Система дихання, зовнішнє дихання. Дифузія і транспорт газів кров’ю

Содержание

Слайд 2

ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ДИХАННЯ Це комплекс органів і механізмів регуляції, які спрямовані

ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ДИХАННЯ

Це комплекс органів і механізмів регуляції, які спрямовані на

забеспечення киснєм
органів і тканин у
відповідності до їх функціонального
навантаження
Слайд 3

ЕТАПИ ДИХАННЯ Зовнішнє дихання Дифузія газів у легенях Транспорт газів кров’ю

ЕТАПИ ДИХАННЯ

Зовнішнє дихання
Дифузія газів у легенях
Транспорт газів кров’ю
Дифузія газів між кров’ю

і тканинами
Внутришньо клітинне дихання
Слайд 4

ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ Це обмін газами між альвеолами легень і атмосферним повітрям. Відбувається завдяки анатомічній системі дихання.

ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ

Це обмін газами між альвеолами легень і атмосферним повітрям.

Відбувається завдяки анатомічній системі дихання.
Слайд 5

ДИХАЛЬНІ М’ЯЗИ М’ЯЗИ ВДИХУ Основні : Діафрагма, Зовнішні межреберні. Мязи форсованого

ДИХАЛЬНІ М’ЯЗИ

М’ЯЗИ ВДИХУ

Основні :
Діафрагма,
Зовнішні межреберні.
Мязи форсованого вдиху (допоміжні):
Мязи спини,

шиї, плечового пояса

М’ЯЗИ ВИДИХУ

М’язи форсованого видиху (допоміжні):
внутрішні межреберні;
м’язи черевного преса

Слайд 6

СУРФАКТАНТ Це речовина ліпо протеїдної природи, яка складається із фосфоліпідів і

СУРФАКТАНТ

Це речовина ліпо протеїдної природи, яка складається із фосфоліпідів і білків.

Білки сурфактанта поділяються на гідрофільні, які притягують воду SP-А і SP-D і гідрофобні , які воду відштовхують SP-В і SP-С. Утворюються сурфактанти в клітинах альвеол легень – альвеолоцитах ІІ порядка.
Ці клітини спроможні до мітозу і поновлюють епітеліальний склад альвеол
Слайд 7

ФУНКЦІЇ СУРФАКТАНТУ Протистоять спадінню легеневої тканини; Попереджують перерозтягнення і розрив альвеол;

ФУНКЦІЇ СУРФАКТАНТУ

Протистоять спадінню легеневої тканини;
Попереджують перерозтягнення і розрив альвеол;
Сприяють випаровуванню рідини;
Очищують

альвеоли;
Сприяють місцевому імунітету альвеол і дихальних шляхів.
Слайд 8

ВНУТРІШНЬОПЛЕВРАЛЬНИЙ ТИСК Вісцеральний листок плеври прилягає до легень, Парієтальний листок плеври

ВНУТРІШНЬОПЛЕВРАЛЬНИЙ ТИСК

Вісцеральний листок плеври прилягає до легень,
Парієтальний листок плеври прилягає до

внутришньої поверхні стінки грудної порожнини,
В області середостіння листки зростаються,
Утворюються дві плевральні порожнини – права і ліва, у кожній з яких міститься 20 мл плевральної речовини,
Тиск речовини у плевральній порожнині на 7-8 см.в.ст. нижче за атмосферний.
Слайд 9

ДИНИМИКА ВНУТРИШНЬО ПЛЕВРАЛЬНОГО ТИСКУ ПРОТЯГОМ ДИХАЛЬНОГО ЦИКЛУ При вдиху тиск у

ДИНИМИКА ВНУТРИШНЬО ПЛЕВРАЛЬНОГО ТИСКУ ПРОТЯГОМ ДИХАЛЬНОГО ЦИКЛУ

При вдиху тиск у плевральній

порожнині понижується, тобто стає більш від’ємним,
При видиху внутришньо плевральний тиск підвищується, тобто стає менш від’ємним
Слайд 10

БІОМЕХАНІКА ВДИХУ Діафрагма опускається і збільшує вертикальний розмір грудної клітини, Зовнішні

БІОМЕХАНІКА ВДИХУ

Діафрагма опускається і збільшує вертикальний розмір грудної клітини,
Зовнішні міжреберні м’язи

піднімають ребра і розвертають їх назовні, збільшуючи горизонтальний розмір грудної клітини,
вісцеральний листок плеври рухається за грудною клітиною і розтягує легені,
Повітря прямує до легень через воздухоносні шляхи

