Мозочок та екстрапірамідна система. Синдром паркінсонізму

Содержание

Слайд 2

Кірковий: 4,6,8 кіркові поля за Бродманом підкірковий:n.caudatus, n. lenticularis (putamen, globus

Кірковий: 4,6,8 кіркові поля за Бродманом
підкірковий:n.caudatus, n. lenticularis (putamen, globus palidus)
стовбуровий:

чорна субстанція, червоні ядра, вестибулярні ядра, чотиригорбкове тіло, ядро Даркшевича, нижні оливи, Люесове тіло
спінальний: гама-мотонейрони і альфа - малі мотонейрони, які розташовані в передніх рогах спинного мозку.

Рівні екстрапірамідної нервової системи:

Слайд 3

Слайд 4

АНАТОМІЯ ЕКСТРАПІРАМІДНОЇ СИСТЕМИ .

АНАТОМІЯ ЕКСТРАПІРАМІДНОЇ СИСТЕМИ

.

Слайд 5

ЗВ’ЯЗКИ ЕКСТРАПІРАМІДНОЇ СИСТЕМИ

ЗВ’ЯЗКИ ЕКСТРАПІРАМІДНОЇ СИСТЕМИ

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

нігростріарний (ДОФА-ергічний) - чорна субстанція - хвостате ядро - гальмує нейрони

нігростріарний (ДОФА-ергічний) - чорна субстанція - хвостате ядро - гальмує нейрони

стріарного відділу
стріонігральний (ГАМК-ергічний -) хвостате ядро (ГАМК) - чорна субстанція - контроль виробітку дофаміну

Зв’язки ЕПНС

Слайд 9

нігростріарний, мезокортикальний, мезолімбічний і тубероінфундібулярний. 1) Нігростріарний шлях медитує рухи і

нігростріарний, мезокортикальний, мезолімбічний і тубероінфундібулярний.
1) Нігростріарний шлях медитує рухи і

найбільш значимо вражається на ранніх етапах ХП.
Інші шляхи тісно пов”язані з наступними проявами:
2) Мезокортикальний з вольовими процесами та емоційними реакціями
3) мезолімбічний з бажаннями, ініціацією рухів
4) Тубероінфундібулярний з чуттєвими процесами та материнськими інстинктами.

Великі допамінові шляхи в головному мозку:

Слайд 10

Створює передумови для здійснення рухових актів, готує м’язи до дії Приймає

Створює передумови для здійснення рухових актів, готує м’язи до дії
Приймає участь

в забезпеченні пози
Автоматизовує несвідому регуляцію свідомих рухів
Забезпечує автоматизовані, стереотипні рухи, а також рефлекторні захисні рухи
Забезпечує рухові прояви емоцій

Функція ЕПНС:

Слайд 11

МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА 1. В нормі в чорній речовині

МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ХВОРОБІ ПАРКІНСОНА

1. В нормі в чорній речовині міститься

близько 400 000 дофамінових клітин.
2. Симптоми хвороби Паркінсона виникають після втрати 80 % нейронів чорної субстанції.
3. В цитоплазмі дегенеруючих ней ронів виявляють тільця Леві.
4.Зниження рівня допаміну в стріатумі тим інтенсивніше, чим більше ушкоджується чорна речовина або нігростріарний шлях.
Слайд 12

Патоморфологія хвороби Паркінсона – макроскопічний вигляд Damier P, Brain 1999;122:1421-36. Images

Патоморфологія хвороби Паркінсона – макроскопічний вигляд

Damier P, Brain 1999;122:1421-36.
Images courtesy of

JJ Hauw, Department of Neuropathology, Hôpital de la Pitié-Salpêtrière, Paris, France.
Слайд 13

Патоморфологія хвороби Паркінсона – мікроскопічний вигляд Втрата пігментованих дофамінергічних нейронів Чорна

Патоморфологія хвороби Паркінсона – мікроскопічний вигляд

Втрата пігментованих дофамінергічних нейронів

Чорна речовина в

нормі

Здорова людина

Дегенеративні зміни в ній

Хвороба Паркінсона

Гістопатологічна ознака: тільця Леві

Gibb WR, Lees AJ. Neuropathol Appl Neurobiol 1989;15:27-44.

