Некласична філософія ХІХ століття

Содержание

Слайд 2

Перехід від класичної філософії до некласичної. Артур Шопенгауер та Сьорен Кіркегор

Перехід від класичної філософії до некласичної.
Артур Шопенгауер та Сьорен Кіркегор як

засновники некласичної філософії та пропагандисти ірраціоналізму.
Наукова філософія ХІХ століття (позитивізм – О. Конт, діалектичний матеріалізм – К. Маркс та представники природничого матеріалізму).
«Філософія життя» Фрідріха Ніцше.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Слайд 3

КЛАСИЧНА Буття є цілісне, глибино узасаднене, внутрішньо концентроване; Розум є найвищою

КЛАСИЧНА
Буття є цілісне, глибино узасаднене, внутрішньо концентроване;
Розум є найвищою та найціннішою

частиною людської психіки;
Розум здатен висвітлити глибини психіки та орозумнити їх;
За допомогою розуму людина спроможна належним чином організувати своє життя і взаємини із буттям.
НЕКЛАСИЧНА
Говорити про буття безвідносно до людського сприйняття й уявлення безглуздо;
На перший план у людській психіці виходять чинники, які за своєю природою нерозумні або позарозумні (масштабами і силою дії вони перевершують розум);
Оскільки нерозумні чинники психіки потужніші, то розум не здатен їх опанувати;
Розум не тільки не сприяє гармонізації людського життя, а іноді заважає цьому.

ВІДМІННОСТІ МІЖ КЛАСИЧНИМ ТА НЕКЛАСИЧНИМ ТИПАМИ ФІЛОСОФІЇ

Слайд 4

Світ є нашим уявленням В основі всіх світових процесів лежить воля

Світ є нашим уявленням
В основі всіх світових процесів
лежить воля
Воля немає

ні мети, ні призначення
Волю неможливо пізнати з допомогою розуму
Воля є ірраціональною
В людині воля проявляється як бажання, прагнення чогось, яке неможливо повністю втамувати
В пошуках звільнення людина творить ілюзорні цінності
Єдиним способом полегшити страждання є співчуття (ведизм+християнство)

АРТУР ШОПЕНГАУЕР (1788-1860)

Слайд 5

Розумні не стільки шукають самотності, скільки уникають суєти, котру створюють дурні;

Розумні не стільки шукають самотності, скільки уникають суєти, котру створюють дурні;
Те,

що є в людині без сумніву, важливіше за те, що є у людини;
Не кажи своєму другові того, що не повинен знати твій ворог;
Для кожної людини ближній – дзеркало, з якого на нього дивляться його власні вади, але людина, за таких умов, діє як пес, що гавкає на дзеркало, уявляючи, що бачить там не себе, а іншого пса;
Наодинці кожен бачить в собі те, чим він є насправді.

АФОРИЗМИ ШОПЕНГАУЕРА

Слайд 6

Вибудовує своє вчення на основі християнства; Вважає, що людину не можна

Вибудовує своє вчення на основі християнства;
Вважає, що людину не можна вивчати

методами універсальної науки;
Кожна окрема людина – це завжди виняток із правила, у кожного індивіда своя екзистенція;
Екзистенція (від лат. existentia — існування) - означає дії, пов’язані з порушенням сталих меж існування, з виходом за межі певної сталої «норми», тобто дії, що позначаються в українській мові дієсловами типу «виступати», «виходити», «розтягуватися», «розширюватися», «стирчати», «товстішати» та ін.
Людська екзистенція може проходити три стадії становлення: естетичну, етичну та релігійну;
Тільки людина віри здатна до стрибка у невідоме.

СЬОРЕН КІРКЕГОР (1813-1855)

Слайд 7

Естетична: людина живе прагненням чуттєвого переживання та враження, яке потребує постійного

Естетична: людина живе прагненням чуттєвого переживання та враження, яке потребує постійного

оновлення (образ Дон Жуана);
Етична: людина обов’язку, керується нормами моралі та вимогами закону, відповідальна за наслідки своїх вчинків (образ судді);
Релігійна: здатна на «стрибок у віру» або «у невідоме» (образ Авраама).

