Взаємозамінність типових з'єднань. (Лекція 7)

Август 2, 2022

Главная
Физика
Взаємозамінність типових з'єднань. (Лекція 7)

Содержание

2. 7.1 Взаємозамінність шпонкових з'єднань. 7.2 Методи і засоби контролю деталей шпонкового з'єднання. 7.3 Взаємозамінність шліцьових з'єднань.
3. 7.1 Взаємозамінність шпонкових з'єднань Призматичні шпонкові з'єднання мають розміри, визначені ГОСТ 23360-78 (СТ СЭВ 189-75 і
4. У залежності від характеру з'єднань: щільне, нормальне, вільне, для сполучень «шпонка – паз вала» і «шпонка-паз
5. lвал – довжина паза у вала – по H15; lвт – довжина паза у втулці –
6. 7.2 Методи і засоби контролю деталей шпонкового з'єднання Для диференційованого контролю розмірів деталей шпонкового з'єднання можна
7. 7.3 Взаємозамінність шліцьових з'єднань У залежності від призначення, умов роботи, конструктивних особливостей використовують три види шліцьових
8. ГОСТ 1139-80 (СТ СЭВ 188-75) установлює розміри шліцьових з'єднань трьох серій: легкої, середньої, важкої.
9. Легку серію, що має найменші висоту і число зубів, застосовують у нерухомих з'єднаннях. З'єднання середньої серії
10. Центрування по зовнішньому діаметру рекомендується, коли втулка термічно не обробляється і коли твердість її матеріалу допускає
11. Центрування по бічних сторонах зубів не забезпечує точного центрування втулки і вала, але дає найбільш рівномірний
12. Шліцові з'єднання з евольвентним профілем При центруванні по бічних сторонах зубів При центруванні по зовнішньому діаметру
13. 7.4 Методи і засоби контролю деталей шліцьових з'єднань
14. 7.5 Експлуатаційні вимоги до зубчастих передач Головна вимога до відлікових передач – висока кінематична точність, тобто
15. 7.6 Параметри точності зубчастих передач і методи їхнього контролю Кінематична точність передачі характеризується наступними параметрами. Кінематична
16. Найбільша кінематична погрішність передачі F’ior – найбільша алгебраїчна різниця значень кінематичної погрішності передачі за повний цикл
17. Кінематична погрішність зубчастого колеса Fкпк - різниця між дійсним і номінальним кутами повороту зубчастого колеса на
18. Найбільша кінематична погрішність зубчастого колеса F’ir – найбільша алгебраїчна різниця значень кінематичної погрішності зубчастого колеса в
19. Радіальне биття зубцюватого венца Frr – найбільша в межах зубчастого колеса різниця відстаней від його робочої
20. Довжина загальної нормалі W – відстань між різнойменними профілями двох зубів, обмірювана по загальній нормалі до
21. Контроль довжини загальної нормалі виробляється спеціальними зубомірними мікрометрами (рис. 7.5 (а)) й індикаторними нормалемерами (рис.7.5 (б)).
22. Циклічна погрішність зубцовой частоти fzzor – це циклічна погрішність зубчастого колеса з частотою, рівній частоті входу
23. Погрішність профілю зуба ffr – відстань по нормалі між двома найближчими номінальними торцевими профілями, між якими
24. Погрішність напрямку зуба Fβr – відстань по нормалі між двома близькими друг до друга номінальними ділильними
25. Перекіс осей fyr – непаралельність проекцій робочих осей зубчастих коліс у передачі на площину, що проходить
26. Бічний зазор jn – зазор між непрацюючими профілями зубів сполучених коліс, обумовлений у перетині, перпендикулярному напрямкові
27. Додатковий зсув вихідного контуру Енr від його номінального положення в тіло зубчастого колеса здійснюється з метою
28. Контроль зсуву вихідного контуру здійснюється за допомогою тангенціального зубоміру .
29. Найменший відхил товщини зуба Ees – найменше граничне зменшення постійної хорди, здійснюване з метою забезпечення в
30. 7.7 Система допусків на циліндричні зубчасті передачі Установлені 12 ступенів точності зубчастих коліс і передач, що
32. Скачать презентацию

Слайд 2

7.1 Взаємозамінність шпонкових з'єднань.
7.2 Методи і засоби контролю деталей шпонкового з'єднання.
7.3

Взаємозамінність шліцьових з'єднань.
7.4 Методи і засоби контролю деталей шліцьових з'єднань.
7.5 Експлуатаційні вимоги до зубчастих передач.
7.6 Параметри точності зубчастих передач і методи їхнього контролю.
7.7 Система допусків на циліндричні зубчасті передачі.

