Філософія Давньої Греції та Елліністична філософія

Август 9, 2022

Главная
Философия
Філософія Давньої Греції та Елліністична філософія

Содержание

2. Поворот до людини Софісти та Сократ
3. Протагор: “Людина є мірою усіх речей, існуючих – у тому, що вони існують, а неіснуючих –
4. “Найганебніше невігластво – вважати, ніби знаєш те, чого не знаєш” Сократ
5. Смерть Сократа “Добра людина не має боятися нічого поганого ні за життя, ні після смерті.” “
6. істинна реальність – світ вічних, незмінних ідей (форм) Ідеалізм Платон
7. Вчення про світ ідей (форм) Благо (ідея ідей) ідеї (форми) речі “Міф про печеру" Вчення про
8. Вчення про душу і про державу “Не буде ладу у державі, доки філософи не стануть царями
9. Класифікація політичних устроїв
10. Кожна річ є єдністю форми та матерії. Форми не існують окремо від речей. Етика: будь-яка чеснота
11. Політика: Людина – політична істота Найкраща форма політичного устрою – змішана – політія Арістотель Формальна логіка
12. Головні спільні ідеї: самодостатність: мудра людина знаходить щастя в самій собі, не потребує для щастя зовнішніх
13. Заперечення цивілізації Слід жити просто й природно, як тварини “Не затуляй міні сонця” Кініки Діоген
14. Але: “неможливо жити приємно, не живучи розумно, доброчесно й справедливо, ... адже усі чесноти споріднені з
15. Епікур “Нам не слід боятися смерті, бо ми з нею не можемо зустрітися: поки ми є
17. Скачать презентацию

Слайд 2

Поворот до людини
Софісти та Сократ

Слайд 3

Протагор:
“Людина є мірою усіх речей,
існуючих – у тому, що вони

існують,
а неіснуючих – у тому, що вони не існують.”

Релятивізм
щодо істини: істина відносна – для кожного своя
моральний: добро і зло відносні –
що є добром для одних може бути злом для інших

Софісти

Софізми – псевдологічні "докази“, що вводять в оману
Софістика – введення в оману за допомогою софізмів

Слайд 4

“Найганебніше невігластво – вважати,
ніби знаєш те, чого не знаєш”
Сократ

Слайд 5

Смерть Сократа
“Добра людина не має боятися нічого поганого
ні за життя,

ні після смерті.”
“ ...мені здається, що все те, що мене спіткало,
вийшло мені на добро, і, мабуть, помилкова думка тих,
хто вважає, начебто смерть – це нещастя”

Слайд 6

істинна реальність – світ вічних, незмінних ідей (форм) Ідеалізм
Платон

Слайд 7

Вчення про світ ідей (форм)
Благо (ідея ідей) ідеї (форми) речі
“Міф про печеру"
Вчення

про пізнання

Пізнання – це пригадування

Слайд 8

Вчення про душу і про державу
“Не буде ладу у державі,
доки

філософи не стануть царями
або царі – філософами”

Слайд 9

Класифікація політичних устроїв

Слайд 10

Кожна річ є єдністю форми та матерії. Форми не існують окремо від

речей. Етика: будь-яка чеснота – “золота середина” між крайнощами

Арістотель

Три форми щастя: найнижча – життя в розкоші й задоволеннях, середня – життя вільного й відповідального громадянина, вища – філософське мислення-споглядання.

Слайд 11

Політика: Людина – політична істота Найкраща форма політичного устрою – змішана

– політія

Арістотель

Формальна логіка

Вчення про чотири види причин: діюча, матеріальна, формальна, кінцева (цільова) Вчення про Бога як дієву й цільову причину, “непорушного рушія"

Слайд 12

Головні спільні ідеї:
самодостатність: мудра людина знаходить щастя в самій собі, не

потребує для щастя зовнішніх благ та допомоги інших людей;
апатія – душевний спокій в будь-якій ситуації, байдужість до усього зовнішнього, зокрема, до будь-яких страждань;
необхідний зв’язок між щастям і доброчесністю.

Еліністична філософія

Слайд 13

Заперечення цивілізації
Слід жити просто й природно, як тварини
“Не затуляй міні

сонця”

Кініки Діоген

Слайд 14

Але:
“неможливо жити приємно,
не живучи розумно, доброчесно й справедливо,
... адже

усі чесноти споріднені з приємним життям
і приємне життя невіддільне від них”

Епікур

“насолода є перше й споріднене нам благо”
“насолода є початок
а кінець блаженного життя”
“насолода є кінцева мета”

Слайд 15

Епікур
“Нам не слід боятися смерті,
бо ми з нею не можемо

зустрітися:
поки ми є – її ще немає,
а коли вона приходить – то нас уже немає.”
“ смерть не існує ані для живих, ані для мертвих,
адже для одних вона сама не існує, а
інші для неї самі не існують. ”
“ вміння добре жити й добре вмерти –
це одна й та сама наука ”