Методи розв’язування СЛАР (Система лінійних алгебраїчних рівнянь)

Содержание

Слайд 2

МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СЛАР Методи чисельного розв’язування СЛАР діляться на дві групи:

МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СЛАР

Методи чисельного розв’язування СЛАР діляться на дві групи:
прямі та

ітераційні.
В прямих (або точних) методах розв’язок x системи знаходиться за скінчену кількість арифметичних дій (методи Гаусса, LU-розкладання, прогонки, Халецького и т.д). Якщо матриця неособлива, тобто
то x = A-1b, де A-1 − обернена матриця.
A A-1 = A-1 A = E
Ітераційні методи полягають в тому, що розв’язок x системи знаходиться як границя послідовних наближень x(k) при k→∞, де k − номер ітерації (Якобі, Зейделя, варіаційного типу).
Слайд 3

Слайд 4

ПРЯМІ МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СЛАР МЕТОД ГАУССА Прямий хід методу Гаусса полягає

ПРЯМІ МЕТОДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ СЛАР МЕТОД ГАУССА

Прямий хід методу Гаусса полягає в послідовному

виключенні невідомих x1,x2,…,xn з системи. Якщо то поділивши перше рівняння системи на отримаємо:
де
Помножимо це рівняння на і відніматимемо отримане рівняння від i-го рівняння системи. Після виключення x1 з решти рівнянь отримаємо:
Слайд 5

МЕТОД ГАУССА Коефіцієнти системи обчислюються за формулами: Обчислення правих частин системи здійснюється за формулами:

МЕТОД ГАУССА

Коефіцієнти системи обчислюються за формулами:

Обчислення правих частин системи здійснюється за

формулами:
Слайд 6

МЕТОД ГАУССА Виключаючи послідовно невідомі із початкової системи отримуємо систему рівнянь

МЕТОД ГАУССА

Виключаючи послідовно невідомі із початкової системи отримуємо систему рівнянь Cx

= y:
Зворотній хід полягає в знаходженні невідомих :
Слайд 7

МЕТОД ГАУССА Метод Гаусса має сигнальну функцію виду (поліноміальний): Елемент називається

МЕТОД ГАУССА

Метод Гаусса має сигнальну функцію виду (поліноміальний):
Елемент називається ведучим елементом

на k-му кроці виключення. Основним обмеженням методу є припущення, що всі елементи відмінні від нуля. Щоб зменшити похибку ведучим необхідно вибирати найбільшим за модулем елемент.
Слайд 8

Матрицею перестановок P називається квадратна матриця, у якої в кожному рядку


Матрицею перестановок P називається квадратна матриця, у якої в кожному рядку

і в кожному стовпці наявний лише один відмінний від нуля і рівний одиниці елемент.
Елементарною матрицею перестановок Pki називається матриця, отримана з одиничної матриці перестановкою k-го і i-го рядків. Наприклад, елементарними матрицями перестановок третього порядку є матриці:
Добуток двох (а отже, і будь-якої кількості) елементарних матриць перестановок є матрицею перестановок (не обов’язково елементарною).
Матрицю PkiA отримують із матриці A перестановкою k-го і i-го рядків.
Матрицю APki отримують із матриці A перестановкою k-го і i-го стовпців.
Метод Гаусса з вибором головного елемента по стовпцю еквівалентний звичайному методу Гаусса, який застосовують до системи
Слайд 9

З системи Ax = b маємо Cx = y Можна показати

З системи Ax = b маємо Cx = y
Можна показати b

та y пов’язані між собою як Dy = b, де матриця D має вигляд:
З y = D-1b
Маємо Cx = D-1b ⇒ DCx = b ⇒ A = DC
Слайд 10

Метод Гаусса відповідає розкладанню матриці A на добуток двох трикутних матриць:

Метод Гаусса відповідає розкладанню матриці A на добуток двох трикутних матриць:
A

= LU (L = D, U = C)
тобто
Якщо det A ≠ 0, то існує матриця перестановок P така, що справедливе розкладання
Слайд 11

LU-розкладання матриці А

LU-розкладання матриці А

Слайд 12

Приклад

Приклад

Слайд 13

Схема Холецького Самостійно: розглянути метод Холецького. Метод Холецького використовується для розв’язування

Схема Холецького

Самостійно: розглянути метод Холецького.

Метод Холецького використовується для розв’язування СЛАР з

симетричними матрицями ( )
Слайд 14

Обчислення det(A) на основі LU-розкладу матриці det(A)= det(LU)= det(L) det(U) =

Обчислення det(A) на основі LU-розкладу матриці
det(A)= det(LU)= det(L) det(U) =
Розв’язування СЛАР

на основі LU-розкладу матриці
Розкладання матриці A = LU
Розв’язування системи Ly = b
Розв’язування системи Ux = y

Обчислення det(A) та розв’язування СЛАР

Слайд 15

Для обчислення оберненої матриці необхідно розв’язати n систем лінійних алгебраїчних рівнянь

Для обчислення оберненої матриці необхідно розв’язати n систем лінійних алгебраїчних рівнянь

виду:
A Z(j)= δ(j), j=1,n
де
Z(j) − j-й стовпчик оберненої матриці,
δ(j) − j-й стовпчик одиничної матриці.

