Содержание
- 2. Нуклеїнові кислоти (від лат. nucleus— «ядро») вперше виявлені в 1968 р. швейцарським хіміком Ф. Мішером в
- 3. Нуклеїнові кислоти, подібно до білків, являють собою високомо-лекулярні органічні сполуки, проте на відміну від білків, які
- 4. Таким чином, в цілому гідроліз нуклеїнових кислот можна подати у вигляді схеми:
- 5. Будова нуклеїнових кислот У залежності від природи вуглеводу, що входить до складу нуклеотидів, нуклеїнові кислоти розподіляють
- 6. Гетероциклічні основи, що входять до складу нуклеїнових кислот, є похідними пурину та піримідину. До основ групи
- 7. Основами групи піримідану , урацил (U), тимін (Т) і цитозин (С): урацил (U) 2,4- діоксипіримідин Тимін
- 8. До складу ДНК входять аденін, гуанін, цитозин і тимін. а до складу РНК аденін, гуанін, цитозин
- 9. У нуклеїнових кислотах органічні основи сполучені N-глікозидним зв'язком з залишком D-рибози або 2-дезокси-D-рибози. Глікозидний зв'язок здійснюється
- 10. аденін дезоксирибоза дезоксирибонуклеозид N-глікозидний звязок
- 11. Назви нуклеозидів утворюють аналогічно назвам глікозидів. Так, нуклеозид, який складається з рибози та урацилу, називають β-урацилрибофуранозидом,
- 12. У назвах дезоксирибонуклеозидів додатково вводиться префікс дезокси- (дезоксі-), наприклад: дезоксіаденозин, дезоксигуанозин, дезоксицитидин. Винятком є назва нуклеозиду,
- 13. У нуклеїнових кислотах гідроксильна група біля С5' або С3' пентозного залишку нуклеозиду етерифікована ортофосфорною кислотою. Складний
- 14. Номенклатура нуклеотидів
- 15. Нуклеїнові кислоти являють собою продукти полімеризації моно-нуклеотидів. Нуклеотиди сполучаються в довгі ланцюги за допомогою фосфодіефірних зв'язків,
- 16. Рибонуклеїнові (РНК) та дезоксирибонуклеїнові (ДНК) кислоти Нуклеїнові кислоти являють собою високомолекулярні гетерополімери, які складаються з залишків
- 17. Певна послідовність нуклеотидних ланок у полінуклеотидному ланцюзі називається первинною структурою нуклеїнових кислот. (Просторова орієнтація полінуклеотидних ланцюгів
- 18. За моделлю Уотсона та Крика діаметр спіралі 1,8-2,0 нм. Кожний виток спіралі містить 10 пар основ.
- 20. Скачать презентацию