Images courtesy of JJ Hauw, Department of Neuropathology
Hôpital de la Pitié-Salpêtrière, Paris, France.

Images courtesy of É tienne Hirsch, MD, INSERM U679, Hôpital de la Pitié-Salpêtrière, Paris, France.

Слайд 14

Перше описання як уніформного синдрому James Parkinson в 1817

Перше описання як уніформного синдрому James Parkinson в 1817

Слайд 15

Бідність рухів (гіпокінезія, олігобрадикінезія) Ригідність м’язів Тремор Ознаки синдрому Паркінсонізму:

Бідність рухів (гіпокінезія, олігобрадикінезія)
Ригідність м’язів
Тремор

Ознаки синдрому Паркінсонізму:

Слайд 16

Перший опис “тремтливого паралічу” як клінічного синдрому Джеймсом Паркінсоном у 1817

Перший опис “тремтливого паралічу” як клінічного синдрому Джеймсом Паркінсоном у 1817

році

Parkinson J. An Essay on the Shaking Palsy; 1817.

Слайд 17

de Lau LM, Breteler MM. Lancet Neurol 2006;5:525-35. © 2006, with

de Lau LM, Breteler MM. Lancet Neurol 2006;5:525-35. © 2006, with

permission from Elsevier.

Епідеміологія хвороби Паркінсона – поширеність

Слайд 18

Епідеміологія хвороби Паркінсона – частота de Lau LM, Breteler MM. Lancet

Епідеміологія хвороби Паркінсона – частота

de Lau LM, Breteler MM. Lancet Neurol

2006;5:525-35. © 2006, with permission from Elsevier.
Слайд 19

Характерна поза «прохача» або поза «згиначів»: хворий сутулиться, плечі приведені до

Характерна поза «прохача» або поза «згиначів»: хворий сутулиться, плечі приведені до

тулуба, передпліччя напівзігнуті;
Рухи бідні, сповільнені (гіпокінезія);
Хода «шаркаюча», дрібними кроками, не відривачи ноги від землі «мікробазія»;

А. Бідність рухів

Слайд 20

Стопи під час ходи ставляться паралельно «паралельні сліди»; Відсутній помах руки

Стопи під час ходи ставляться паралельно «паралельні сліди»;
Відсутній помах руки (ахейрокінез);
Обличчя

гіпомімічне, маскоподібне (с-м Бехтерева);
Рідке кліпання (с-м Марі);

А. Бідність рухів

Слайд 21

Погляд «льодяний», нерухомий; Інерція спокою (хворому важко розпочати рух) - симптом

Погляд «льодяний», нерухомий;
Інерція спокою (хворому важко розпочати рух) - симптом «прилипання

ніг»
Інерція руху (пропульсія, латеропульсія, ретропульсія)

Бідність рухів

Слайд 22

Почерк дрібними літерами (мікрографія), деколи строка може трансформуватися в пряму лінію;

Почерк дрібними літерами (мікрографія), деколи строка може трансформуватися в пряму лінію;
Мова

тиха, погано модульована, затухаюча (брадилалія).
Під впливом сильних емоцій, після відпочинку можливий варіант парадоксальних кінезій

А. Бідність рухів

Слайд 23

ПОЗА ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

ПОЗА ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

Слайд 24

Слайд 25

ПОЗА ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

ПОЗА ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

Слайд 26

Слайд 27

В. М’язова ригідність (м’язовий тонус підвищується за пластичним типом) Тонус за

В. М’язова ригідність (м’язовий тонус підвищується за пластичним типом)

Тонус за типом

«зубчатого колеса»;
По мірі виконання пасивних рухів тонус підвищується;
Рівномірно виражений в м’язах згиначах і розгиначах.
Слайд 28