Слайд 3

7.1 Взаємозамінність шпонкових з'єднань
Призматичні шпонкові з'єднання мають розміри, визначені ГОСТ 23360-78

(СТ СЭВ 189-75 і СТ СЭВ 189-79). На рис. 7.1 а), зазначені позначення розмірів призматичного шпонкового з'єднання.

Слайд 4

У залежності від характеру з'єднань: щільне, нормальне, вільне, для сполучень «шпонка

– паз вала» і «шпонка-паз втулки» ГОСТ 24071-80 (СТ СЭВ 647-77) установлює поля допусків.
Всі інші розміри шпонкового з'єднання, крім b, є непосадочними розмірами, на які встановлені наступні поля допусків:
h – висота шпонки – по h11;
l - довжина шпонки – по h14;

Слайд 5

lвал – довжина паза у вала – по H15;
lвт – довжина

паза у втулці – по H15;
t1 - виконавча глибина фрезерування паза вала – по H12;
t2 - виконавча глибина фрезерування паза втулки – по H12.
Розміри сегментних шпонок, установлені ГОСТ 24071-80 (СТ СЭВ 647-77), зазначені на рис. 7.1 б). Граничні відхили ширини паза встановлюють у залежності від характеру з'єднання.

Слайд 6

7.2 Методи і засоби контролю деталей шпонкового з'єднання
Для диференційованого контролю розмірів

деталей шпонкового з'єднання можна використовувати універсальні засоби виміру, однак це вимагає великих витрат часу. Тому на заводах автотракторного і сільськогосподарського машинобудування деталі шпонкових з'єднань контролюють за допомогою граничних калібрів.
Ширину пазів вала і втулки перевіряють пластинами, що мають прохідну і непрохідну сторони.
При ремонті машин можна використовувати як універсальні засоби виміру, так і калібри.

Слайд 7

7.3 Взаємозамінність шліцьових з'єднань
У залежності від призначення, умов роботи, конструктивних особливостей

використовують три види шліцьових з'єднань, що відрізняються профілем зубів: прямобочні, шліцові евольвентні з кутом профілю 300 і трикутні.

Слайд 8

ГОСТ 1139-80 (СТ СЭВ 188-75) установлює розміри шліцьових з'єднань трьох серій:

легкої, середньої, важкої.

Слайд 9

Легку серію, що має найменші висоту і число зубів, застосовують у

нерухомих з'єднаннях.
З'єднання середньої серії мають великі в порівнянні з легкою серією висоту і число зубів, їх застосовують при середніх навантаженнях
.
У з'єднань важкої серії найбільші висота і число зубів, ці з'єднання призначені для важких умов роботи.

Слайд 10

Центрування по зовнішньому діаметру рекомендується, коли втулка термічно не обробляється і

коли твердість її матеріалу допускає обробку протяганням, що дозволяє одержати діаметр западин втулки точного розміру.
Центрування по внутрішньому діаметру доцільно, коли втулка має високу твердість і точний розмір можна одержати тільки для внутрішнього діаметру, використовуючи внутрішнє шліфування.

Слайд 11

Центрування по бічних сторонах зубів не забезпечує точного центрування втулки і

вала, але дає найбільш рівномірний розподіл сил між зубами.
Приклади позначень шліцьових з'єднань:

де d- діаметр центрування; z= 8-число зубів; d=32 – внутрішній діаметр; D =36- зовнішній діаметр; b= 6-ширина зуба.

Слайд 12

Шліцові з'єднання з евольвентним профілем
При центруванні по бічних сторонах зубів
При центруванні

по зовнішньому діаметру

При центруванні по внутрішньому діаметру

Слайд 13

7.4 Методи і засоби контролю деталей шліцьових з'єднань

Слайд 14

7.5 Експлуатаційні вимоги до зубчастих передач
Головна вимога до відлікових передач –

висока кінематична точність, тобто забезпечення точного передатного відношення (погодженість кутів повороту ведучого і веденого коліс).
Головна вимога до швидкісних передач – забезпечення плавності роботи, тобто працювати без шуму і вібрації.
Головна вимога до силових передач - забезпечення повноти контакту сполучених зубів (по довжині і висоті зуба).

Слайд 15

7.6 Параметри точності зубчастих передач і методи їхнього контролю
Кінематична точність передачі

характеризується наступними параметрами.
Кінематична погрішність передачі Fкпп – різниця між дійсним φ2δ і номінальним φ2н кутами повороту відомого зубчастого колеса 2 передачі; вона виражається в лінійних величинах довжиною дуги його ділильної окружності

Слайд 16

Найбільша кінематична погрішність передачі F’ior – найбільша алгебраїчна різниця значень кінематичної

погрішності передачі за повний цикл зміни відносного положення зубчастих коліс. Вона дорівнює сумі кінематичних погрішностей обох коліс передачі.