Обернена матриця − це матриця, для якої
AA-1 = E

Слайд 16

Обчислення A-1 Знаючи розклад обернену матрицю легко обчислити як

Обчислення A-1


Знаючи розклад обернену матрицю легко обчислити як

Слайд 17

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПЕРЕВИЗНАЧЕНИХ СИСТЕМ РІВНЯНЬ Припустимо, що система Ax = b має

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ПЕРЕВИЗНАЧЕНИХ СИСТЕМ РІВНЯНЬ

Припустимо, що система
Ax = b
має матрицю A розмірністю

m× n (m > n).
Така система має безліч розв’язків, але можна вибрати серед них таке, що мінімізує нев’язку розв’язку ε = b – Ax.
Початкова перевизначена система зводиться до так званої нормальної форми
(ATA)x = Cx = ATb
Звідки
x = (ATA)-1ATb
Матриця С = ATA розмірністю (n × n) неособлива,
якщо стовпці матриці A незалежні.
Слайд 18

ТОЧНІСТЬ РОЗВ’ЯЗКУ СЛАР 6,1 x 1 + 3,4 x 2 =

ТОЧНІСТЬ РОЗВ’ЯЗКУ СЛАР

6,1 x 1 + 3,4 x 2 = 6,1 14,7

x 1 + 8,2 x 2 = 14,7 x 1= 1; x 2 = 0.
6,1 x 1 + 3,4 x 2 = 6,101 14,7 x 1 + 8,2 x 2 = 14,7 x 1= 1,205; x 2 = -0,3675.
6,101 x 1 + 3,4 x 2 = 6,1 14,7 x 1 + 8,2 x 2 = 14,7 x 1= 0,829875; x 2 = 0,304979.
Слайд 19

Графічна ілюстрація для систем рівнянь з погано обумовленою матрицею

Графічна ілюстрація для систем рівнянь
з погано обумовленою матрицею

Слайд 20

Норми векторів Норма lp ||x||p = (|x1|p + |x2|p +…+|xn|p)1/p Евклидова

Норми векторів

Норма lp
||x||p = (|x1|p + |x2|p +…+|xn|p)1/p
Евклидова норма ||x||2

= (|x1|2 + |x2|2 +…+|xn|2)1/2
Норма l1 ||x||1 = (|x1| + |x2| +…+|xn|)
Норма l ||x|| = max {|x1|,|x2|,…,|xn|)
i
Слайд 21

Норми матриць Норма lp Евклидова норма Норма l1 Норма l∞

Норми матриць

Норма lp
Евклидова норма
Норма l1
Норма l∞

Слайд 22

ВЛАСТИВОСТІ НОРМ векторів: ||x|| ≥ 0 ||x|| = 0 лише для

ВЛАСТИВОСТІ НОРМ

векторів:
||x|| ≥ 0
||x|| = 0 лише для x = 0
||

c x|| = |c| ||x|| для всіх комплексних чисел c
||x + y|| ≤ ||x|| + ||y||
матриць:
||A|| ≥ 0
||A|| = 0 лише для A=0
|| c A|| = | c | ||A|| для всіх комплексних чисел c
||A + B|| ≤ ||A|| + ||B||
||AB|| ≤ ||A|| ||B||  
Слайд 23

ЧИСЛО ОБУМОВЛЕНОСТІ Нехай x* − точний розв’язок, xн − обчислене (наближене)

ЧИСЛО ОБУМОВЛЕНОСТІ

Нехай x* − точний розв’язок,
xн − обчислене (наближене) значення розв’язку,
δx

= (x* − xн) − похибка розв’язку.
ε = b − A xн − нев’язка розв’язку системи A x* = b.
Розглянемо випадок, коли
A(x* + δx) = b + δb,
звідки
δx = A-1δb.
Користуючись нормами , запишемо:
||δx|| ≤ ||A-1|| ||δb||,
||b|| ≤ ||A|| || x* ||
||δx|| ||b|| ≤ ||A-1|| ||δb|| ||A|| || x* ||.

||δx||

|| x* ||


||A|| ||A-1||

||δb||

||b||

Слайд 24

ЧИСЛО ОБУМОВЛЕНОСТІ Припустимо, що (A + δA)(x* + δx) = b.

ЧИСЛО ОБУМОВЛЕНОСТІ

Припустимо, що (A + δA)(x* + δx) = b.
Маємо
A δx

+ δA(x* + δx) = 0
− δx = A-1δA(x* + δx), ||δx|| ≤ ||A-1|| ||δA|| ||(x* + δx)||.
Звідки

||δx||

|| x* + δx||


||A|| ||A-1||

||δA||

||A||

Число обумовленості cond (A) =

||A|| ||A-1||

Слайд 25

ОЦІНКА ПОХИБОК Похибка обчислення оберненої матриці ||A-1 – (A + δA)-1||

ОЦІНКА ПОХИБОК

Похибка обчислення оберненої матриці

||A-1 – (A + δA)-1||

||A -1||


cond (A)

1

– cond (A) (||δA|| ||A||)

якщо ||δA|| ||A-1|| < 1.

||δA||

||A||
Похибка розв’язку системи

|| x* ||


cond (A)

1 – cond (A) (||δA|| ||A||)

||δA||

||δx||

||A||

якщо ||δA|| ||A-1|| < 1.

||δb||

||δb||

+

(

)