Виражений в дистальних відділах кінцівок, можливий тремор губ, нижньої щелепи За

Виражений в дистальних відділах кінцівок,
можливий тремор губ, нижньої щелепи
За своїм характером

тремор може нагадувати
рахування монет,
Найбільш виражений тремор в спокої, при здійсненні активних рухів він або зменшується, або зникає
Частота тремору 3-6 скорочень в секунду

С. Статичний тремор

Слайд 29

Постуральна нестійкість Це порушення пози та неспроможність підтримувати рівновагу. Виникає поступово

Постуральна нестійкість

Це порушення пози та неспроможність підтримувати рівновагу.
Виникає поступово

і складається з аномального положення голови, тулуба, кінцівок, включає нахил в одну сторону або зниження тонусу м”язів шиї та тулуба.
Флексорна установка тулуба веде до формування типової пози «манекена».
Слайд 30

«Човгаюча» або хода дрібними кроками виникає внаслідок зміни довжини кроку та

«Човгаюча» або хода дрібними кроками виникає внаслідок зміни довжини кроку та

утрудненим відриванням ніг від підлоги.
Симптом «прилиплих ніг», коли хворий не може відірвати ноги від підлоги і почати рух (сповільнений старт-рефлекс).
Часто супроводжується дрібним тупцюванням на місці, яке виникає або посилюється, особливо перед доланням перешкоди (наприклад, коли треба пройти через двері, вузький прохід, особливо у присутності чужих людей) – так звана дисбазія. Вона може тривати декілька хвилин, доки пацієнт таки піде.
.

Порушення ходи

Слайд 31

Пропульсія, латеропульсія, ретропульсія. Ходити сходами хворим набагато легше, ніж по рівній

Пропульсія, латеропульсія, ретропульсія.
Ходити сходами хворим набагато легше, ніж по рівній

поверхні.
Нормальні синкінезії – співдружні рухи відсутні не лише в руках, але й у м”язах обличчя та шиї

Порушення ходи

Слайд 32

рухи – попросити хворого постукати пальцем по чомусь двома руками. Пацієнтам

рухи – попросити хворого постукати пальцем по чомусь двома руками. Пацієнтам

з ХП важко почати такий рух, швидко настає його сповільнення
мова – попросити хворого щось розповісти чи прочитати
хода – глянути як хворий ходить
загальний вигляд – який у хворого вигляд під час ходьби, розмови, дій
штовхальна проба – для виявлення постуральної нестійкості
проба з леводопою з оцінкою по UPDRS до і після застосування леводопи. Способи проведення:

Діагностичні проби:

Слайд 33

* позитронно-емісійна томографія з флуородопою ‡ однофотонна емісійна комп’ютерна томографія з 2β-карбометокси-3β-(4-йодофеніл)тропаном

* позитронно-емісійна томографія з флуородопою ‡ однофотонна емісійна комп’ютерна томографія з 2β-карбометокси-3β-(4-йодофеніл)тропаном

Слайд 34

Скорочення: SNpc, компактна частина чорної речовини; SNpl, латеральна частина чорної речовини;

Скорочення: SNpc, компактна частина чорної речовини; SNpl, латеральна частина чорної речовини;

A8, група дофамінергічних нейронів A8; rn, червоне ядро; PGS, навколоводопровідна сіра речовина; cp, ніжка мозочка; CGS, центральна сіра речовина

Посмертний зріз середнього мозку людини, забарвлений тирозингідроксилазою

Загибель нейронів і моторні симптоми

Hirsch E, et al. Nature 1988;334:345-8.

Слайд 35

Багатоцентрова нейродегенерація Lang AE, Obeso JA. Lancet Neurol 2004;3:309-16. © 2004, with permission from Elsevier.

