Вступ до кліометрики

Содержание

Слайд 2

ЛІТЕРАТУРА Ковальченко, И. Д. Методы исторического исследования [Текст] / Иван Дмитриевич

ЛІТЕРАТУРА

Ковальченко, И. Д. Методы исторического исследования [Текст] / Иван Дмитриевич Ковальченко.

– М.: Наука, 1987. – 324 с.
Количественные методы в исторических исследованиях: учеб. пособ. [Текст] / под ред. И. Д. Ковальченко. – М.: Высш. шк., 1984. – 384 с.
Слайд 3

ЛІТЕРАТУРА Миронов, Б. Н. История в цифрах. Математика в исторических исследованиях:

ЛІТЕРАТУРА

Миронов, Б. Н. История в цифрах. Математика в исторических исследованиях: учеб.

пособ. [Текст] / Борис Николаевич Миронов; под ред. И. Д. Ковальченко. – Л.: Наука, 1991. – 168 с.
Славко, Т. И. Математико-статистические методы в исторических исследованиях: учеб. пособ. [Текст] / Татьяна Ивановна Славко; под ред. И. Д. Ковальченко. –М.: МГУ, 1981. – 234 с.
Слайд 4

ЛІТЕРАТУРА Федоров-Давыдов, Г. А. Статистические методы в археологии [Текст] / Герман

ЛІТЕРАТУРА

Федоров-Давыдов, Г. А. Статистические методы в археологии [Текст] / Герман Алексеевич

Федоров-Давыдов. – М., 1987. – 215 с.
Формализованно-статистические методы в археологии (анализ погребальных памятников) [Текст] / отв. ред. С. П. Пачкова. – К.: Наук. думка, 1990. – 304 с.
Слайд 5

ЛІТЕРАТУРА Святець, Ю. А. Кліометрика. Формально-кількісні та математико-статистичні методи: підручник [Текст]

ЛІТЕРАТУРА

Святець, Ю. А. Кліометрика. Формально-кількісні та математико-статистичні методи: підручник [Текст] /

Ю. А. Святець. –Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. – 384 с.
Слайд 6

ПЛАН Етимологія терміна “кліометрика”. Предмет та завдання курсу. Інформаційні засади дисципліни.

ПЛАН

Етимологія терміна “кліометрика”. Предмет та завдання курсу.
Інформаційні засади дисципліни.
Системне уявлення про

світ.
Моделювання як основний засіб вивчення явищ і процесів минулого.
Слайд 7

Етимологія терміна “кліометрика” Муза Κλειώ грец. μετρεώ -- вимірюю

Етимологія терміна “кліометрика”

Муза Κλειώ

грец. μετρεώ -- вимірюю

Слайд 8

Предмет дисципліни методи кількісного оцінювання закономірностей історичних явищ і процесів

Предмет дисципліни

методи кількісного оцінювання закономірностей історичних явищ і процесів

Слайд 9

Основні завдання курсу обґрунтувати теоретико-методологічні засади можливості і необхідності застосування кількісних

Основні завдання курсу

обґрунтувати теоретико-методологічні засади можливості і необхідності застосування кількісних методів

в історичних дослідженнях;
опанувати основними прийомами, методами та одиницями вимірювання історичних явищ і процесів;
засвоїти основні засади та отримати навички контент-аналізу історичних джерел;
навчитися оцінювати статистичні характеристики сукупності об’єктів спостереження та закон їх розподіл;
опанувати методи реалізації структурного аналізу соціальних систем;
навчитися застосовувати пакети стандартних програм статистичного аналізу даних.
Слайд 10

2. Інформаційні засади дисципліни Ентропія – міра невизначеності Максимальна ентропія =>

2. Інформаційні засади дисципліни

Ентропія – міра невизначеності
Максимальна ентропія => повна
невизначеність

(відсутність
знань)
Нульова ентропія => абсолютна визначеність (100%-вий
результат)
Слайд 11

Ймовірнісна природа інформації Події відбуваються завжди з певною ймовірністю Детерміновані явища

Ймовірнісна природа інформації

Події відбуваються завжди з певною ймовірністю
Детерміновані явища – наслідок

високої ймовірності результату (події)
Причина та наслідок пов’язані через частотне вимірювання
Теоретичні уявлення в науці – результат згоди більшості науковців з положеннями теорії
Слайд 12

