Способи представлення графів

Содержание

Слайд 2

§1 Способи представлення графів Графічне задання – відображення графа за допомогою

§1 Способи представлення графів

Графічне задання – відображення графа за допомогою точок

і ліній;
Матриця суміжності - ефективна для насичених графів;
Матриця інцидентності – ефективний для розріджених графів;
Список суміжних вершин – ефективний для розріджених графів;
Список ребер – ефективний для розріджених графів.
Слайд 3

1.1 Матриця суміжності Матрицею суміжності графа G , яка відповідає заданій

1.1 Матриця суміжності

Матрицею суміжності графа G , яка відповідає заданій нумерації

вершин, називають булеву квадратну матрицю А з елементами аij(i,j =1,..., n,) де

Властивості:
Об'єм необхідної пам'яті О(|V2 |).
Швидке визначення присутності ребра (i,j) в графі.
За час О(1) отримуємо доступ до елементу аij матриці.

Для неорієнтованого графа матриця суміжності симетрична відносно головної діагоналі.

Слайд 4

Для заданого графу побудувати матрицю суміжності.

Для заданого графу побудувати матрицю суміжності.

 

Слайд 5

1.2 Матриця інцидентності Матрицею інцидентності (або матрицею інциденцій) неорієнтованого графу G

1.2 Матриця інцидентності

Матрицею інцидентності (або матрицею інциденцій) неорієнтованого графу G називається

матриця m×n В = (bij), у якої

 

 

 

Слайд 6

1.3 Список суміжних вершин Список суміжних вершин – це масив A[n],

1.3 Список суміжних вершин

Список суміжних вершин – це масив A[n],

кожен елемент A[i] якого містить список вузлів суміжних з вершиною і.
A= {(1,2), (1,4), (2,1), (2,3), (2,5), (2,6), (3,2), (3,4), (3,6), (4,1), (4,3), (5,2), (6,2), (6,3), (6,6)}
Слайд 7

Реалізація списку суміжних вершин на основі масивів A[n+1] та L[2m].

Реалізація списку суміжних вершин на основі масивів A[n+1] та L[2m].

Слайд 8

1.4 Список ребер Пара [u, v] відповідає ребру {u,v}, якщо граф

1.4 Список ребер

Пара [u, v] відповідає ребру {u,v}, якщо граф неорієнтований,

і дузі (u,v), якщо граф орієнтований.
Об'єм пам'яті у випадку представлення графа списком ребер дорівнює 2т (т - кількість ребер або дуг) - це найекономніший щодо пам'яті спосіб. Недолік - велика (порядку т) кількість кроків для знаходження множини вершин, до яких ідуть ребра або дуги із заданої вершин.

l1(x1,x2)
l2(x2,x4)
l3(x3,x4)
l4(x2,x3)
l5(x1,x3)
l6(x4,x4)
l7(x3,x5)

Слайд 9

§2 Маршрути, ланцюги та цикли Нехай G= (X, U) – скінченний

§2 Маршрути, ланцюги та цикли

Нехай G= (X, U) – скінченний неорієнтований

граф.
Скінчена послідовність вершин та ребер графа
x0 u1x1 u2 x2…xk−1uk xk, в якій кожне ребро uk є ребро, яке з’єднує вершини xk−1 та xk, називається маршрутом на графі G.
Маршрут з’єднує вершини x0 та xk.
Число k називають довжиною маршруту, тобто це кількість ребер, які входять до маршруту.
Маршрут називають замкненим, якщо x0 = xk.
Слайд 10

Маршрут, в якому всі ребра є різні, називають ланцюгом. Замкнений ланцюг

Маршрут, в якому всі ребра є різні, називають ланцюгом.
Замкнений ланцюг

називають циклом.
Ланцюг називають простим, якщо всі його вершини є різні.
Простий цикл – це цикл, у якому всі вершини, окрім першої та останньої, є різні.
Граф без циклів називається ациклічним, в іншому разі граф називається циклічним.
Кожна вершина з’єднується сама з собою маршрутом довжини 0 і цей маршрут є простим циклом. Такий цикл називають нульовим (якщо сказано просто цикл, то мається на увазі, що він не є нульовий).
Слайд 11

