Гестози вагітних

Июль 25, 2022

Главная
Медицина
Гестози вагітних

Содержание

2. План Сучасні теорії виникнення. Класифікація. Ранні гестози. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Пізні гестози вагітних. Клініка. Діагностика.
3. Гестоз – складний нейрогуморальний патологічний процес, який проявляється різними розладами функцій центральної і вегетативної нервової, серцево-судинної
4. Теорії етіопатогенезу гестозів Існує біля 30 теорій виникнення гестозів 1. Алергічна теорія - в кров матері
5. Поява ранніх гестозів співпадає з формуванням кровообігу і накопиченням полісахаридів в хоріоні, а припинення –з початком
6. Подразнення нервових закінчень матки імпульсами від плода є патологічними і призводить до порушення рефлекторних реакцій адаптації
7. Клінічна картина ранніх гестозів. Ранній гестоз виникає в першій половинні вагітності, переважно в перші 12 тижнів.
8. Ступені важкості блювання вагітних. Легкий – блювання не більше 5 разів на добу. Загальний стан задовільний,
9. Важкий - блювання більше 10 разів на добу. Загальний стан тяжкий. Гіпотензія, тахікардія (120 уд/хв). Температура
10. Основні принципи лікування блювання вагітних: нормалізація функцій цнс; блокування патологічного блювотного рефлексу; нормалізація водноелектролітного обміну; усунення
11. Дієта і режим харчування. Рекомендують їжу за вибором вагітної, виключаючи гостру і подразнюючу. Вживати продукти в
12. Медикаментозне лікування при легких формах раннього гестозу застосовують перорально, при більш важких – парентерально. Використовувати мінімальні
13. Транквілізатори: тріоксазин по 0,3мг перорально 2-3 рази на добу; сібазон 0,5% -2мл в/м або 2,5 –
14. Для нормалізації водно – електролітного обміну в легких випадках дають хворій перекип’ячену, підігріту до 38 –
15. Для покращення тканинного метаболізму: кокарбоксилаза 0,05 – 0,1 г в/м, в/в 1 раз на добу; ліпоєва
16. Гестози II половини вагітності. З’являються імунологічні зміни в системі мати - плацента - плід. Наступає генералізований
18. За рекомендацією ВООЗ (1989) та вимогами МКХ 10-го перегляду (1995) асоціацією акушерів - гінекологів України рекомендовано
19. Ступені прееклампсії
20. Ступені набряків вагітних: I cт. - набряки нижніх кінцівок; II ст. - набряки нижніх кінцівок, стінки
21. Рідкі форми гестозів: дерматози вагітних; хорея вагітних; тетанія вагітних; гостра жовта дистрофія печінки; остеомаляція; бронхіальна астма
22. Розпізнають «чисті і поєднанні» форми ПГВ. «Поєднаний» гестоз розвивається на фоні екстрагенітальних захворювань. Особливості поєднаного гестозу:
23. Група ризику серед вагітних по виникненню гестозів Екстрагенітальна патологія: цукровий діабет, ожиріння, ендокринопатії, гіпертонічна хвороба, вади
24. 3. Соціально - побутові чинники: шкідливі звички; професійні шкідливості; незбалансоване харчування.
25. Ведення вагітних, які стоять в групі ризику по виникненню гестозів Планування вагітності провести так, щоб її
26. Проведення скринінгових тестів
29. Визначення білка в сечі Проба з сульфасаліциловою кислотою: у пробірку набрати 5 мл профільтрованої сечі; -
30. Легка прееклампсія: Надання допомоги залежить від стану вагітної, параметрів АТ та протеїнурії. У разі відповідності стану
31. Проводять лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі, добова протеїнурія, креатинін, сечовина плазми крові, гемоглобін, гематокрит. кількість тромбоцитів,
32. Показання для госпіталізації: термін вагітності більше 37 тижнів; поява хоча б однієї ознаки прееклампсії середньої тяжкості;
33. Прееклампсія середньої тяжкості. При терміні гестації 37 тижнів і більше – планова госпіталізація вагітної до стаціонару
34. При діастолічному А/Т ≥ 100мм рт ст. - призначення гіпотензивних препаратів (метилдофа по 0,25-05г 3-4 рази
35. Спостереження: контроль А/Т – кожні 6 годин в першу добу, надалі – двічі на добу; аускультація
36. При прогресуванні прееклампсії або погіршенні стану плода розпочинають підготовку до розродження: підготовка пологових шляхів у разі
37. Перехід до ведення вагітної за алгоритмом тяжкої прееклампсії здійснюють у випадках наростання хоча б однієї з
38. Тяжка прееклампсія. Хвору госпіталізують до відділення анестезіології та інтенсивної терапії стаціонару III рівня для оцінки ступеня
39. Якщо шийка матки достатню зріла проводять родостимуляцію, пологи ведуть через природні пологові шляхи. За умови стабільного
40. Катетеризують периферичну вену для тривалої інфузійної терапії, для контролю погодинного діурезу - катетеризація сечового міхура. За
41. Ретельне динамічне спостереження: контроль А/Т – щогодини; аускультація серцебиття плода – кожні 15 хвилин; аналіз сечі
42. Лікування: Охоронний режим (суворий ліжковий), виключення фізичного та психічного напруження. Комплекс вітамінів для вагітної, за необхідності
44. Регуляція функції ЦНС: Діазепам 0,5% р-н в/в 2-4 мл Дроперідол 0,25% р-н в/в 2-4 мл Антигіпертензивну
45. Ніфедипін 5-10 мг під язик. Якщо ефект відсутній, то через 10 хвилин необхідно дати ще 5
46. Метилдофу для лікування тяжкої прееклампсії застосовують рідше, бо препарат має відстрочену дію (ефект настає через 4
47. Магнезіальна терапія Сульфат магнію – препарат вибору, який застосовується для профілактики та лікування судом. Магнезіальна терапія
48. Стартову дозу (дозу насичення) – 4 г сухої речовини (16 мл. 25% розчину сульфату магнію) вводять
49. Для підтримуючої терапії: 7,5 г сульфату магнію (30 мл 25% розчину) вводять у флакон, що містить
50. Еклампсія – найтяжча форма пізнього гестозу, яка частіше виникає на тлі прееклампсії. Клініка – судоми м’язів
51. Клінічно судомам передують посилення головного болю, погіршення зору, безсоння, неспокій, підвищення артеріального тиску, температура тіла. Напади
52. Під час нападу можливі крововиливи у головний мозок та інші життєво важливі органи, передчасне відшарування нормально
53. Періоди еклампсії. Передсудомний – дрібне посіпування м’язів обличчя, замикання повік, опускання кутів рота. Триває 20-30 сек.
54. Невідкладна медична допомога при еклампсії: оцінити стан хворої (з’ясувати скарги, підрахувати А/Т на обох руках, визначити
55. у разі виникнення повторних судом, зупинці серця, провести ШВЛ та закритий масаж серця; паралельно з проведеними
56. артеріальний тиск доводиться до безпечного рівня (не нижче 150/90, - 160/90 мм.рт.ст.). провести катетеризацію сечового міхура,
57. Спостереження за жінкою, яка перенесла прееклампсію/еклампсію, після виписки з пологового стаціонару: – патронаж на дому; –
58. Профілактика гестозів: Дієта Режим Вітаміни Фітотерапія Лікування супутньої патології Реабілітація Нагляд у терапевта .
60. Скачать презентацию

