Фома Аквінський (1225-1274)
Тома (Фома) Аквінський, відомий як «Ангелічний доктор» – видатний середньовічний філософ, представник золотої доби схоластики (середня схоластика), богослов,систематизатор ортодоксальної схоластики, засновник одного з двох пануючих її напрямів – томізму. Походить з графського роду. Виховувався та навчався у бенедиктинському монастирі Монтекассіно, а вищу освіту отримав у Неаполітанському університеті (1239–1243 pp.). Саме у цей час він робить свій вибір на користь домініканського братерства .Незважаючи на заперечення родини, Фома у 1244 р. вступив до домініканського ордену. Завершує навчання під керівництвом Альберта фон Больштедта (Альберт Великий) в університетах Парижу (1245–1248 pp.) і Кельну (1248–1252 pp.). Викладав у Парижі, Римі, Неаполі. З 1259 р. повертається до Італії, де веде богословську і викладацьку роботу в папській курії до 1269 р. У 1269–1272 pp. очолював у Паризькому університеті боротьбу з авероїстами на чолі з Сігером Брабантським, і хоча він вийшов з дебатів переможцем, його фізичні сили були значно підірвані. Він знову повертається у Неаполь. 7 березня 1274 р., по дорозі в Ліон, куди він був запрошений на Собор папою Григорієм X, Фома помирає у цистерціанському монастирі Фоссануова. У 1323 р. Фома Аквінський був зарахований до лику святих. У 1567 р. папа Пій V визнає його Вчителем католицької церкви. Згодом вчення Фоми визнають офіційною філософською доктриною католицизму, а основним духовним центром томізму стає Паризький університет. Закони Т. Аквінський поділяв на такі види: — вічний закон (згідно з ним Бог регулює всі вчинки); — природний закон (є відображенням вічного закону в розумних істотах, що ґрунтується на принципі, за яким необхідно домагатися блага й уникати зла); — людський закон (сукупність державних законів, що втримують людей від зла за допомогою страху, сили).
Праці Томи Аквінського включають:
1.два великих трактати в жанрі суми, що охоплюють широкий спектр тем — «Сума теології» і «Сума проти язичників» («Сума філософії»)
2.дискусії з теологічними та філософськими проблемами («Дискусійні питання» і «Запитання на різні теми»)
3.коментарі на:
1)кілька книг Біблії
2)12 трактатів Аристотеля
3)«Сентенцій» Петра Ломбардського
4)трактати Боеція,
5)трактати Псевдо-Діонісія
6)анонімну «Книгу про причини»
7)ряд невеликих творів на філософські та релігійні теми
8)кілька трактатів про алхімію
9)віршовані тексти для богослужіння, наприклад робота «Етика»