Слайд 17

Кінематична погрішність зубчастого колеса Fкпк - різниця між дійсним і номінальним

кутами повороту зубчастого колеса на його робочій осі, відомого вимірювальним колесом при відсутності непаралельності і перекосу осей обертання цих коліс; виражається вона довжиною дуги ділильної окружності. Виміряється кінематична погрішність зубчастого колеса на приладах при однопрофільному зачепленні з вимірювальним зубчастим колесом, у межах одного повного обороту колеса.

Слайд 18

Найбільша кінематична погрішність зубчастого колеса F’ir – найбільша алгебраїчна різниця значень

кінематичної погрішності зубчастого колеса в межах його повного обороту.

Слайд 19

Радіальне биття зубцюватого венца Frr – найбільша в межах зубчастого колеса

різниця відстаней від його робочої осі до ділильної прямої елемента нормального вихідного контуру одиночного зуба або западини, умовно накладеного на профілі зубів колеса. Контроль радіального биття зубцюватого вінця виробляється на биттямірі, у якого вимірювальний конус виконує роль елемента нормального вихідного контуру, а величина биття визначається як різниця показання індикатора 2.

Слайд 20

Довжина загальної нормалі W – відстань між різнойменними профілями двох зубів,

обмірювана по загальній нормалі до них, що є дотичної до основної окружності.

Слайд 21

Контроль довжини загальної нормалі виробляється спеціальними зубомірними мікрометрами (рис. 7.5 (а))

й індикаторними нормалемерами (рис.7.5 (б)). Для грубих ступенів точності, а також у процесі ремонту при дефектації можуть використовуватися також штангенциркулі з точністю відліку 0,05 мм.

Слайд 22

Циклічна погрішність зубцовой частоти fzzor – це циклічна погрішність зубчастого колеса

з частотою, рівній частоті входу зубів у зачепленні (k=Z).
Відхили кроку зачеплення fpbr – різниця між дійсним і номінальним кроками зачеплення.
Визначається відхил дійсного розміру кроку зачеплення від номінального спеціальними крокомірами.

Слайд 23

Погрішність профілю зуба ffr – відстань по нормалі між двома найближчими

номінальними торцевими профілями, між якими розміщається дійсний торцевий профіль зуба колеса.
Комплексним параметром, що характеризує повноту контакту, є «сумарна пляма контакту».

Слайд 24

Погрішність напрямку зуба Fβr – відстань по нормалі між двома близькими

друг до друга номінальними ділильними лініями зуба, між якими розміщається дійсна ділильна лінія зуба, що відповідає робочій ширині вінця.
Непаралельність осей fxr – це непаралельність проекцій робочих осей зубчастих коліс у передачі на площину, у якій лежить одна з осей і крапка другої осі в середній площині передачі.

Слайд 25

Перекіс осей fyr – непаралельність проекцій робочих осей зубчастих коліс у

передачі на площину, що проходить через одну з осей і перпендикулярність площини, у якій лежить ця вісь і крапка другої осі в середній площині передачі.
Непаралельність fxr і перекіс fyr осей визначається в лінійних одиницях на довжині рівній робочій ширині вінця.

Слайд 26

Бічний зазор jn – зазор між непрацюючими профілями зубів сполучених коліс,

обумовлений у перетині, перпендикулярному напрямкові зубів, у площині, дотичної до основної окружності.

Слайд 27

Додатковий зсув вихідного контуру Енr від його номінального положення в тіло

зубчастого колеса здійснюється з метою забезпечення в передачі гарантованого бічного зазору.

Слайд 28

Контроль зсуву вихідного контуру здійснюється за допомогою тангенціального зубоміру .

Слайд 29

Найменший відхил товщини зуба Ees – найменше граничне зменшення постійної хорди,

здійснюване з метою забезпечення в передачі гарантованого бічного зазору.

Слайд 30

7.7 Система допусків на циліндричні зубчасті передачі
Установлені 12 ступенів точності зубчастих

коліс і передач, що позначаються в порядку убування точності цифрами з 1 до 12. Для ступенів точності 1 і 2 допуски і граничні відхили не регламентовані, вони передбачені на перспективу.
Для кожного ступеня точності зубчастих коліс і передач відповідно до експлуатаційних вимог установлені норми:
кінематичної точності;
плавності роботи;
контакту зубів коліс і передач.