Слайд 2

План
Сучасні теорії виникнення. Класифікація.
Ранні гестози. Клініка. Діагностика. Принципи лікування.
Пізні гестози вагітних.

Клініка. Діагностика. Принципи лікування.
План ведення вагітності при гестозах.
Клініка. Діагностика. Невідкладна медична допомога при прееклампсії тяжкого ступеня, еклампсії.
Профілактика гестозів.

Слайд 3

Гестоз – складний нейрогуморальний патологічний процес, який проявляється різними розладами функцій

центральної і вегетативної нервової, серцево-судинної ендокринної систем, а також порушенням ряду обмінних процесів тощо.

Потребують спеціального лікування
14-19% вагітних, в 0,9% розвиваються тяжкі форми гестозу.

Слайд 4

Теорії етіопатогенезу гестозів Існує біля 30 теорій виникнення гестозів
1. Алергічна теорія

- в кров матері поступають алергени від плода та плаценти.
2. Гормональна теорія - із-за гіперфункції наднирників порушуються обмінні процеси.
3. Імунологічна теорія - у деяких жінок спостерігається порушення процесів адаптації організму до вагітності.

Слайд 5

Поява ранніх гестозів співпадає з формуванням кровообігу і накопиченням полісахаридів в

хоріоні, а припинення –з початком їх високої активності в плаценті. Найбільша вираженість ранніх гестозів відмічається в період посиленої проліферації лімфоїдної тканини і виходу лімфоцитів у периферичну кров, що може свідчити про імунну природу гестозу.

