Основні етапи розвитку практичної психології як науки

лікар, психопатолог, психолог, творець психоаналізу. Психоаналіз, розроблений Фрейдом, – комплекс психодіагностичних та психотерапевтичних методів і теоретичний напрям в психології, орієнтований на вивчення і пояснення несвідомих психічних процесів і явищ.
Згідно топографічної моделі Фрейда:
– Рівень свідомості утворений відчуттями і переживаннями, усвідомлюваними в даний момент часу завдяки контакту із зовнішнім світом;
– Область передсвідомого («доступна пам'ять») включає весь досвід, який в даний момент не усвідомлюється, але може легко повернутися в свідомість або спонтанно, або в результаті мінімального зусилля;
– Несвідоме – найглибша і значуща область людської психіки. Це сховище примітивних інстинктивних спонукань, емоцій, спогадів, настільки загрозливих свідомості, що були придушені або витиснені в область несвідомого.

аспекти особистості, це посередник між соматичними і психічними процесами в організмі. Це вихідна структура психіки, що зберігає своє центральне значення протягом усього життя людини. Ід підкоряється принципу задоволення, що вимагає негайної розрядки психічної енергії, незважаючи на наслідки для інших, і самозбереження. Свою енергію Ід черпає з тілесних процесів;
– Его (я) виникає у немовляти з появою знання про існування зовнішнього світу. Его – компонент психічного апарату, відповідальний за прийняття рішень. Его прагне висловити і задовольнити бажання Ід у відповідності з обмеженнями, що накладаються зовнішнім світом, культурою, суспільством. Его є «виконавчим органом» особистості і областю протікання інтелектуальних процесів та вирішення проблем;
– Суперего (над-я) – формується в процесі соціалізації індивіда і включає в себе систему цінностей, норм і етики, розумно сумісних з тими, що прийняті в його оточенні. Це морально-етична сила особистості, останній за часом формування її компонент, інтерналізована версія суспільних норм і стандартів поведінки. Суперего вважається повністю сформованим, коли батьківський контроль змінюється самоконтролем.

філософ, учений, психіатр і психотерапевт, переглянув і розширив підхід Фрейда до особистості, створив аналітичну психологію і свою типологію особистості («психологічні типи»).
Згідно юнгівської структури особистості, душа (особистість) складається з окремих, але взаємодіючих елементів – его, особистого несвідомого, колективного несвідомого.

себе всі ті думки, почуття, спогади і відчуття, завдяки яким ми відчуваємо свою цілісність, сталість і сприймаємо себе людьми. Завдяки йому ми здатні бачити результати своєї звичайної свідомої діяльності;
– Особисте несвідоме – містить конфлікти і спогади, які колись усвідомлювалися, але тепер подавлені або забуті. Містить комплекси, чи скупчення емоційно заряджених думок, почуттів і спогадів, винесених індивідуумом з його особистого або спадкового досвіду. Ці комплекси можуть надавати досить сильний вплив на поведінку індивідуума і його світовідчуття. Матеріал особистого несвідомого у кожного унікальний і, як правило, доступний для усвідомлення;
– Колективне несвідоме – найбільш глибокий шар особистості. У ньому відбиті думки і почуття, що є результатом нашого спільного емоційного минулого. Містить духовну спадщину людської еволюції, відроджену в структурі мозку. Його зміст є однаковим для всього людства. Змістом колективного несвідомого є архетипи – потужні первинні психічні образи, що спонукають людей сприймати, переживати і реагувати на події певним чином.

відповідає домінуючій функції. За провідною і домінуючою функцією та спрямованістю Его (установці свідомості) на зовнішній світ, об'єкт або внутрішній світ, суб'єкт, визначається психологічний тип особистості.

об'єктів, говорить нам, що є щось;
– Інтуїція припускає, звідки взялися об'єкти, куди вони спрямовані і які їхні можливості.
Раціональні, засновані на судженнях розуму:
– Мислення – з його допомогою людина прислухається до того, що говорить відчуття, а потім дає речам найменування, визначає, чим щось є;
– Почуття, що виникає з приводу речей, оцінює їх, говорить нам, що це щось для нас значить;
Функції 5-8:
Ендопсихіка 5-8 – свідомий его-комплекс, з яким співвідносяться всі функції: 5 – пам'ять, функція, що підпадає під контроль з боку волі; 6 – суб'єктивні компоненти функцій, які можна придушити, витіснити або інтенсифікувати значним вольовим зусиллям; 7 – афекти і 8 – інвазії контролюються тільки за допомоги жорсткого вольового натиску, їх можна тільки придушити.
Несвідоме включає 9 – індивідуальне несвідоме, яке може знаходитися і в свідомості, сфера його дії може бути обмежена до нуля; 10 – колективне несвідоме, яке взагалі не може бути усвідомленим