Теорема Готлоба Фреге про неповноту формальних мов В будь-якій формальній мові

Теорема Готлоба Фреге про неповноту формальних мов

В будь-якій формальній мові завжди існують

твердження, спростувати або довести засобами цієї мови неможливо
Слайд 13

Знакова природа інформації знаки полісемічні (багатозначні) (Чарльз Пірс) знаки – це

Знакова природа інформації

знаки полісемічні (багатозначні) (Чарльз Пірс)
знаки – це єдність означуваного

та означального (Фердинанд де Соссюр)
знаки виступають заступниками того, що позначають (Умберто Еко)
інформація передається знаками
знаки взаємопов’язані в знаннях
Слайд 14

ВИСНОВКИ Ймовірнісна природа інформації потребує кількісного оцінювання її достовірності Твердження, які

ВИСНОВКИ

Ймовірнісна природа інформації потребує кількісного оцінювання її достовірності
Твердження, які не

можна перевірити мовою історичної науки, можна верифікувати математичними методами
Слайд 15

3.Системне уявлення про світ Система – цілісна множина взаємопов’язаних елементів Елемент

3.Системне уявлення про світ

Система – цілісна множина взаємопов’язаних елементів
Елемент – найменша,

логічно неподільна частина системи
Слайд 16

Структура системи Структура – це комплекс взаємозв’язків між елементами системи Структура

Структура системи

Структура – це комплекс взаємозв’язків між елементами системи
Структура відповідальна за

якість системи
Системи, що складаються з однакових елементів, але мають відмінні структури, будуть різноякісними
Слайд 17

Властивості систем: цілісність функціональність синергетичність емерджентність

Властивості систем:

цілісність
функціональність
синергетичність
емерджентність

Слайд 18

Цілісність наявність цілі (мети) існування система існує лише як щось цілісне

Цілісність

наявність цілі (мети) існування
система існує лише як щось цілісне

Мета – бажаний

або уявний
прикінцевий стан системи
Слайд 19

Функціональність всі системи виконують певні функції відповідно до мети існування функції

Функціональність

всі системи виконують певні функції відповідно до мети існування
функції системи можуть

з часом (на різних етапах її існування) змінюватися
Слайд 20

Синергетичність самоорганізованість (від давньогрец. συν- -- префікс зі значенням спільності та ἔργον -- «діяльність»)

Синергетичність

самоорганізованість (від давньогрец. συν- -- префікс зі значенням спільності та ἔργον

-- «діяльність»)
Слайд 21

Емерджентність непередбачуваний ефект від об’єднання елементів у систему – синтез властивостей

Емерджентність

непередбачуваний ефект від об’єднання елементів у систему – синтез властивостей окремих

елементів в результаті дає властивості системи, які відсутні у окремих елементів
Слайд 22

Емерджентність системи знаків

Емерджентність системи знаків

Слайд 23

Висновки Для того, щоб вивчати соціальні системи, потрібно оцінювати взаємозв’язки між

Висновки

Для того, щоб вивчати соціальні системи, потрібно оцінювати взаємозв’язки між елементами,

з яких вони складаються
Кількісні методи – надійний інструмент для таких вимірювань
Слайд 24

4. Моделювання як основний засіб вивчення явищ і процесів минулого Модель

4. Моделювання як основний засіб вивчення явищ і процесів минулого

Модель –

об’єкт, вивчення властивостей якого дає уявлення про властивості того об’єкта, який насправді досліджується
Модель – матеріальний або ідеальний посередник між дослідником та об’єктом дослідження
Слайд 25

Приреченість істориків на моделювання минуле безпосередньо недоступне для історика історик досліджує

Приреченість істориків на моделювання

минуле безпосередньо недоступне для історика
історик досліджує минуле на

основі інформації джерел та моделей
моделі минулого – це системи сучасності, “опрокинуті” на минуле
Слайд 26

Класифікація моделей (за І. Д. Ковальченком) відображувально-вимірювальні, імітаційно-прогностичні (ретроспективні), імітаційно-контрфактичні, імітаційно-альтернативні

Класифікація моделей (за І. Д. Ковальченком)

відображувально-вимірювальні,
імітаційно-прогностичні (ретроспективні),
імітаційно-контрфактичні,
імітаційно-альтернативні