Організація та структура ЦО України

структура.
2. Органи управління, сили та засоби ЦО.
3. Єдина Державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру. Склад та завдання КТЕБ та НС.
4. ЦО підприємств, установ, організацій, навчальних закладів.

лютого 1993 року (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 24 березня 1999 року № 555-XIV, від 29 травня 2001 року № 2470-III, від 3 лютого 2004 року № 1419-IV).
Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» № 1809-III від 8 червня 2000 року (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 лютого 2004 року № 1419-IV).
Закон України “Про правові засади цивільного захисту” № 1859-IV від 20 червня 2004 р. (із змінами, внесеними згідно із Законами № 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, № 328-V (328-16 ) від 03.11.2006, № 1014-V (1014-16) від 11.05.2007).
Михайлюк В.О. Цивільний захист.– Навч. посібник.– Миколаїв: НУК, 2005.– ч. 1 – “Соціальна, техногенна і природна безпека”; ч.2 – „Надзвичайні ситуації”; ч. 3 – „Цивільна оборона”.
Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільний захист. – Навчальний посібник. – Київ, 2008.
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. — Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. — 438 с.

аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Закон України “Про цивільну оборону України” від 03.02.1993р. № 2974-ХІІ

надзвичайних ситуацій
характеру.

пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

3. сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

2. органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

4. фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок НС;

5. системи зв'язку, оповіщення и інформаційного забезпечення;

6. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання ЦО;

7. курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань ЦО;

8. служби ЦО.

Систему
ЦО
складають:

України, всі вер-стви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійсю-ється за територіально-виробничим принципом.
Крім того, згідно з Законом України «Про правові засади ЦЗ», цивільний
захист здійснюється на принципах:
гарантування державою громадянам конституційного права на захист життя, здоров'я та майна, а юридичним особам – права на безпечне функціонування;
добровільності при залученні людей до здійснення заходів у сфері цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я;
комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
створення системи раціональної превентивної безпеки з метою максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і мінімізації їх наслідків;
територіальності та функціональності єдиної системи цивільного захисту;
мінімізації заподіяння шкоди довкіллю;
гласності, вільного доступу населення до інформації у сфері цивільного захис-ту відповідно до законодавства.

їх наслідків;

2. оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

3. захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

4. організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час ;

5. створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх у готовності до стійкого функціонування у НС мирного і воєнного часів;

6. підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати ЗІЗ і діяти в НС.

інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.

Начальником ЦО України є Прем'єр-міністр України.

Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами ЦО.

підпорядкування

СИЛИ МНС
центрального підпорядкування

Міністр МНС - заступник начальника цивільного захисту України

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

СИЛИ МНС
місцевого
підпорядкування

ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ – начальник цивільного захисту України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Органи управління у районах
та містах

Управління
Координація

віднесено питання цивільної оборони:

бере участь у реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також попередження цих ситуацій;
організовує розроблення і здійснення відповідних заходів із цивільної оборони;
керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної оборони та спеціалізованих формувань, військами цивільної оборони;
здійснює контроль за виконанням вимог цивільної оборони, станом готовності сил і засобів цивільної оборони для проведення невідкладних робіт для попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
здійснює координацію діяльності центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;
здійснює навчання населення, представників органів управління і сил цивільної оборони з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ цивільної оборони;
створює відповідно до законодавства України підприємства з виробництва спеціальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.

забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.

виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об'єктах.

проведення АРіНР

приймає участь у заходах, спрямованих на попередження НС;
виконує АРіНР з оперативної локалізації та ліквідації наслідків
НС;
приймає участь у локалізації та ліквідації великих лісових пожеж;
здійснює роботи з санітарної обробки населення та спеціальної
обробки техніки, майна, знезараження будівель, споруд та терито-рій;
приймає участь у забезпеченні евакуації населення і культурних
цінностей із зон НС;
приймає участь у здійсненні карантинних заходів під час епіде-
мій;
виконує піротехнічні роботи, пов'язані із знищенням вибухоне-
безпечних предметів.

ЦО. До складу ОРС ЦО входять:

- орган управління;
- регіональні рятувальні загони у містах Київ, Мелітополь, Дрогобич та Мерефа;
- спеціальні загони: морський у м. Керчь, авіаційний у м. Нежин;
- вузли звязку у містах Київі та Переяславль-Хмельницькому;
- підрозділи забезпечення;
- 27 гарнізонів служби обласного підпорядкування;
- пожежно-рятувальні підрозділи (у адміністративних районах).

і хімічною небезпекою, значними руйнування-
ми внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтога-зовидобувних промислах, проведення профілактичних, від-
новлювальних робіт.

СпФ в залежності від рівня підпорядкування можуть бути:
- центрального підпорядкування – підпорядковані МНС України;
- територіальні – місцевій держадміністрації;
- об'єктові – нач. ЦО об'єкта.

і катастроф з викидом РР, СДОР та інших агресивних речовин, попередження виникнення вторинних факторів;
ведення рятувальних робіт в осередках ураження і районах СЛ, як правило, при наявності РЗ і ХЗ, інших екстремальних умов;
проведення специфічних робіт при ліквідації наслідків АКСЛ;
здійснення на підприємствах, що обслуговуються, комплексу спеціальних попереджувальних і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження аварійної ситуації, зниження втрат і збитків у випадку їх виникнення.

