Слайд 2
Природа — багатозначний термін, що залежно від контексту може означати:
У широкому розумінні природа —
органічний і неорганічний матеріальний світ, Всесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є об'єктом людської діяльності і пізнання, основний об'єкт вивчення науки, включно з тим, що створене діяльністю людини.
У вужчому розуміння природа — це те, що не створене людською діяльністю.
Природа в буденному розумінні — сукупність щоденних умов існування людства, тобто земне оточення, в якому живе людина (за винятком створеного нею): ліси, поля, гори й степи, флора й фауна. Саме в такому розумінні слово природа входить у словосполучення "дика природа", "незаймана природа", "первісна природа".
У специфічному розумінні слова природа вживають для позначання сукупності основних якостей, властивостей чогось, сутність, наприклад, як у словосполученнях "природа процесу", "природа явища" тощо.
Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування.
Виходячи з ідеї природної цілісності світу, український вчений О. М. Костенко запропонував таке визначення поняття «природа»: Природа це сутність, яка породжує усе суще і дає йому закони.
З цього він доходить висновку, що існують три «природи» (так звана «теорія трьох природ»): 1) фізична природа; 2) біологічна природа; 3) соціальна природа. Усі вони перебувають у генетичному зв'язку між собою, але кожна існує за своїми законами.