Епідеміологічна характеристика гемоконтактних інфекцій (ВІЛ-інфекція, гепатит В, гепатит С)

Содержание

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Актуальність проблеми. Епідеміологія вірусного гепатиту В, Д. Епідеміологія вірусного

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
Актуальність проблеми.
Епідеміологія вірусного гепатиту В, Д.
Епідеміологія вірусного гепатиту С.
Епідеміологія ВІЛ/СНІД.
Епідеміологія

малярії.
Епідеміологія висипного тифу і хвороби Бриля.
Епідеміологія кліщового енцефаліту.
Епідеміологія хвороби Лайма.
Епідеміологія хвороби Зіка.
Література.
Слайд 3

Гепатит В - інфекційне захворювання, яке характеризується гострим чи хронічним перебігом,

Гепатит В - інфекційне захворювання, яке характеризується гострим чи хронічним перебігом,

проявляється жовтяницею, інтоксикацією, може ускладнюватися гострою печінковою енцефалопатією.

Вірус гепатиту В (HBV) - ДНК-вмісний вірус, відноситься до родини Hepadnаviridae.
Містить 3 антигени:
Поверхневий антиген - HbsAg.
Ядерний або серцевинний - HbcAg.
Антиген вірулентності - HbeAg.

Слайд 4

Гепатит В Вірус ГВ дуже стійкий в зовнішньому середовищі: при кімнатній

Гепатит В

Вірус ГВ дуже стійкий в зовнішньому середовищі:
при кімнатній температурі

зберігається 3 міс., в холодильнику – 6 міс.,
у цільній крові та ії препаратах в замороженому вигляді зберігається 15-20 років,
у висушеній плазмі – 25 років,
тривалий час виявляється на забруднених стоматологічних і хірургічних інструментах.
при кип'ятінні інактивується через 30-40 хвилин;
УФ випромінення на вірус не діє.
Слайд 5

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ГВ Джерелом інфекції є: хворі на гострий чи хронічний гепатит

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ГВ

Джерелом інфекції є:
хворі на гострий чи хронічний гепатит В,

особи з вірусним В цирозом печінки, «здорові» вірусоносії.
Інкубаційний період – від 30-40 до 180 днів (6 тижнів – 6 місяців).
Механізм передачі – гемоконтактний (парентеральний), чинники передачі – кров та інші біологічні рідини, що містять вірус.
Інфікуюча доза збудника міститься в 0,0005-0,001 мл крові.є надзвичайно малою – 0, 000 000 000 000 0006 –γ
Слайд 6

Шляхи передачі: Будь-які медичні маніпуляції, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри чи

Шляхи передачі:

Будь-які медичні маніпуляції, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри чи слизових

при застосуванні інструментів багаторазового використання – оперативні втручання, інвазивні дослідження, будь-які стоматологічні втручання.
Слайд 7

Переливання крові та її препаратів

Переливання крові та її препаратів

Слайд 8

Парентеральне введення наркотиків

Парентеральне введення наркотиків

Слайд 9

Використання спільних засобів для гоління, зубних щіток, манікюр, педікюр, пірсінг, татуювання.

Використання спільних засобів для гоління, зубних щіток, манікюр, педікюр, пірсінг, татуювання.

Слайд 10

Статевий шлях – 25-30% усіх випадків. Небезпеку становлять сперма, вагінальний секрет,

Статевий шлях – 25-30% усіх випадків.
Небезпеку становлять сперма, вагінальний секрет, слина

та інші біологічні рідини, які містять кров (сеча, піт, сльози).
Трансплацентарний – від хворої матері (6-15%):
під час пологів, годування грудним молоком (тріщини, мікротравми соска).
Слайд 11

Гепатит В відноситься до інфекцій з глобальним нозоареалом. 2 млрд. осіб

Гепатит В відноситься до інфекцій з глобальним нозоареалом. 2 млрд. осіб

на земній кулі перенесли протягом свого життя НВV-інфекцію, 300-400 млн. залишилися хронічними хворими.
В Україні захворюваність на гострий ГВ має спорадичний або груповий характер, 5 на 100 тис. населення.
Сприйнятливість людей до НВV висока.
Кількість безжовтяничних і безсимптомних форм ГВ у 20-40 разів перевищує кількість жовтяничних форм.
Відсутня циклічність і сезонність.
Частіше хворіють чоловіки та міське населення.
Віковими групами ризику є діти першого року життя та особи старшого віку (>40-45 років).
Виробляється напружений гуморальний і клітинний постінфекційний імунітет.
Летальність при гострому ГВ складає 0,4-1%.
Слайд 12

