Класи неорганічних сполук

Содержание

Слайд 2

План Оксиди. 2. Основи. 3. Кислоти. 4. Солі.

План

Оксиди.
2. Основи.
3. Кислоти.
4. Солі.

Слайд 3

Слайд 4

Солетворні Основні (CaO, FeO) Кислотні (CO2, P2O5) Амфотерні (ZnO, Al2O3) Несолетворні (SiO2, CO, N2O) Класифікація оксидів

Солетворні
Основні
(CaO, FeO) Кислотні
(CO2, P2O5) Амфотерні
(ZnO, Al2O3)

Несолетворні
(SiO2, CO,

N2O)

Класифікація оксидів

Слайд 5

Окси́д — бінарна сполука, до складу якої входить Оксиген. Майже всі

Окси́д — бінарна сполука, до складу якої входить Оксиген.

Майже всі елементи

утворюють оксиди. Їх загальні формули та міжнародна номенклатура:
Слайд 6

Назва оксидів складається зі слова «оксид» з додаванням спочатку назви елемента,

Назва оксидів складається зі слова «оксид» з додаванням спочатку назви елемента,

що входить до складу речовини, у називному відмінку.

Назви оксидів елементів зі змінною валентністю будують таким чином: після слова "оксид" вказують назву елементу і в дужках його валентність у цьому оксиді. Наприклад: СuО – оксид Купруму (II).

Слайд 7

Слайд 8

ОСНОВНИМИ_ОКСИДАМИ називають оксиди металів, гідрати яких є основами. Наприклад: Lі2O, Nа2O,

ОСНОВНИМИ_ОКСИДАМИ
називають оксиди металів, гідрати яких є основами.

Наприклад: Lі2O, Nа2O, К2O,

Rb2O, CS2O, MgO, CaO, BaO, Cu2O, Ag2O, Hg2O, VO, V2O3, MnO, Mn2O3 та інші.
Слайд 9

КИСЛОТНИМИ_ОКСИДАМИ називають оксиди, гідрати яких є кислотами. Наприклад: Ва2О3, СО2, М2О5,

КИСЛОТНИМИ_ОКСИДАМИ
називають оксиди, гідрати яких є кислотами.

Наприклад: Ва2О3, СО2, М2О5, Р2О5,

С12О7, СrО3, V2O5, МnО3, Мn2О7.
Слайд 10

АМФОТЕРНИМИ_ОКСИДАМИ називають оксиди, гідрати яких є амфотерними гідроксидами. Наприклад: А12О3, Сг2О3,

АМФОТЕРНИМИ_ОКСИДАМИ
називають оксиди, гідрати яких є амфотерними гідроксидами.

Наприклад: А12О3, Сг2О3,

ВеО, ZnО, SnО, Sn02, РbО, РbO2, TiO2, МnO2 та інші.
Слайд 11

Методи одержання оксидів Безпосереднім сполученням елементів з киснем: 2Zn + O2

Методи одержання оксидів
Безпосереднім сполученням елементів з киснем:
2Zn + O2 =

2ZnO
4Р + 5О2 = 2Р2О5
Окисленням різних сполук киснем:
СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О
2Н2S = СаО + Н2О
2Fe(ОН)3 = Fe2О3 + 3Н2О
Розкладом солей кисневих кислот при нагріванні:
CaCO3 = CaO + СО2
Розкладом гідроксидів при нагріванні:
Ca(ОН)2 О3 = CuO + СО2 + Н2О
Слайд 12

Хімічні властивості оксидів.

Хімічні властивості оксидів.

Слайд 13

ПЕРОКСИДИ – вищі форми кисневих сполук елементів, які мають характерну групу

ПЕРОКСИДИ – вищі форми кисневих сполук елементів, які мають характерну групу


—О—О— (кисневий місток) – одну або декілька.

Наприклад: Н2О2, Nа2О2, КО2, КО3, ВаО2, NО3, SО4

Слайд 14

ОСНОВАМИ є сполуки основних оксидів з водою, які мають гідроксильні групи

ОСНОВАМИ є сполуки основних оксидів з водою, які мають гідроксильні групи

—ОН.

Назви основ: після слова "гідроксид" дається назва металу, який утворює основу, та в дужках римськими цифрами вказують його валентність

Слайд 15

Наприклад:

Наприклад:

Слайд 16

Графічні формули основ

Графічні формули основ

Слайд 17

Слайд 18

Основи можна добути різними способами. Безпосереднім сполученням основних оксидів з водою.

Основи можна добути різними способами.
Безпосереднім сполученням основних оксидів з водою.

Na2O + H2O = 2NaOH
Взаємодією їдких лугів, з розчинами солей.
CuSO4 + 2KOH = Cu(OH)2 ↓ + K2SO4
Взаємодією найактивніших металів (K, Na, Ca, Ba) з водою.
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2 ↑
Для технічного одержання NaOH і KOH широко використовують спосіб електролізу водних розчинів NaCl і KCl
Слайд 19

Хімічні властивості основ 1. Взаємодія основ з кислотними оксидами. 1. Взаємодія

Хімічні властивості основ

1. Взаємодія основ з кислотними оксидами.

1. Взаємодія основ з

кислотними оксидами.

2. Взаємодія основ з кислотами.

Слайд 20

3. Взаємодія лугів з амфотерними оксидами. 4. Взаємодія лугів з амфотерними

3. Взаємодія лугів з амфотерними оксидами.

4. Взаємодія лугів з амфотерними гідроксидами.

