Політичні проблеми соціального управління

Содержание

Слайд 2

ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ Класичні теорії: Науковий менеджмент (Фредерік Тейлор);

ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

Класичні теорії:
Науковий менеджмент (Фредерік Тейлор);
Адміністративний менеджмент (Анрі

Файоль, Лютер Гулік);
Теорії публічного адміністрування (Вудро Вільсон, Макс Вебер).
Поведінкові теорії:
Менеджмент людських відносин (Марі Фоллет; Елтон Мейо, Дуглас МакГрегор);
Організації як системи (Честер Барнард);
Прийняття рішень в організаціях (Герберт Саймон).
Адміністрація – як – політика:
Чарльз Ліндблом;
Дуайт Валдо;
Сучасні тенденції у розвитку теорії соціальної організації та управління.
Слайд 3

ПІТЕР ДРУКЕР 1909 – 2005 рр. Пітер Друкер «Задачі менеджменту в

ПІТЕР ДРУКЕР

1909 – 2005 рр.
Пітер Друкер «Задачі менеджменту в ХХІ

ст.»;
Соціальне управління vs. управління в бізнесі;
Організаційна структура:
Важливість ієрархії в кризові моменти;
Зрозумілість для всіх;
Одна людина, відповідальна за остаточні рішення у кожній сфері;
Один керівник;
Робота з персоналом:
Втрата актуальності класичних теорій;
Працівники як партнери, а не підлеглі (оркестр + дирижер);
Пріоритет нематеріальної винагороди (причетність до досягнення цілей організації).
Слайд 4

ПІТЕР ДРУКЕР Новітні фактори, що впливають на управління: Різке зниження народжуваності

ПІТЕР ДРУКЕР

Новітні фактори, що впливають на управління:
Різке зниження народжуваності в розвинутих

країнах;
Зміни в розподілі доходу;
Зміни визначення ефективності;
Глобалізація конкуренції;
Суперечність між економічними і політичними реаліями.
Управління змінами:
Політика, спрямована на створення майбутнього;
Методика пошуку і прогнозування змін;
Стратегія впровадження змін у внутрішню та зовнішню діяльність організації;
Політика, що дозволяє урівноважити зміни та стабільність.
Слайд 5

ПІТЕР ДРУКЕР Головні завдання менеджменту ХХІ ст.: Підвищення продуктивності інтелектуальної праці;

ПІТЕР ДРУКЕР

Головні завдання менеджменту ХХІ ст.:
Підвищення продуктивності інтелектуальної праці;
Поєднання інформації та

досвіду;
Зміни як можливості:
Перехід від економіки менеджерів до економіки підприємців;
Інновації як принцип діяльності;
Зміни в суспільстві та «геніальні ідеї».
Слайд 6

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Френсіс Фукуяма «Сильна держава.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Френсіс Фукуяма «Сильна держава. Управління

і світовий порядок в ХХІ ст.» (2004 р.):
Кінець історії не відбувся?;
Політичні інституції як основа розвитку західної цивілізації;
Слабкі держави як джерело найбільших проблем сучасного світу.
Слайд 7

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Політичні: Нові політичні та соціальні рухи в

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Політичні:
Нові політичні та соціальні рухи в багатьох державах та

на міжнародному рівні, які відстоюють неолібералізм, особливо щодо світової торгівлі, навколишнього середовища та громадянських свобод;
Зміни в очікуваннях, зумовлені глобалізацією (завдяки туризму та ЗМК) щодо якості державних послуг (прагнення досягти рівня розвинених держав);
Підвищення вимог щодо «персоналізації» державних послуг до потреб конкретної людини;
Підвищення вимог щодо відповідальності та прозорості процесів прийняття рішень;
Зростання очікувань щодо широкого залучення усіх зацікавлених сторін до прийняття та втілення рішень;
Втрата легітимності традиційними політичними елітами.
Слайд 8

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Економічні: Зменшення частки економічно активного населення у

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Економічні:
Зменшення частки економічно активного населення у відношенні до загальної

кількості населення з відповідним впливом на рівень доходів домогосподарств та отриманих податків;
Різке зростання економіки протягом середини 90-х – середини 2000-х рр., що сприяло отриманню додаткових надходжень в бюджет;
Зростання спротиву населення до сплати вищих податків заради фінансування державних послуг (перерозподілу доходів державою);
Послаблення ролі профспілок із зростанням гнучкості ринків праці.
Правові:
Зростання впливу наднаціональних інституцій – ООН, Світового банку, СОТ, МВФ, ЄС.
Слайд 9

