморальна регуляція Адреналін Ацетилхолін
19. САМОРЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ Закон Франка-Старлінга: сила скорочення волокон міокарда залежить від їх кінцево-діастолічної довжини. З закону
20. Ефект Анрепа - збільшення тиску в аорті веде до зростання сили серцевих скорочень. Підвищення тиску в
21. Внутрішньосерцева нервова регуляція. Власна нервова регуляція серця здійснюється метасимпатичною нервовою системою, нейрони якої розміщуються в інтрамуральних
22. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГУЛЯТОРНИХ ВПЛИВІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НА СЕРЦЕ Вперше вплив блукаючих нервів на серце виявили брати
23. Вплив на серце подразнення симпатичних нервів вперше дослідив Ціон (І867). Цей вплив має протилежну направленість порівняно
24. РЕФЛЕКТОРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ З ЕКСТРАКАРДІАЛЬНИХ РЕЦЕПТОРІВ Рефлекс Гольца - легеньке постукування по черевних органах жаби
25. Рефлекси з рецепторів легеневої тканини. Вплив дихання на серце виражається давно відомим явищем дихальної аритмії. Дихальна
27. Скачать презентацию

Слайд 2

МЕТА
Освітня: дати систематизовані основи наукових знань із фізіології кровообігу, розкрити механізм

кровообігу. Охарактеризувати поняття атоматія, провідність серцевого м’яза. Сконцентрувати увагу на механізмах регуляції кровообігу. Розкрити можливості використання конкретних знань у професійній діяльності.
Виховна: формувати в майбутніх фахівців певні морально-духовні якості безпосередньо через зміст навчального матеріалу й налаштування студентів на конкретну пізнавальну діяльність.
Розвиваюча: забезпечити оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості
Організуюча: мобілізації студентів на навчальну діяльність.
Мотиваційна: спонуканні студентів до навчальної самостійної діяльності щодо оволодіння знаннями, навичками і вміннями, до постійного пошуку нових знань, розвитку і формування позитивних інтересів та стимулювати інтереси й позитивні мотиви до навчання, розкрити особливості імунітету при м'язовій роботі. Гедоністична: викликати позитивні емоції, естетичну насолоду від процесу здобування знань і змісту лекційного матеріалу, спілкування з лектором і загалом викликати задоволення.

Слайд 3

Безперервний рух крові по замкнутій системі кровоносних судин за рахунок рушійної

сили серця, називається кровообігом.

Морфо-функціональні особливості системи кровообігу людини.

Слайд 4

Будова серця людини

Слайд 5

Клапанна система серця

Слайд 6

Кровопостачання серця, його вікові особливості і порушення

Слайд 7

Схема потенціалу дії скоротливих кардіоміоцитів:
0 - фаза швидкої деполяризації;
1 -

швидка початкова реполяризація;
2 - повільна реполяризація (плато);
3 - швидка кінцева реполяризація;
4 - мембранний потенціал спокою.

Електрофізіологічні властивості клітин скоротливого міокарда.

Na+

Сl- і К+

Са2+

К+

Слайд 8

Поняття “збудливість” і “рефрактерність” серця. Зміни збудливісті серця при збудженні.
0 -

швидка деполяризація;
1 - швидка початкова реполяризація;
2 - повільна реполяризація (плато);
3 - швидка кінцева реполяризація;
4 - абсолютна рефрактерність;
5 - відносна рефрактерність;
6 - вразливий період; м'яз скорочується навіть на підпорогові подразнення
7 - фаза екзальтації.

Співвідношення між потенціалом дії, скороченням та збудливістю скоротливого міокарду:

Слайд 9

Автоматія серця - це здатність серця ритмічно скорочуватись без будь-яких

зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що виникають у самому серці.
Автоматизмом володіють самі м’язові волокна серця, але не всі, а тільки атипічні, з яких побудована провідна система.

Збудливість - це здатність серця переходити зі стану спокою до робочого стану під впливом різних подразників (механічних, хімічних, електричних). Наприклад, після зупинки серця його функцію можна знову відновити, ритмічно натискуючи руками на грудну клітку.