Слайд 6

Подразнення нервових закінчень матки імпульсами від плода є патологічними і призводить

до порушення рефлекторних реакцій адаптації материнського організму до вагітності. Тривала патологічна імпульсація викликає переподразнення трофотропних зон гіпоталамуса, стовбура мозку, порушуються нейровегетативні, ендокринно-обмінні регуляції центральної нервової системи.
Сприяють розвитку ранніх гестозів і спричиняють їх важкий перебіг перенесені стреси, отруєння, захворювання ендокринної системи, печінки, нирок, авітаміноз.

Слайд 7

Клінічна картина ранніх гестозів.
Ранній гестоз виникає в першій половинні вагітності, переважно

в перші 12 тижнів.
Основний клінічний симптом раннього гестозу – блювота, частота якої залежить від важкості стану.
Супутні симптоми: нудота, розлади смаку, печія, знижений апетит, атонічні закрепи, гіпотензія.
При відсутності лікування - порушення обміну речовин (особливо водно – сольовий обмін, що призводить до зниження ОЦК), підвищення гематокриту, згущення крові, порушення білкового вуглеводного, жирового обміну.

Слайд 8

Ступені важкості блювання вагітних.
Легкий – блювання не більше 5 разів на

добу. Загальний стан задовільний, вага тіла не зменшується, А/Т без змін, тахікардія (може зростати до 90 поштовхів в 1хв). Змін у крові і сечі немає. Температура тіла і діурез у межах норми.
Середній - блювання 6-10 разів на добу.
Постійна нудота, слинотеча, відсутність апетиту, розлад смаку, нюху.
Зниження маси тіла, неврологічні прояви.
Зневоднення організму (сухість шкіри і язика, зниження діурезу). Можлива поява закрепів
Гіпотонія, тахікардія (90 – 100 поштовхів в 1 хв.)

Слайд 9

Важкий - блювання більше 10 разів на добу.
Загальний стан тяжкий.
Гіпотензія, тахікардія

(120 уд/хв).
Температура субфебрильна (інколи висока).
Схуднення до 10 кг і більше за тиждень.
Загальна слабкістю, адинамія.
Іктеричність шкіри і видимих слизових.
Атонічні закрепи, діурез знижений, болючість в епігастральній ділянці.
В крові підвищується вміст білірубіну, в сечі з’являються уробілін, жовчні пігменти.
Якщо вагітна не втримує їжу, прогресивно втрачає масу тіла, показана обов’язкова госпіталізація.

Слайд 10

Основні принципи лікування блювання вагітних:
нормалізація функцій цнс;
блокування патологічного блювотного рефлексу;
нормалізація водноелектролітного

обміну;
усунення гіповолемії, порушень реологічних властивостей крові;
ліквідація гіпопротеінемії;
регуляція тканинного метаболізму;
корекція дефіциту вітамінів, мікроелементів.

Слайд 11

Дієта і режим харчування.
Рекомендують їжу за вибором вагітної, виключаючи гостру

і подразнюючу. Вживати продукти в охолодженому вигляді, невеликими порціями, лежачи, через кожні 2-3 години. Бажаний прийом мінеральних лужних вод 5-6 разів на добу.
В раціон включати їжу багату на білок (м'ясо, риба, молочні продукти), вітаміни (зелень, фрукти, овочі, яблука, дині, шипшина).

Слайд 12

Медикаментозне лікування при легких формах раннього гестозу застосовують перорально, при більш

важких – парентерально.
Використовувати мінімальні дози препаратів враховуючи ембріотоксичний, тератогенний ефекти на плід.
Для регулюючого впливу на центральну нервову систему і блокування патологічного блювотного рефлексу застосовують:
етаперазин (0,002 г 3-4 рази на день)
торекан (по 1 мл (6,5 мг) в/м, в/в кр. 1-2р.на добу;
аміназин 2,5% - 1мл. в/м 2 рази на добу;
дроперидол 0,25% -0,5 -1мл в/м-1-3 рази на добу;
церукал (метаклопрамід) перорально по 10мг-2-3 рази на добу або в/м чи в/в по 2 мг 1-3р. на добу.

Слайд 13

Транквілізатори:
тріоксазин по 0,3мг перорально 2-3 рази на добу;
сібазон 0,5% -2мл в/м

або 2,5 – 5 мг перорально 1-2 рази на добу.
Десенсибілізуючі препарати:
- піпольфен по 0,025мг перорально 1-2 рази на добу;
супрастин по 0, 025мг перорально 2-3 рази на добу або 2% - 1–2 мл в/м.

