Презентации по Математике

Окремі випадки транспортних задач
Окремі випадки транспортних задач
Транспортні задачі із неправильним балансом. Транспортна задача із надмірністю запасів Ця класична транспортна задача має назву транспортної задачі з правильним балансом. Порушення умови правильного балансу перетворює класичну транспортну задачу в транспортну задачу із неправильним балансом. Порушення балансу поділяють на 2 типи: Сума запасів у пунктах відправлення перевищує суму заявок, тобто має місце транспортна задача із надмірністю запасів. Сума заявок перевищує наявні запаси тобто маємо транспортну задачу із надмірністю заявок. У випадку надмірності запасу, постановка транспортної задачі набуває вигляду: знайти такий план перевезень (xij), при якому усі заявки будуть виконані, а загальна вартість перевезень набуває мінімального значення: при виконанні системи обмежень
Продолжить чтение
Метод потенціалів розв’язання транспортної задачі
Метод потенціалів розв’язання транспортної задачі
Обґрунтування методу потенціалів Розв’язання транспортної задачі має суттєвий недолік: необхідно знаходити цикли для всіх вільних віконець і обчислювати їх вартість. Для зменшення кількості обчислень за рахунок обчислення вартості лише тих циклів, де ця вартість від’ємна запропоновано метод потенціалів. Ідея методу полягає в наступному. Припустимо, що задана транспортна задача у вигляді Уявимо, що кожен з пунктів відправлення Aі та призначення (прийому) Bj сплачують певні кошти у розмірі відповідно αi та βj. Позначимо суму коштів cij = αi + βj. Підкреслимо, що cij, αi, βj– уявні абстрактні вартості і платежі, тобто вони можуть бути як додатними, так і від’ємними або нульовими. Для скорочення запису позначимо всю сукупність платежів (αi,βj). Тоді матриця псевдовартостей матиме вигляд:
Продолжить чтение
Сечение многогранников. Применение интерактивных методов обучения на уроках математики
Сечение многогранников. Применение интерактивных методов обучения на уроках математики
Цель исследования: разработать методику реализации интерактивных методов в обучении теме «Сечения многогранников». Задачи исследования: проанализировать учебную литературу по рассматриваемому вопросу; выявить возможности интерактивного обучения на уроке математики; разработать фрагменты уроков по теме «Сечения многогранников» с использованием интерактивных методов. 2 3 ВВЕДЕНИЕ 1 ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ИНТЕРАКТИВНОГО МЕТОДА ОБУЧЕНИЯ ТЕМЕ «СЕЧЕНИЯ МНОГОГРАННИКОВ» 1.1 Понятие и классификация методов обучения 1.2 Применение интерактивных методов обучения на уроках математики 1.3 Оценивание при реализации интерактивного обучения 2 ПРИМЕНЕНИЕ ИНТЕРАКТИВНЫХ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ ПРИ ИЗУЧЕНИИ ТЕМЫ «СЕЧЕНИЯ МНОГОГРАННИКОВ» 2.1 Примеры конспектов занятий по теме «Сечения многогранников» 2.2 Организация, проведение и результаты педагогического эксперимента ЗАКЛЮЧЕНИЕ СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ Структура работы:
Продолжить чтение
Післяоптимізаційний аналіз задачі лінійного програмування
Післяоптимізаційний аналіз задачі лінійного програмування
Аналізу параметричної чуттєвості Післяоптимізаційний аналіз, або аналіз чуттєвості полягає у зв’язуванні впливу структурних, параметричних та структурно-параметричних змін у математичній моделі (математичній постановці) задачі на отриманий оптимальний розв’язок для тієї постановки задачі лінійного програмування, яка вважається вихідною. Розглянемо, в якому було з’ясовано, що для отримання максимального прибутку необхідно випустити продукцію типу A (супутники зв’язку) x1= 17*1/7≈ 17 та типу B (навігаційні супутники) x2= 23*4/7≈ 23. Оптимальний розв’язок було отримано за умови, що вартість виробів A та B складає відповідно 40 та 50 умовних одиниць. У зв’язку зі змінами, що відбуваються в світовій економіці, керівнику фірми (особі, що приймає рішення) важливо знати, як вплине зміна вартості продукції A та B (питомий прибуток) на запланований випуск продукції x1,2 (рис. 1). Рис. 1. Графічна ілюстрація алгоритму визначення меж зміни співвідношення між c1 та c2 у виразі для обчислення показника ефективності, при яких оптимальний розв’язок (x1, x2) залишається незмінним. Як бачимо, при умові оптимальний план випуску продукції не зміниться, тому що «основна пряма»
Продолжить чтение