Алгебра як навчальний предмет, цілі вивчення і зміст, вимоги до мтематичної підготовки учнів
Історично алгебра як наука розвивалась з потреб розв'язування рівнянь. Задачі на розв'язування і дослідження рівнянь вплинули на розвиток поняття числа. Після введення до науки від'ємних, ірраціональних, комплексних чисел загальне дослідження цих числових систем теж стало проблемою алгебри. Введена в алгебру буквена символіка дала змогу записувати властивості дій над числами в стислій формі, зручній для побудови операцій над буквеними виразами. Загальні дослідження, що проводились у зв'язку із задачами на розв'язування рівнянь, привели до більш широкого застосування теорій, які відігравали спочатку лише допоміжну роль під час розв'язування рівнянь як у самій математиці, так і за її межами. Саме ці теорії, до яких належать теорія груп, теорія кілець, теорія полів, лінійна алгебра, теорія Галуа, теорія алгебраїчних чисел, і становлять основний зміст сучасної алгебри. Отже, у сучасному розумінні алгебру можна визначити як науку про системи об'єктів тієї чи іншої природи, в яких встановлено операції, що за своїми властивостями більш-менш схожі на додавання і множення чисел. Ці операції називаються алгебраїчними. Алгебра класифікує системи об'єктів із заданими на них алгебраїчними операціями за їх властивостями і вивчає різні задачі, які природно виникають в цих системах, включаючи і задачу розв'язування і дослідження рівнянь. Остання в нових системах об'єктів дістає новий зміст. Наприклад, розв'язком рівняння може бути вектор, матриця, оператор тощо.