Основні фізіологічні властивості серцевого м’язу.

Слайд 10

Провідність – здатність серцевого м’язу проводити збудження.
1 - сино-атріальний вузол

або вузол Кейт-Фляка
2- атріовентрикулярний або передсердно-шлуночковий, або вузол Ашоф-Тавара
3- пучок Гіса
4- ніжки Гіса
5- волокна Пуркіньє 6- пучок Бахмана

Слайд 11

Скоротливість – здатність змінювати свою форму і величину під дією подразника,

а також розтягуючої сили або крові. Скорочення серця підлягає закону “все або нічого” – тобто на дію підпорогового подразника серце не відповідає, а на порогові і над порогові подразники реагує максимальним скороченням.

Слайд 12

Серцевий цикл.

Слайд 13

Об’єми і ємності шлуночків
1. Систолічний (ударний) об’єм серця (СО) – об’єм

крові, що викидається шлуночками при кожному скороченні.
СО = 65-80мл
При фізичному навантаженні СО може зрости у 2 рази.
2. Кінцево-діастолічний об’єм (КДО) – кількість крові, яка міститься в шлуночку перед систолою. КДО = 130-140 мл. При фізичному навантаженні може зрости на 30-40 мл – резервний діастолічний об’єм.
3. Кінцево-систолічний об’єм – кількість крові яка залишається у шлуночку в кінці систоли. КСО = 60-70 мл.
4. Резервний систолічний об’єм – КСО при максимальному скороченні. РСО = 30-40 мл.
5. Залишковий об’єм – Кількість крові, що залишається в шлуночках після вигнання. ЗО = 40 мл.

Слайд 14

6. Хвилинний об’єм крові = СО * ЧСС = 4-4,5 л/хв.

у жінок і 4,5-5 л/хв. у чоловіків.
7. Систолічний (серцевий) індекс – відношення ХОК до площі поверхні тіла. СІ = 2,5-3 л/м2.
8. Індекс кровозабезпечення організму – відношення ХОК до маси тіла в кг. ІК = 55-60 мл/кг*хв.

Слайд 15

Слайд 16

Як накладаються і що відображають стандартні відведення?
Їх запропонував у 1913 році

Ейнтховен.
I відведення – (+) ліва рука – (-) права рука;
ІІ відведення – (+) ліва нога –(-) права рука;
ІІІ відведення – (+) ліва нога –(-) ліва рука.

Для запису цих відведень електроди накладають на праву руку (червоне маркування) на ліву руку (жовте маркування) і на ліву ногу (зелене маркування). Ці електроди попарно підключаються до електрокардіографа. Четвертий електрод встановлюється на праву ногу для підключення заземлення (чорне маркування).

Слайд 17

НЕЙРО-ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ
Гуморальна регуляція
Адреналін
Ацетилхолін

Слайд 18

Слайд 19

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ
Закон Франка-Старлінга: сила скорочення волокон міокарда залежить від їх

кінцево-діастолічної довжини.
З закону серця витікає, що збільшене заповнення серця кров'ю веде до зростання сили серцевих скорочень.
Зменшення сили скорочення міокарда спостерігається при його розтягненні більше ніж на 25 % вихідної довжини

Слайд 20

Ефект Анрепа - збільшення тиску в аорті веде до зростання сили

серцевих скорочень.
Підвищення тиску в аорті веде до збільшення коронарного кровотоку і покращення метаболізму міокарда і як наслідок посилення скорочення.

Феномен Боудічі
Якщо вирізати з серця (шлуночка чи передсердя) смужку міокарда і подразнювати електричними імпульсами однакової сили, то перше подразнення викличе невелике скорочення, друге - більше, трете - ще більше і т.д. аж до досягнення максимальної величини скорочення.
Це явище в 1871 p. відкрив Боудіч і воно отримало назву "драбини Боудіча".