Механника вдоха

Слайд 11

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ Спирометрія – вимірювання показників зовнішнього дихання за

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

Спирометрія – вимірювання показників зовнішнього дихання за допомогою

спірометра

Спірографія – графічна реєстрація показників зовнішнього дихання за допомогою закритого контура дихання

Слайд 12

СПІРОГРАМА Відображає функцію зовнішнього дихання

СПІРОГРАМА

Відображає функцію зовнішнього дихання

Слайд 13

ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ СТАТИЧНІ – реєструються протягом одного дихального циклу: ДО

ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

СТАТИЧНІ – реєструються протягом одного дихального циклу:
ДО – дихальний

об’єм;
РОВд – резервний об’єм вдиху;
РОВид – резервний об’єм видиху;
ЗО – залишковий об’єм;
МП – об’єм повітря, який не залучається до газообміну

Загальна ємкість легень – всі об’єми легень разом;
Життєва ємкість легень – сума ДО + РОВд + РОВид;
Ємкість вдиху – сума ДО + РОВд;
Ємкість видиху – сума ДО + РОВид;
Функціональна залишкова ємкість - сума ЗО + РОВид.

Слайд 14

ДИНАМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ Реєструються протягом хвилини: ХОД – хвилинний об’м

ДИНАМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

Реєструються протягом хвилини:
ХОД – хвилинний об’м дихання: ДО

х ЧД;
ХАВ – хвилинна альвеолярна вентиляція: (ДО – МП) х ЧД;
МВЛ – максимальна вентиляція легень: ДО макс х ЧД макс ;
РД – резерв дихання: МВЛ - ХОД
Слайд 15

МЕРТВИЙ ПРОСТІР АНАТОМІЧНИЙ Становить 150 мл у дорослої людини і відповідає

МЕРТВИЙ ПРОСТІР

АНАТОМІЧНИЙ

Становить 150 мл у дорослої людини і відповідає об’єму дихальних

шляхів

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ

Складається з альвеол, які тимчасово не вентилюються та не перфузируются і тому не беруть участь в газообміні

Слайд 16

ФУНКЦІЇ МЕРТВОГО ПРОСТІРУ Кондиціонують повітря (зволожують зігрівають, очищують); Містять рецептори, які

ФУНКЦІЇ МЕРТВОГО ПРОСТІРУ

Кондиціонують повітря (зволожують зігрівають, очищують);
Містять рецептори, які оцінюють

якості повітря, температуру, швидкість руху повітря;
Сприяють захісним рефлекса дихальної системи – кашлю, чиханню, блювоті;
Містять резервний об’єм повітря;
Проводять повітря до легень.
Слайд 17

ЕФФЕКТИВНІ ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ КВЛ – коефіцієнт вентиляції легень, який показує,

ЕФФЕКТИВНІ ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

КВЛ – коефіцієнт вентиляції легень, який показує, яка

частина альвеолярного повітря обмінюється за один вдих:
ВЛ = (ДО - МП) х ЧД

ХАВ – хвилинна альвеолярна вентиляція показує, скільки повітря надходить до альвеол за одну хвилину:
ХАВ = (ДО – МП) х ЧД

Слайд 18

СПІВВІДНОШЕННЯ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КРОВОТОКУ ЛЕГЕНЬ Хвилинний об’єм кровотоку легень дорівнює об’ємному

СПІВВІДНОШЕННЯ ВЕНТИЛЯЦІЇ І КРОВОТОКУ ЛЕГЕНЬ

Хвилинний об’єм кровотоку легень дорівнює об’ємному кровотоку

у великому колі і становить у спокою 4 - 5 л за хвилину.
Хвилинна альвеолярна вентиляція становить у спокою 3,5 – 4 л за хвилину.
Співвідношення ХАВ до ХОК дорівнює в нормі 0,8 – 1, але не є рівномірним по всій площині легень. Верхівки легень мають більший кровоток і маленьку вентиляцію, а базальні сегменти легень навпаки добре вентилюються, але скудно кровопостачаються.
Слайд 19

ДИФУЗІЯ ГАЗІВ У ЛЕГЕНЯХ Залежить від градієнта парціального тиску газу по

ДИФУЗІЯ ГАЗІВ У ЛЕГЕНЯХ

Залежить від градієнта парціального тиску газу по обидві

сторони мембрани ∆Р, від площини дифузійної поверхні S, від товщини дифузійної мембрани d, від якості газу і проникних властивостей мембрани, які закладені в коефіцієнт дифузії k. Коефіцієнт дифузії враховує також зміни розчинності газу у рідині при змінах температури газу і рідини. V = ΔP х S х K / d
Слайд 20