Слайд 14

Для нормалізації водно – електролітного обміну в легких випадках дають хворій

перекип’ячену, підігріту до 38 – 40ºС воду з додаванням солі. При важкій формі – інфузійна терапія: сольові розчини (0,9% розчин хлориду натрію, Рінгера-Локка, «Дисоль»), 5% розчин глюкози з інсуліном.
Для ліквідації гіпопротеінемії введення
білкових препаратів (плазми, альбуміну).
Для корекції кетоацидозу:
5%-500,0 розчин глюкози з інсуліном з
додаванням аспаркаму чи панангину;
Для покращення реологічних властивостей
крові - реополіглюкін, трентал.

Слайд 15

Для покращення тканинного метаболізму:
кокарбоксилаза 0,05 – 0,1 г в/м, в/в 1

раз на добу;
ліпоєва кислота 0, 025 – 0,05 перорально 2 – 3 рази на добу.
Для відновлення біоенергетичних ресурсів:
фолієва кислоту 0,001-0,002 перорально 3 рази на добу;
вітамін Е 30% 1 мл в/м або 1 капсулу 3 рази на добу;
ессенціале 1 капсула 3 рази на добу.
Вітамінотерапія (аскорбінова кислота т. д ).
Фізіотерапевтичні методи лікування: електросон, електроаналгезія.
Прогресування блювоти вагітних на фоні лікування вимагає переривання вагітності.

Слайд 16

Гестози II половини вагітності.
З’являються імунологічні зміни в системі мати - плацента

- плід. Наступає генералізований спазм судин (артеріальних судин на рівні артеріол), підвищується їх проникливість, порушуються реологічні особливості крові, кров стає в’язкою, розвивається ДВЗ-синдром (дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові). Порушуються обмінні процеси (вражаються нирки, головний мозок, печінка…), погіршується матково-плацентарний обіг, порушується транспортна, білоксинтезуюча, гормональна та інші функції плаценти. Ці зміни призводять до гіпоксії та гіпотрофії плода.

Слайд 17

Слайд 18

За рекомендацією ВООЗ (1989) та вимогами МКХ 10-го перегляду (1995) асоціацією

акушерів - гінекологів України рекомендовано та запроваджена МОЗ України
класифікація пізніх гестозів.
Легка прееклампсія або гестаційна гіпертензія без значної протеїнурії.
Прееклампсія середньої тяжкості.
Тяжка прееклампсія.
Прееклампсія не уточнена.
Еклампсія.
Еклампсія під час вагітності.
Еклампсія під час пологів.
Еклампсія в післяпологовому періоді.
Еклампсія не уточнена за терміном.

Слайд 19

Ступені прееклампсії

Слайд 20

Ступені набряків вагітних:
I cт. - набряки нижніх кінцівок;
II ст. - набряки

нижніх кінцівок, стінки живота;
III ст. - набряки нижніх кінцівок, стінки живота, обличчя.
IVст. - загальний набряк.

Слайд 21

Рідкі форми гестозів:
дерматози вагітних;
хорея вагітних;
тетанія вагітних;
гостра жовта дистрофія печінки;
остеомаляція;
бронхіальна астма вагітних.
Атипічні

форми гестозів:
моносимптомна прееклампсія з проявами гіпертензії;
прееклампсія з 2 симптомами в любому поєднанні;
еклампсія без судом.

Слайд 22

Розпізнають «чисті і поєднанні» форми ПГВ.
«Поєднаний» гестоз розвивається на фоні екстрагенітальних

захворювань.
Особливості поєднаного гестозу:
ранній початок (до 25-30 тиж);
тяжкий перебіг;
моносимптомні прояви (набряки, протеїнурія, гіпертензія);
погано піддається лікуванню.

Слайд 23

Група ризику серед вагітних по виникненню гестозів
Екстрагенітальна патологія: цукровий діабет, ожиріння,

ендокринопатії, гіпертонічна хвороба, вади серця, хронічні захворювання легенів, бронхів, нирок, перенесені дитячі інфекції.
2. Акушерсько – гінекологічні фактори ризику:
наявність ПГВ у спадковому анамнезі;
вік вагітної (менше 19 і більше 30 років);
гіпотрофія плода;
багатоводдя, багатопліддя;
анемія вагітної;
ізосенсибілізація за Rh–фактором та АВО– системою.