Міжклітинна регуляція.
У серцевому м'язі міжклітинна регуляція пов'язана з наявністю вставних дисків - нексусів, які забезпечують транспорт необхідних речовин, з'єднання міофібрилів, перехід збудження з клітини на клітину.

Слайд 21

Внутрішньосерцева нервова регуляція.
Власна нервова регуляція серця здійснюється метасимпатичною нервовою системою, нейрони

якої розміщуються в інтрамуральних гангліях серця.
Метасимпатична нервова система, володіє повним набором функціональних елементів необхідних для самостійної рефлекторної діяльності сенсорними клітинами, інтернейронами, руховими нейронами.

Слайд 22

ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГУЛЯТОРНИХ ВПЛИВІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НА СЕРЦЕ
Вперше вплив блукаючих нервів

на серце виявили брати Вебери (І845).
Вони встановили, що стимулювання цих нервів зменшує частоту серцевих скорочень і послаблює їх силу.
Як було показано пізніше, подразнення блукаючого нерва
сповільнює серцевий ритм - негативний хронотропний ефект
і зменшує силу серцевих скорочень - негативний інотропний ефект,
знижує збудливість серцевого м’яза - негативний батмотропний ефект;
зменшує швидкість проведення збудження в серці - негативний дромотропний ефект.

Слайд 23

Вплив на серце подразнення симпатичних нервів вперше дослідив Ціон (І867).
Цей вплив

має протилежну направленість порівняно з подразненням блукаючих нервів і проявляється
почащенням серцевих скорочень - позитивний хронотропний ефект;
підсиленням скорочення міокарда - позитивний інотропний ефект;
покращенням проведення збудження в серці - позитивний дромотропний ефект;
підвищенням збудливості серця - позитивний батмотропний ефект.

Слайд 24

РЕФЛЕКТОРНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯ З ЕКСТРАКАРДІАЛЬНИХ РЕЦЕПТОРІВ
Рефлекс Гольца - легеньке постукування

по черевних органах жаби викликає уповільнення скорочень серця або навіть його зупинку, у людини – сильний удар по животу (аферентні імпульси по черевним нервам до спинного мозку, потім до ядер блукаючого нерва, звідти по еферентним волокнам до серця.
До рефлексів з рецепторів трійчастого нерва (його очної гілки) відноситься брадикардія, що викликається натискуванням на очні яблука (рефлекс Даніні-Ашнера).

Слайд 25

Рефлекси з рецепторів легеневої тканини.
Вплив дихання на серце виражається давно

відомим явищем дихальної аритмії.
Дихальна аритмія була відкрита Людвігом в 1847 p. Вплив дихання на серце проявляється почащенням серцевих скорочень на вдиху і їх сповільнення на видиху.

Кровообіг. (Лекція 9)

Содержание

МЕТАОсвітня: дати систематизовані основи наукових знань із фізіології кровообігу, розкрити механізм

Безперервний рух крові по замкнутій системі кровоносних судин за рахунок рушійної

Будова серця людини

Клапанна система серця

Кровопостачання серця, його вікові особливості і порушення

Схема потенціалу дії скоротливих кардіоміоцитів:0 - фаза швидкої деполяризації; 1 -

Поняття “збудливість” і “рефрактерність” серця. Зміни збудливісті серця при збудженні.0 -

Автоматія серця - це здатність серця ритмічно скорочуватись без будь-яких

Провідність – здатність серцевого м’язу проводити збудження. 1 - сино-атріальний вузол

Скоротливість – здатність змінювати свою форму і величину під дією подразника,

Серцевий цикл.

Об’єми і ємності шлуночків1. Систолічний (ударний) об’єм серця (СО) – об’єм

6. Хвилинний об’єм крові = СО * ЧСС = 4-4,5 л/хв.

Як накладаються і що відображають стандартні відведення?Їх запропонував у 1913 році

НЕЙРО-ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯГуморальна регуляція Адреналін Ацетилхолін

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЯЗакон Франка-Старлінга: сила скорочення волокон міокарда залежить від їх