Діагностичні маркери гепатиту В HBsAg - маркер контакту з вірусом гепатиту

Діагностичні маркери гепатиту В

HBsAg - маркер контакту з вірусом гепатиту

В, ймовірної наявності ГВ при гострій, хронічній інфекції або носійства вірусу;
анти-HBs - свідчить про раніше перенесену інфекцію або наявність післявакцинальних антитіл;
анти-HBc IgM - маркер активної реплікації ВГВ;
анти-HВc IgG - свідчить про попередню зустріч з ВГВ;
Слайд 13

Діагностичні маркери гепатиту В HBeAg - маркер інфекційності сироватки крові, активної

Діагностичні маркери гепатиту В

HBeAg - маркер інфекційності сироватки крові, активної

реплікації ВГВ;
анти-Нве - маркер, який свідчить про можливо завершену реплікацію ВГВ;
ДНК НВV - маркер наявності ВГВ і його активної реплікації;
НВсAg – виявляють у біоптатах печінки.
Слайд 14

Протиепідемічні і профілактичні заходи Обов’язкова госпіталізація хворих, виписка при клінічному одужанні.

Протиепідемічні і профілактичні заходи

Обов’язкова госпіталізація хворих, виписка при клінічному одужанні.
Диспансеризація перехворілих

на ГВ 6-12 місяців.
Активне виявлення джерел інфекції серед груп ризику, спостереження за контактними особами.
Санітарно-гігієнічні правила у сім’ї, колективі, де є хронічні носії та хворі на ГВ.
Уникнення випадкових статевих зв’язків; застосування презервативів.
Запобігання штучних парентеральних втручань.
Профілактика немедичного парентерального шляху передачі ГВ.
Санітарно-просвітницька робота.
Слайд 15

СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ГВ АКТИВНА ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТУ В -ВАКЦИНАЦІЯ ЗГІДНО КАЛЕНДАРЯ ЩЕПЛЕНЬ

СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ГВ

АКТИВНА ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТУ В -ВАКЦИНАЦІЯ ЗГІДНО КАЛЕНДАРЯ ЩЕПЛЕНЬ в

1 день життя, 1 міс., 6 міс.
ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я (хронічні захворювання печінки, гемодіаліз, трансплантація, гематологічні захворювання, оперативні втручання).
ЗА ЕПІДЕМІЧНИМИ ПОКАЗАННЯМИ (медичні працівники, контактні особи).
РЕКОМЕНДОВАНІ ЩЕПЛЕННЯ (військовослужбовці, МВС, пожежники, перукарі).
ПАСИВНА ПРОФІЛАКТИКА ГВ –
введення специфічного імуноглобуліну з високим титром анти-НВs.
Слайд 16

Вірусний гепатит D (дельта інфекція) Вірус гепатиту D дефектний, не має

Вірусний гепатит D (дельта інфекція)

Вірус гепатиту D дефектний, не має своєї

власної оболонки, використовує оболонку вірусу ГВ , яка містить НВsAg.
При одночасному зараженні розвивається ко-інфекція:
мікст-гепатит В+D.
При нашаруванні на вже існуючу НВV-інфекцію розвивається гостра дельта супер-інфекція у хворих на гепатит В.
Слайд 17

Діагностичні маркери гепатиту D анти-ВГD IgM - маркер активної реплікації ВГD;

Діагностичні маркери гепатиту D

анти-ВГD IgM - маркер активної реплікації ВГD;
анти-ВГD IgG

- маркер, який свідчить про попередню зустріч з ВГD і можливу наявність ВГD;
РНК ВГD - маркер наявності ВГD і його активної реплікації.
Слайд 18

Гепатит С – характеризується переважно хронічним перебігом, прогресуючим ураженням печінки з

Гепатит С – характеризується переважно хронічним перебігом, прогресуючим ураженням печінки з

розвитком цирозу та гепатоцелюлярної карциноми

ЗБУДНИК - РНК-вмісний вірус - HCV - з родини Flaviiviridae.
Містить білки серцевини (C - cor-protein), і глікопротеїнової оболонки (E - envelope protein).
Неструктурні білки з ферментативною активністю (NS2, NS3, NS4, NS5). Основна роль у реплікації HCV належить NS3.
Генетично неоднорідний, виділяють 1а, 1в, 1с, 2а, 2в, 2с, 3а, 3в, 4а, 5а, 6а генотипів НСV.
Володіє здатністю до швидкої зміни антигенної структури (квазіштами).

