Международный технологический обмен

Сентябрь 2, 2022

Главная
Алгебра
Международный технологический обмен

Содержание

2. Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін 6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та його особливості. 6.2. Форми міжнародного
3. 6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та його особливості Технології — це знання, які можна використовувати для
4. Об’єкти міжнародного науково-технологічного обміну винаходи; ноу-хау; корисні моделі; промислові зразки; товарні знаки; технічна документація; програми для
5. Чинники розвитку відносин у сфері МНТО посилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав; процеси техноглобалізму; монополізація НТП
6. 6.2. Форми міжнародного науково-технологічного обміну (МНТО) Форми МНТО: міжнародна передача технологій: в інформаційному вигляді — за
7. Основними каналами передачі міжнародних комерційних технологій є: внутрішньофірмовий, за якого основний потік технологій спрямовується від материнської
8. Міжнародний науково-технологічний обміну Передача технологій може відбуватися завдяки: а) особистим контактам учених та спеціалістів у процесі
9. 6.3. Забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва . Ліцензійна угода - це договір, згідно з яким власник винаходу,
10. .
11. Види ліцензій . 1) проста (невиняткова ) ліцензія - ліцензіар дозволяє ліцензіату на певних умовах використовувати
12. Форми ліцензійної винагороди Роялти - це періодичні відрахування з доходів ліцензіата на протязі періоду дії угоди;
14. Патентна діяльність може розглядатися як синтетичний показник творчого потенціалу й новаторської активності нації. В кількісному плані
15. Переважають, за Міжнародною патентною класифікацією: здоров'я, розваги, прилади (вимірювання, оптика, фотографія), хімія (біохімія, виробництво цукру, шкіри),
16. 6.4. Види та особливості інжинірингу Інжиніринг — це: сфера діяльності, що включає проробку (розробку) питань створення
17. Сучасний інжиніринг ґрунтується на сукупності принципів системний, комплексний, міждисциплінарний підхід до здійснення проектів (виконання завдань замовника);
19. Скачать презентацию

Слайд 2

Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін
6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та

його особливості.
6.2. Форми міжнародного науково-технологічного обміну.
6.3. Забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва
6.4. Види та особливості торгівлі інжиніринговими послугами

Слайд 3

6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та його особливості
Технології — це знання,

які можна використовувати для виробництва товарів та послуг з економічних ресурсів, або наукові методи досягнення практичних цілей господарської діяльності.
Міжнародний науково-технологічний обмін — це рух науково-технічних досягнень — конструкторських рішень, систематичних знань та виробничого досвіду на комерційній або безвід-шкодувальній основі через національні кордони (кордони митних територій) з метою кращого перероблення ресурсів, підвищення ефективності виробництва та максимізації прибутку, включаючи такі стадії та види виробничої діяльності, як промислове застосування, управлінська діяльність, маркетинг тощо.

Слайд 4

Об’єкти міжнародного науково-технологічного обміну
винаходи;
ноу-хау;
корисні моделі;
промислові зразки;
товарні знаки;
технічна документація;
програми для

ЕОМ;
бази даних та ін.

Слайд 5

Чинники розвитку відносин у сфері МНТО
посилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав;

процеси техноглобалізму;
монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР;
загострення конкурентної боротьби на світовому ринку, що обумовлює необхідність використання технологічних новинок для виробництва наукомістких, високотехнологічних товарів.
поглиблення міжнародного поділу праці в галузі науки і техніки.

Слайд 6

6.2. Форми міжнародного науково-технологічного обміну (МНТО)
Форми МНТО:
міжнародна передача технологій:
в інформаційному вигляді

— за допомогою закупівель ноу-хау, патентів, інформаційних пакетів, за використання як паперових, так і електронних носіїв інформації;
у вигляді високотехнологічних товарів (тобто коли предметом міжнародної торгівлі стають високотехнологічні товари);
у випадках поставок технологічного обладнання під час реалізації міжнародних виробничих проектів (здебільшого — у вигляді внеску одного з учасників міжнародного спільного підприємства до статутного фонду у формі технологій, ноу-хау);
у випадках міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів (для країни-донора це так званий відплив умів — явище типове для країн пострадянського простору, зокрема України).
2) міжнародне технічне сприяння.

Слайд 7

Основними каналами передачі міжнародних комерційних технологій є:
внутрішньофірмовий, за якого основний потік

технологій спрямовується від материнської структури та науково-дослідних центрів, які вона контролює, до закордонних філій ТНК; слід зазначити, що 2/3 світової торгівлі ліцензіями припадає саме на внутрішньофірмовий обмін;
міжфірмовий, інструментами якого є ліцензійні, коопераційні та інші угоди між різнонаціональними фірмами;
зовнішньоторговельний, який функціонує через механізм експортно-імпортних поставок машин, обладнання, складних виробів, товарів високої обробки та іншої промислової продукції;
міжнародно-інвестиційний, за якого рух технологій відбувається як умова або створення нових підприємницьких структур, або переходу до донора технологій частини власності об’єкта та прав управління ним.