Слайд 24

3. Соціально - побутові чинники:
шкідливі звички;
професійні шкідливості;
незбалансоване харчування.

Слайд 25

Ведення вагітних, які стоять в групі ризику по виникненню гестозів
Планування вагітності

провести так, щоб її розвиток припадав на літній та літньо – осінній період.
Диспансерне спостереження за вагітними: відвідування ж\к в:
I половині вагітності не рідше 1 разу в 2 тижні,
II половину вагітності 1 раз в тиждень (при кожній явці: скарги, А/Т на двох руках, набряки, прибавка в вазі, скринінгові тести, визначення білка в сечі).
Усунення негативних емоцій.
Фітотерапія (валеріана, глід, шипшина).
Раціональне збалансоване харчування.

Слайд 26

Проведення скринінгових тестів

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29

Визначення білка в сечі
Проба з сульфасаліциловою кислотою:
у пробірку набрати 5 мл

профільтрованої сечі;
- додати 10 крапель 20% розчину сульфасаліцилової кислоти;
- якщо сеча містить білок, то випадає осад

Слайд 30

Легка прееклампсія:
Надання допомоги залежить від стану вагітної, параметрів АТ та протеїнурії.

У разі відповідності стану вагітної критеріям легкої прееклампсії при терміні вагітності до 37 тижнів можливий нагляд в умовах стаціонару денного перебування.
Визначають термін вагітності. Проводять навчання пацієнтки самостійному моніторингу основних показників розвитку прееклампсії: вимірювання А/Т, контроль балансу рідини та набряків, реєстрації рухів плода.

Слайд 31

Проводять лабораторне обстеження: загальний аналіз сечі, добова протеїнурія, креатинін, сечовина плазми

крові, гемоглобін, гематокрит. кількість тромбоцитів, коагулограма, АлАТ і АсАТ,
визначення стану плода.
Медикаментозну терапію не призначають. Не обмежують вживання рідини та кухонної солі.

Слайд 32

Показання для госпіталізації:
термін вагітності більше 37 тижнів;
поява хоча б однієї ознаки

прееклампсії середньої тяжкості;
порушення стану плода.
У разі стабільного стану жінки у межах критерії легкої прееклампсії – тактика ведення вагітності вичікувальна.
Пологи ведуть через природні пологові шляхи.

Слайд 33

Прееклампсія середньої тяжкості.
При терміні гестації 37 тижнів і більше – планова

госпіталізація вагітної до стаціонару II рівня для розродження, при прогресуванні прееклампсії або порушенні стану плода госпіталізація вагітної до стаціонару III рівня.
Первинне лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, гематокрит, кількість тромбоцитів, коагулограма, група крові, резус – фактор, АлАТ, АсАТ.
Охоронний режим - напівліжковий, обмеження фізичного та психічного навантаження.
Раціональне харчування: їжа з підвищеним вмістом білків, без обмеження солі та води.
Комплекс вітамінів та мікроелементів.

Слайд 34

При діастолічному А/Т ≥ 100мм рт ст. - призначення гіпотензивних препаратів

(метилдофа по 0,25-05г 3-4 рази на добу, максимальна доза - 3г на добу, за необхідності додають ніфедипін по 10мг 2-3 рази на добу, максимальна добова доза – 100мг).
При терміні вагітності до 34 тижнів призначають кортикостероїди для профілактики респіраторного дистрес синдрому (РДС) – дексаметазон по 6 мг через 12 годин чотири рази впродовж 2 діб.

Слайд 35

Спостереження:
контроль А/Т – кожні 6 годин в першу добу, надалі –

двічі на добу;
аускультація серцебиття плода кожні 8 годин;
аналіз сечі щодоби;
добова протеїнурія – щодоби;
гемоглобін, гематокрит, коагулограма, сечовина – кожні 3 дні;
моніторинг рухів плода – кількість рухів за 1 годину; частота серцевих скорочень – щодня;
кардіотокографія – за показаннями.

Слайд 36

При прогресуванні прееклампсії або погіршенні стану плода розпочинають підготовку до розродження:
підготовка

пологових шляхів у разі «незрілої» шийки матки простагландини E2 (місцево).
Розродження:
Метод розродження у будь – якому терміні гестації визначається готовністю пологових шляхів або станом плода.