Багатоцентрова нейродегенерація

Lang AE, Obeso JA. Lancet Neurol 2004;3:309-16. © 2004, with

permission from Elsevier.
Слайд 36

Слайд 37

Сповільнення мислення (брадифренія) Сповільнення згадування (брадимненія) Акайрія, симптом прилипання Аствацатурова Інші ознаки синдрому Паркінсонізму

Сповільнення мислення (брадифренія)
Сповільнення згадування (брадимненія)
Акайрія, симптом прилипання Аствацатурова

Інші ознаки синдрому Паркінсонізму


Слайд 38

Симптом повітряної подушки або симтом Вартенберга Симптом Нойка-Ганева Феномен парадоксального м’язового

Симптом повітряної подушки або симтом Вартенберга
Симптом Нойка-Ганева
Феномен парадоксального м’язового скорочення Вестфаля


Тест тильного згинання кисті:
Тест згинання гомілки:

Тести:

Слайд 39

ТІБІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН ФУА -ТЕВЕНАРА

ТІБІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН ФУА -ТЕВЕНАРА

Слайд 40

Ригідна; тремтлива змішана:ригідно-тремтлива, тремтливо-ригідна акінетична Клінічні форми Паркінсонізму:

Ригідна;
тремтлива
змішана:ригідно-тремтлива, тремтливо-ригідна
акінетична

Клінічні форми Паркінсонізму:

Слайд 41

ступінь - поява та достатня вираженість одного чи двох основних симптомів,

ступінь - поява та достатня вираженість одного чи двох основних симптомів,

хворий зберігає здатність до виконання всіх видів професійної та домашньої діяльності
ІІ ступінь - здатність займатися пофесійною діяльністю втрачена
ІІІ ступінь - втрачена здатність до самообслуговування.

Ступені важкості паркінсонізму (за Петеліним)

Слайд 42

Черепно-мозкова травма Отруєння чадним газом, марганцем, синильною кислотою Пухлина головного мозку Енцефаліт (Економо) Етіологія симптоматичного Паркінсонізму

Черепно-мозкова травма
Отруєння чадним газом, марганцем, синильною кислотою
Пухлина головного мозку
Енцефаліт (Економо)

Етіологія

симптоматичного Паркінсонізму
Слайд 43

5.Судинна патологія, зокрема інсульти 6.Церебральний атеросклероз 7.Медикаментозний паркінсонізм у хворих, які

5.Судинна патологія, зокрема інсульти
6.Церебральний атеросклероз
7.Медикаментозний паркінсонізм у хворих, які лікувалися тривалий

час нейролептиками або преператами раувольфії (резерпін).

Етіологія симптоматичного Паркінсонізму

Слайд 44

Диференційна діагностика хвороби Паркінсона Ідіопатичний Хвороба Паркінсона: приблизно 75% випадків Симптоматичний

Диференційна діагностика хвороби Паркінсона

Ідіопатичний
Хвороба Паркінсона: приблизно 75% випадків
Симптоматичний
Медикаментозний: до 20% випадків
Блокатори

дофамінових рецепторів: сильні нейролептики, метоклопрамід
Гідроцефалія
Дегенерації метаболічного генезу (гепатолентикулярна), хвороби паращитовидних залоз
Структурні ураження головного мозку: пухлина, інфаркт або крововилив
Токсини (чадний газ, MPTP)
Інфекції

Спадкові захворювання
Лобно-скроневі деменції
Дистонії
Хвороба Гантінгтона
Хвороба Вільсона
Спадкові атаксії
Синдроми “паркінсонізм-плюс”
Деменція з тільцями Леві
Мультисистемна атрофія (олівопонтоцеребеллярна атрофія, синдром Шая-Дрейджера, стріонігральна дегенерація)
Прогресуючий над’ядерний параліч
Кортикобазальна дегенерація

Слайд 45

1.М’язова гіпотонія 2.Насильницькі рухи - гіперкінези Клінічні ознаки гіперкінетично- гіпотонічний синдрому .

1.М’язова гіпотонія
2.Насильницькі рухи - гіперкінези

Клінічні ознаки гіперкінетично- гіпотонічний синдрому

.



Слайд 46

Спонтанні, нерегулярні, несиметричні рухи, які захоплюють м’язи кінцівок, тулуба, мімічну мускулатуру

Спонтанні, нерегулярні, несиметричні рухи, які захоплюють м’язи кінцівок, тулуба, мімічну мускулатуру


Хореїчний гіперкінез посилюється при хвилюванні та зникає під час сну.
Характерні симптоми: Херсонського або симптом очей і язика Гордона II, симптом Черні

Хорея

Слайд 47

Атетоз Рухи повільні, хробакоподібні, як наслідок поєднання флексорних і екстензорних рухів

Атетоз

Рухи повільні, хробакоподібні, як наслідок поєднання флексорних і екстензорних рухів у

різних комбінаціях
Рухи захоплюють дистальні відділи кінцівок,
Часто гіперкінез носить односторонній характер
Атетоз може поєднуватися з підвищенням м’язового тонусу і, якщо це відбувається у всіх групах м’язів одночасно, то розвивається загальний тонічний спазм
Припускають, що атетоз є результатом ураження хвостатого ядра
Слайд 48

Слайд 49

Слайд 50

Хореоатетоз Поєднання хореїчного гіперкінезу з атетозними рухами

Хореоатетоз

Поєднання хореїчного гіперкінезу
з атетозними рухами

Слайд 51

Хореоатетоз

Хореоатетоз

Слайд 52

СПАСТИЧНА КРИВОШИЯ

СПАСТИЧНА КРИВОШИЯ

Слайд 53

СПАСТИЧНА КРИВОШИЯ

СПАСТИЧНА КРИВОШИЯ

Слайд 54

ДИСТОНІЯ В СТУПНІ ТА КИСТІ

ДИСТОНІЯ В СТУПНІ ТА КИСТІ

Слайд 55

Односторонні, різкі поштовхоподібні рухи, які нагадують метальні рухи захоплює гіперкінез переважно

Односторонні, різкі поштовхоподібні рухи, які нагадують метальні рухи
захоплює гіперкінез переважно проксимальні

відділи кінцівок та аксіальну мускулатуру
як правило, гіперкінез захоплює м’язи однієї половини тіла - гемібалізм

Балізм .Гемібалізм



Слайд 56

Гемібалізм

Гемібалізм

Слайд 57

Швидкі, ритмічні посмикування м’язів м’якого піднебіння, язика, глотки, гортані, діафрагми, скелетних

Швидкі, ритмічні посмикування м’язів м’якого піднебіння, язика,
глотки, гортані, діафрагми, скелетних

м’язів, які не
супроводжуються видимим руховим ефектом (переміщенням
кінцівок)

Міоклонія

Слайд 58

Обертальні, штопороподібні рухи Втягуються в процес м’язи тулуба, шиї Може проявитися

Обертальні, штопороподібні рухи
Втягуються в процес м’язи тулуба, шиї
Може проявитися у вигляді

кривошиї
Є наслідком ураження шкарлупи

Торзійний спазм


)


Слайд 59

Тік Швидкі, стереотипні посмикування м’язів обличчя чи шиї (у вигляді кліпання,

Тік

Швидкі, стереотипні посмикування м’язів обличчя чи шиї (у вигляді кліпання,

морщення чола, піднімання й опускання брів, запрокидування голови)
На відміну від невротичних тіків, екстрапірамідні носять постійний та
стереотипний характер
Слайд 60

ВИДИ ГІПЕРКІНЕЗІВ

ВИДИ ГІПЕРКІНЕЗІВ

Слайд 61

Слайд 62

ТОРЗІЙНА ДИСТОНІЯ

ТОРЗІЙНА ДИСТОНІЯ

Слайд 63

Слайд 64

Слайд 65

АНАТОМІЯ МОЗОЧКА

АНАТОМІЯ МОЗОЧКА

Слайд 66

Мозочок складається із філогенетично старшої частини – хробака(paleocerebellum) і нової частини - півкуль (neocerebellum) МОЗОЧОК