Слайд 19

ДЖЕРЕЛОМ ІНФЕКЦІЇ є людина, хвора на гострий або хронічний ГС. Епідеміологічну

ДЖЕРЕЛОМ ІНФЕКЦІЇ є людина, хвора на гострий або хронічний ГС.
Епідеміологічну

небезпеку складають хворі на безжовтяничні форми, кількість яких переважає.
Інкубаційний період – може тривати від 20 до 150 днів, в середньому - 40-50 діб.
Механізми і шляхи передачі ті самі, що і при гепатиті В.
Сприйнятливість людей до HCV висока.
Хворіють більше дорослі чоловіки.
Групи ризику ті ж самі, що і при ГВ.
Реєстрація гострого гепатиту С в Україні почалась тільки у 2003 р., хронічного – в 2010 р.
Захворюваність становить 1,5 на 100 тис. населення.
Відсутня циклічність і сезонність.
Слайд 20

Діагностичні маркери гепатиту С анти-HCV IgM - маркер активної реплікації ВГС;

Діагностичні маркери гепатиту С

анти-HCV IgM - маркер активної реплікації ВГС;
анти-HCV

IgG - маркер, який свідчить про можливу наявність ВГС або про попередню зустріч з вірусом (методом ІФА);
РНК HCV - маркер наявності ВГС і його активної реплікації (при біопсіїі в тканині печінки і в крові);
Генотипування вірусу, визначення його концентрації в крові, визначення ступеню фіброзу у печінці.
Слайд 21

ЗАГАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТІВ Своєчасне виявлення хворих і вірусоносіїв. Обстеження донорської крові,

ЗАГАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА ГЕПАТИТІВ

Своєчасне виявлення хворих і вірусоносіїв.
Обстеження донорської крові, обмеження

показів до переливання крові та її препаратів.
Використання одноразових інструментів і систем для парентеральних маніпуляцій.
Використання спеціалістами індивідуальних засобів захисту (рукавички, окуляри).
Дезінфекція, передстерилізаційна очистка, стерилізація неодноразових предметів медичного призначення.
Специфічної профілактики ГС немає.
Слайд 22

ВІЛ-інфекція інфекційне захворювання з групи повільних інфекцій, здатне до пандемічного поширення,

ВІЛ-інфекція

інфекційне захворювання з групи повільних інфекцій, здатне до пандемічного поширення, в

основі якого лежить специфічна форма імунологічної недостатності, яка спричиняється вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), передається статевим, парентеральним та вертикальним шляхами, характеризується глибокими порушеннями клітинного імунітету, наслідком чого є приєднання різних вторинних інфекцій, зумовлених патогенними і умовно-патогенним збудниками та злоякісних новоутворень.
Слайд 23

СНІД Синдром набутого імунодефіциту — кінцева стадія ВІЛ-інфекції, перебігає з ураженням

СНІД

Синдром набутого імунодефіциту — кінцева стадія ВІЛ-інфекції, перебігає з ураженням імунної

та нервової систем і проявляється розвитком тяжких вірусних, бактерійних, паразитарних уражень і злоякісних новоутворень, які призводять до смерті хворого.
Слайд 24

Короткі глобальні дані про епідемію ВІЛ/СНІД-у Кількість людей, що живуть з

Короткі глобальні дані про епідемію ВІЛ/СНІД-у

Кількість людей, що живуть з ВІЛ,

в 2016 р.
Всього 33-36 млн.
Дорослих 31,8 млн.
Жінок 15,4 млн.
Дітей 2,5 млн.
Кількість людей тих, що заразилися ВІЛ, в 2015 р.
Всього 2,8 млн.
Дорослих 2,3 млн.
Дітей 420 тис.
Кількість смертей від СНІД-у в 2015 р.
Всього 2,1 млн.
Дорослих 1,7 млн.
Дітей 330 тис.
Слайд 25