Слайд 37

Перехід до ведення вагітної за алгоритмом тяжкої прееклампсії здійснюють у випадках

наростання хоча б однієї з наступних ознак:

- діастолічний А/Т >110мм.рт.ст;
- головний біль;
- порушення зору;
- біль у епігастральний ділянці або правому підребер′ї;
- ознаки печінкової недостатності;
- олігурія (< 25 мл/год);
- тромбоцитопенія;
- ознаки ДВЗ – синдрому;
- підвищення АлАТ та АсАТ.

Слайд 38

Тяжка прееклампсія.
Хвору госпіталізують до відділення анестезіології та інтенсивної терапії стаціонару III

рівня для оцінки ступеня ризику вагітності для матері і плода та вибору методу розродження протягом 24годин.
Виділяють індивідуальну палату з інтенсивним цілодобовим спостереженням медичного персоналу.
Негайні консультації терапевта, невропатолога, окуліста.
За умови неефективності проведеної
підготовки пологових шляхів
простагландинами, проводять
операцію кесаревого розтину.

Слайд 39

Якщо шийка матки достатню зріла проводять родостимуляцію, пологи ведуть через природні

пологові шляхи.
За умови стабільного стану вагітної та показниках А/Т, що не виходять за межі критеріїв прееклампсії середнього ступеня тяжкості, у процесі пологів утримуються від магнезіальної терапії. У разі погіршенні загального стану вагітної, появі ознак тяжкої прееклампсії, нестабільних показниках А/Т або постійно високих показниках А/Т на рівні максимальних, характерних для прееклампсії середнього ступеня тяжкості, показано проведення магнезіальної терапії для профілактики судом.

Слайд 40

Катетеризують периферичну вену для тривалої інфузійної терапії, для контролю погодинного діурезу

- катетеризація сечового міхура. За показаннями - трансназальна катетеризація шлунка.
Первинне лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, гематокрит, кількість тромбоцитів, коагулограма, група крові, резус – фактор (за відсутності), загальний аналіз сечі, визначення протеїнурії, сечовини, загальний білок, білірубін та його фракції, електроліти та інше.

Слайд 41

Ретельне динамічне спостереження:
контроль А/Т – щогодини;
аускультація серцебиття плода – кожні 15

хвилин;
аналіз сечі – кожні 4 години;
контроль погодинного діурезу (катетеризація сечового міхура);
гемоглобін, гематокрит,кількістю тромбоцитів і інші – щодоби.
моніторинг стану плода: кількість рухів за годину, за можливості доплерометричний контроль кровообігу у судинах пуповини, судинах мозку плода, плаценти та фетоплацентарному комплексі.

Слайд 42

Лікування:
Охоронний режим (суворий ліжковий), виключення фізичного та психічного напруження.
Комплекс вітамінів для

вагітної, за необхідності – мікроелементи.
При терміні вагітності до 34 тижнів – кортикостероїди– дексаметазон по 6мг через 12 год. чотири рази впродовж 2 діб.
У разі необхідності проводять підготовку пологових шляхів за допомогою простагландинів.
Тактика ведення активна з розродженням у найближчі 24 години з моменту встановлення діагнозу.
Вичікувальна тактика у всіх випадках тяжкої прееклампсії не рекомендується.

Слайд 43

Слайд 44

Регуляція функції ЦНС:
Діазепам 0,5% р-н в/в 2-4 мл
Дроперідол

0,25% р-н в/в 2-4 мл
Антигіпертензивну терапію проводять при підвищенні діастолічного тиску більше 100 мм.рт.ст. разом з магнезіальною терапією.
Лабеталол – застосовують спочатку в/в 10 мг. Через 10 хвилин, за відсутності адекватної реакції (діастолічний АТ залишився вище 110 мм.рт.ст) - додатково ще 20 мг препарату. АТ контролюють кожні 10 хв. і якщо діастолічний тиск залишається вище 110 мм.рт.ст. вводять 40 мг, а потім 80 мг лабеталолу (максимально до 300 мг).

Слайд 45

Ніфедипін 5-10 мг під язик. Якщо ефект відсутній, то через 10

хвилин необхідно дати ще 5 мг препарату під язик. Слід пам’ятати, що на фоні введення сульфату магнію ніфедипин може призвести до підвищеного розвитку гіпотензії.
Гідралазин - 20 мг (1мл) препарату розчиняють у 20 мл 0,9% розчину хлориду натрію, вводять повільно в/в по 5 мл (5 мг гідролазину) кожні 10 хв, до того часу поки діастолічний АТ не знизиться до безпечного рівня (90-100 мм.рт.ст.). За необхідності повторюють в/в введення гідролазину по 5-10 мг, щогодини або 12,5 мг внутрішньом’язево кожні 2 год.

