Принципи будови та функції нервової системи. Безумовні рефлекси. Система довільних рухів

Содержание

Слайд 2

Функції нервової системи Основна функція нервової системи - це об′єднання і

Функції нервової системи
Основна функція нервової системи - це об′єднання і

регуляція різних фізіологічних процесів відповідно до умов зовнішнього і внутрішнього середовища, що постійно змінюються.
Слайд 3

Функції нервової системи нервова система об′єднує, інтегрує і субординує всі частини

Функції нервової системи

нервова система об′єднує, інтегрує і субординує всі частини

організму в одне гармонійне ціле (тобто існує принцип “цілістності нервової системи”.
Слайд 4

Основу діяльності нервової системи складає рефлекторний принцип.

Основу діяльності нервової системи складає рефлекторний принцип.

Слайд 5

Рефлекс – це реакція організму на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища,

Рефлекс – це реакція організму на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища,

що здійснюється з допомогою нервової системи.
Слайд 6

Рефлекторне кільце включає наступні частини: Аферентна частина (яка приймає інформацію) Центральна

Рефлекторне кільце включає наступні частини:

Аферентна частина
(яка приймає інформацію)
Центральна частина
(яка

переробляє інформацію)
Еферентна частина
(яка організовує відповідь)
Слайд 7

СХЕМА РЕФЛЕКТОРНОГО КІЛЬЦЯ

СХЕМА РЕФЛЕКТОРНОГО КІЛЬЦЯ

Слайд 8

Класифікація рефлексів: Прості Складні Набуті Вроджені Умовні Безумовні

Класифікація рефлексів: Прості Складні   Набуті Вроджені   Умовні Безумовні

Слайд 9

Характеристика безумовних рефлексів: вроджені рефлекси філогенетично є старими, тобто вироблені в

  Характеристика безумовних рефлексів:

вроджені рефлекси
філогенетично є старими, тобто вироблені в процесі філогенезу
мають

чіткий анатомічний субстрат у вигляді рефлекторного кільця
вони здійснюються без участі кори головного мозку
Слайд 10

Характеристика безумовних рефлексів: 5.замикаються в межах сегментарного апарату спинного мозку або

Характеристика безумовних рефлексів:

5.замикаються в межах сегментарного апарату спинного мозку або в

стовбурі головного мозку
6.передаються по спадковості
7.знаходяться під регулюючим впливом кори головного мозку
8.є базою для вироблення умовних рефлексів
Слайд 11

Характеристика умовних рефлексів це індивідуальні реакції організму, набуті в процесі онтогенезу,

Характеристика умовних рефлексів

це індивідуальні реакції організму, набуті в процесі онтогенезу,

які дають можливість пристосуватись до тих чи інших змін умов життя
нестійкі, можуть згасати, тобто потребують підкріплення
не мають чіткого анатомічного субстрату
замикаються в корі
Слайд 12

Безумовні рефлекси поділяються на поверхневі та глибокі прості та складні пропріоцептивні

Безумовні рефлекси поділяються на

поверхневі та глибокі
прості та складні
пропріоцептивні (сухожилкові, периостальні, суглобові)
екстероцептивні

(шкірні, з слизових
оболонок)
інтероцептивні ( зі слизових внутрішніх органів)
Слайд 13

В клінічній практиці досліджують наступні рефлекси

В клінічній практиці досліджують наступні рефлекси

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Система довільних рухів Забезпечує проведення нервового імпульсу від кори головного мозку

Система довільних рухів

Забезпечує проведення нервового імпульсу від кори головного мозку

до м′язу, а шлях по якому
здійснюється реалізація рухового імпульсу зветься руховим шляхом
або корково-м′язовим шляхом
tr. сortico-muscularis
Слайд 18

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК ЦЕНТРАЛЬНИЙ-КОРКОВО-СПИННОМОЗКОВИЙ(TR.CORTICO-SPINALIS) ПЕРИФЕРИЧНИЙ-СПИННОМОЗКОВО-М”ЯЗОВИЙ(TR.SPINO-MUSCULARIS)

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК

ЦЕНТРАЛЬНИЙ-КОРКОВО-СПИННОМОЗКОВИЙ(TR.CORTICO-SPINALIS)
ПЕРИФЕРИЧНИЙ-СПИННОМОЗКОВО-М”ЯЗОВИЙ(TR.SPINO-MUSCULARIS)