Масштаби епідемії ВІЛ в Україні продовжують зростати Всього з 1987 року

Масштаби епідемії ВІЛ в Україні продовжують зростати

Всього з 1987 року

станом на 01.01.2016 р. зареєстровано 288 тис ВІЛ+ осіб (на обліку – 128 тис.).
За оцінками – 479-820 тисяч, або 3,0 % дорослого населення. Щодня в Україні інфікуються 58 людей.
Захворюваність становить 219,4/100 тис. нас. - це найвищий показник поширеності ВІЛ-інфекції в Європі.
Основна частка ЛЖВ віком 15-49 років (95 %).
55 % - чоловіки, 45 % - жінки, діти народжені ВІЛ+жінками – 15,1 %.
82 тисячі захворіло на СНІД.
40 тисяч померли від СНІД-у.
Слайд 26

Слайд 27

В Івано-Франківській області: Станом на 01.10.2016 року на диспансерному обліку знаходиться

В Івано-Франківській області:

Станом на 01.10.2016 року на диспансерному обліку знаходиться 946

ВІЛ-інфікованих осіб, з них в стадії СНІДу - 377 (39,9%), з них дітей під наглядом – 53, в стадії СНІДу - 13.
За 9 місяців 2016 року взято під нагляд 127 осіб, в тому числі 18 дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів.
З них інфікувались статевим шляхом 90 осіб (70,1%), внаслідок введення наркотичних речовин ін’єкційним шляхом – 19 (15%).
Померло протягом цього періоду 30 ВІЛ-інфікованих пацієнтів, в тому числі 22 – від захворювань, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією.
Слайд 28

Р. ГАЛЛО (США) Л. МОНТЕНЬЕ (Франція) Вони відкрили ВІЛ

Р. ГАЛЛО
(США)

Л. МОНТЕНЬЕ (Франція)

Вони відкрили ВІЛ

Слайд 29

ЕТІОЛОГІЯ Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) належить до родини Retroviridae. Має два

ЕТІОЛОГІЯ

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) належить до родини Retroviridae.
Має два типи: ВІЛ-1

(пандемічний), ВІЛ-2 (в Західній Африці).
Слайд 30

Геном вірусу утворений двонитковою РНК, містить зворотню транскриптазу, яка вірусну РНК

Геном вірусу утворений двонитковою РНК, містить зворотню транскриптазу, яка вірусну РНК

перетворює в провірусну ДНК в момент інфікування клітини організму.
Вірус має високу антигенну мінливість. Швидко розмножується.
Чутливий до зовнішніх впливів, до дезінфектантів, до спирту, нагрівання.
Стійкий до ліофільного висушування, дії ультрафіолетового та іонізуючого опромінення.
У донорській крові вірус зберігає життєздатність роками, а в замороженій плазмі - до 10 років.
Слайд 31

ДЖЕРЕЛО інфекції - ВІЛ-інфікована людина в будь-який стадії хвороби. ВІЛ-1 еволюціонував

ДЖЕРЕЛО інфекції - ВІЛ-інфікована людина в будь-який стадії хвороби.
ВІЛ-1 еволюціонував

від вірусів імунодефіциту мавпи шимпанзе, ВІЛ-2 - внаслідок передачі людині вірусу мавп роду мангабей. Інші тварини до ВІЛ несприйнятливі.
Інкубаційний період - варіює досить широко. Період від інфікування до вироблення антитіл становить менше місяця. Термін від безсимптомної інфекції до проявів СНІД-у може коливатися від 1 року до 15 років і більше.
Період заразності - починається відразу після інфікування і триває все життя, залежить від вірусного навантаження у хворого, наявності захворювань, що передаються статевим шляхом, від лікування.
Механізм передачі та шляхи ті ж самі, що і при вірусних гепатитах В і С.
Слайд 32

ВМІСТ ВІЛ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ Низький чи відсутній Високий сльози сеча

ВМІСТ ВІЛ В БІОЛОГІЧНИХ РІДИНАХ

Низький чи відсутній

Високий

сльози

сеча

слина

піт

кров, лімфа

сперма

цервікальний слиз

слина і інші рідини з домішкою крові

грудне молоко

Слайд 33

Шляхи зараження в Україні

Шляхи зараження в Україні

Слайд 34

Шляхи передачі ВІЛ

Шляхи передачі ВІЛ

Слайд 35

ВІЛ не передається: Рукостискання Поцілунки Їжа Спільний посуд В офісах За

ВІЛ не передається:

