Симетрія. Дзеркальна симетрія

певних трансформаціях, які називаються операціями симетрії. Симетрія — передусім геометричне поняття, однак воно застосовується також щодо негеометричних об'єктів у математиці загалом, інших науках: фізиці, хімії, біології, і в інших галузях людської діяльності: філософії, естетиці, соціології, мистецтві тощо.
Відсутність симетрії називають асиметрією. З другого боку, термін антисиметрія описує своєрідний вид симетрії.

планіметрії, лінії. У планіметрії цей тип симетрії називають осьовою.

                                 
Ілюстрація дзеркальної симетрії

центром симетрії, якщо для будь-якої точки фігури існує інша точка, розташована на лінії, що сполучає дану точку з центром, з іншого боку від центра на однаковій відстані.
У планіметрії, для двовимірної фігури, центральна симетрія еквівалентна існуванню осі обертання другого порядку, тобто симетрії щодо повороту на 180°. У стереометрії, для тривимірної фігури, центральна симетрія є симетрією щодо складеної операції — повороту на 180° щодо довільної осі, яка проходить через центр симетрії, та дзеркального відбиття в площині, перпендикулярній цій осі.

площині симетрії - вісь будівлі - визначає зазвичай розміщення головного входу і початок основних потоків руху. Кожна деталь в симетричній системі існує як двійник своєї обов'язкової парі , розташованої по інший бік осі , і завдяки цьому вона може розглядатися лише як частина цілого. Найбільш поширена в архітектурі дзеркальна симетрія . Їй підпорядковані будівлі Древнього Єгипту і храми античної Греції , амфітеатри , терми , базиліки і тріумфальні арки римлян , палаци і церкви Ренесансу , так само як і численні споруди сучасної архітектури.