Слайд 19

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

Слайд 20

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

Слайд 21

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

Слайд 22

Слайд 23

СЕГМЕНТ СПИННОГО МОЗКУ

СЕГМЕНТ СПИННОГО МОЗКУ

Слайд 24

ІНЕРВАЦІЯ М’ЯЗІВ ТУЛУБА І КІНЦІВОК Клітини передніх рогів С1-С4 інервують м’язи

ІНЕРВАЦІЯ М’ЯЗІВ ТУЛУБА І КІНЦІВОК

Клітини передніх рогів С1-С4 інервують м’язи

шиї, С5-Д1 – м’язи верхніх кінцівок, Д1-Д12 – м’язи тулуба, L1-S2 – м’язи ніг, S3 – S5 – м’язи малого тазу
Слайд 25

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ ЦЕНТРАЛЬНИЙ НЕЙРОН-КОРКОВО-ЯДЕРНИЙ(TRACTUS CORTICO-NUCLEARIS) ПЕРИФЕРИЧНИЙ-ЯДЕРНО-М”ЯЗОВИЙ(TRACTUS NUCLEO-MUSCULARIS)

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ

ЦЕНТРАЛЬНИЙ НЕЙРОН-КОРКОВО-ЯДЕРНИЙ(TRACTUS CORTICO-NUCLEARIS)
ПЕРИФЕРИЧНИЙ-ЯДЕРНО-М”ЯЗОВИЙ(TRACTUS NUCLEO-MUSCULARIS)

Слайд 26

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

АНАТОМІЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

Слайд 27

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ

ІНЕРВАЦІЯ М”ЯЗІВ ОБЛИЧЧЯ

Слайд 28

Слайд 29

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАЛІЧУ ТА ПАРЕЗУ ПАРАЛІЧ – ЦЕ ПОВНА ВТРАТА АКТИВНИХ РУХІВ.

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАЛІЧУ ТА ПАРЕЗУ

ПАРАЛІЧ – ЦЕ ПОВНА ВТРАТА АКТИВНИХ РУХІВ.
ПАРЕЗ –

ЦЕ ЗНИЖЕННЯ ОБСЯГУ АКТИВНИХ РУХІВ
Слайд 30

ВЕРХНЯ ПРОБА БАРЕ

ВЕРХНЯ ПРОБА БАРЕ

Слайд 31

НИЖНЯ ПРОБА БАРЕ

НИЖНЯ ПРОБА БАРЕ

Слайд 32

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ Центральний параліч виникає при ураженні волокон центрального рухового нейрону, тобто кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПАРАЛІЧ

Центральний параліч виникає при ураженні волокон центрального рухового нейрону, тобто

кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів.
Слайд 33

Ознаки центрального паралічу (парезу) Параліч дифузний Спастична гіпертонія м′язів (підвищення м′язового

Ознаки центрального паралічу (парезу)

Параліч дифузний
Спастична гіпертонія м′язів (підвищення м′язового тонусу

за спастичним типом)
3. Гіперрефлексія сухожилкових та периостальних рефлексів
4.    Патологічні рефлекси
5.    Захисні рефлекси
6.    Патологічні синкінезії
Слайд 34

Ознаки спастичного тонусу: в руках тонус підвищений в згиначах, в ногах

Ознаки спастичного тонусу:

в руках тонус підвищений в згиначах,

в ногах – в розгиначах
симптом “складного ножа”
під час перевірки тонус знижується
Слайд 35

СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ В НОЗІ

СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ В НОЗІ

Слайд 36

СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ

СПАСТИЧНА ГІПЕРТОНІЯ

Слайд 37

Поза Верніке-Мана.

Поза Верніке-Мана.

Слайд 38

Згинальні патологічні рефлекси:

Згинальні патологічні рефлекси:

Слайд 39

Згинальні патологічні рефлекси:

Згинальні патологічні рефлекси:

Слайд 40

СИМПТОМ БАБІНСЬКОГО

СИМПТОМ БАБІНСЬКОГО

Слайд 41

СИМПТОМ ПУСЕПА

СИМПТОМ ПУСЕПА

Слайд 42

СИМПТОМ ШЕФЕРА

СИМПТОМ ШЕФЕРА

Слайд 43

СИМПТОМ ОПЕНГЕЙМА

СИМПТОМ ОПЕНГЕЙМА

Слайд 44

Згинальні патологічні рефлекси: Россолімо Жуковського Бехтерева Менделя-Бехтерева

Згинальні патологічні рефлекси:

