Предмет та завдання навчальної дисципліни «Психологія ділового спілкування». Поняття спілкування у психології

та діловій сферах

Метою його опанування є оволодіння психологічною теорією і практикою організації ділового спілкування

ділового спілкування – спільна діяльність суб’єктів спілкування.

діяльності, яка передбачає обмін інформацією, сприймання людьми один одного, обмін думками, діями.

вид активності.

на особистісне зростання індивіда.

спілкування, необхідне для підтримки, збереження і розвитку організму. Воно пов'язане із задоволенням основних біологічних потреб.

реалізується на різних рівнях. На першому рівні здійснюється вирівнювання розбіжностей у вихідній інформованості людей. На другому - відбувається передавання інформації та прийняття рішень. Третій рівень пов'язаний із прагненням людини зрозуміти інших,

Регулятивно-комунікативна функція спілкування виявляється в коригуванні поведінки співрозмовників. Завдяки спілкуванню людина здійснює регуляцію не лише власної поведінки, а й поведінки інших людей, реагує на їхні дії.

Афективно-комунікативна функція спілкування характеризує емоційну сферу людини. У ній виявляється ставлення людини до навколишнього середовища й до соціуму.

бути вичерпно розкрита з точки зору інформаційної теорії.

КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС – стан дискомфорту і напруження, викликані суперечністю між протилежними знаннями в однієї людини. Автором теорії когнітивного дисонансу є американський соціолог, психолог А. Фестінгер (1957).

КОМУНІКАТИВНІ БАР’ЄРИ – мотиви, які перешкоджають спілкуванню з окремою людиною чи групою людей.

оцінка партнерів спілкування.

механізми сприймання людини людиною

ідентифікація
рефлексія
стереотипізація

партнерами, спрямованої на зміну їхніх поглядів і поведінки.

співпраця
компроміс
поступливість
ухилення

Стратегії спілкування

– взаємодії, в яких опиняються люди в процесі щоденної життєдіяльності в конкретні часові відрізки свого життя. Акцент при вивченні спілкування на цьому рівні робиться на змістових компонентах ситуації спілкування: «з приводу чого?» і «з якою метою».

МІКРОРІВЕНЬ
акцент робиться на аналізі елементарних одиниць спілкування як пов’язаних актів або трансакцій. На цьому етапі елементарною одиницею спілкування є не зміна поведінкових актів та його учасників, а їх взаємодія.

МАКРОРІВЕНЬ
спілкування індивіда з іншими людьми є важливим аспектом його способу життя. На цьому рівні процес спілкування вивчається в інтервалах часу, які співвідносяться з тривалістю людського життя. Робиться акцент на аналізі психічного розвитку індивіда. Спілкування виступає складною розвивальною мережею взаємозв’язків індивіда з іншими людьми та соціальними групами.

РІВНІ
спілкування

між собою безпосередні контакти і спілкуються один з одним.

Особистісно-групове спілкування має місце тоді, коли особистість взаємодіє з цілою групою. Таким є спілкування викладача з групою студентів, керівника з колективом підлеглих, оратора з аудиторією.

Міжгрупове спілкування відбувається за участі в ньому двох спільностей, кожна з яких має свою позицію, прагне до реалізації своїх цілей, або ж обидві групи намагаються дійти згоди щодо певного питання, досягти консенсусу.

1

2

3

Залежно від контингенту учасників виокремлюють:

коли співрозмовники безпосередньо сприймають один одного, встановлюють контакти і використовують для цієї мети всі наявні в них засоби)
ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ( спілкування, до якого включена проміжна ланка— третя особа, технічний засіб або матеріальний предмет).

говорить погано.    Плутарх

Ясність – головне достоїнство мови.  Аристотель

Найбільше з достоїнств оратора – не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, що не потрібно.    Цицерон

Не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш.    Клавдій