Содержание

Слайд 2

План 1. Загальна характеристика спиртів. 2. Гомологічний ряд. 3. Будова молекули.

План

1. Загальна характеристика спиртів.
2. Гомологічний ряд.
3. Будова молекули.
4. Ізомерія та

класифікація.
5. Номенклатура.
6. Хімічні та фізичні властивості
7. Отримання спиртів.
8. Застосування.
Слайд 3

Спирти - Речовини, що мають одну або декілька гідроксильних груп приєднаних до вуглеводневого радикалу.

Спирти -

Речовини, що мають одну або декілька гідроксильних груп приєднаних

до вуглеводневого радикалу.
Слайд 4

Класифікація спиртів

Класифікація спиртів

Слайд 5

Класифікація спиртів Одноатомні Двохатомні Багатоатомні, або трьохатомні Спирти За кількістю гідроксильних груп

Класифікація спиртів

Одноатомні

Двохатомні

Багатоатомні, або трьохатомні

Спирти

За кількістю гідроксильних груп

Слайд 6

Класифікація спиртів

Класифікація спиртів

Слайд 7

Будова молекули

Будова молекули

Слайд 8

Слайд 9

ІЗОМЕРІЯ СПИРТІВ

ІЗОМЕРІЯ СПИРТІВ

Слайд 10

НАЗВА СПИРТІВ НАЗВА АЛКАНУ І СУФІКС ОЛ МЕТАН + ОЛ =

НАЗВА СПИРТІВ

НАЗВА АЛКАНУ І СУФІКС ОЛ
МЕТАН + ОЛ = МЕТАНОЛ
ЕТАН +

ОЛ = ЕТАНОЛ
Слайд 11

Номенклатура (IUPAC) Визначають найдовший вуглецевий ланцюг. Знаходять з якого боку найближче

Номенклатура (IUPAC)

Визначають найдовший вуглецевий ланцюг.
Знаходять з якого боку найближче знаходиться група

-ОН.
Нумерують ланцюг з того боку де ближче розміщена -ОН група. Якщо -ОН група рівновіддалена від кінців ланцюга, тоді з того боку де ближче розміщено радикал..
Називають вуглеводневі радикали. Перед назвою кожного радикалу ставлять цифру яка вказує біля якого атома вуглецю знаходиться радикал, цифру та назву радикалу відділяють дефісом. Якщо вуглеводень має декілька однакових радикалів то записують в порядку зростання всі номери атомів (в порядку зростання, через кому) вуглецю до яких приєднані ці радикали. Перед назвою радикалу додають суфікс (ди-, три-, тетра, пента і т.д.), що вказує скільки цих радикалів містить вуглеводень. Якщо два однакових радикали знаходяться біля одного атома вуглецю то номер ставиться двічі.
Називають вуглеводень основного вуглецевого ланцюгу. Ставлять тире, вказують число біля якого атому вуглецю знаходиться -ОН група.
Якщо радикал розгалужений то радикал нумерують від місця приєднання (цифрами зі штрихами) і називають за тими правилами, що і алкан. Суфікс змінюють на -іл (ил), а назву радикала беруть у дужки.
Слайд 12

Номенклатура спиртів 1 3-етил -4,5-диметилгексан-1 -ол 2 3 4 5 6

Номенклатура спиртів

1

3-етил -4,5-диметилгексан-1 -ол

2

3

4

5

6

Слайд 13

Номенклатура спиртів 1 2 3 4 5 6 7 4-етил- 5,6-диметилгептан-2,3-діол

Номенклатура спиртів

1

2

3

4

5

6

7

4-етил- 5,6-диметилгептан-2,3-діол

Слайд 14

Фізичні властивості спиртів

Фізичні властивості спиртів

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Хімічні властивості

Хімічні властивості

Слайд 18

1. Кислотні властивості. Утворення алкоголятів та їх гідроліз

1. Кислотні властивості. Утворення алкоголятів та їх гідроліз

Слайд 19

2. Основні властивості Заміщення гідроксильної групи

2. Основні властивості Заміщення гідроксильної групи

Слайд 20

3. Міжмолекулярна дегідратація Утворення простих ефірів (етери)

3. Міжмолекулярна дегідратація Утворення простих ефірів (етери)

Слайд 21

4. Внутрішньомолекулярна дегідратація

4. Внутрішньомолекулярна дегідратація

Слайд 22

5. Повне окиснення (горіння) С2H5OH + 3O2 → 2CO2 + 3H2O 6. Неповне окиснення

5. Повне окиснення (горіння)

С2H5OH + 3O2 → 2CO2 + 3H2O

6. Неповне

окиснення
Слайд 23

CH3 –CH2–OH + CuO → CH3–C + Cu + H2O t0 O H 6. Неповне окиснення

CH3 –CH2–OH + CuO → CH3–C + Cu + H2O

t0

O

H

6.

Неповне окиснення
Слайд 24

Окиснення спиртів

Окиснення спиртів

Слайд 25

Зміна кислотних властивостей спиртів полярність зв’язку О–Н навпаки зменшуєть-ся, що і

Зміна кислотних властивостей спиртів

полярність зв’язку О–Н навпаки зменшуєть-ся, що і обумовлює

зменшення кислотних властивостей.

Замісники із –І-ефектом, навпаки, збільшують полярність зв’язку О–Н, що приводить до збільшення кислотних властивостей:

Слайд 26

Слайд 27

Добування спиртів 1) Приєднання води до алкенів (гідратація): СН2=СН2 + Н2О

Добування спиртів

1) Приєднання води до алкенів (гідратація):
СН2=СН2 + Н2О =

С2Н5ОН

2) Із галогенопохідних:

С2Н5СI + NaOH = C2H5OH + NaCI

3) Етанол утворюється в результаті бродіння глюкози:

С6Н12О6 = 2С2Н5ОН + 2СО2

CO + 2H2 CH3OH

CO2 + 3H2 CH3OH +H2O

4) З синтез-газу:

250-230°C, 5-30МПа
ZnO + ZnCr2O4

t, кат.

5) З вуглекислого газу та водню:

Слайд 28

Отримання спиртів

Отримання спиртів

Слайд 29

Узагальнення г

Узагальнення

г

Слайд 30

Узагальнення в

Узагальнення

в

Слайд 31

Узагальнення а

Узагальнення

а

Слайд 32

Узагальнення в

Узагальнення

в

Слайд 33

Узагальнення 353

Узагальнення

353

Слайд 34

Узагальнення в

Узагальнення

в

Слайд 35

Узагальнення б

Узагальнення

б

Слайд 36

Узагальнення гадв

Узагальнення

гадв

Слайд 37

Узагальнення в

Узагальнення

в

Слайд 38

Узагальнення г

Узагальнення

г

Слайд 39

Узагальнення г

Узагальнення

г

Слайд 40

Узагальнення в

Узагальнення

в

Слайд 41

Узагальнення а

Узагальнення

а

Слайд 42

а

а

Слайд 43

Узагальнення

Узагальнення