Форми організації навчання

який є викінченим у смисловому,
часовому й організаційному відношенні.

Компоненти уроку

цільовий,
стимуляційно-мотиваційний,
змістовий,
операційно-діяльнісний,
контрольно-регулювальний
оцінно-результативний.

вимоги

основі закономірностей
навчально-виховного процесу.

2. Оптимальне поєднання і реалізація на уроці всіх дидактичних принципів і правил.

3.Забезпечення умов для продуктивної
пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів і потреб.

4. Встановлення між предметних зв'язків,
усвідомлених учнями.

5. Зв'язок з раніше засвоєними знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку школярів.

етапів
навчально-пізнавальної діяльності.

8. Ефективне використання
педагогічних засобів.

9.Зв'язок з життям,
особистим досвідом учнів.

10. Формування практично-необхідних знань, умінь навичок,
раціональних прийомів мислення та діяльності.

11. Формування уміння вчитися,
потреби постійного поповнення своїх знань.

Загальніі вимоги:

уроку конкретизуються
дидактичними,
розвиваючими,
виховними

вимогами.

уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;

в)впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;

г)раціональне поєднання різноманітних
форм і методів навчання;

ґ) творчий підхід до побудови структури уроку;

д)поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;

є) забезпечення оперативного зворотного зв'язку; дієвого
контролюй управління.

навчально-пізнавальної діяльності,
творчої ініціативи й активності;

2) вивчення й урахування
рівня розвитку
та психічних властивостей учнів,
проектування
«зони найближчого розвитку»;

3) стимулювання нових
якісних змін у інтелектуальному,
емоційному, соціальному
розвиткові учнів.

уроці;
б) постановка і формування
виховних завдань,
зумовлених цілями і
змістом навчальної роботи;

самостійності,
працездатності,
уважності, чесності та ін.

г) формування світоглядної,
моральної, правової,
політичної,
художньо-естетичної,
економічної,
екологічної культури;
д) співробітництво і
партнерство
з учнями,
зацікавленість у їхніх
успіхах.

Виховні вимоги

уроки усних вправ,
3) уроки письмових вправ,
4) уроки перевірки й оцінки знань,
які проводяться після певного періоду
навчання та наприкінці навчального року.

К.Д. Ушинський. виділив такі типи уроків:

знань
уроки перевірки,
оцінки і корекції знань,
навичок і умінь

уроки застосування
знань,
навичок і умінь

уроки узагальнення
і систематизації
знань

уроки засвоєння
навичок і умінь

засобів навчання,
необхідних для вирішення
поставлених навчальних завдань

визначається

лекція вчителя

демонстрування
кінофільму

самостійна
робота
з підручником

проблемний
виклад

евристична
бесіда

корекція
засвоєних раніше знань, навичок і вмінь.
3.Відтворення і корекція опорних знань учнів.
4.Сприймання і осмислення,
узагальнення і систематиза­ція учнями нових знань.
5.Підсумки уроку,
повідомлення домашнього завдання.

Етапи комбінованого уроку

бадьорості, діловитості.

1 – 2 хв.

10 – 17 хв.

1) якщо учень передбачає,
що його знання будуть перевірені,
то він краще готується до уроку;
2) перевірка знань завжди
пов'язана з активним відтворенням матеріалу,
що є кращим засобом його засвоєння;
3) повторення і перевірка знань
пов'язані з мовленнєвим(словесним)
відтворенням вивченого матеріалу,
що, природно, сприяє розвитку
мови і мислення.

Значення

1. Організація учнів

2. Повторювально-навчальна робота

та засвоєнні
нової теми
Важливо її чітко сформулювати,
визначити завдання уроку
й основні питання, які учні повинні засвоїти

Значення

3.Повідомлення теми, мети і завдань уроку

і
засобів формування в учнів
позитивних мотивів учіння

- постановка проблемного навчального завдання,
- створення проблемної ситуації,
- ситуації успіху,
- повідомлення учням практичної,
теоретичної чи
соціальної значимості
виучуваного матеріалу,
- формування інтересу до знань

сприймання

усвідомлення

запам'ятовування

факти, події, ознаки, властивості предметів,явищ, процесів,відомості.

поглиблене вивчення

пояснення, бесіди,
а потім переходить
до опитування учнів
за його змістом

б) учитель спочатку сам
пояснює
новий матеріал,
а потім організовує
самостійну роботу
учнів з підручником
з метою глибшого
осмислення і
засвоєння нової теми

в) учитель визначає
тему і мету уроку,
створює проблемну
ситуацію,
визначає питання,
які учні повинні
засвоїти,
а потім організовує
їх самостійну роботу
з підручником.
Після - бесіда.

Варіанти

в осмисленні

абстрагування
і конкретизація

системний аналіз

порівняння
і узагальнення

моделювання

застосування логічного
і генетичного
(історичною) підходу

аналіз і синтез

класу
предметів

мисленнєва діяльність,
у процесі якої виучувані об'єкти
організовуються в певну систему
на основі вибраного принципу

визначення місця виучуваного
поняття в системі відповідних знань

визначення послідовності і підпорядкованості
вивчених на уроці і засвоєних
раніше споріднених понять

встановлених між ними істотних зв'язків і взаємозалежностей