Презентации по Математике

Оболонки додатної і відʼємної Гаусової кривизни
Оболонки додатної і відʼємної Гаусової кривизни
1.3.1 Розрахунок та конструювання оболонок додатної Гаусової кривизни Тонкостінні просторові покриття у вигляді пологих оболонок додатної Гаусової кривизни, прямокутні у плані, найбільш поширені в практиці будівництва. Пояснюється це тим, що даний тип оболонок, з точки зору статичної роботи, найбільш ефективний і може бути застосованим для перекриття як промислових, так і цивільних будівель. Покриття складається з тонкостінної оболонки та контурних елементів - діафрагм. Оболонка може мати окреслення поверхні переносу (еліптичний параболоїд) або обертання. Діафрагми виготовляють у вигляді ферм, арок, балок або брусів. Призначення контурних елементів - передача навантажень із покриття на стіни або колони. Конструктивні схеми пологих збірних оболонок додатної гаусової кривизни: а - оболонки переносу (з плоских елементів 3x3 м); б - сферична оболонка (з циліндричних елементів 3x12 м); в - оболонка обертання(з циліндричних елементів); 1 - поверхня переносу; 2 - контурний елемент-діафрагма; 3 - збірний елемент оболонки переносу; 4 - поверхня у вигляді сфери; 5 - діафрагма-арка; б-збірний елемент сферичної оболонки; 7 - поверхня обертання з горизонтальною віссю обертання; 8 - діафрагма-ферма; 9 - збірний елемент оболонки обертання; 10- вісь обертання; 11 - випуск арматури для з'єднання збірних елементів Відстань між колонами, на які спирається діафрагма, може становити 18...36 м в обох напрямках, а перекрита площа досягати розмірів 102 х 102, 103 х 103 м (критий ринок у м. Челябінськ та м. Мінськ). Товщина монолітних оболонок перемінна: від 60 мм у центрі до 120 мм по периметру кола і до 220 мм у кутах. Збірні плити застосовують товщиною полиць ЗО... 50 мм, а висота їх контурних ребер - 200 мм. Висота діафрагми у центрі складає 1/5 прольоту. У практиці конструювання переважного застосування набули сферичні оболонки, оскільки саме вони мають постійну кривизну і забезпечують уніфікацію збірних елементів. Для прямокутних у плані оболонок із збірних елементів рекомендується застосовувати частину тороїдальної поверхні з додатною кривизною, оскільки така поверхня також дає змогу скоротити кількість типорозмірів збірних плит. У розрахунках використовують поверхню еліптичного параболоїда, яка серед пологих оболонок найменше відрізняється від сферичної і дозволяє одержувати більш прості залежності.
Продолжить чтение