Россолімо
Жуковського
Бехтерева
Менделя-Бехтерева

Слайд 45

Розгинальні патологічні рефлекси: Бабінського Оппенгейма Гордона Штрюмпеля Гросмана Шефера Чаддока Пуусеппа Редліха

Розгинальні патологічні рефлекси:

Бабінського
Оппенгейма
Гордона
Штрюмпеля
Гросмана
Шефера
Чаддока
Пуусеппа
Редліха

Слайд 46

Розгинальні патологічні рефлекси: Бабінського Оппенгейма Гордона Штрюмпеля Гросмана Шефера Чаддока Пуусеппа Редліха

Розгинальні патологічні рефлекси:

Бабінського
Оппенгейма
Гордона
Штрюмпеля
Гросмана
Шефера
Чаддока
Пуусеппа
Редліха

Слайд 47

ПАТОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСИ Симптом Бабінського Симптом Оппенгейма симптом Гордона

ПАТОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСИ

Симптом Бабінського

Симптом Оппенгейма

симптом Гордона

Слайд 48

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ПАТОЛОГІЧНИХ РЕФЛЕКСІВ Россолімо Менделя- Бехтерева Жуковського (7) та Гіршберга (8)

МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ПАТОЛОГІЧНИХ РЕФЛЕКСІВ

Россолімо

Менделя- Бехтерева

Жуковського (7) та Гіршберга (8)

Слайд 49

Патологічні рефлекси з рук: 1.Бехтерева – згинання пальців руки при перкусії

Патологічні рефлекси з рук:

1.Бехтерева – згинання пальців руки при перкусії

молоточком тилу кисті
2.Жуковського – згинання пальців кисті при перкусіі молоточком долонної поверхні
3.Россолімо (Вендеровича) – згинання пальців кисті при перкусії молоточком кінчиків пальців (ІІ-ІV) кисті
Слайд 50

Патологічні рефлекси з рук 4. Тремлера – згинання пальців кисті при

Патологічні рефлекси з рук

4. Тремлера – згинання пальців кисті при

швидких дотикових подразненнях
пальцями лікаря долонної поверхні
кінцевих фаланг ІІ-ІV пальців хворого.
5.Якобсона-Ласка - згинання пальців
кисті при ударі молоточком по шиловидному відростку
6.Кліппеля- Вейля ( при пасивному згинанні ІІ-V пальців кисті рефлекторно згинається І палець)
Слайд 51

Синкінезії поділяються на: Глобальні Координаторні (Штрюмпеля) - радіальні Імітаційні

Синкінезії поділяються на:

Глобальні
Координаторні (Штрюмпеля)
- радіальні
Імітаційні

Слайд 52

ГЛОБАЛЬНІ СИНКІНЕЗІЇ . сти при рухах в здоровій руці мимовільно скорочуються

ГЛОБАЛЬНІ СИНКІНЕЗІЇ
. сти
при рухах в здоровій руці мимовільно скорочуються

мязи паралізованої руки
скання руки лікаря здоровою рукою призводить до стискання хворої руки.
Слайд 53

Координаторні синкінезії коли при спробі в паретичній кінцівці зробити один рух,

Координаторні синкінезії

коли при спробі в паретичній кінцівці зробити один рух,

виникає мимовільно інший в м’язах синергістах.
Наприклад:
а) при спробі зігнути хвору ногу в коліні виникає тильне згинання ступні (тібіальний феномен Штрюмпеля);
б) пронаторна синкінезія – при спробі зігнути паретичну руку в ліктьовому суглобі настає одночасна пронація передпліччя
Слайд 54

Імітаційні синкінезії це мимовільне повторення паретичною кінцівкою рухів здорової кінцівки. Наприклад,

Імітаційні синкінезії
це мимовільне повторення паретичною кінцівкою рухів здорової кінцівки.

Наприклад, синкінезія Райміс та – коли лікар здійснює опір рухам здорової ноги хворого, в паретичній нозі з”являються аналогічні рухи.
Слайд 55

Центральний параліч

Центральний параліч

Слайд 56

ПЕРИФЕРІЙНІ ПАРАЛІЧІ Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону,

ПЕРИФЕРІЙНІ ПАРАЛІЧІ

Периферійні паралічі виникають при ураженні волокон периферійного рухового нейрону, тобто

спинно-мозково-м”язового та ядерно-м”язового шляхів, тобто передніх рогів спинного мозку, передніх корінців, сплетень, периферійних нервів або ядер та власне черепних нервів
Слайд 57

Ознаки периферичного паралічу арефлексія або гіпорефлексія атонія м′язів (гіпотонія) атрофія м′язів

Ознаки периферичного паралічу

арефлексія або гіпорефлексія
атонія м′язів (гіпотонія)
атрофія м′язів
фібрилярні чи

фасцикулярні
посмикування
5. параліч обмежений
6. реакція дегенерації
Слайд 58

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ РУХОВОГО ШЛЯХУ

Слайд 59

УРАЖЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ – Викликає моноплегію (монопарез) на протилежній стороні.

УРАЖЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ

– Викликає моноплегію (монопарез) на протилежній стороні. Якщо

вогнище розміщене в верхньому відділі передньої центральної звивини – то виникає плегія ноги, якщо в середньому – руки, в нижньому – обличчя.
Слайд 60

ПОДРАЗНЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ При подразненні передньої центральної звивини виникає моторний

ПОДРАЗНЕННЯ ПЕРЕДНЬОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЗВИВИНИ

При подразненні передньої центральної звивини виникає моторний джексон

(це місцеві судоми, що можуть переходити в генералізовані судомні приступи
Слайд 61

УРАЖЕННЯ ПРОМЕНИСТОГО ВІНЦЯ викликає центральну геміплегію на протилежній стороні (руки, ноги,

УРАЖЕННЯ ПРОМЕНИСТОГО ВІНЦЯ

викликає центральну геміплегію на протилежній стороні (руки, ноги, нижньої

мімічної мускулатури та язика). Причому характерна нерівномірність її: якщо процес в верхніх відділах вінця- то > парез в нозі, якщо в нижніх відділах вінця, то > парез в руці. Крім цього геміплегія може поєднуватися з гемігіпестезією.
Слайд 62

УРАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАПСУЛИ Виникає геміплегія на протилежній стороні, центральний парез (параліч)

УРАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАПСУЛИ

Виникає геміплегія на протилежній стороні, центральний парез (параліч) м”язів

язика та нижньої мімічної мускулатури. Часто приєднується гемігіпестезія. Характерна поза Верніке-Мана.
Слайд 63

УРАЖЕННЯ ПІРАМІДНОГО ШЛЯХУ В СТОВБУРІ МОЗКУ - При такому ураженні виникає

УРАЖЕННЯ ПІРАМІДНОГО ШЛЯХУ В СТОВБУРІ МОЗКУ

- При такому ураженні виникає центральний

параліч на протилежній стороні та периферійний параліч м”язів обличчя на стороні процесу (т. як в стовбурі вражаються ядра ЧМН та їх корінці). Таке ураження зветься альтернуючим синдромом
Слайд 64

Ураження пірамідних шляхів в бокових канатиках спинного мозку Ураження пірамідних шляхів

Ураження пірамідних шляхів в бокових канатиках спинного мозку

Ураження пірамідних шляхів в

бокових канатиках спинного мозку - Виникає центральний параліч нижче рівня ураження С1-С4, C5-Th1, Th1- Th12, L1-S2
Слайд 65

Ураження передніх рогів або рухових ядер ЧМН Ураження передніх рогів або

Ураження передніх рогів або рухових ядер ЧМН

Ураження передніх рогів або рухових

ядер ЧМН - викликає периферійний параліч відповідних мязів, що інервуються з ураженого сегменту. При хронічних процесах спостерігається фібрилярні або фасцикулярні посмикування м”язів
Слайд 66

Ураження передніх корінців . Також виникає периферичний параліч мязів. Ураження одного

Ураження передніх корінців

. Також виникає периферичний параліч мязів. Ураження одного корінця

не викликає помітних розладів, так як дефект перекривається вище – та нижчележачими корінцями. А тому периферичний параліч виникає при ураженні декількох корінців
Слайд 67

УРАЖЕННЯ НЕРВОВИХ СПЛЕТЕНЬ Ураження нервових сплетень ( шийного, плечового, поперекового, крижового)-

УРАЖЕННЯ НЕРВОВИХ СПЛЕТЕНЬ

Ураження нервових сплетень ( шийного, плечового, поперекового, крижового)- периферичний

параліч, біль, чутливі, вегетативні розлади.
Слайд 68

Ураження периферичного нерва Ураження периферичного нерва- периферичний параліч м”язів, що інервуються

Ураження периферичного нерва

Ураження периферичного нерва- периферичний параліч м”язів, що інервуються

даним нервом. Так як більшість нервів є змішаними, то приєднуються болі, чутливі розлади і вегетативні порушення.
Слайд 69

Види ходи

Види ходи