Рукостискання

Поцілунки Їжа Спільний посуд

В офісах За столом

Під час розмови При медогляді
Слайд 36

Спільний туалет Предмети побуту Гроші Спільна ванна Телефон Повітряно-крапельним Басейн Спорт. інвентар шляхом ВІЛ не передається:

Спільний туалет Предмети побуту Гроші Спільна ванна

Телефон Повітряно-крапельним Басейн

Спорт. інвентар
шляхом

ВІЛ не передається:

Слайд 37

Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції Виявлення антитіл до ВІЛ методом ІФА з підтвердженням

Лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції

Виявлення антитіл до ВІЛ методом ІФА з підтвердженням методом

імунного блоту дає підстави встановити особі ВІЛ-позитивний статус.
Виявлення антитіл до ВІЛ у дитини віком понад 18 місяців, яка була народжена від ВІЛ-позитивної матері, дає підстави встановити їй статусу ВІЛ-інфікованої.
Визначення ДНК ВІЛ в дітей до року (1-2 міс і 3-4 міс життя). Двічі позитивний тест підтверджує наявність ВІЛ-інфекції, а двічі негативний – заперечує її.
Визначення кількості копій РНК ВІЛ в 1 мл крові (вірусне навантаження).
Визначення змін в імунній системі (зниження показника CD4+Т-лімфоцитів).
Обстеження на ВІЛ добровільне за поінформованою письмовою згодою, конфіденційне, можлива анонімність.
Слайд 38

Види небезпечного контакту у медиків Хірурги, акушер-гінекологи, оторинолярингологи, стоматологи, МНС: прорив,

Види небезпечного контакту у медиків

Хірурги, акушер-гінекологи, оторинолярингологи, стоматологи, МНС:
прорив, прокол, поріз

рукавичок, попадання крові на неушкоджені шкіру і слизові, прокол чи поріз шкіри під час операції, дихання «рот в рот» тощо.
Лікарі-стоматологи і оторинолярингологи:
робота без захисних щитків і окулярів, що сприяє потраплянню на шкіру обличчя і кон’юнктиву аерозолю слини з домішками крові або гною пацієнта.
Неврологи: проведення діагностичної спинно-мозкової пункції.
Медсестри: пошкодження і проколи рукавичок, шкіри порожнистою голкою.
Санітарки: випадковий укол порожнистою голкою під час прибирання, контакт з постільною білизною, яка контамінована кров’ю чи рановими виділеннями хворого.
Слайд 39

В разі виробничої аварії, яка сталася при наданні допомоги ВІЛ-інфікованому (поріз,

В разі виробничої аварії, яка сталася при наданні допомоги ВІЛ-інфікованому (поріз,

укол, потрапляння крові чи інших біологічних рідин на шкіру і слизові оболонки) необхідно:
зняти рукавичку, місце контакту обробити водою з милом, поранену поверхню тримати під проточною водою до припинення кровотечі, накласти пластир, одягнути напальчник;
після того зробити запис про виробничу травму в журналі реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим (форма 108-о);
до 5-го дня здати кров на ВІЛ – інфекцію;
прийняти профілактичний курс ретровіру (900 мг/добу) упродовж 1 місяця;
через 3 і 6 місяців повторно здати кров на ВІЛ.
Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Епідеміологічна характеристика інфекцій з трансмісивним механізмом передачі Переносниками кров’яних інфекцій можуть

Епідеміологічна характеристика інфекцій з трансмісивним механізмом передачі

Переносниками кров’яних інфекцій можуть

бути тільки ті види членистоногих (воші, блохи, кліщі, комарі, москіти та ін.), в організмі яких можливе накопичення (розмноження) паразита або здійснюється певний цикл його розвитку.
Слайд 43

МАЛЯРІЯ - антропонозна протозойна інфекція з трансмісивним механізмом передачі збудника, характеризується

МАЛЯРІЯ - антропонозна протозойна інфекція з трансмісивним механізмом передачі збудника, характеризується

приступами гарячки, анемією, збільшенням печінки і селезінки.