Слайд 46

Метилдофу для лікування тяжкої прееклампсії застосовують рідше, бо препарат має відстрочену

дію (ефект настає через 4 год).
Застосовують дози 1,0-3,0 г на добу як монотерапію або у комбінації з ніфедипіном 0.5 мг/кг/добу.
У разі недоношеної вагітності добова доза метилдофи не повинна перевищувати 2,0 г, бо це може визвати меконіальну непрохідність у недоношених новонароджених.
Клонідин - 0,5-10 мл 0,01% розчин в/в чи в/м
або 0,15-0,2 мг під язик 4-5 разів на день.

Слайд 47

Магнезіальна терапія
Сульфат магнію – препарат вибору, який застосовується для профілактики та

лікування судом.
Магнезіальна терапія – це болюсне введення 4 г сухої речовини сульфату магнію з подальшою безперервною внутрішньовенною інфузією зі швидкістю, яка визначається станом хворої.
Магнезіальну терапію починають з моменту госпіталізації, якщо діастолічний тиск більше 110 мм.рт.ст.
Мета магнезіальної терапії – підтримка концентрації іонів магнію в крові вагітної на рівні, потрібному для профілактики судом.

Слайд 48

Стартову дозу (дозу насичення) – 4 г сухої речовини (16 мл.

25% розчину сульфату магнію) вводять шприцом дуже повільно протягом 15 хвилин (у разі еклампсії – протягом 5 хв). Стартову дозу сульфату магнію розчиняють в 34 мл 0,9% розчину хлориду натрію чи розчині Рингера-Лока.
Магнезіальну терапію проводять протягом 24-48 годин після пологів, разом із симптоматичним лікуванням. Застосування сульфату магнію під час пологів та у ранньому післяпологовому періоді знижує скоротливу активність матки.

Слайд 49

Для підтримуючої терапії:
7,5 г сульфату магнію (30 мл 25% розчину)

вводять у флакон, що містить 220 мл 0,9% розчину хлориду натрію чи розчину Рингера-Локка. Швидкість введення розчину підбирають згідно зі станом вагітної – від 1 г/год (10-11крапель) до 2 г/год (22 краплі/хв) або 3 г/год (33 краплі/хв).
Критерії закінчення магнезіальної терапії:
припинення судом, відсутність симптомів підвищеної збудливості ЦНС, стійке зниження діастоличного артеріального тиску (90-100 мм.рт.ст), нормалізація діурезу (більше 50 мл/год.)

Слайд 50

Еклампсія – найтяжча форма пізнього гестозу, яка частіше виникає на тлі

прееклампсії.
Клініка – судоми м’язів тіла, які супроводжуються розвитком стану непритомності (кома).
Еклампсія може розвинутись під час:
Вагітності – 28%
Пологів – 50%

Слайд 51

Клінічно судомам передують посилення головного болю, погіршення зору, безсоння, неспокій, підвищення

артеріального тиску, температура тіла.
Напади судом тривають 1-2 хв. Інколи у хворої, що перебуває в стані коми, з’являються нові напади.
Еклампсія може проходити без судом, при цьому хвора відразу впадає в коматозний стан. Прогноз при такій формі несприятливий.
При еклампсії підвищується збудливість центральної нервової системи, тому зовнішні подразники (шум, біль, яскраве світло) призводять до нового нападу.

Слайд 52

Під час нападу можливі крововиливи у головний мозок та інші життєво

важливі органи, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, внутрішньоутробна смерть плода, відшарування сітківки ока, гостра ниркова недостатність, гостра серцева та дихальна недостатність.

Слайд 53

Періоди еклампсії.
Передсудомний – дрібне посіпування м’язів обличчя, замикання повік, опускання кутів

рота. Триває 20-30 сек.
Тонічних судом –судоми м’язів усього тіла – тулуб напружується, дихання припиняється, обличчя синіє, хвора непритомніє.
Клонічних судом – бурхливе хаотичне скорочення м’язів обличчя, тулуба, кінцівок. Потім судоми слабшають, виникає хрипке дихання, з рота виділяється піна, яка внаслідок прикушування язика, забарвлена кров’ю. Триває 20-30 сек.
Розв’язання нападу – судоми припиняються, хвора ще деякий час перебуває у коматозному стані. Притомність повертається поступово, про те що з нею трапилось, хвора не пам’ятає. Тривалість коми різна, іноді декілька год.

