Предмет та завдання навчальної дисципліни «Психологія ділового спілкування». Поняття спілкування у психології

Содержание

Слайд 2

Предметом вивчення даного курсу є психологічні засади організації спілкування у професійній

Предметом вивчення даного курсу є психологічні засади організації спілкування у професійній

та діловій сферах

Метою його опанування є оволодіння психологічною теорією і практикою організації ділового спілкування

Слайд 3

Суб’єктом ділового спілкування може бути окрема людина: керівник, коллега, підлеглий. Об’єкт

Суб’єктом ділового спілкування може бути окрема людина: керівник, коллега, підлеглий.
Об’єкт

ділового спілкування – спільна діяльність суб’єктів спілкування.
Слайд 4

Спілкування – це форма психологічного взаємозв’язку людей у процесі їхньої спільної

Спілкування – це форма психологічного взаємозв’язку людей у процесі їхньої спільної

діяльності, яка передбачає обмін інформацією, сприймання людьми один одного, обмін думками, діями.
Слайд 5

Мета спілкування - це те, заради чого в людини виникає даний вид активності.

Мета спілкування - це те, заради чого в людини виникає даний

вид активності.
Слайд 6

Спілкування поділяється за цілями на: СОЦІАЛЬНЕ БІОЛОГІЧНЕ зорієнтоване на розширення і

Спілкування поділяється за цілями на:

СОЦІАЛЬНЕ

БІОЛОГІЧНЕ

зорієнтоване на розширення і зміцнення міжособистісних контактів,

на особистісне зростання індивіда.

спілкування, необхідне для підтримки, збереження і розвитку організму. Воно пов'язане із задоволенням основних біологічних потреб.

Слайд 7

ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передавання та приймання інформації;

ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ

Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передавання та приймання інформації; вона

реалізується на різних рівнях. На першому рівні здійснюється вирівнювання розбіжностей у вихідній інформованості людей. На другому - відбувається передавання інформації та прийняття рішень. Третій рівень пов'язаний із прагненням людини зрозуміти інших,

Регулятивно-комунікативна функція спілкування виявляється в коригуванні поведінки співрозмовників. Завдяки спілкуванню людина здійснює регуляцію не лише власної поведінки, а й поведінки інших людей, реагує на їхні дії.

Афективно-комунікативна функція спілкування характеризує емоційну сферу людини. У ній виявляється ставлення людини до навколишнього середовища й до соціуму.

Слайд 8

КОМУНІКАТИВНА сторона ПЕРЦЕПТИВНА сторона ІНТЕРАКТИВНА сторона Структура спілкування

КОМУНІКАТИВНА
сторона

ПЕРЦЕПТИВНА
сторона

ІНТЕРАКТИВНА
сторона

Структура спілкування

Слайд 9

Комунікативна сторона спілкування пов'язана з обміном інформації, проте її сутність не

Комунікативна сторона
спілкування

пов'язана з обміном інформації, проте її сутність не може

бути вичерпно розкрита з точки зору інформаційної теорії.

КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС – стан дискомфорту і напруження, викликані суперечністю між протилежними знаннями в однієї людини. Автором теорії когнітивного дисонансу є американський соціолог, психолог А. Фестінгер (1957).

КОМУНІКАТИВНІ БАР’ЄРИ – мотиви, які перешкоджають спілкуванню з окремою людиною чи групою людей.

Слайд 10

Перцептивна (лат. perception – сприймання, пізнавання) сторона спілкування взаємне сприймання, розуміння

Перцептивна (лат. perception – сприймання, пізнавання) сторона
спілкування

взаємне сприймання, розуміння й

оцінка партнерів спілкування.

механізми сприймання людини людиною

ідентифікація
рефлексія
стереотипізація

Слайд 11

Інтерактивна (лат. interaction) сторона спілкування взаємодія людей, побудова спільної стратегії взаємодії

Інтерактивна (лат. interaction) сторона
спілкування

взаємодія людей, побудова спільної стратегії взаємодії між

партнерами, спрямованої на зміну їхніх поглядів і поведінки.

співпраця
компроміс
поступливість
ухилення

Стратегії спілкування

Слайд 12

МЕЗАРІВЕНЬ спілкування розглядається як змінювана сукупність цілеспрямованих логічно завершених контактів чи

МЕЗАРІВЕНЬ
спілкування розглядається як змінювана сукупність цілеспрямованих логічно завершених контактів чи ситуацій

– взаємодії, в яких опиняються люди в процесі щоденної життєдіяльності в конкретні часові відрізки свого життя. Акцент при вивченні спілкування на цьому рівні робиться на змістових компонентах ситуації спілкування: «з приводу чого?» і «з якою метою».

МІКРОРІВЕНЬ
акцент робиться на аналізі елементарних одиниць спілкування як пов’язаних актів або трансакцій. На цьому етапі елементарною одиницею спілкування є не зміна поведінкових актів та його учасників, а їх взаємодія.

МАКРОРІВЕНЬ
спілкування індивіда з іншими людьми є важливим аспектом його способу життя. На цьому рівні процес спілкування вивчається в інтервалах часу, які співвідносяться з тривалістю людського життя. Робиться акцент на аналізі психічного розвитку індивіда. Спілкування виступає складною розвивальною мережею взаємозв’язків індивіда з іншими людьми та соціальними групами.

РІВНІ
спілкування

Слайд 13

Міжособистісне спілкування характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують

Міжособистісне спілкування характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують

між собою безпосередні контакти і спілкуються один з одним.

Особистісно-групове спілкування має місце тоді, коли особистість взаємодіє з цілою групою. Таким є спілкування викладача з групою студентів, керівника з колективом підлеглих, оратора з аудиторією.

Міжгрупове спілкування відбувається за участі в ньому двох спільностей, кожна з яких має свою позицію, прагне до реалізації своїх цілей, або ж обидві групи намагаються дійти згоди щодо певного питання, досягти консенсусу.

1

2

3

Залежно від контингенту учасників виокремлюють:

Слайд 14

БЕЗПОСЕРЕДНЄ (коли спілкування є взаємодією людей, між якими встановлюється комунікативний зв'язок,

БЕЗПОСЕРЕДНЄ (коли спілкування є взаємодією людей, між якими встановлюється комунікативний зв'язок,

коли співрозмовники безпосередньо сприймають один одного, встановлюють контакти і використовують для цієї мети всі наявні в них засоби)
ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ( спілкування, до якого включена проміжна ланка— третя особа, технічний засіб або матеріальний предмет).
Слайд 15

Навчися слухати, і ти зможеш отримати користь навіть з тих, хто

Навчися слухати, і ти зможеш отримати користь навіть з тих, хто

говорить погано.    Плутарх

Ясність – головне достоїнство мови.  Аристотель

Найбільше з достоїнств оратора – не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, що не потрібно.    Цицерон

Не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш.    Клавдій