Збудник – паразити з роду Plasmodium:
Pl. vivax викликає триденну малярію,
Pl. malariae – чотириденну,
Pl. falciparum – тропічну,
Pl. ovale – овале-малярію.
В організмі людини відбувається безстатевий розвиток паразитів - тканинна і еритроцитарна шизогонія, у комара - статевий цикл розвитку - спорогонія.
Джерело інфекції - хвора людина і паразитоносій.
Переносник - малярійні комарі роду Anopheles.
Механізм передачі - трансмісивний, парентеральний (гемотрансфузії шизонтної крові, через інфіковані інструменти) і вертикальний (від хворої матері до плода).
Сприйнятливість висока - постінвазивний імунітет нестійкий.

Слайд 44

Розповсюдження малярії у світі Малярія Немає малярії

Розповсюдження малярії у світі

Малярія
Немає малярії

Слайд 45

ЦИКЛ РОЗВИТКУ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЮ

ЦИКЛ РОЗВИТКУ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЮ

Слайд 46

Лабораторна діагностика: - паразитоскопія мазка крові і товстої краплі крові, зафарбованих

Лабораторна діагностика: - паразитоскопія мазка крові і товстої краплі крові,

зафарбованих за Романовським

- серологічна діагностика – ІФА, РНГА, РІФ.

Слайд 47

ПРОФІЛАКТИКА: 1. Для своєчасного виявлення хворих і носіїв обстеженню на малярію

ПРОФІЛАКТИКА:
1. Для своєчасного виявлення хворих і носіїв обстеженню на малярію підлягають:
-

особи з періодичними підйомами температури;
- особи, які приїхали з тропічних країн в останні 2 роки;  
- особи з невстановленим діагнозом і гарячкою 5 днів і більше;
- хворі, які мають підвищену температуру протягом З місяців після переливання крові;
хворі з неясною анемією, збільшенням печінки і селезінки.
2. Боротьба з комарами: дезінсекція, хімічна протиличинкова обробка водойм, гідротехнічні заходи, осушування боліт, підвалів, захисний одяг для людей, репеленти.
3. Заходи в осередку – госпіталізація хворого за клінічними показаннями, обов’язково вагітних і дітей; обстеження і спостереження за контактними.
Слайд 48

Слайд 49

ПРОФІЛАКТИКА

ПРОФІЛАКТИКА

Слайд 50

ПРОФІЛАКТИКА

ПРОФІЛАКТИКА

Слайд 51

Профілактика малярії В осередках з інтенсивною передачою 3-денної малярії проводять міжсезонне

Профілактика малярії

В осередках з інтенсивною передачою 3-денної малярії проводять міжсезонне масове

профілактичне лікування здорових осіб делагілом, при тропічній малярії – примахіном.
Для захисту людей, які виїжджають в неблагополучні регіони, рекомендовано ВООЗ у 2003 р. комбінована таблетка автоквалон / прогуаніл (починати за 1 день до виїзду за кордон і продовжувати до 7 дня після повернення), хлорохін (починати за 1 тиждень до виїзду і продовжувати до 4 тижнів після повернення), комбінована таблетка хлорохін / прогуаніл (починати за 1 тиждень до виїзду і продовжувати до 4 тижнів після повернення).
Слайд 52

Епідемічний висипний тиф і хвороба Бриля - антропонозна інфекція з трансмісивним

Епідемічний висипний тиф і хвороба Бриля - антропонозна інфекція з трансмісивним механізмом

передачі, характеризується гарячкою, інтоксикацією, висипом, ураженням нервової і серцево-судинної систем.

Збудник – Грам (-) рухома Rickettsia Ргоwасhеkа, внутрішньоклітинний паразит.
Джерело інфекції - хвора людина з останніх днів інкубаційного періоду до 2-3 дня апірексії.
Рикетсії можуть 20-40 років зберігатися в організмі перехворілого і проявлятися рецидивом - хворобою Бриля.
Механізм передачі - трансмісивний, переносник - воші.
Воша стає заразною на 4-5 день після інфікування і до загибелі.
Людина заражається при розчухах, коли втирає у ранку фекалії воші.

Слайд 53

Види вошей: а – головна, б – платяна Цикл розвитку вошей:

Види вошей: а – головна, б – платяна

Цикл розвитку вошей: а –

яйця, б – личинки, в – дорослі воші.

