Жири (тригліцериди)

Сентябрь 9, 2022

Главная
Химия
Жири (тригліцериди)

Содержание

2. Жири – це естери, утворені триатомним спиртом – гліцерином й трьома молекулами вищих карбонових кислот. Загальна
3. Загальна назва жирів – тригліцериди. Гліцерид, який добувають при взаємодії гліцерину з одною кислотою, називають простим
4. Класифікація жирів
5. Гомологічний ряд — група органічних сполук з однаковими хімічними властивостями й схожою будовою, що різняться однією
6. Жири містять у своєму складі три різних кислотних радикала, що мають нерозгалужену структуру і, як правило,
7. Жири нерозчинні у воді, добре розчиняються в органічних розчинниках, але зазвичай погано розчиняються в спирті. При
8. Значення жирів важко переоцінити. Хибно вважати їх лише джерелом енергії. Вони виконують й інші важливі функції,
9. Хімічні властивості. При довгому зберіганні на повітрі жири частково окиснюються киснем й гіркнуть. Найважливішою властивістю жирів,
10. Цей процес відбувається в організмі: жири, які входять до складу їжі, під впливом ферментів підшлункового і
11. У промисловості гідроліз проводять з метою добування гліцерину, карбонових кислот, мила. Щоб добути мило, гідроліз проводять
14. Скачать презентацию

Слайд 2

Жири – це естери, утворені триатомним спиртом – гліцерином й

трьома молекулами вищих карбонових кислот. Загальна формула жиру:

Слайд 3

Загальна назва жирів – тригліцериди. Гліцерид, який добувають при взаємодії гліцерину

з одною кислотою, називають простим (триолеїн, тристеарин). Гліцерид, який добувають при взаємодії гліцерину з різними кислотами, називається змішаним.

Слайд 4

Класифікація жирів

Слайд 5

Гомологічний ряд — група органічних сполук з однаковими хімічними властивостями й

схожою будовою, що різняться однією або кількома групами -СН2- у складі вуглеводневої частини молекули.

Слайд 6

Жири містять у своєму складі три різних кислотних радикала, що мають

нерозгалужену структуру і, як правило, парне число атомів вуглецю. З насичених жирних кислот в молекулі жиру найчастіше зустрічаються стеаринова і пальмітинова кислоти, ненасичені жирні кислоти представлені в основному олеїнової, лінолевої та ліноленової кислотами. Фізико-хімічні та хімічні властивості жиру значною мірою визначаються співвідношенням насичених і ненасичених жирних кислот, які входять до їх складу.

Слайд 7

Жири нерозчинні у воді, добре розчиняються в органічних розчинниках, але зазвичай

погано розчиняються в спирті. При обробці перегрітою парою, мінеральними кислотами або лугом жири піддаються гідролізу (омилення) з утворенням гліцерину і жирних кислот або їх солей утворюючи мила. При сильному збовтуванні з водою утворюють емульсії. Прикладом стійкої емульсії жиру у воді є молоко. Емульгування жирів у кишечнику (необхідна умова їх всмоктування) здійснюється солями жовчних кислот.

Слайд 8

Значення жирів важко переоцінити. Хибно вважати їх лише джерелом енергії. Вони виконують

й інші важливі функції, входять до складу клітинних компонентів, зокрема, мембран, є основою синтезу простагландинів - речовин, які беруть участь чи не в усіх біологічних процесах. За відсутності в їжі достатньої кількості жирів порушується діяльність центральної нервової системи, послаблюється імунітет. Жири роблять шкіру гладенькою й еластичною, волосся - здоровішим і блискучим. Вони - головний будівельний матеріал для дитячого мозку, що розвивається.

Слайд 9

Хімічні властивості. При довгому зберіганні на повітрі жири частково окиснюються киснем й

гіркнуть. Найважливішою властивістю жирів, як і всіх естерів, є їх гідроліз, в результаті якого вони розщеплюються на гліцерин й відповідні карбонові кислоти.

Слайд 10

Цей процес відбувається в організмі: жири, які входять до складу

їжі, під впливом ферментів підшлункового і кишкового соку піддаються гідролізу. Продукти гідролізу – гліцерин й карбонові кислоти – всмоктуються в кишківнику й знову утворюють жир, необхідний для організма.

Слайд 11