Маршрут – x1 u1 x2 u1 x1 u4 x4 u3 x3

Маршрут – x1 u1 x2 u1 x1 u4 x4 u3 x3

u3 x4 u5 x5
Ланцюг (всі ребра різні) – x1 u4 x4 u9 x2 u2 x3 u3 x4 u5 x5
Простий ланцюг (всі ребра і вершини різні) –
x1 u4 x4 u9 x2 u2 x3 u7 x5
Цикл – x1 u1 x2 u9 x4 u3 x3 u7 x5 u5 x4 u4 x1
Простий цикл – x1 u4 x4 u9 x2 u1 x1
Слайд 12

§3 Орієнтовані графи Поняття орієнтованого графа (орграфа) виникає, якщо ребрам графа

§3 Орієнтовані графи

Поняття орієнтованого графа (орграфа) виникає, якщо ребрам графа надати

напрямок (тобто орієнтацію) в такий спосіб, що один з кінців ребра буде початком, а інший – кінцем.
Стверджуватимемо, що задано орієнтований граф, якщо зазначено два об’єкти:
1) не порожня скінчена множина X – вершини графа;
2) множина U, утворена з упорядкованих пар вершин.
Елементи множини U називають дугами. Дуга орієнтованого графа зображується відрізком із зазначенням напрямку (стрілкою)
Слайд 13

Орієнтований граф G = (X,U), де X = {x1, x2, x3,

Орієнтований граф G = (X,U), де
X = {x1, x2, x3, x4,

x5};
U = {(x1, x2), (x1, x3), (x2, x3),
(x4, x1), (x4, x4)}.

Якщо u1=(x1, x2) – дуга орграфа, то стверджують, що дуга u1 виходить з вершини x1 і закінчується у вершині x2 .

Для орієнтованих графів замість степеня вершини х вводять поняття півстепенів: додатні d+(x) й від’ємні d-(x) півстепені вершини х:
d+(x) − число дуг, які входять до вершини x;
d-(x) − число дуг, які виходять з вершини x.

d+(x1)=1 d-(x1)=2

Слайд 14

§4 Способи задання орієнтованих графів 4.1 Матриця суміжності Матрицею суміжності орграфа

§4 Способи задання орієнтованих графів

4.1 Матриця суміжності

Матрицею суміжності орграфа G називається

квадратна матриця А(G) = [aij] порядку n, в якої:
Слайд 15

4.2 Матриця інцидентності Матрицею інцидентності (або матрицею інциденцій) орграфа G називається

4.2 Матриця інцидентності

Матрицею інцидентності (або матрицею інциденцій) орграфа G називається матриця


B(G) = [bij] порядку n×m, в якої елементи:

 

 

Слайд 16

Матрицю суміжності можна визначити і для псевдографів. Тоді в разі орієнтованого

Матрицю суміжності можна визначити і для псевдографів. Тоді в разі орієнтованого

(неорієнтованого) псевдографа aij=k, де k – кратність дуги (xi,xj) (ребра {xi,xj}) у цьому псевдографі.

x3

x1

x2

x4

x5

Слайд 17

§5 Маршрути, шляхи та контури орієнтованого графа Орієнтовані маршрути: в орграфі

§5 Маршрути, шляхи та контури орієнтованого графа

Орієнтовані маршрути: в орграфі рух

за маршрутом допускається лише в напрямках, зазначених стрілками.
Маршрут, який не містить повторних дуг, називається шляхом, а той, що не містить повторних вершин, – простим шляхом. Замкнений шлях називається контуром, а простий замкнений шлях – простим контуром.
Граф без циклів називається безконтурним, в іншому разі орграф називається контурним.