Періодична система Менделєєва. Елементи 6 групи

Содержание

Слайд 2

Головну підгрупу VI групи складають Оксиген (О), Сульфур (S), Селен (Se),

Головну підгрупу VI групи складають Оксиген (О), Сульфур (S),
Селен (Se),

Телур (Те) і Полоній (Ро)
Загальна характеристика елементів

VІ Група періодичної системи Менделєєва

Слайд 3

Електронна будова елементів Фізичні властивості

Електронна будова елементів

Фізичні властивості

Слайд 4

Всі елементи утворюють сполуки з Оксигеном: — оксиди із загальною формулою

Всі елементи утворюють сполуки з Оксигеном:
— оксиди із загальною формулою EO2

і EO3;
— кислоти із загальною формулою H2EO3 і H2EO4.
Кислоти H2EO3 і H2EO4 є окисниками, однак у деяких випадках (наприклад, у присутності сильного окисника) кислоти H2EO3 можуть проявляти відновні властивості. Зі збільшенням атомного радіуса сила кислот H2EO3 і H2EO4 зменшується й зростає окисна здатність.

Хімічні властивості

Всі елементи утворюють сполуки з Гідрогеном із загальною формулюю H2E. Водні розчини цих сполук є слабкими кислотами. Сила кислоти у ряді Н2О — Н2Se — H2Те збільшується. Зі збільшенням заряду ядра окисні властивості елементів у ряді О-S-Se-Te-Po зменшуються, а відновні зростають: О; S; Se — типові неметали, Те — проміжний елемент,
Ро — типовий метал.

Знаходження в природі

Оксиген — найпоширеніший на Землі елемент (52,3%).
У чистому вигляді не зустрічається. Входить до складу більшості природних сполук.

Слайд 5

Слайд 6

Одержання кисню Молекулярна картина В кожній молекулі Н2О2 по 2 атоми

Одержання кисню

Молекулярна картина
В кожній молекулі Н2О2 по 2 атоми Оксигену та

Гідрогену. З двох молекул цієї сполуки одержують 1 молекулу кисню та 2 молекули Н2О.

Каталітичний розклад
гідроген пероксиду
Розклад Н2О2 на кисень і воду відбувається дуже повільно. Додаючи каталізатор
MnО2 – реакція відбувається набагато швидше.

Тест на виявлення кисню

Слайд 7

Застосування У промисловості: для активізації процесів окиснювання, одержання високих температур при

Застосування
У промисловості: для активізації процесів окиснювання,
одержання високих температур при зварюванні

та різанні металів
(суміш кисню з ацетиленом).
У медицині: для лікування хворих з утрудненим диханням.
Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

АЛОТРОПНІ ФОРМИ СІРКИ

АЛОТРОПНІ ФОРМИ СІРКИ

Слайд 14

Як ромбічна так і моноклинна сірка складаються з складчастих кілець з

Як ромбічна так і моноклинна сірка складаються з складчастих кілець
з

8 атомів сірки

 Моноклинна сірка або бета-сірка (β-сірка) Жовта кристалічна алотропна модифікація сірки.
Вона біль стабільна, ніж ромбічна сірка, при температурі > 96 0С

Ромбічна сірка
Називається також
α- сірки або орторомбічної сірки. Блідо-жовта кристалічна алотропна модифікація сірки,
найбільш стабільна форма при кімнатній температурі

Слайд 15

Застосування сірки: - для одержання сірчаної кислоти; - у боротьбі зі

Застосування сірки:
- для одержання сірчаної кислоти;
- у боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських

культур;
- для вулканізації каучуків у гумовій промисловості;
- для виготовлення штучних волокон, вибухових речовин;
- у промисловому органічному синтезі;
- у медицині (сірка пригнічує життєдіяльність гельмінтів
і сприяє виведенню їх з організму, її використовують для лікування
деяких захворювань шкіри).

Фізичні властивості. Сірка — тверда, крихка кристалічна речовина жовтого кольору, практично нерозчинна у воді. Розчинна в сірковуглеці CS2, аніліні та інших органічних сполуках. За звичайних умов найстійкішою є ромбічна сірка. Моноклінна сірка утворюється при нагріванні останньої вище 96 °С. Якщо сірку, що кипить за температури 444,6 °С, вилити в холодну воду, то утвориться пластична сірка — коричнева в'язка маса.

За звичайних умов молекула сірки складається з восьми атомів, які замикаються у цикли, як показано вище. Для спрощення стехіометричних коефіцієнтів у хімічних рівняннях формулу сірки записують переважно як одноатомну.

Слайд 16

Хімічні властивості. Сірка належить до неметалів середньої активності. За звичайних умов

Хімічні властивості.
Сірка належить до неметалів середньої активності.
За звичайних умов

реагує тільки з ртуттю, з іншими металами і неметалами — при нагріванні.
Слайд 17

Приклади реакцій: а) реакції міжмолекулярного окиснення-відновлення: б) реакція диспропорціонування



Приклади реакцій:
а) реакції міжмолекулярного окиснення-відновлення:

б) реакція диспропорціонування

Слайд 18

Слайд 19


Слайд 20

Слайд 21

Слайд 22

Слайд 23

Сульфідна кислота є двохосновною, тому утворює два типи солей — середні

Сульфідна кислота є двохосновною, тому утворює два типи солей — середні

(сульфіди) і кислі (гідрогенсульфіди), наприклад
K2S — сульфід калію, KHS — гідрогенсульфід калію.
Майже всі гідрогенсульфіди добре розчинні у воді, а більшість сульфідів (крім сульфідів лужних, лужноземельних металів і амонію) практично нерозчинні або малорозчинні у воді.
Деякі сульфіди мають характерне забарвлення, наприклад:
PbS, CuS, HgS, FeS — чорні, ZnS — білий, CdS — жовтий, Fe2S3 — темно-коричневий, що використовують в аналітичній хімії.
Малорозчинні у воді сульфіди можна розчинити у сильних кислотах, кислотах-окисниках або в „царській горілці".

СОЛІ СУЛЬФІДНОЇ КИСЛОТИ (СУЛЬФІДИ)

Застосування.
Сульфіди важких металів промислово важливі і знаходяться в рудах, з яких добувають метали. У вигляді сульфідів осаджують з розчинів йони багатьох d-елементів.

Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30


Слайд 31

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36

Слайд 37

Хімічні властивості. У водних розчинах H2SO4 — сильна двохосновна кислота, дисоціює

Хімічні властивості.
У водних розчинах H2SO4 — сильна двохосновна кислота, дисоціює

ступінчасто і виявляє сильні кислотні властивості. В ОВР виступає сильним окисником. Оксидаційні властивості H2SO4 залежать від її концентрації в розчині, причому концентрованим вважають розчин, у якому масова частка кислоти становить > 98,3 %.
Слайд 38

Слайд 39

Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42


Слайд 43