5.

Взаємодія лугів з солями.
Слайд 21

КИСЛОТАМИ називають сполуки, які містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на метал з утворенням солей.

КИСЛОТАМИ називають сполуки, які містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на метал

з утворенням солей.
Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

Написання графічної формули кислоти починають з кислотоутворюючого елементу, потім справа від

Написання графічної формули кислоти починають з кислотоутворюючого елементу, потім справа від

нього пишуть стільки груп —ОН, яка основність кислоти. Решту атомів Оксигену записують зліва, з'єднуючи їх з кислотоутворюючим атомом подвійними зв'язками.
Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Кислоти можна добувати різними способами. Безпосереднім сполученням ангідридів з водою: SO3

Кислоти можна добувати різними способами.

Безпосереднім сполученням ангідридів з водою:
SO3 + Н2О

= Н2SO4
N2O5 + Н2О = 2HNO3

2. Взаємодією кислот з солями. Цим способом можна користуватися тоді, коли одержувана кислота є леткою або нерозчинною.
Н2SO4 + 2NaCl = Na2SO4 + 2HCl ↑ (при нагріванні)
H2SO4 + Na2SiO3 = Na2SO4 + H2SiO3 ↓

Слайд 29

3. Безкисневі кислоти можна одержувати як їх витісненням з солей іншими

3. Безкисневі кислоти можна одержувати як їх витісненням з солей іншими

кислотами, так і безпосереднім сполученням елементів з наступним розчиненням одержуваних кислот у воді.
FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S ↑
Н2 + Cl2 = 2HCl
Слайд 30

Хімічні властивості кислот Дисоціація кислот у водних розчинах. 2. Взаємодія кислот з основними оксидами.

Хімічні властивості кислот

Дисоціація кислот у водних розчинах.

2. Взаємодія кислот з основними

оксидами.
Слайд 31

3. Взаємодія кислот з основами (реакція нейтралізації). 4. Взаємодія кислот з амфотерними оксидами та гідроксидами.

3. Взаємодія кислот з основами (реакція нейтралізації).

4. Взаємодія кислот з амфотерними

оксидами та гідроксидами.
Слайд 32

5. Взаємодія кислот з солями 6. Взаємодія кислот з металами.

5. Взаємодія кислот з солями

6. Взаємодія кислот з металами.

Слайд 33

СОЛЯМИ є кристалічні речовини, які можна рахувати продуктами повного або часткового

СОЛЯМИ є кристалічні речовини, які можна рахувати продуктами повного або часткового

зміщення атомів Гідрогену в молекулах кислот на атоми металів, або гідроксильних груп в основах на кислотні залишки.
Слайд 34

Слайд 35

Середні солі можна розглядати як продукти повного заміщення атомів Гідрогену в

Середні солі можна розглядати як продукти повного заміщення атомів Гідрогену в

молекулі кислоти на метал, або гідроксильних груп в основах на кислотні залишки.
Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в кислоті на метал.
Основні солі – продукти неповного заміщення гіроксогруп в основах на кислотні залишки.
Подвійними є солі, які утворюються при заміщенні атомів Гідрогену в кислоти атомами різних металів, або при заміщенні гідроксильних груп в основах різними кислотними залишками.
Комплексні солі містять комплексний іон та іони зовнішньої сфери.
Слайд 36

Слайд 37

Солі утворюються: 1. При взаємодії кислот з основами (реакції нейтралізації): 2HNO3

Солі утворюються:
1. При взаємодії кислот з основами (реакції нейтралізації):
2HNO3 + Ba(OH)2

= Ba(NO3)2 + 2H2O
2. При взаємодії кислот з основними оксидами:
2HCl + CuO = CuCl2 + H2O
3. При взаємодії кислот з амфотерними оксидами:
3H2SO4 + Al2O3 = Al2(SO4)3 + 3H2O
Слайд 38

4. При взаємодії кислот з солями: 3H2SO4 + Ca3(PO4)2 = 2H3PO4

4. При взаємодії кислот з солями:
3H2SO4 + Ca3(PO4)2 = 2H3PO4 +

3CaSO4 ↓
5. При взаємодії кислот з металами:
2HCl + Zn = ZnCl2 + H2 ↑
6. При взаємодії основ з кислотними оксидами:
2KOH + CO2 = K2CO3 + H2O
7. При взаємодії основ з солями:
2NaOH + CuCl2 = 2NaCl + Cu(OH)2 ↓
Слайд 39

8. При взаємодії основних оксидів з кислотними: CaO + CO2 =

8. При взаємодії основних оксидів з кислотними:
CaO + CO2 = CaCO3


9. При взаємодії солей:
K2SO4 + BaCl2 = 2KCl + BaSO4 ↓
10. При взаємодії солей з металами:
CuSO4 + Zn = ZnSO4 + Cu
11. При взаємодії металів з неметалами:
Mg + Cl2 = MgCl2
Слайд 40

Хімічні властивості солей 1. Дисоціація солей у водних розчинах. 2. Гідроліз

Хімічні властивості солей

1. Дисоціація солей у водних розчинах.

2. Гідроліз солей –

взаємодія солі з водою:
Слайд 41

3. Взаємодія солей з лугами (розчинними основами): 4. Взаємодія солей з кислотами: 5. Взаємодія між солями.

3. Взаємодія солей з лугами (розчинними основами):

4. Взаємодія солей з кислотами:

5.

Взаємодія між солями.
Слайд 42