Тема 2.10 Глобалізація економічного розвитку. Сутність сучасної глобалізації. Форми економічної глобалізації Фактори та особ

Содержание

Слайд 2

1. Сучасна глобалістика виступає як складна нерівноважна система різних теоретичних підходів

1. Сучасна глобалістика виступає як складна нерівноважна система різних теоретичних підходів

(економічних, політичних, соціофілософ-ських, природних і т. ін.), які поєднуються з глобалізмом як принци­пом, котрий вимагає: загальносистемного погляду на єдність світу, загальних взаємозв'язків людини, економіки та природи, розуміння єдності стану цієї системи, оскільки в межах дослідницького поля зав­жди виявляються проблеми, напруженості та конфлікти, а також ката­строфи, які характеризують сучасне буття людства на планеті.
Слайд 3

Глобальні проблеми можна визначити як проблеми, що ви­никають у результаті розвитку

Глобальні проблеми можна визначити як проблеми, що ви­никають у результаті

розвитку креативних сил в умовах науково-технічного прогресу і досягнення таких масштабів суспільного виробництва, коли з'являється загроза порушення балансу між суспільством і природою. Ці проблеми, від вирішення яких зале­жать існування та прогрес людської цивілізації, вимагають своєї реалізації, що можливе лише за умов раціонального поєднання національних зусиль з діяльністю ефективної системи міжнарод­ного співробітництва.
Слайд 4

Можна виділити такі структурні рівні процесів гло­балізації: Локальний — охоплює рівні

Можна виділити такі структурні рівні процесів гло­балізації:
Локальний — охоплює рівні мікроекономічних

одиниць від­критого економічного простору.
Мікроекономічний — охоплює рівні виробничого процесу в системі господарських одиниць.
Регіональний в межах макроекономіки окремих держав — охоплює комплекс секторів регіональних економік.
Національний — це взаємодіючі сектори господарських ком­плексів областей у межах національних економік.
Мезорегіональний — охоплює прикордонні регіони сусід­ніх країн.
Макрорівень _ країни, що складають певний регіон світу.
Мегарівень — сектори глобального економічного середовища.
Слайд 5

2. Горизонтальна глобалізація проявляє себе під час злиття фірм, що продукують

2. Горизонтальна глобалізація проявляє себе під час злиття фірм, що

продукують подібні або однорідні товари і за мету став­лять завдання їх подальшої реалізації через спільну систему розпо­ділу, отримуючи при цьому додатковий прибуток за рахунок ви­робництва за кордоном товарів, які є аналогічними для фірми в країні базування.
Вертикальна глобалізація передбачає об'єднання фірм, що функціонують у різних виробничих циклах.
Слайд 6

Зона преференційної торгівлі — це зона з пільговими торго­вельними умовами, у

Зона преференційної торгівлі — це зона з пільговими торго­вельними умовами,

у якій дві або більше країн створюють префе­ренції або умови зменшення взаємних тарифів з імпорту товарів, одночасно зберігаючи високі тарифи для інших.
Для зон вільної торгівлі діє особливий пільговий режим торгів­лі для країн-учасниць за рахунок усунення внутрішніх тарифів при збереженні їх у торгівлі з іншими країнами.
Слайд 7

Митний союз — це угода двох або декількох держав, яка пе­редбачає

Митний союз — це угода двох або декількох держав, яка

пе­редбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу.
Слайд 8

3. Ефективність міжнародної економічної глобалізації досягаєть­ся за рахунок таких чинників: усунення

3. Ефективність міжнародної економічної глобалізації досягаєть­ся за рахунок таких чинників: усунення

дискримінації та бар'єрів між країнами — учасницями глобалізованих угруповань у перемі­щенні товарів, послуг, капіталу, робочої сили та підприємництва; стандартизації та уніфікації у виробничо-комерційній сфері; дина­мічного ефекту завдяки розширенню ринку та економії за рахунок масштабів виробництва, забезпечення високого рівня конкуренції.
Слайд 9

У сучасній світовій економічній науці, як і в економіці, домінує менеджерський

У сучасній світовій економічній науці, як і в економіці, домінує

менеджерський підхід, тому сучасна теорія управління в еко­номіці народжувалася і впроваджувалася в межах міжнародного бізнесу, в процесі вироблення корпоративної культури найкращи­ми транснаціональними компаніями з їх системою цінностей, які можна визначити наступним чином:
адаптивний підхід, спрямований на швидке реагування, при­йняття рішень на виклик середовища фірм;
підприємницький, або демократичний, стиль управління, що полягає у самостійності, відповідальності і готовності до ви­правданого ризику;
Слайд 10

інноваційний підхід, тобто готовий до сприйняття та реалізації нових ідей у

інноваційний підхід, тобто готовий до сприйняття та реалізації нових ідей у

технології, асортименті, управлінні, організації;
маркетинговий підхід, орієнтований на задоволення запитів споживачів;
соціально-орієнтований стиль управління спирається на пар­тнерство працівників фірм, акціонерів, споживачів;
інформаційний підхід, грунтується на інформаційній тех­ нології.
Слайд 11

4. Світове співтовариство було зорієнтоване на пошук ефективних шляхів розв'язання екологічних

4. Світове співтовариство було зорієнтоване на пошук ефективних шляхів розв'язання екологічних

проблем соціально-економічного розвитку, усунення загрози глобальної екологічної катастрофи, асигнування у сферу природи та раціоналізації природокористування.
Слайд 12

Тому на початку XXI ст. в розвитку людської цивілізації, при­скоренні науково-технічного

Тому на початку XXI ст. в розвитку людської цивілізації, при­скоренні

науково-технічного прогресу набирають сили нові тен­денції та підходи до масштабів, способів і методів господарюван­ня. Останні пов'язані з інтенсифікацією та інтеграцією сфер і галузей виробництва, з міжнародним моніторингом природного середовища, ефективних економічних механізмів розв'язання екологічних проблем, раціоналізації природокористування, від­творення екології, якості навколишнього середовища.
Слайд 13

Дані ООН свідчать, що майже 900 млн. людей нині прожива­ють у

Дані ООН свідчать, що майже 900 млн. людей нині прожива­ють

у посушливих регіонах планети, де відбуваються процеси ін­тенсивного опустелювання та виснаження природних ресурсів.
Соціально-економічні та екологічні втрати оцінюються у 40 млрд. доларів. Близько 100 країн зазнають негативного впливу опустелювання, причому 81 з них належать до слаборозвинених.