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Соціальні: Трансформація традиційних інституцій, таких як сім’я

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Соціальні:
Трансформація традиційних інституцій, таких як сім’я та соціальний клас

– ці уявлення уже не можуть ставати основою для формування державної політики;
Зменшення впливу традиційних джерел соціального контролю (поліції, церкви, школи);
Зміна головних цінностей у суспільстві: від громадянського обов’язку до самореалізації та прав у 1980-ті і повернення назад у 1990-ті рр.;
Старіння населення, що зумовлює більші частки населення, що потребують охорони здоров’я та соціального забезпечення;
Зміна уявлень про мінімальну якість життя для певних вразливих груп (дитяча бідність, малозабезпеченість, бідність у старості).
Слайд 10

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Соціальні: Заперечення відмінностей у підходах на основі

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Соціальні:
Заперечення відмінностей у підходах на основі особистісних характеристик (статі,

раси, інвалідності) – підвищення очікувань щодо якості життя для усіх верств населення;
Зміна ставлення до антисоціальної поведінки, особливо щодо вразливих верств населення (домашнього насильства, дитячої бідності тощо);
Усвідомлення того, що якісне надання державних послуг впливає не лише на матеріальний добробут, а й на емоційний стан не лише отримувачів послуг, а й для суспільства в цілому, сприяючи стабільності та щастя;
Зростання очікувань щодо балансу між оплачуваною роботою, домашніми справами та відпочинком, особливо з врахуванням гендерних відмінностей;
Новий рівень оцінки державних рішень з погляду «таблоїдів» - не загальної аргументації, а ‘people story’.
Слайд 11

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Технологічні: ІКТ дозволяють ефективно використовувати інновації для

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Технологічні:
ІКТ дозволяють ефективно використовувати інновації для надання послуг та

прийняття рішень, яке може бути значно інтерактивніше, ніж раніше;
Інформаційне суспільство надало можливість більшій частці населення використовувати ІКТ.
Екологічні:
Зростання турботи рівнем глобального потепління;
Готовність застосовувати радикальні заходи для зменшення використання невідновлюваних джерел енергії та підвищення рівня перевикористання (recycle);
Зростання тиску на владу з вимогою враховувати екологічні аспекти при прийнятті політичних рішень в усіх сферах.
Слайд 12

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ Нове державне

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ

Нове державне управління
Нео
веберіанська

держава
Мережі
Врядування
Слайд 13

НОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ New Public Management; Крістофер Худ (Christopher Hood), журнал

НОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

New Public Management;
Крістофер Худ (Christopher Hood), журнал Public Administration,

1991 р. «A Public Management for All Seasons?»;
Маргарет Тетчер та Рональд Рейган;
Чотири мегатренди (передумови):
спроби сповільнити зростання державного сектору у контексті витрат на його утримання;
приватизація та квазіприватизація державних послуг та наголос на субсидіарності їх надання;
автоматизація процесів надання державних послуг;
впровадження міжнародних процесів у сферу державного управління.
Слайд 14

НОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ Головна ідея – зробити державне управління більш ефективним

НОВЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

Головна ідея – зробити державне управління більш ефективним та

чутливим до потреб споживачів через впровадження моделей з бізнесу;
Головні механізми – ринкові: KPIs (ключові показники ефективності), цілі, конкурентні контракти, квазіринки;
Особливості:
Прямий професійний менеджмент;
Чіткі стандарти продуктивності;
Контроль за результатами;
Роздрібнення структурних одиниць;
Підвищення конкурентності;
Використання бізнесових підходів до управління персоналом;
Наголос на підвищенні дисципліни та заощадливості у використанні публічних ресурсів.
Слайд 15

НЕОВЕБЕРІАНСЬКА ДЕРЖАВА Нове державне управління (англо-саксонські держави: Велика Британія, Австралія, Нова

НЕОВЕБЕРІАНСЬКА ДЕРЖАВА

Нове державне управління (англо-саксонські держави: Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія,