ТРИ СТАДІЇ ЛЮДСЬКОЇ ЕКЗИСТЕНЦІЇ

Слайд 8

Вводить поняття «позитивного» знання, вважаючи таким усе знання, що відповідає характеристикам

Вводить поняття «позитивного» знання, вважаючи таким усе знання, що відповідає характеристикам

реального, тобто конкретного речового світу;
Темою науки можуть бути тільки ті проблеми, котрі мають корисність, а не безплідні та пустопорожні зацікавлення;
Предметом дослідження має бути те, що дає достовірне знання, а не теми, що спричиняють вічні суперечки;
Розв'язувати точно окреслені проблеми та питання уникаючи туманних;
Ніколи не обмежуватись негативною критикою, а працювати позитивно, творчо.

ПОЗИТИВІЗМ ОҐЮСТ КОНТ (1798 - 1857)

Слайд 9

ЗАКОН РОЗВИТКУ ТРЬОХ СТАДІЙ ЛЮДСЬКОГО ЗНАННЯ

ЗАКОН РОЗВИТКУ ТРЬОХ СТАДІЙ ЛЮДСЬКОГО ЗНАННЯ

Слайд 10

Ґрунтувався на діалектичному принципі Гегеля, але замість ідеалістичного трактування субстанції, Маркс

Ґрунтувався на діалектичному принципі Гегеля, але замість ідеалістичного трактування субстанції, Маркс

застосовує діалектику до поняття матерії;
Усі світові процеси – це форми прояву матерії, причиною розвитку матерії постають її внутрішні протиріччя;
Свідомість, думка є властивістю матерії, а не окремою субстанцією;
Матеріальне буття не може вважатися винаходом думки, бо пізнання можливе тоді, коли мислення стикається з реальністю, а цей контакт неможливий був би без чуттів, якими послуговується думка;
Пізнання розвивається щораз все більше і більше, рухаючись від відносних істин до безвідносних, від однобічних до все більш усебічних.

ДІАЛЕКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ (МАРКСИЗМ) КАРЛ МАРКС (1818 – 1883)

Слайд 11

Представники природничого матеріалізму висунули ідею, що людину слід розуміти суто як

Представники природничого матеріалізму висунули ідею, що людину слід розуміти суто як

організм, її здатність мислити – це функція організму, а саме мозку;
Мозок – це орган, який виробляє певну речовину, яка й є субстратом мислення, подібно як жовчний міхур виробляє жовч;
Вульгарним матеріалізмом дане вчення назвав Ф. Енгельс називав їх вульгарними матеріалістами, оскільки в ньому спрощувалось матеріалізм, заперечувалась специфіка свідомості, ототожнюючи її з матерією;

ПРИРОДНИЧИЙ МАТЕРІАЛІЗМ (ВУЛЬГАРНИЙ) ЯКОБ МАЛЄШОТ (1822-1893) ЛЮДВІГ БЮХНЕР (1824-1899) КАРЛ ФОГТ (1817-1895)

Слайд 12

ФРІДРІХ НІЦШЕ (1844 – 1900) Філософська концепція Ніцше сформована під впливом

ФРІДРІХ НІЦШЕ (1844 – 1900)

Філософська концепція Ніцше сформована під впливом сучасної йому

теорії Ч. Дарвіна та ірраціоналізму А. Шопенгауера;
Життя та усі форми його прояву – єдине, що прямо доступне людині та з допомогою чого можна пояснити оточуючу дійсність;
Дійсність – хаотична, невпинно змінна, а тому інтелект не здатен вловити усієї її суті, а тому змушений спрощувати її, таким чином впорядковуючи;
Істини – це не має ніякого значення поза нами, вони омани до яких ми звикли, ми не пам’ятаємо про їх оманливість;
Поняття, за допомогою яких описується світ, деформують дійсність, уже тільки тим, що узагальнюють, чим більш загальне поняття, тим більше хибне.
Слайд 13

ВЧЕННЯ ПРО ДВА НАЧАЛА В ЛЮДИНІ ЗА НІЦШЕ

ВЧЕННЯ ПРО ДВА НАЧАЛА В ЛЮДИНІ ЗА НІЦШЕ

Слайд 14

ІММОРАЛІЗМ ФРІДРІХА НІЦШЕ

ІММОРАЛІЗМ ФРІДРІХА НІЦШЕ