спеціалізовані буксири-рятувальники, водолаз-
норятувальні й ін.);
аварійно-відбудовні формування, відбудовні поїзди, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з
питань атомної енергетики, аварійно-відбудовні бригади у
складі підприємств з обслуговування автодоріг, об'єктів
електрозв'язку, електроенергетики, трубопровідного транс-
порту, комунального і водяного транспорту;
формування і служби протипожежної охорони;
служба медицини катастроф (ДСМК).

які об'єднані в окремий підрозділ, оснащений спеціальною технікою і майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення АРіНР при виникненні НС.

У НФ ЦО зараховуються працездатні громадяни України за винятком жінок, що мають дітей віком до 8 років, жінок з се­редньою і вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років та осіб, що мають мобілізаційні розпорядження.

Формування можуть бути загального призначення і забезпечення (служб ЦО), за підпорядкованістю – територіальні й об'єктові.
Організаційно вони можуть бути зведені в
команди, загони, групи.

місцевості від наслідків НС та прове-дення спеціальних робіт.

Служби бувають:
загальнодержавні – створюються міністерствами та іншими центральними ОВВ;
місцеві – створюються місцевими ОВВ;
об'єктові – створюються на ОЕ.

громадського по-рядку,
торгівлі та харчування,
захисту сільськогосподарських тварин та рос-
лин та інші.

На ОЕ в залежності від характеру виробничої діяльності і
наявності бази створюються служби ЦО:

НС
техногенного і природного характеру.
Склад та завдання КТЕБ та НС.

надзвичайних ситуацій, згідно з Законом України «Про захист населення і територій від НС
техногенного і природного характеру» (2000р.)
в Україні створена
Єдина державна система органів виконавчої влади
з питань запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру (ЄДС).

НС і забезпечення захисту населення і територій від їхніх наслідків;

виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на попередження НС, забезпечення стійкого функціонування підприємств, установ і організацій, зменшення можливих матеріальних витрат;

прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС;

проведення державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог по захисту населення і територій від НС;

здійснення заходів соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

реалізація передбачених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків НС, у тому числі осіб (або їх родин), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій.

(відповідно рівням НС):

загальнодержавний;
регіональний;
місцевий;
об'єктовий.

підпорядкування

СИЛИ МНС
центрального підпорядкування

Міністр МНС - заступник начальника цивільного захисту України

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ
З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

СИЛИ МНС
місцевого
підпорядкування

ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ – начальник цивільного захисту України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Органи управління у районах
та містах

Управління
Координація

хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, при відсутності епідемій, епізоотії, епіфітотій.

Режим підвищеної готовності — у випадку істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, при наявності можливості виникнення НС ТіПХ.

Режим надзвичайної ситуації — у випадку виникнення і при ліквідації наслідків НС.

Режим надзвичайного стану — вводиться відповідно до законів України.

на ПНО і прилягаючих до них територіях;

розробка і виконання цільових та науково-технічних програм, заходів для попередження НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зниження можливих матеріальних збитків, забезпечення стійкого функціонування ОЕ і збереження національної культурної спадщини у випадку виникнення НС;

організація навчання населення умінню використовувати засоби захисту, правильним діям в умовах НС;

створення і відновлення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації НС;

оцінка загрози виникнення НС та можливих її наслідків.

груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;

посилення спостереження і контролю за станом обстановки на ПНО, прогнозування можливості виникнення НС та її наслідків;

розробка комплексних заходів захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування ОЕ;

приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, переміщення їх у район можливого виникнення НС;

організація цілодобового чергування членів державної, регіональної, місцевої та об'єктової комісії (у залежності від масштабу прогнозованої НС).

межах її повноважень безпосереднє керівництво функціональними підсистемами і структурними підрозділами ЄДС;

організовує захист населення і територій;

переміщує оперативні групи в район виникнення НС;

організовує АРіНР;

визначає межі території, на якій виникла НС;

організовуються роботи, спрямовані на забезпечення функціонування насамперед ОЕ і об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

здійснюється постійний контроль за станом обстановки в осередку АКСЛ;

здійснює постійну інформацію про обстановку, що складається на об'єкті, у вищі органи, а також населенню.

або безповоротна евакуація населення із місць небезпечних для проживання з обов'язковим наданням йому стаціонарних або тимчасових житлових приміщень;

встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних і протиепідемічних заходів;

введення особого порядку розподілення продуктів харчування та предметів першої необхідності;

мобілізація та використання ресурсів підприємств, закладів і організацій незалежно від форм власності, для запобігання небезпек та ліквідації НС;

зміна режимів роботи ОГД, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах НС продукції.

надзвичайних ситуацій»
(ДК ТЕБ і НС)
на державному, регіональному, районному (міському) і об'єктовому рівнях створюються постійні комісії з НС.

Основними завданнями комісії є:
- координація діяльності центральних і місцевих ОВВ, пов'язаних зі створенням і функціонуванням Національної системи попередження і реагування на аварії, катастрофи й інші НС;
- участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;
- організація і керівництво проведенням робіт з ліквідації наслідків НС.