ДИФУЗІЙНА ЗДАТНІСТЬ ЛЕГЕНЬ Це об’єм кисню, який проходить за 1 хвилину

ДИФУЗІЙНА ЗДАТНІСТЬ ЛЕГЕНЬ

Це об’єм кисню, який проходить за 1 хвилину через

площину альвеол в 1 см2 при градієнті парциального тиску в 1 мм.рт.ст.
Дифузійна здатність легень свідчить про проникність альвеоло-
капілярної мембрани
для кисню.
Слід враховувати,
проникність для вуглекислого
газу в 30 разів більша,
а чадного газу – в 300 раз
більша, ніж для кисню.
Слайд 21

ВМІСТ ДИХАЛЬНИХ ГАЗІВ

ВМІСТ ДИХАЛЬНИХ ГАЗІВ

Слайд 22

ФОРМИ ТРАНСПОРТА ГАЗІВ КРОВ’Ю КИСЕНЬ Оксигемоглобін Розчинений в плазмі крові до

ФОРМИ ТРАНСПОРТА ГАЗІВ КРОВ’Ю

КИСЕНЬ
Оксигемоглобін
Розчинений в плазмі крові до 0,3 %.


ВУГЛЕКИСЛИЙ ГАЗ
Карбогемоглобін
Розчинений в плазмі крові
В складі солей бікарбонатної буферної системи
Зв’язаний з білками плазми крові

Слайд 23

КИСНЕВА ЄМКІСТЬ КРОВІ Це вміст кисню в 1 літрі крові при

КИСНЕВА ЄМКІСТЬ КРОВІ

Це вміст кисню в 1 літрі крові при максимальному

насиченні гемоглобіну киснем. Норма становить 180 – 220 мл / л крові.
Константа Гюфнера: 1 г гемоглобіна приєдную 1,34 мл кисню.
Слайд 24

КРИВА ДИСОЦІАЦІЇ ОКСИГЕМОГЛОБІНУ Відображає кількість оксигемоглобіну в крові в залежності від

КРИВА ДИСОЦІАЦІЇ ОКСИГЕМОГЛОБІНУ

Відображає кількість оксигемоглобіну в крові в залежності від парціального

тиску кисню на зовні відносно еритроцітів.
Зареєстрована в умовах
артеріальної крові:
Рсо2 – 40 мм.рт.ст.,
рН – 7,4,
Температура –
37градусів за Цельсиєм.
Слайд 25

ЗCУB КРИВОЇ ДИСОЦІАЦІЇ Вправо - виникає досить часто за умов: ↑температури

ЗCУB КРИВОЇ ДИСОЦІАЦІЇ

Вправо - виникає досить часто за умов: ↑температури тіла,

↓рН,
↑СО2 в плазмі крові
Вказує на зменшення спорідненості гемоглобіну до кисню.

Вліво – виникає за протилежних умов:
↓ температури тіла,
↑ рН,
↓ СО2 в плазмі крові
Вказує на збільшення спорідненості гемоглобіну до кисню.

Слайд 26

МІОГЛОБІН Споріднений до кисню білок мязової тканини не має чотиромірної структури.

МІОГЛОБІН

Споріднений до кисню білок мязової тканини не має чотиромірної структури. Його

спорідненість до кисню значно вища за гемоглобін. Тому міоглобін залишається внутришньо клітиним резервом кисню навіть при фізичній праці і віддає кисень до дихальних циклів у мітохондріях тільки за умов глибокої робочої гіпоксії.
Слайд 27

РОЛЬ ЕРИТРОЦИТІВ В ТРАНСПОРТІ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗА Вуглекислий газ із тканин надходить

РОЛЬ ЕРИТРОЦИТІВ В ТРАНСПОРТІ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗА

Вуглекислий газ із тканин надходить до

еритроцита,
Фермент карбоангідраза в еритроциті пов’язує СО2 з водою і утворює вугільну кислоту,
Вугільна кислота дисоціює під впливом карбоангідрази до Н+ і НСО 3-,
Іони водню зв’язуються з
буферами еритроцита,
НСО3- виходить з клітини
за електростатичним
градієнтом за іонами
натрію, які викачуються.