Содержание
- 2. Магматичними називають РКК, які формувалися в процесі проникнення, поступового охолодження, дегазації та розкристалізації металоносних силікатних розплавів
- 3. 1. Генетична модель та фізико-хімічні умови утворення Провідну роль у формуванні магматичних руд відіграють процеси магматичної
- 4. Процеси кристалізаційної магматичної диференціації Принципова діаграма фазового стану багатокомпонентної системи (3 умови повного взаємного змішування летких
- 5. Процеси лікваційно-магматичної диференціації Головними чинниками, що регулюють цей процес, є температурний діапазон і насиченість розплаву такими
- 6. Процеси нагромадження потенційно металоносних фаз гравітаційні фільтраційно-ін’єкційні
- 7. Гравітаційна диференціація Кристалізаційно-гравітаційна (І) та лікваційно-гравітаційна (ІІ) диференціація магматичного розплаву (1) з утворенням придонних та висячих
- 8. Фільтраційно-ін’єкційний механізм Кристалізаційно-фільтраційна (І) та лікваційно-фільтраційна (ІІ) диференціація магматичного розплаву з утворенням січних тіл суцільних руд
- 9. Чотири види якісно-речовинних та кількісно-концентраційних механізмів диференціації магматичних розплавів: – кристалізаційно-гравітаційний і лікваційно-гравітаційний, що зумовлюють виникнення
- 10. Фізико-хімічні умови Морфоструктурні типи рудних покладів ранньо- (а, б, в) та пізньомагматичного (г, д) походження: а
- 11. 2. Геологічні умови утворення Геотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями Схема геологічної будови рудоносного лополіту
- 12. Шість рудномагматичних формацій, дві з яких є геосинклінальними і чотири – є платформеними. До геосинклінальних формацій
- 13. 5 – рідкісноземельна нефелін-сієнітова (лопаритова), що представлена родовищами комплексних руд ніобію, танталу, титану, циркону, гафнію, церію
- 14. 3. Генетична класифікація родовищ ранньомагматичні; пізньомагматичні; лікваційно-магматичні.
- 15. Ранньомагматичний клас Ранньомагматичними є родовища, що утворилися під час охолодження слабконасичених леткими компонентами металоносних силікатних розплавів
- 16. Пізньомагматичний клас Пізньомагматичними є родовища, що утворилися завдяки кристалізаційно-фільтраційній диференціації порівняно збагачених леткими компонентами (т. зв.
- 18. Скачать презентацию
Магматичними називають РКК, які формувалися в процесі проникнення, поступового охолодження, дегазації
Магматичними називають РКК, які формувалися в процесі проникнення, поступового охолодження, дегазації
До них належать родовища титано-магнетитових (часто ванадієносних), апатит-магнетитових, сульфідних Cu-Ni (з Co, Au, платиноїдами), хромшпінелідових руд, самородних платиноїдів (Pt, Pd, Os, Ir), алмазу, графіту, апатиту, нефеліну (сировина на алюміній), деяких рідкісних елементів (Nb, Ta, Hf, Zr та ін.).
1. Генетична модель та фізико-хімічні умови утворення
Провідну роль у формуванні магматичних
1. Генетична модель та фізико-хімічні умови утворення
Провідну роль у формуванні магматичних
Для виникнення промислової мінералізації необхідний збіг двох передумов: 1) якісно-речовинного прояву диференціації, що полягає у відокремленні від розплаву певного корисного компонента (елемента) у вигляді конкретної кристалічної (К) або розплавної (LM, LP) фази; 2) кількісно-концентраційного завершення диференціації, що пов’язана з нагромадженням цієї ж металоносної фази (K, LM, LP) в певній частині магматичного тіла – донній або покрівельній, залежно від процесів диференціації та специфічної геолого-структурної ситуації.
