- Главная
- Культурология
- Мистецтво Київської Русі
Содержание
- 2. Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов’язане з церквою
- 3. Архітектура . Протягом сторіч у східних слов’ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування. Довгий
- 4. Особливого значення надавалося куполу, який, з точки зору богослов’я, виконував не тільки естетичну, але й культову
- 5. За назвою Софійський собор у Києві повторює константинопольський, але являє собою абсолютно оригінальну, самостійну архітектурну споруду.
- 6. Найвизначніші пам'ятки архітектури Київської Русі Десятинна церква (996 р.) Софіївський Собор (11—18столітття ) Кирилівська церква (середина
- 7. Михайлівський собор Видубицького монастиря. (1070 р.) Найкраще архітектура XI-XIII ст. збереглася у “стольному граді” Сіверської землі
- 8. Образотворче мистецтво Київської Русі Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова
- 9. Слово «фреска» в перекладі з італійської означає «живопис на сирій штукатурці». Це стародавня техніка настінного живопису,
- 10. Іконопис - мистецтво писання ікон, вид живопису, релігійного за темами сюжетів, культового за призначенням. Зображення святих
- 11. Декоративно-прикладне мистецтво Активно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини не просто задовольняли
- 13. Скачать презентацию
Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і
Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і
Архітектура
. Протягом сторіч у східних слов’ян нагромаджувався багатий досвід архітектури,
Архітектура
. Протягом сторіч у східних слов’ян нагромаджувався багатий досвід архітектури,
Якісно новий рівень розвитку архітектури пов’язаний з переходом від дерев’яного до кам’яного і цегельного будівництва. З прийняттям християнства почалося спорудження храмів, які являють собою самостійну давньоруську переробку візантійських зразків.
Перші кам’яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успення Богородиці. Церква була прозвана Десятинною тому, що Володимир спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків. Доля церкви склалася трагічно: в 1240 р., коли до Києва увірвалися орди Батия, вона стала останнім рубежем оборони і була вщент зруйнована. У наші дні розчищений і зберігається її підмурівок.
Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Така композиція храму базувалася на християнській символіці, підкреслюючи її призначення. Відповідно до цієї системи склепіння з центральним куполом спиралися на чотири стовпи, утворюючи хрестоподібну композицію. Кутові частини покривалися також купольними склепіннями. Зі східного боку, в вівтарній частині, до храму прибудовувалися апсиди – напівкруглі виступи, покриті половиною купольного або зімкненого склепіння. Внутрішні стовпи ділили простір храму на нефи (міжрядні простори).
Особливого значення надавалося куполу, який, з точки зору богослов’я, виконував не
Особливого значення надавалося куполу, який, з точки зору богослов’я, виконував не
Древньоруські майстри удосконалили візантійський тип кладки. Стіни соборів викладалися з рядів каменю, які чергуються, і плінфи (плоска цегла, близька до квадратної форми). Будівельники застосовували метод так званої “утопленої плінфи”, коли ряди цегли через один були заглиблені в стіну, а проміжки, які утворилися, заповнювалися цем’янкою (розчин вапна, піску і товченої цегли). У результаті стіни були смугастими. Сірий граніт і червоний кварцит у поєднанні з оранжево-рожевим кольором плінфи та рожевим відтінком цем’янки надавали фасаду ошатного вигляду. Кладка виконувалася на високому художньому рівні і була однією з головних прикрас будівлі. Пізніше київську кладку запозичила і Візантія.
Втіленням головних архітектурних досягнень Київської Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді. Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. Софійський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом.
За назвою Софійський собор у Києві повторює константинопольський, але являє собою
За назвою Софійський собор у Києві повторює константинопольський, але являє собою
Пам’ятником архітектури світового значення є й ансамбль Києво-Печерської лаври. Споруда головного собору – Успенська церква – була важливим етапом у розвитку київської архітектури. З неї почалося поширення однокупольних храмів, основного типу храму в період феодальної роздробленості. Церква була зруйнована в 1941 р., а сьогодні вона відновлена. Трохи пізніше в тому ж монастирі була побудована вражаюча своєю красою і пропорційністю надбрамна церква.
Найвизначніші пам'ятки архітектури Київської Русі
Десятинна церква (996 р.)
Софіївський Собор
Найвизначніші пам'ятки архітектури Київської Русі
Десятинна церква (996 р.)
Софіївський Собор
Кирилівська церква (середина ХІІ ст.)
Михайлівський собор Видубицького монастиря.
(1070 р.)
Найкраще архітектура XI-XIII ст.
Михайлівський собор Видубицького монастиря.
(1070 р.)
Найкраще архітектура XI-XIII ст.
Образотворче мистецтво Київської Русі
Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були
Образотворче мистецтво Київської Русі
Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були
Мозаїка - це один з видів декоративно-прикладного та монументального мистецтва. Мистецтво мозаїки представлена різними жанрами і є зображенням, створеним за допомогою компонування, набору та закріплення на поверхні різнокольорових каменів, керамічних плиток, смальти і інших матеріалів.
Слово «фреска» в перекладі з італійської означає «живопис на сирій штукатурці».
Іконопис - мистецтво писання ікон, вид живопису, релігійного за темами сюжетів, культового за призначенням.
Іконопис - мистецтво писання ікон, вид живопису, релігійного за темами сюжетів, культового за призначенням.
Декоративно-прикладне мистецтво
Активно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю,
Декоративно-прикладне мистецтво
Активно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю,