Содержание
- 2. Основна функція імунної системи – захист організму від генетично чужерідного впливу зовнішнього та внутрішнього середовища Функції
- 3. Клінічна імунологія – це клінічна та лабораторна дисципліна, яка займається обстеженням та лікуванням хворих з патологією
- 4. Участь клінічного імунолога необхідна при лікуванні таких захворювань: Імунодефіцити: первинні, вторинні, ВІЛ-індуковані; Алергічні захворювання; Хвороби сполучної
- 5. Сучасному лікарю- лікувальнику для вибору оптимального варіанту лікування, імунокорекції необхідно: Знати основні положення про імунний статус
- 6. Історичні етапи розвитку імунології За 500 років до н.є. Фукіпід зауважив, що під час епідемії чуми,
- 7. Нобелевські лауреати в галузі молекулярної біології, генетики та імунології. 1901 – Е.Берінг- відкриття антитоксичних антитіл і
- 8. Імунологія на Україні Імунологічна служба України починалася з Українського науково-дослідного центру клінічної імунології НАН та МОЗ
- 9. Програма підготовки спеціаліста з клінічної імунології включає наступні розділи: Вивченя імунної системи - анатомія та клітинні
- 10. Приоритетними напрямами в наукових дослідженнях визначено такі: Епідеміологія імунопатології; Імуноекологія; Імунофармакологія; Трансплантаційна імунологія; Імунологія матері і
- 11. Діагностичні терміни в клінічній імунології: Хвороби імунної системи - пошкодження структури і функції органів та клітин
- 12. Діагностичні терміни в клінічній імунології: Імунопатологічні синдроми - синдроми в патогенезі яких провідна роль належить імунологічним
- 13. Діагностичні терміни в клінічній імунології: Імунодисрегуляторний стан –персистуюча дисфункція імунної системи, яка вирівнюється самостійно без імунокорекції
- 14. Методи обстеження імунологічних хворих збір імунологічного анамнезу, клінічне обстеження хворих з проведенням необхідних загально клінічних методів
- 15. Лабораторні методи в клінічній імунології Визначення антигенів (Інфекційних, ауто-антигенів, алоантигенів, алергенів) та антитіл до них (імуноглобулінів).
- 16. Клінічна імунологія тісно пов’язана рядом теоретичних та клінічних дисциплін біологія, анатомія, гістологія, фізіологія, патфізіологія, біохімія, мікробіологія,
- 17. Знання основ клінічної імунології потребують всі спеціалісти для того, щоб вчасно звернутися за консультацією до імунолога
- 18. Імунний статус це сукупність кількісних і якісних ознак, які відображають стан імунної системи людини в конкретний
- 19. Імунограма це лабораторна складова імунного статусу. ЇЇ аналізують в динаміці за відповідними принципами та критеріями.
- 20. Імунологічний паспорт В ідеалі у кожної людини необхідно мати вихідну імунограму зроблену в стані спокою, здоров’я,
- 21. Імунологічний анамнез Він збирається протягом 60- 90 хв і складається з таких етапів(ДраннікГ.М.1999): З’ясування приналежності до
- 22. Імунологічний анамнез Несприятливі фактори проживання та умови праці: контакт з хімічними речовинами, ліками, гербіцидами, випромінюванням, високі
- 23. Алгоритм клінічного обстеження хворого з патологією імунної системи: Фізичне обстеження органів і тканин імунної системи: лімфовузли,
- 24. Алгоритм клінічного обстеження хворого з патологією імунної системи: Бронхо-легенева система: хронічні запальні процеси фіброз, бронхообструкція, бронхлектази;
- 25. Лабораторне обстеження імунного статусу Тести першого рівня: Т-кітинного імунітету (Т-клітини): кількість, субпопуляції (CD2, CD3, CD4, CD8,
- 26. Лабораторне обстеження імунного статусу Тести другого рівня: проліферативна здатність - реакція бласттрансформації (РБТ) на мітоген з
- 27. Методи дослідження Т- і В- лімфоцити: розеткоутворення з еритроцитами барана, імуногістохімічний тест з МАТ, цитофлюориметрія з
- 28. Принципи аналізу імунограм: Імунограма аналізується в комплексі з клінічною картиною даного пацієнта; Реальну інформацію несуть стійкі
- 29. Принципи аналізу імунограм: В заключенні провідна роль відводиться клінічним ознакам, а не лабораторним Відсутність змін в
- 30. Імунний годинник - шкала оцінки варіантів імунних Нормальне співвідношення CD4 та CD8; Помірне збільшення CD4 та
- 31. Імунної система перебуває в двох станах Спокійної врівноваженої діяльності, спрямованої на підтримання гомеостазу Активної напруженої роботи
- 32. Динаміка імуноло-гічних показників при нормально- му перебігу запалення
- 33. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ІМУНОДЕФІЦИТІВ (І) підвищена частота неускладнених інфекційних хвороб, викликаних звичайними патогенними інфекційними збудниками: гострі інфекційні
- 34. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ІМУНОДЕФІЦИТІВ (ІІ) атиповий перебіг інфекційних хвороб, резистентність до стандартних схем етіотропної та патогенетичної терапії
- 35. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ ІМУНОДЕФІЦИТІВ (ІІІ) активація млявих (латентних) інфекцій із системними клінічними проявами та переважною схильністю до
- 36. ЛАБОРАТОРНІ ОЗНАКИ ІМУНОДЕФІЦИТІВ Тривалі зміни показників клітин крові та загальних гуморальних імунологічних показників (більше 1 місяця):
- 37. ТАКТИКА ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТА З ПІДОЗРОЮ НА ІМУНОДЕФІЦИТ КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОЗНАКИ ЛАБОРАТОРНІ ОЗНАКИ (ГЕМОГРАМА) СКЕРУВАННЯ ДО КЛІНІЧНОГО ІМУНОЛОГА
- 38. ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ (за точкою прикладання) З ПЕРЕВАЖНИМ ВПЛИВОМ НА МІСЦЕВИЙ ІМУНІТЕТ (лізоцим) З ПЕРЕВАЖНИМ ВПЛИВОМ НА СИСТЕМНИЙ
- 39. ІМУНОКОРЕЦІЯ (І) (ІД, лімфоцитарний тип) СТИМУЛЯТОРИ СИНТЕЗУ ІЛ-2 (ІЗОПРИНОЗИН) ТИМІЧНІ ПЕПТИДИ: - старі – ТИМАЛІН, ТАКТИВІН,
- 40. ІМУНОКОРЕЦІЯ (ІІ) (ІД, інтерфероновий тип) ІНДУКТОРИ ЕНДОГЕННОГО ІНТЕРФЕРОНУ І NK-КЛІТИН: Акридони (НЕОВІР, ЦИКЛОФЕРОН); Антиагреганти (КУРАНТИЛ); НОВІ
- 41. ІМУНОКОРЕЦІЯ (ІІІ) (ІД, гуморальний тип) НЕСПЕЦИФІЧНІ ІМУНОГЛОБУЛІНИ: - БІОВЕН МОНО, САНДІМУН СПЕЦИФІЧНІ ІМУНОГЛОБУЛІНИ: АНТИЦИТОМЕГАЛОВІРУСНИЙ; ПРОТИГЕРПЕТИЧНИЙ тощо.
- 42. ПІДСУМКИ Імунокорекція проводиться лише у тих випадках, коли є клінічні або клінічні + лабораторні прояви імунодефіциту.
- 43. Нормальні показники імунограми: Методом розеткоутворення моноклональних АТ Т-лімфоцити (Т-РУК, Е-РУК) 50-70 % CD3 ( 46-70%) В-лімфоцити
- 45. клініко- лабораторні синдроми Інфекційний – клінічно - хронічні чи гострі важкі інфекції, лабораторно- зниження кількості лейкоцитів,
- 46. Жінка 37 років. Клініка гіпотериозу, щитовидна залоза збільшена до ІІ ступеня, виявлено антитіла до ТГ та
- 47. Жінка 65 років 14 день після операції з приводу емпієми жовчевого міхура, утримується субфебрильна гарячка. Оцініть
- 49. Скачать презентацию