Содержание
- 2. ОТРУЄННЯ - це патологічний процес, який виникає в результаті впливу на організм отруйних речовин оточуючого середовища
- 3. Класифікація ксенобіотиків по токсичності: 1. Сильнодіючі або надзвичайно токсичні - ЛД50 1 г/кг маси тіла ЧАСТОТА
- 4. ПРИЧИНИ ОТРУЄНЬ: 1. Випадково або в побуті - 2/3 всіх випадків 2. Суїцид - 25% 3.
- 5. Летальність від гострих отруєнь: Загальна - 1 - 7 %, в тому числі : а) алкоголь
- 6. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ОТРУТ 1. Серцеві (порушення ритму, міокардит) - глікозиди, хінін, β-адреноблокатори, блокатори Са каналів, клофелін,
- 7. ФАКТОРИ, ЯКІ ОБУМОВЛЮЮТЬ ТОКСИЧНІСТЬ ОТРУТ Концентраційний (кількісний) – залежність прямо пропорційна кількості отрути та її концентрації
- 8. "ЛЕТАЛЬНИЙ СИНТЕЗ" - це синтез в організмі в процесі біотрансформації речовин, які мають вищу токсичність в
- 9. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ЕКЗОГЕННИХ ОТРУЄНЬ: 1. Припинення подальшого поступлення токсичної речовини в організм 2. Прискорення
- 10. Видалення отрути з ШКТ: 1. Промивання шлунку (особливості): а) краще зондовим методом, особливо у пацієнтів без
- 11. ПОСИЛЕННЯ ПРИРОДНІХ ШЛЯХІВ ДЕТОКСИКАЦІЇ 1. Форсований лужний осмотичний діурез: а) Мета – збільшити кількість добової сечі,
- 12. 2. Посилення детоксикаційної функції печінки: Непряме електрохімічне окислення крові - в/в натрія гіпохлориду для заміщення цитохрому
- 13. ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНІ МЕТОДИ ДЕТОКСИКАЦІЇ а – гемосорбція; б – обмінне переливання крові; в – МПТМОКВВ; г –
- 14. ВИДИ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОЇ ДЕТОКСИКАЦІЇ
- 15. СХЕМА ГЕМОДІАЛІЗУ, ГЕМО- ТА УЛЬТРАФІЛЬТРАЦІЇ
- 16. ВИДИ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОЇ ДЕТОКСИКАЦІЇ
- 17. СХЕМА ГЕМООКСИГЕНАЦІЇ І ПЛАЗМАФЕРЕЗУ
- 18. АНТИДОТНА ТЕРАПІЯ Класифікація антидотів (Міжнародна програма з хімічної безпеки ВОЗ, 1993) : 1. Хімічні токсикотропні –
- 19. 3. Біохімічні (токсикокінетичні) – змінюють метаболізм отрут або напрямок біохімічних реакцій, в яких вони приймають участь
- 20. ОТРУЄННЯ СНОДІЙНИМИ (барбітуратами) Розрізняють барбітурати тривалої (фенобарбітал), середньої (барбітал) та короткої (нембутал) дії. Летальна концентрація =
- 21. КЛІНІКА Стадії отруєння (за Reed): 0 - сомноленція, кашльовий рефлекс не пригнічений І – втрата свідомості,
- 22. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ 1. Зондове промивання шлунку, провокаційна діарея сольовими проносними, ентеросорбенти. 2. Підтримка прохідності дихальних шляхів,
- 23. ОТРУЄННЯ ЕТАНОЛОМ Летальна доза 96% етанолу = 4-12 г/кг маси тіла Летальна концентрація в крові =
- 24. КЛІНІКА Перша стадія (ейфорія) – розвивається після вживання 20-50 мл етанолу та концентрації його в крові
- 25. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ Терапія при отруєннях першої та другої стадії: Якщо пройшло не більше 2-х годин з
- 26. 2. Терапія при отруєннях третьої та четвертої стадії важкості : Звільнення та підтримання прохідності верхніх дихальних
- 27. Метод осмотичного форсованого лужного діурезу (до досягнення рН сечі 7,5-8,0). При можливості перитонеальний або гемодіаліз, особливо
- 28. ОТРУЄННЯ МЕТАНОЛОМ Летальна доза = 100-150 мл (100 мг% в крові) Амавроз може наступити від 5-15
- 29. Клініка: швидкість розвитку симптомів прямо пропорційна кількості отрути – головний біль, нудота, біль в епігастрії. Може
- 30. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ 1. Якщо хворий в свідомості, можна викликати блювання (подразнення кореня язика або задньої стінки
- 31. 2. Фізіологічним антидотом метанолу є етанол, тому що він звязує ферменти оксидази та алкогольдегідрогеназу і цим
- 32. 3. Антагоністи алкогольдегідрогенази (АДГ) - піразол або 4-метилпіразол в дозах згідно інструкції. 4. Лейковорин 1,0 мг/кг
- 33. ОТРУЄННЯ ЕТИЛЕНГЛІКОЛЕМ (ЕГ) Летальна доза = ≈100 мл, що відповідає 2-3 г щавелевої кислоти Патогенез: ЕГ
- 34. Клініка: складається з симптомів ураження ШКТ, нервової та серцево-судинної системи, нирок. Біль в животі, блювання, нейропсихічні
- 35. 3. Тіамін та піридоксин в дозах по 100 мг кожного в/в один раз на добу. 4.