Процеси кристалізаційної магматичної диференціації
Принципова діаграма фазового стану багатокомпонентної системи (3 умови
Процеси кристалізаційної магматичної диференціації
Принципова діаграма фазового стану багатокомпонентної системи (3 умови
Фазові поля: Lm – гомогенний магматичний розплав; Lm+К – магма, що кристалізується; К – кристалічна порода. Цифрами позначено характер зміни фазового стану системи певного складу в процесі охолодження, стрілками – головні тенденції в зміні компонентного складу кристалів та залишкового розплаву.
Діаграма фазового стану експериментальної системи форстерит–хроміт (з точкою евтектики). Фазові поля: Lm – гомогенний розплав; Lm+К1 – розплав з кристалами хроміту; Lm+К2 – розплав з кристалами форстериту; К1+К2 – агрегат мінералів, що кристалізувалися водночас. Цифрами позначено характер зміни фазового стану системи в процесі охолодження розплавів порівняно збіднених (А) та збагачених (Б) леткими компонентами; стрілками показано головні тенденції зміни складу розплаву, що залишається.
Руди Cr, Ti, Ni, Co, Cu, Fe, Pt та платиноїдів формуються при кристалізації розплавів основних і ультраосновних порід, збагачених на Mg і Fe. Титаномагнетитові руди, які складені ільменітом (FeTiO3) і магнетитом (FeFe2O4), а також частково сульфідні руди Сu-Ni виникають із розплавів, які при застиганні дають початок основним породам. У порівнянні з раніше згаданими ці розплави характеризуються більш високою концентрацією іонів Са, Na, Al, та SiO2 (до 50 %). Руди Р, REE, Та-Mb, Zr і ін. утворюються при кристалізації розплавів, збагачених лужними металами о(собливо Na). Апатит-магнетитові та апатит-рідкісноземельні руди формуються переважно в породах лужного складу. Від розглянутих раніше вони відрізняються підвищеним вмістом К и Na, відносно помірними значеннями вмісту Fe і Mg і низьким вмістом Са. Вміст SiO2 становить 45-50 %.
Процеси лікваційно-магматичної диференціації
Головними чинниками, що регулюють цей процес, є температурний діапазон
Процеси лікваційно-магматичної диференціації
Головними чинниками, що регулюють цей процес, є температурний діапазон
За даними І. Фохта, якщо темпертура становить понад 1 500 °С, то сумарна кількість цих складових у магмі основного складу може сягати близько 20 ваг. %, а в разі охолодження до 1 170–1 150 °С у гомогенному силікатному розплаві з’являються перші краплини новоутвореного рудно-сульфідного розплаву як певний надлишок компонентів, що вже не можуть бути в розчиненому стані.
Спочатку кристалізується силікатна, а потім сульфідна фаза розплаву з утворенням мінеральних агрегатів поширеної сидеронітової текстури, коли рудні мінерали ксеноморфні щодо вмісних порід.
Процеси нагромадження потенційно металоносних фаз
гравітаційні
фільтраційно-ін’єкційні
Процеси нагромадження потенційно металоносних фаз
гравітаційні
фільтраційно-ін’єкційні
Гравітаційна диференціація
Кристалізаційно-гравітаційна (І) та лікваційно-гравітаційна (ІІ) диференціація магматичного розплаву (1) з
Гравітаційна диференціація
Кристалізаційно-гравітаційна (І) та лікваційно-гравітаційна (ІІ) диференціація магматичного розплаву (1) з
Фільтраційно-ін’єкційний механізм
Кристалізаційно-фільтраційна (І) та лікваційно-фільтраційна (ІІ) диференціація магматичного розплаву з утворенням
Фільтраційно-ін’єкційний механізм
Кристалізаційно-фільтраційна (І) та лікваційно-фільтраційна (ІІ) диференціація магматичного розплаву з утворенням
Чотири види якісно-речовинних та кількісно-концентраційних механізмів диференціації магматичних розплавів:
– кристалізаційно-гравітаційний і
Чотири види якісно-речовинних та кількісно-концентраційних механізмів диференціації магматичних розплавів: – кристалізаційно-гравітаційний і
Гіпсометричні рівні магматичного син- (а) та епігенетичного (б) зруденіння відносно материнського інтрузиву.
Фізико-хімічні умови
Морфоструктурні типи рудних покладів ранньо- (а, б, в) та пізньомагматичного
Фізико-хімічні умови
Морфоструктурні типи рудних покладів ранньо- (а, б, в) та пізньомагматичного
а – штоки та шліроподібні нерівномірно вкраплені скупчення в масивах абісальних зон; б – висячі тіла помірно вкраплених руд; в – придонні густо вкраплені або суцільні руди гіпабісальних зон; г – жильні, плитоподібні тіла суцільних або густо вкраплених руд (помірно глибинні масиви в умовах тектонічної активізації); д – розшаровані рудоносні масиви малих глибин як результат синмагматичних порушень їхньої припокрівельної частини.
Можлива глибина формування магматичних родовищ сягає 150–250 км, де кристалізуються алмаз, піроп, а в приповерхневих зонах (близько 1,0–1,5 км) формуються сульфідні мідно-нікелеві руди.
Відповідно температурні умови охоплюють 1500–600 °С, знижуються навіть до 300 °С;
тиск змінюється від 40–30 (для алмазу) до 0,3–0,4 кбар (для сульфідів).
Характер та інтенсивність магматичного зруденіння визначені тривалістю та темпом застигання і дегазації силікатної частини розплаву; наочними у цьому сенсі є декілька різноглибинних ситуацій: 1) малі глибини 1-1,5 км, 2) середні – 1,5–3 км, 3) великі – 3-5 км, 4) значні глибини 5-10 км
2. Геологічні умови утворення
Геотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями
Схема геологічної
2. Геологічні умови утворення
Геотектонічна позиція та зв’язок з магматичними формаціями
Схема геологічної
Принципова схема розташування рудних тіл сульфідних мідно-нікелевих родовищ, за В. Смірновим: а – висячі вкраплені руди; б – донні поклади; в – приконтактові бречієві руди; г – жили; породи: 1 – підстильні, 2 – перекривні, 3 – вмісні
Головною особливістю всіх ультрамагматичних РКК є дуже тісний їхній просторовий зв’язок з материнськими інтрузивами; рудні тіла, зазвичай, розташовані в межах масивів споріднених порід (сингенетичні) або у безпосередній близькості від них (епігенетичні).
Шість рудномагматичних формацій, дві з яких є геосинклінальними і чотири –
Шість рудномагматичних формацій, дві з яких є геосинклінальними і чотири –
До геосинклінальних формацій належать переважно базит-гіпербазитові:
1. хромітоносна перидотит-гарцбургіт-дунітова, хромшпінелідові руди якої здатні супутньо постачати платиноїди, інколи золото (типові – Кемперсайське, Донське, Саранівське родовища на Уралі, Бушвельд на півдні Африки);
2. титано-магнетитова габро-піроксенітова, комплексні руди якої є важливим постачальником ванадію і деяких інших металів (типові – Качканарське та Кусінське родовища на Уралі, родовища Великої Дайки в Центральній Африці.
Поперечний розріз родовища Велика Дайка; показано чергування шарів габро-піроксенітів, за Б. Ворстом
Платформні формації різноманітніші, з лужною спеціалізацією:
3. сульфідно-мідно-нікелева трапова, комплексна експлуатація руд таких родовищ забезпечує видобуток кобальту, свинцю, цинку, золота, платиноїдів (родовище Садбері, Лін-Лейк у Канаді, Норильськ, Талнах на півночі Красноярського краю Росії, Печенга, Нікель, Каула, Ніттіс на Кольському півострові, Інісізва, платиноносний риф Меренського, Бушвельд у Південній Африці);
4. алмазоносна кімберліт-лампроїтова, що є головним постачальником діамантів з трубоподібних тіл еруптивно-експлозивних брекчій на півдні Африки (Кімберлі, Прем’єр), на півночі Австралії (Аргайл), у Якутії (Мир, Айхал, Даалдин, Ювілейна), у Прибіломор’ї (Верхньозолотницька), в Індії, Бразилії;
5 – рідкісноземельна нефелін-сієнітова (лопаритова), що представлена родовищами комплексних руд ніобію,
5 – рідкісноземельна нефелін-сієнітова (лопаритова), що представлена родовищами комплексних руд ніобію,
Узагальнена модель кімберлітової трубки, за Дж. Доусоном:
1 – відклади туфогенного кільця; 2 – крупно- і дрібнозернисті осади; 3 – ксеноліти; 4 – пісковики; 5 – глинисті сланці; 6 – лавовий покрив; 7 – тиліти; 8 – кварцити; 9 – зцементована брекчія; 10 – гранітоїди фундаменту; 11 – область поширення кімберлітових дайок.