Переносник висипного тифу

Слайд 54

Діагностика Епідеміологічні дані (наявність хворих, вошивість серед населення). Серологічні реакції: Реакція

Діагностика

Епідеміологічні дані (наявність хворих, вошивість серед населення).
Серологічні реакції:
Реакція Вейля-Фелікса

(реакція аглютинації з протеєм ОХ19).
Більш специфічними є реакція аглютинації рикетсій, РЗК з антигеном із рикетсій Провачека і РНГА з еритроцитарним рикетсіозним діагностикумом.
Діагностичним титром при постановці РАР є 1:160, для РЗК – 1:160 і для РНГА – 1:1000.
Слайд 55

Профілактика: Екстрене повідомлення в СЕС, негайна госпіталізація хворих. Обстеження підозрілих хворих

Профілактика:
Екстрене повідомлення в СЕС, негайна госпіталізація хворих.
Обстеження підозрілих хворих з

гарячкою більше 5 днів.
Виписка хворих не раніше 12 дня нормальної температури.
Спостереження за контактними особами 25 днів з оглядом на педикульоз, щоденне вимірювання температури.
За епідпоказами вводять 1 раз висипнотифозну суху хімічну вакцину п/ш – 0,5 мл.
Екстрена профілактика контактним особам доксицикліном 0,2 г 1 раз в день 10 днів, рифампіцином 0,3 г 2 рази в день 10 днів.
Санітарна обробка хворих.
Дезінсекція в осередку, дезінсекція транспорту, камерна дезінсекція речей хворого.
Слайд 56

Слайд 57

КЛІЩОВИЙ ЕНЦЕФАЛІТ ( російський, далекосхідний, весняно-літній) - зоонозна природно-осередкова вірусна інфекція

КЛІЩОВИЙ ЕНЦЕФАЛІТ ( російський, далекосхідний, весняно-літній) - зоонозна природно-осередкова вірусна інфекція

з трансмісивним механізмом передачі, уражує передні роги спинного мозку з розвитком в'ялих парезів і паралічів.

Збудник - РНК-вмісний арбовірус з родини Togaviridae, рід Flavivirus. Розрізняють центральноєвропейський і далекосхідний варіанти.
Джерело інфекції - більше 130 видів теплокровних диких і домашніх тварин, птахів.

Переносник і резервуар -іксодові кліщі, вірус у них зберігається необмежено довго, так як передається трансоваріально.
Механізм передачі – трансмісивний (іксодові кліщі), харчовий (молоко інфікованих кіз, овець, буйволів).
Сприйнятливість до 95 % у неімунних людей.
Перенесене захворювання залишає напружений імунітет, можуть бути інапарантні форми.

Слайд 58

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА: РЗК, ІФА в парних сироватках; вірус можна виявити у

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА:
РЗК, ІФА в парних сироватках;
вірус можна виявити у крові, спинномозковій

рідині за допомогою ПЛР.
НЕСПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА :
Боротьба з кліщами в природних осередках і тваринницьких приміщеннях (застосування акарицидів).
Обмеження випасу худоби в лісі.
Особиста профілактика - захист від нападу кліщів -захисний одяг, репеленти.
Слайд 59

Специфічна профілактика: Курс профілактичної вакцинації складається з 2-х ін'єкцій по 0,5

Специфічна профілактика:
Курс профілактичної вакцинації складається з 2-х ін'єкцій по 0,5

мл з інтервалом 5-7 місяців.
Ревакцинація через рік одноразово 0,5 мл, але не пізніше, ніж за 2 тижні до початку епідсезону КВЕ.
Наступні ревакцинації проводять з інтервалом у 3 роки.
Слайд 60

Пасивна серопрофілактика нещепленим проводиться у кліщовим імуноглобуліном у випадку присмоктування кліща

Пасивна серопрофілактика нещепленим проводиться у кліщовим імуноглобуліном у випадку присмоктування кліща

(в осередку КЕ) в дозі 1,5 мл дітям до 12 років, 2 мл від 12 до 16 років, 3 мл для 16 років і старших.
З четвертого дня з моменту присмоктування кліща профілактичний ефект від введення імуноглобуліну різко знижується.
Слайд 61

Для профілактики також призначають ремантадин по 100 мг (2 таблетки) 2

Для профілактики також призначають ремантадин по 100 мг (2 таблетки) 2

рази на день протягом 3 днів. В окремих випадках - 5 днів.
Профілактику за допомогою ремантадину призначати відразу після укусу кліща, але не пізніше 48 годин.
Слайд 62

Лайм-бореліоз - зоонозна природно-осередкова інфекція з трансмісивним механізмом передачі збудника. Уражаються

Лайм-бореліоз - зоонозна природно-осередкова інфекція з трансмісивним механізмом передачі збудника. Уражаються

різні системи і органи (шкіра - кільцевидна еритема, міокардит, артрити, менінгоенцефаліт).  