частково США) vs. неовеберіанська держава (континентально-європейські держави: Бельгія, Фінляндія, Франція, Нідерланди, Італія та Швеція, частково Німеччина);
Головна ідея – модернізувати традиційний державний апарат, щоб підвищити його професійність, ефективність та чутливість до потреб громадян не через бізнес-моделі (які можуть застосовуватись виключно як допоміжні), а через збереження держави з її правилами, методами та культурою в якості головного актора);
Головні механізми – влада здійснюється через ієрархію незалежних чиновників.
Слайд 16

НЕОВЕБЕРІАНСЬКА ДЕРЖАВА Веберіанські елементи: Збереження ролі держави як головного фасилітатора рішень

НЕОВЕБЕРІАНСЬКА ДЕРЖАВА

Веберіанські елементи:
Збереження ролі держави як головного фасилітатора рішень щодо

нових викликів – глобалізації, технологічних змін, демографічних змін, екологічної загрози;
Збереження ролі представницької демократії на усіх рівнях як легітимізуючого елементу всередині державного апарату;
Збереження ролі адміністративного права у визначенні базових принципів щодо відносин громадян та держави, що включає рівність перед законом та можливість судової оцінки дій держави;
Збереження ідеї державної служби як особливого статусу, культури та вимог.
Слайд 17

НЕОВЕБЕРІАНСЬКА ДЕРЖАВА Нові елементи: Відхід від внутрішньої орієнтації на бюрократію до

НЕОВЕБЕРІАНСЬКА ДЕРЖАВА

Нові елементи:
Відхід від внутрішньої орієнтації на бюрократію до зовнішньої

орієнтації на задоволення потреб та інтересів громадян. Головний шлях досягнення– не впровадження ринкового механізму (може частково використовуватись для конкретних ситуацій), а створення професійної культури якості та послуг;
Доповнення (не заміна) ролі представницької демократії набором інструментів для консультації з громадянами та прямого представництва їх інтересів;
Модернізація правил управління державними ресурсами з більшою орієнтацією на результати, а не просто на правильне дотримання інструкцій;
Професіоналізація державної служби, щоб бюрократ був не просто експертом у своїй сфері, а професійним менеджером, спроможним задовольняти потреби споживачів.
Слайд 18

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ Мануель Кастельс, «Зростання мережевого суспільства» (1996 р.); Головна ідея

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ

Мануель Кастельс, «Зростання мережевого суспільства» (1996 р.);
Головна ідея – зробити

державне управління краще поінформованим, більш гнучким та інклюзивним через впровадження моделей роботи через самоорганізовані мережі, а не ієрархії чи ринкові механізми;
Головні механізми – мережі незалежних зацікавлених осіб;
Виникають через складність для однієї організації самостійно розв’язати проблему;
Пов’язані спільною ціллю, яка визначає їх діяльність.
Слайд 19

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ Приклади: контракт з державою – держава підписує договір для

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ

Приклади:
контракт з державою – держава підписує договір для створення

мережі, поширено у сфері психічного здоров’я, оборони;
ланцюги постачання – комплексні продукти доставляються державі (департамент оборони, транспорту, космічні шатли);
ситуативні мережі – реакція на конкретну ситуацію, зазвичай надзвичайну, природню катастрофу, епідемію;
канальне партнерство – компанії здійснюють дії від імені уряду: автодилери реєструють машини, спортивні магазини продають ліцензії на рибальство
поширення інформації – партнерство з метою розповсюдження певної інформації, наприклад, інформацію про переробку сміття поширюють неприбуткові організації.
Слайд 20

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ

Слайд 21

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ

МЕРЕЖЕВЕ УПРАВЛІННЯ

Слайд 22

ВРЯДУВАННЯ З 2000-х рр., Стівен Осборн; «Тінь майбутнього»; Головна ідея –

ВРЯДУВАННЯ

З 2000-х рр., Стівен Осборн;
«Тінь майбутнього»;
Головна ідея – зробити державне управління

більш ефективним та легітимним через залучення широкого спектру соціальних акторів як до вироблення, так і до втілення політики;
Головний інструмент – мережі та партнерства між зацікавленими сторонами;
Поєднання мережевого управління та неовеберіанської держави:
Ринкові механізми конкуренції між постачальниками послуг обмежені тими, з ким налагоджено відносини та існує довіра;
Держава зберігає за собою значну роль у наданні послуг та визначенні.
Цифрове врядування, «добре врядування» тощо.