Слайд 54

Невідкладна медична допомога при еклампсії:
оцінити стан хворої (з’ясувати скарги, підрахувати А/Т

на обох руках, визначити наявність набряків, стан плода);
негайно викликати машину швидкої допомоги;
хвора не транспортабельна, лікування починати на місці, розгорнути палату інтенсивної терапії;
хвору положити на рівну поверхню, на лівий бік, зафіксувати голову;
відкрити рот, звільнити дихальні шляхи;
евакувати вміст з ротової порожнини (ввести роторозширювач, язикотримач);
якщо збережене спонтанне дихання, ввести повітропровід, почати інгаляцію кисню;

Слайд 55

у разі виникнення повторних судом, зупинці серця, провести ШВЛ та закритий

масаж серця;
паралельно з проведеними заходами провести катетеризації периферичної вени, почати магнезіальну терапію;
якщо діастолічний тиск залишається на високому рівні (110 мм.рт.ст), проводити гіпотензивну терапію під контролем артеріального тиску;

Слайд 56

артеріальний тиск доводиться до безпечного рівня (не нижче 150/90, - 160/90

мм.рт.ст.).
провести катетеризацію сечового міхура, ввести постійний катетер, за показанням провести трансназальну катетеризацію шлунка;
виклик спеціалізованої бригади швидкої допомоги або госпіталізація у стані наркозного сну (фторотан, тіопентал-натрію) тільки після зняття нападу до реанімаційного відділення акушерського стаціонару з попереднім його повідомленням.

Слайд 57

Спостереження за жінкою, яка перенесла прееклампсію/еклампсію, після виписки з пологового стаціонару: –

патронаж на дому; – консультація профільних спеціалістів (за необхідності); – комплексне обстеження:
- загальний аналіз сечі – через 1, 3, 6, 9 і 12 місяців після пологів; – загальний аналіз крові – через 1 і 3 місяці; – офтальмоскопія – через 1, 3 і 12 місяців; – ЕКГ – через 1 місяць, далі – за призначенням терапевта; – вимірювання АТ.

Слайд 58

Гестози вагітних

Содержание

План Сучасні теорії виникнення. Класифікація.Ранні гестози. Клініка. Діагностика. Принципи лікування.Пізні гестози вагітних.

Гестоз – складний нейрогуморальний патологічний процес, який проявляється різними розладами функцій

Теорії етіопатогенезу гестозів Існує біля 30 теорій виникнення гестозів 1. Алергічна теорія

Поява ранніх гестозів співпадає з формуванням кровообігу і накопиченням полісахаридів в

Подразнення нервових закінчень матки імпульсами від плода є патологічними і призводить

Клінічна картина ранніх гестозів. Ранній гестоз виникає в першій половинні вагітності, переважно

Ступені важкості блювання вагітних. Легкий – блювання не більше 5 разів на

Важкий - блювання більше 10 разів на добу.Загальний стан тяжкий.Гіпотензія, тахікардія

Основні принципи лікування блювання вагітних:нормалізація функцій цнс;блокування патологічного блювотного рефлексу;нормалізація водноелектролітного

Дієта і режим харчування. Рекомендують їжу за вибором вагітної, виключаючи гостру

Медикаментозне лікування при легких формах раннього гестозу застосовують перорально, при більш

Транквілізатори:тріоксазин по 0,3мг перорально 2-3 рази на добу;сібазон 0,5% -2мл в/м

Для нормалізації водно – електролітного обміну в легких випадках дають хворій

Для покращення тканинного метаболізму:кокарбоксилаза 0,05 – 0,1 г в/м, в/в 1

Гестози II половини вагітності. З’являються імунологічні зміни в системі мати - плацента

За рекомендацією ВООЗ (1989) та вимогами МКХ 10-го перегляду (1995) асоціацією

Ступені прееклампсії

Ступені набряків вагітних: I cт. - набряки нижніх кінцівок;II ст. - набряки

Рідкі форми гестозів: дерматози вагітних;хорея вагітних;тетанія вагітних;гостра жовта дистрофія печінки;остеомаляція;бронхіальна астма вагітних. Атипічні

Розпізнають «чисті і поєднанні» форми ПГВ.«Поєднаний» гестоз розвивається на фоні екстрагенітальних

Група ризику серед вагітних по виникненню гестозів Екстрагенітальна патологія: цукровий діабет, ожиріння,

3. Соціально - побутові чинники:шкідливі звички;професійні шкідливості;незбалансоване харчування.

Ведення вагітних, які стоять в групі ризику по виникненню гестозів Планування вагітності