- 36. Корозійні отрути отримали назву від англ. сorrosives – роз’їдаючі, припікаючі речовини. До них відносяться: 1.Кислоти: органічні
- 37. Резорбтивна дія - гемоліз, зміни КОС (метаболічний ацидоз або алкалоз), гемоглобінурійний нефрозо-нефрит, ГНН дистрофічні зміни та
- 38. ОСОБЛИВОСТІ ОТРУЄННЯ КОРОЗІЙНИМИ ОТРУТАМИ Органічними кислотами – достатньо глибоке проникнення в тканини, опік більш схожий на
- 39. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ Зондове (тільки !!!) промивання шлунка крижаною водою в обэємі 10-12 л з додаванням паленої
- 40. 4. Всередину по 20 мл мікстури (200 мл 10% емульсії соняшникової або обліпихової олії, 2 г
- 41. ОТРУЄННЯ СО(чадним газом) Джерело – вихлопні гази двигунів внутрішнього згорання, продукти неповного згорання органічного топлива, як
- 42. Клініка: виділяють3 ступені отруєння Легка - вміст НвСО в крові до 30%. Головний біль, головокружіння, тахікардія,
- 43. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ 1. Винести постраждалого з атмосфери, яка містить СО та цим самим припинити подальше поступлення
- 44. 4. Антидот - ацизол 6% розчин 1,0 мл в/м, у важких випадках - повторно через 1
- 45. ОТРУЄННЯ ФОС Токсичність залежить від "летального синтезу", в результаті якого ФОС перетворюється на параоксони, які мають
- 46. КЛІНІКА Розрізняють 3 клінічні стадії: Збудження - головокружіння, головний біль, зниження гостроти зору, нудота, блювання, біль
- 47. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ Госпіталізація постраждалих у відділення реанімації. Промивання шлунку (кожні 4-6 години, протягом доби) 5% р-ном
- 48. Атропінізація до зникнення симптомів мускаринової дії ФОС. Первинна доза атропіну сульфату при легкій формі 1-2 мг
- 49. ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ По патогенезу та токсичності гриби поділяються на: Гастро-ентеротропної дії – несправжні та цегляно-червоні опеньки
- 50. ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ ГАСТРО-ЕНТЕРОТОПНОЇ ДІЇ Патогенез: токсини, хімічні сполуки з кетоновими групами, ангідриди кислот або гевелева кислота,
- 51. ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ НЕЙРО-ВЕГЕТОТРОПНОЇ ДІЇ Атропіновий синдром тигрова поганка та отрута “пантерного мухомора”, як мусцинол, іботенова кислота
- 52. Холінергічний синдром Клініка: інкубаційний період = 2-3 години, після чого виникає гіперсалівація, нудота, блювання, масивне потовиділення,
- 53. ОТРУЄННЯ БЛІДОЮ ПОГАНКОЮ Аманітотоксини в 20 разів токсичніші за фалотоксини Смертельна доза β-аманітина = 0,1 мг/кг
- 54. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ Гриби гастро-ентеротропної дії: Промивання шлунку, ентеросорбенти Сольові послаблюючі, очисні клізми. Інфузійна детоксикаційна терапія (10-15
- 55. Гриби нейро-вегетотропної дії: При атропіновому синдромі Промивання шлунку, ентеросорбенти, сольові послаблюючі, очисні клізми. На фоні інфузійної
- 56. Гриби гепато-нефротропної дії: 1. Промивання шлунку, ентеросорбенти, сольові послаблюючі, очисні клізми. 2. Введення антидоту – бензилпеніцилін
- 57. 5. Гідрокортизон 1 г/добу в/в або інші глюкокортикостероїди в еквівалентних дозах. 6. Інгібітори протеолітичних ферментів (контрикал,
- 58. УКУСИ ЗМІЙ На території України зустрічаються степова та лісова гадюки, укуси яких отруйні. Патогенез: при укусі
- 59. б) загальні симптоми (особливо, коли отрута потрапляє в кров) – головокружіння, слабість, нудота, пітливість, задишка, гіпотонія,
- 60. ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ Імобілізація кінцівки (шина, лонгета),тому що при рухах отрута швидше розповсюджується по лімфатичних шляхах. Не
- 61. Введення специфічної протизміїної сироватки по Безредко ГКС – гідрокортизон 250-500 мг або преднізолон в еквівалентних дозах
- 62. УКУСИ ЧЛЕНИСТОНОГИХ УКУСИ КОМАХ До отруйних комах відносяться бджоли, шершні, оси та джмелі. В США кількість
- 63. Патогенез: при одиничних укусах розвивається типова анафілактична реакція негайного типу внаслідок взаємодії антиген-антитіло з вивільненням ендогенних
- 64. Клініка: при легких формах клініка повністю відповідає алергічній реакції від легкої до анафілактичного шоку. Особливо небезпечні
- 65. При укусах в слизові ВДШ терміново ввести ГКС та бути готовому до відновлення прохідності ВДШ (інтубація
- 66. Скорпіон Фаланга Тарантул Кара-курт Павуки виробляють отрути – токсоальбуміни. Патогенез: отрута відноситься до нейротоксинів та викликає
- 67. Клініка: місцеві зміни – біль, набряк, лімфангоїт. Загальні зміни – інтоксикаційний синдром з переважним ураженням ЦНС
- 69. Скачать презентацию