Слайд 8

Міжнародний науково-технологічний обміну
Передача технологій може відбуватися завдяки:
а) особистим контактам учених та

спеціалістів
у процесі спільних фундаментальних досліджень та обміну, спільному використанню отриманих результатів;
на конференціях, робочих зустрічах, симпозіумах, спеціалізованих виставках;
під час наукових зарубіжних відряджень та зарубіжних стажувань;
б) міграції вчених, інженерів і техніків; наприклад, часто проблема експорту чи імпорту тієї або іншої технології зводиться до особистого досвіду людини-розробника

Слайд 9

6.3. Забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва
.
Ліцензійна угода - це договір, згідно

з яким власник винаходу, промислового зразка, корисної моделі тощо (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, „ноу-хау”, товарні знаки тощо.
Ліцензійні угоди – компанія надає в користування протягом певного терміну захищену ліцензією технологію без права передачі третім суб'єктам, і залишається власником технології;

Слайд 10

.

Слайд 11

Види ліцензій
.
1) проста (невиняткова ) ліцензія - ліцензіар дозволяє ліцензіату

на певних умовах використовувати винахід чи секрет виробництва, залишаючи за собою право їх самостійного використання, надання ліцензій іншим фірмам;
2) виняткова ліцензія - ліцензіар надає ліцензіату виняткове (монопольне) право на використання винаходу в межах визначеної території; ліцензіар не має права далі продавати аналогічну ліцензію на вказаній території іншим особам, а також виробляти і продавати на цій території свою продукцію, яка є предметом виняткової ліцензії;
3) повна ліцензія, під час продажу якої ліцензіату надаються виняткові права на її використання на протязі періоду дії угоди.

Слайд 12

Форми ліцензійної винагороди
Роялти - це періодичні відрахування з доходів ліцензіата

на протязі періоду дії угоди; встановлюються у вигляді певних фіксованих ставок або у відсотках і виплачуються ліцензіатом за певні періоди (щорічно, щоквартально, щомісячно чи до визначеної дати).
Паушальний платіж - це твердо фіксована сума винагороди, виплачена одночасно; може проводитися як одноразово, або в розстрочку; використовується коли вартість ліцензії мала в порівнянні з вартістю обладнання або коли важко контролювати ліцензіата.
Комбінований платіж передбачає виплату авансового паушального платежу при підписанні угоди і платежу роялти в залежності від об'єкту виробництва і реалізації.

Слайд 13

Слайд 14

Патентна діяльність може розглядатися як синтетичний показник творчого потенціалу й новаторської

активності нації. В кількісному плані цей показник в Україні характеризують 0,5 % заявки щодо видачі охоронних документів на інтелектуальну власність на 10 тис. чол. (у США і Японії— 3,5 і 27 відповідно). Чисельність винахідників, за офіційною статистикою, скоротилася за кілька останніх років майже в 1,5 рази.
Якісне ж наповнення цієї статистики характеризує те, що більшість патентів до останнього часу реєструється без проведення експертизи.
Досі не створено передбаченої законодавством ефективної системи видачі 20-річних патентів із проведенням відповідної експертизи, а тривалість розгляду заявок на винаходи сягає 4—5 років.

Слайд 15

Переважають, за Міжнародною патентною класифікацією:
здоров'я,
розваги,
прилади (вимірювання, оптика, фотографія),

хімія (біохімія, виробництво цукру, шкіри),
медикаменти,
формування металу.
Високі комплексні технології в цій номенклатурі є поодинокими. Міжнародне визнання в країнах далекого зарубіжжя дістають щорічно не більше десяти вітчизняних патентів

Слайд 16

6.4. Види та особливості інжинірингу
Інжиніринг — це:
сфера діяльності, що включає проробку

(розробку) питань створення об'єктів промисловості, інфраструктури тощо у формі надання на комерційній основі різних інженерно–консультаційних послуг з використання науково–технічних, технологічних та управлінських розробок. У цьому полягає його відмінність від ліцензійної торгівлі, де об'єктом купівлі–продажу є сама технологія в широкому розумінні;
це опосередкована форма передачі технології, оскільки надаються послуги з використання технологічних та інших науково–технічних розробок. Сторонами контракту при купівлі–продажу інжинірингових послуг виступають замовник і виконавець

Слайд 17

Сучасний інжиніринг ґрунтується на сукупності принципів
системний, комплексний, міждисциплінарний підхід до

здійснення проектів (виконання завдань замовника);
багатоваріантність технічних, технологічних та економічних проробок (варіантів виконання проекту), їх фінансової та маркетингової оцінки з вибором оптимального для замовника варіанта;
розробка проектів з урахуванням можливості застосування прогресивних технологій, обладнання, конструкцій і матеріалів з різних альтернативних джерел, що найкращим чином відповідають конкретним умовам та особливим вимогам замовників;
використання сучасних методів організації та управління всіма стадіями здійснення проектів.

Международный технологический обмен

Содержание

Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін 6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та

6.1. Сутність міжнародного науково-технологічного обміну та його особливостіТехнології — це знання,

Об’єкти міжнародного науково-технологічного обміну винаходи;ноу-хау;корисні моделі; промислові зразки;товарні знаки;технічна документація;програми для

Чинники розвитку відносин у сфері МНТОпосилення нерівномірності економічного розвитку окремих держав;

6.2. Форми міжнародного науково-технологічного обміну (МНТО)Форми МНТО:міжнародна передача технологій:в інформаційному вигляді

Основними каналами передачі міжнародних комерційних технологій є:внутрішньофірмовий, за якого основний потік

Міжнародний науково-технологічний обмінуПередача технологій може відбуватися завдяки:а) особистим контактам учених та

6.3. Забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва .Ліцензійна угода - це договір, згідно

.

Види ліцензій .1) проста (невиняткова ) ліцензія - ліцензіар дозволяє ліцензіату

Форми ліцензійної винагороди Роялти - це періодичні відрахування з доходів ліцензіата