3. Генетична класифікація родовищ
ранньомагматичні;
пізньомагматичні;
лікваційно-магматичні.
3. Генетична класифікація родовищ
ранньомагматичні;
пізньомагматичні;
лікваційно-магматичні.
Ранньомагматичний клас
Ранньомагматичними є родовища, що утворилися під час охолодження слабконасичених леткими
Ранньомагматичний клас
Ранньомагматичними є родовища, що утворилися під час охолодження слабконасичених леткими
Під час розкристалізації порівняно “сухих” магм основного та ультраосновного складу їхні перші, найбільш високотемпературні фази, зазвичай, є і найбільш “важкими” (хромшпінеліди (Mg,Fe2+)(Cr,Al,Fe3+)2O4, магнетит Fe2+Fe3+2O4, титаномагнетит (Fe2+,Ti) Fe3+O4 та ін.); зі зниженням температури з розплаву виділялися силікати з помітно меншою питомою вагою (олівін, піроксени, амфіболи та ін.). Утворення промислових концентрацій металоносних оксидів переважно в придонній частині інтрузивних масивів; саме через це нерідко подібні утворення називають сегрегаційно-акумулятивними.
Особливості родовищ ранньомагматичного класу: 1) генетичні, що просторово пов’язані з чітко диференційованими інтрузивами основних та ультраосновних порід, або лужних масивів, що контрольовані зонами тектономагматичної активізації; 2) формуються майже водночас із вміcними породами магматогенних комплексів з утворенням винятково сингенетичних тіл переважно вкраплених руд (нодулярна, орбікулярна текстури); 3) економічно найважливішими є родовища: алмазоносної кімберлітової (лампроїтової) формації, хромітоносних дунітів (так званий бушвельдський тип), платиноносних дунітів, апатитоносних сієнітів, нефелінових сієнітів (сировина на алюміній), графітоносних інтрузивів різного складу.
Пізньомагматичний клас
Пізньомагматичними є родовища, що утворилися завдяки кристалізаційно-фільтраційній диференціації порівняно збагачених
Пізньомагматичний клас
Пізньомагматичними є родовища, що утворилися завдяки кристалізаційно-фільтраційній диференціації порівняно збагачених
Першими виділяються не металоносні оксидні сполучення (як у випадку слабкого насичення леткими), а породоутворювальні силікатні – олівін, піроксени та ін. і тільки пізніше – рудні мінерали (магнетит, титаномагнетит), що ксеноморфні до силікатів, зумовлюючи так звану сидеронітову текстуру материнської породи.
Головними особливостями родовищ пізньомагматичного класу є: 1) генетично тісно пов’язані з чітко диференційованими, інколи багатофазовими інтрузивами основних та ультраосновних порід, переважно в межах геосинклінальних областей; 2) просторово тяжіють головно до припокрівельної частини споріднених інтрузивів і певних структурних елементів найближчого екзоконтакту, нерідко контрольовані самим контактом за умови суттєвих варіацій фізико-механічних властивостей порід; 3) формуються в процесі розрядження синмагматичних серій тектонічних напружень з утворенням винятково епігенетичних тіл суцільних або багатих густо вкраплених руд із різними контактами; 4) економічно найважливішими є родовища хромшпінелідів та платиноїдів у дуніт-перидотитах (так званий уральський тип), ванадієносних титаномагнетитових руд у габро-амфіболіт-піроксенітах, апатит-магнетитових та апатит-нефелінових у сієнітах.