Збудник – спірохета Borrelia burgdorferi.
Резервуар і джерело інфекції багато видів диких і домашніх тварин, птахів, іксодові кліщі. Кліщі передають збудника трансоваріально. Хвора людина не заразна.
Механізм зараження - трансмісивний через укус кліща, збудник міститься в слині кліща.
Хвороба зустрічається в Північній Америці, Австралії, Китаї, Японії, Східній Європі, Прибалтиці, Росії, Молдові, Україні в лісових ландшафтах. Люди заражаються у приміських лісах, лісопарках, садово-городніх ділянках, в сільській місцевості.
Сезонність - літо-осінь.
Інкубаційний період - від 2 до 32 днів.

Слайд 63

Слайд 64

Слайд 65

Лабораторна діагностика: Серологічна - виявлення антитіл в РНГА, ІФА. Профілактика хвороби

Лабораторна діагностика:
Серологічна - виявлення антитіл в РНГА, ІФА.
Профілактика хвороби Лайма:
Обмеження

чисельності кліщів у природних осередках за допомогою акарицидів.
Попередження присмоктування кліщів - захисний одяг, репеленти, огляд для пошуку кліщів на тілі.
Правильне видалення кліща для зменшення ризику інфікування.
Видалений кліщ не треба викидати, його необхідно або спалити, або доставити на контроль до лабораторії.
Препарати тетрацикліну 7-10 днів (доксациклін по 0,1 х 2 рази в день).
Слайд 66

Вірус Зіка

Вірус Зіка

Слайд 67

Вірус Зіка — вид вірусів роду Flavivirus, який переносять комарі роду

Вірус Зіка  — вид вірусів роду Flavivirus, який переносять комарі роду Aedes. Хворобу, яку спричинює

вірус Зіка,  з 1950-х років реєстрували в районах екваторіального поясу Африки та Азії. З 1 лютого 2016 року ВООЗ визнала цю хворобу такою, що виявила здатність чинити серйозний вплив на здоров'я населення і може швидко поширюватися в міжнародних масштабах та увійшла до переліку подій, які спричинюють надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я на світовому рівні.
Слайд 68

Ареал поширення: Південна та Північна Америка, Африка, Тихоокеанські острови

Ареал поширення: Південна та Північна Америка, Африка, Тихоокеанські острови

Слайд 69

Хто у зоні ризику? Небезпечний цей вірус саме для вагітних, адже

Хто у зоні ризику?
Небезпечний цей вірус саме для вагітних, адже у

майбутньої мами, яка перехворіла на вірус, народжується немовля з мікроцефалією – вродженим зменшенням головного мозку, яке призводить до розумової відсталості. І хоча науково-медичного підтвердження немає, що саме через вірус Зіка розвивається мікроцефалія у дитини, все ж збільшення з 2015 року у 30 разів випадків народження дітей з цією вродженою вадою саме через те, що мами під час вагітності перехворіли на вірус, дає підстави для таких висновків.
Слайд 70

На жовтень 2016 року не існує вакцини або противірусних засобів для запобігання захворювання.

На жовтень 2016 року не існує вакцини або противірусних засобів для запобігання захворювання.


Слайд 71

ЛІТЕРАТУРА 1. Епідеміологія / За ред. проф. І.П. Колеснікової – Вінниця

ЛІТЕРАТУРА
1. Епідеміологія / За ред. проф. І.П. Колеснікової – Вінниця

Нова Книга, 2012 – 570 с.
2. Виноград Н.О. Спеціальна епідеміологія: навч. посіб. / Н.О. Виноград, З.П. Василишин, Л.П. Козак. – К.: ВСВ «Медицина», 2014. – 344 с.
3. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006.
Слайд 72

Дякую за увагу!

Дякую за увагу!