Мозочок складається із філогенетично старшої частини – хробака(paleocerebellum) і нової частини

- півкуль (neocerebellum)

МОЗОЧОК

Слайд 67

Поверхня півкуль мозочка вкрита шаром сірої речовини – корою, в якій

Поверхня півкуль мозочка вкрита шаром сірої речовини – корою, в якій

розрізняють три шари:
зернистий
гангліонарний
молекулярний

АНАТОМІЯ МОЗОЧКА

Слайд 68

tr. spinocerebellaris dorsalis (Флексіга) tr. vestibulocerebellaris (від вестибулярних ядер до ядра

tr. spinocerebellaris dorsalis (Флексіга)
tr. vestibulocerebellaris (від вестибулярних ядер до ядра намету)
tr.

olivocerebellaris (від нижніх олив до зубчатого ядра)
fibre arcuate externe (від ядер Голя і Бурдаха до хробака і півкуль)

Нижні мозочкові ніжки ( corpora restiformia):


Слайд 69

tr. pontocerebellaris, Середні мозочкові ніжки (pedunculum cerebellaris medii)

tr. pontocerebellaris,

Середні мозочкові ніжки (pedunculum cerebellaris medii)

Слайд 70

Аферентну від спинного мозку до мозочка tr. spinocerrebellaris ventralis (Говерса) Еферентну

Аферентну від спинного мозку до мозочка tr. spinocerrebellaris ventralis (Говерса)
Еферентну

від мозочка до структур екстрапірамідної нервової системи – tr.cerebellotegmentalis et tr. dentorubralis

Верхні ніжки мозочка (pedunculi cerebellaris superior):

Слайд 71

Слайд 72

Шлях мозочкової поправки tr. fronto-temporo-occipito -pontinus tr. pontocerebellaris (перехрест мосто-мозочковий) tr.cerebello-dentatus

Шлях мозочкової поправки

tr. fronto-temporo-occipito -pontinus
tr. pontocerebellaris (перехрест мосто-мозочковий)
tr.cerebello-dentatus
tr. dentorubralis (перехрест

Вернекінка)
tr. rubrospinalis(перехрест Фореля)
tr. spinomuscularis
Слайд 73

Рівновага Тонус м’язів Координація рухів Синергія Функціі мозочка

Рівновага
Тонус м’язів
Координація рухів
Синергія

Функціі мозочка

Слайд 74

Ністагм:горизонтальний ністагм, вертикальний, ротаторний Скандована мова Інтенційне тремтіння, Макрографія Мимопопадання або

Ністагм:горизонтальний ністагм, вертикальний, ротаторний
Скандована мова
Інтенційне тремтіння,
Макрографія
Мимопопадання або промахування, яке виявляється

при допомозі координаторних проб
.

Mозочкова атаксія

Слайд 75

Дисметрія Гіпотонія м’язів Адіадохокінез Асинергія (проби Бабінського, Ожеховського, Стюарта-Холмса Mозочкова атаксія

Дисметрія
Гіпотонія м’язів
Адіадохокінез
Асинергія (проби Бабінського, Ожеховського, Стюарта-Холмса

Mозочкова атаксія

Слайд 76

ПОЗА РОМБЕРГА :

ПОЗА РОМБЕРГА

:

Слайд 77

Пальце-носова проба

Пальце-носова проба

Слайд 78

П”ятково-колінна проба

П”ятково-колінна проба

Слайд 79

ПРОБА НА ГІПЕРМЕТРІЮ РУХІВ

ПРОБА НА ГІПЕРМЕТРІЮ РУХІВ

Слайд 80

ВИДИ АТАКСІЙ

ВИДИ АТАКСІЙ

Слайд 81

ВИДИ АТАКСІЙ

ВИДИ АТАКСІЙ

Слайд 82

Слайд 83